ЧОРНОМОРСЬКИЙ БОТАНIЧНИЙ ЖУРНАЛ • ЧЕРНОМОРСКИЙ БОТАНИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ • CHORNOMORSKI BOTANICAL JOURNAL

Федорончук М.М. 

Чекліст флори України. 1: родина Lamiaceae (Lamiales, Angiosperms)

Резюме

Федорончук М.М. (2022). Чекліст флори України. 1: родина Lamiaceae (Lamiales, Angiosperms).Чорноморськ. бот. ж., 18 (1): 5–27. doi: 10.32999/ksu1990-553X/2022-18-1-1

 

Родина Lamiaceae Martinov нараховує близько 200 родів і 3500 видів, поширених у всіх кліматичних зонах, з найбільшим видовим різноманіттям в Середземномор’ї. В Україні – 35 родів, близько 180 видів разом із найчастіше культивованими, підвидами та гібридними формами, описаними в статусі видів. Найсуттєвіші номенклатурні зміни відбулися в сегрегатних родах AcinosMill.,CalaminthaMill. та ClinopodiumL., види яких увійшли до складу роду Clinopodium. Номенклатурних змін зазнав поліфілетичний рід Micromeria Benth., з якого значна частина таксонів виключено зі складу роду (африканські види включені до складу роду Saturea L.), низка видів, серед яких і представлений в Україні Micromeriaserpyllifolia (M.Bieb.) Boiss. уключені до роду Clinopodium L., а також до деяких інших близьких родів. Рід Majorana Mill., представлений в Україні одним інтродукованим видом M. hortensis Moench, уключено до складу роду Origanum L.. Види роду Phlomis L. розглядаються у межах двох родів – Phlomisі Phlomoides Moench, значна частина з яких, описаних з території України, трактуються як синоніми. Рід Rosmarinus L. (R. officinalis L.) уключено до складу роду Salvia L.. Для кожного виду вказано його поширення на території України, а в примітках – дані щодо варіабельності й таксономічної приналежності.


Шиндер О.І., Дойко Н.М., Глухова С.А., Михайлик С.М., Неграш Ю.М.

Нові відомості про флори інтродукційних установ міст Києва і Білої Церкви (Київська область)

Резюме

Шиндер О.І., Дойко Н.М., Глухова С.А., Михайлик С.М., Неграш Ю.М. (2022). Нові відомості про флори інтродукційних установ міст Києва і Білої Церкви (Київська область). Чорноморськ. бот. ж., 18 (1): 25–51. doi: 10.32999/ksu1990-553X/2022-18-1-2

 

Наведено результати моніторингу спонтанного рослинного покриву кількох провідних інтродукційних установ Правобережної України: Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ), Державного дендрологічного парку «Олександрія» НАН України (м. Біла Церква) і Сирецького дендрологічного парку загальнодержавного значення (м. Київ), який проводився упродовж 2020–2021 років. На території Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка було виявлено у дикорослому вигляді 82 нових таксонів (види і підвиди) і нині історична спонтанна флора саду включає 730 таксонів (видів і підвидів), із яких 418 – аборигенні, 173 – втікачі з культури, 139 – ксенофіти. В ході моніторингу були виявлені місцезростання деяких малопоширених аборигенних рослин: Hieracium sabaudum subsp. virgultorum, Pilosella plicatula, Taraxacum scanicum, Tragopogon ucrainicus тощо. Важливими є знахідки деяких прогресуючих ксенофітів: Dysphania ambrosioides, Epilobium ciliatum subsp. adenocaulon, Erechtites hieracifolia, Erigeron strigosus, Euphorbia maculata, Hordeum bulbosum, Lamium amplexicaule var. orientale. Серед нових втікачів з культури високі показники натуралізації проявили: Arum elongatum, A. maculatum, Castanea sativa, Muscari armeniacum, Ornithogalum boucheanum тощо. Вперше узагальнено відомості про принаймні 20 натуралізованих ергазіофітів, які розповсюдилися за межі ботанічного саду на прилеглі території м. Києва. На території парку «Олександрія» виявлено 21 новий таксон, зокрема ендемічний вид Myosotis ucrainica. За новими даними, дикоросла флора дендропарку включає 850 таксонів, із яких 581 – аборигенний, а 269 – адвентивні. Також, було виявлено 4 види, які вважалися зниклими, включаючи 2 природні місцезростання видів із Червоної книги України: Neottia nidus-avis і Stipa pennata. У доповненні до спонтанної флори Сирецького дендропарку важливими є відомості переважно про адвентивні рослини. Надзвичайно цінними є знахідки спонтанних місцезростань 11 деревних втікачів із культури у долині струмка Курячий Брід, поруч із Сирецьким дендропарком, включаючи: Fagus sylvatica, Lonicera xylosteum, Rubus occidentalis, Taxus baccata


Скобель Н.О., Мойсієнко І.І. 

Старі цвинтарі міста Херсона як рефугіум степової флори

Резюме

Скобель Н.О., Мойсієнко І.І. (2022). Старі цвинтарі міста Херсона як рефугіум степової флори. Чорноморськ. бот. ж., 18 (1): 52–70. doi: 10.32999/ksu1990-553X/2022-18-1-3

 

Флора судинних рослин старих цвинтарів міста Херсона (Південь України) налічує 227 видів, які належать до 160 родів, 57 родин, 3 класів та 2 відділів. Дослідження проводилися протягом 2020–2021 років. Загалом було досліджено 3 цвинтарі: Херсонський Меморіальний (10,4509 га), Єврейський (2,5783 га) та Забалківський (9,486 га). Видове багатство варіює від 172 до 202 (у середньому 190 видів) на різних цвинтарях. Провідними за кількістю видів є родини Asteraceae (33), Poaceae (25), Fabaceae (15), Rosaceae (13), Chenopodiaceae (11), Brassicaceae (9), Boraginaceae (8), Caryophyllaceae (6), Lamiaceae (6), Veronicaceae (6). Систематична структура флори є типовою для степових флор, які знаходяться під значним антропогенним тиском. В спектрі життєвих форм домінують терофіти (45,2 %). Більшість терофітів є адвентивними рослинами, що свідчить про те, що така структура флори є результатом суттєвої антропогенної трансформації. Натомість, домінуючі в природних степових флорах гемікриптофіти займають друге місце (23,2 %). Порівняно з сільськими цвинтарями кладовища міста Херсона характеризуються вищими рівнем синатропізації флори. Майже половина видів флори є адвентивними (49 %). Не зважаючи на високий антропогенний тиск оточуючого урбанізованого середовища, у складі флори старих цвинтарів міста Херсона відмічається переважання аборигенних рослин (51 %), налічується досить багато несинатропних видів рослин (17,1 %), а також збереглося декілька раритетних видів рослин. Загалом на старих цвинтарях виявлено 7 (3,1 %) видів судинних рослин, які охороняються. Серед них Stipa capillata, включено до Червоної книги України, а Convallaria majalis, Ephedra distachya, Fraxinus excelsior, Quercus robur, Muscari neglectum, Vinca herbacea – до Червоного Списку Херсонської області. Враховуючи природоохоронну цінність старих цвинтарів, необхідно оптимізувати їх використання.


Леонтьєв Д.В. 

Нові відомості щодо поширення рідкісного міксоміцета Tubifera dudkae (Reticulariaceae) в контексті внеску громадської науки у моніторинг біорізноманіття

Резюме

Леонтьєв Д.В. (2022). Нові відомості щодо поширення рідкісного міксоміцета Tubifera dudkae (Reticulariaceae) в контексті внеску громадської науки у моніторинг біорізноманіття. Чорноморськ. бот. ж., 18 (1): 71–78. doi: 10.32999/ksu1990-553X/2022-18-1-4

 

Tubifera dudkae− рідкісний вид, описаний у 2011 році. Літературні дані щодо його поширення обмежуються Україною (типовий локалітет), Францією та Росією. Водночас, вид відрізняється впізнаваною морфологією та яскравим забарвленням плодових тіл, зображення яких часто можна зустріти на веб-ресурсах, пов’язаних з громадянською (аматорською) наукою. Завданням цього дослідження було акумулювати наявні дані щодо знахідок T. dudkae, зібраних активістами громадянської науки, та об’єднати їх з інформацією, зібраною професійними мікологами. Матеріалом дослідження слугували зразки, що зберігаються у Науковому гербарії CWP, а також ілюстративні матеріали, що піддаються ідентифікації до рівня виду, поширені у різних мережевих джерелах (GBIF, iNaturalist, UrkBIN) та надіслані автору аматорами. Пошук інформації про знахідки T. dudkae у загальнодоступних джерелах показав присутність посилань на вид, але переважно з невірними ідентифікаціями. Водночас, якісні зображення T. dudkaeвдалося виявити на ресурсах MycoWeb, www.dziedava.lv та у групі Slime Mold Identification & Appreciation у мережі Facebook. Загалом виявлено 23 спостереження T. dudkaeу 20 локалітетах, 16 з яких є новими. Активісти громадянської науки вперше повідомили про поширення виду у Нідерландах, Латвії та Швеції. З одержаних даних випливає, що T. dudkaeпоширена Європою і Північно-Західною Азією у достатньо широкому діапазоні природно-кліматичних умов, від Середземномор’я (Крим, Лазурний Берег) до зони змішаних лісів (південна Скандинавія, Підмосков’я). Субстратні уподобання виду також відносно широкі: він трапляється на мертвій деревині дубу, сосни, ялини, оголеній або вкритій мохоподібними і лишайниками, а також на опаді хвої. Таким чином, T. dudkaeсправляє враження виду з широким діапазоном екологічної толерантності. Проаналізовані дані вказують на те, що T. dudkaeмає європейсько-сибірський ареал.


Ходосовцев O.Є, Безсмертна O.O., Мерленко Н.О.

Перші відомості щодо лишайників та ліхенофільних грибів Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща»

Резюме

Ходосовцев O.Є, Безсмертна O.O., Мерленко Н.О. (2022). Перші відомості щодо лишайників та ліхенофільних грибів Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща». Чорноморськ. бот. ж., 18 (1): 79–86. doi: 10.32999/ksu1990-553X/2022-18-1-5

 

Отримані перші дані щодо видового складу лишайників та ліхенофільних грибів Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща». За результатами наших досліджень на території національного парку було виявлено 50 видів лишайників та один вид ліхенофільних грибів. Серед них лишайники Acrocordia gemmata, Arthonia radiata, Athallia pyracea, Biatora chrysantha, Catillaria nigroclavata, Chaenotheca phaeocephala, Cladonia cariosa, C. coniocraea, Coppinsidea croatica, Graphis scripta, Lecaniella naegelii, Lecanora expallens, Lepra albescens, L.amara, Lepraria incana, L. finkii, Mycobilimbia epixanthoides, Phlyctis argena, Peltigera didactyla, Porina aenea, Physcia tenella, Placynthiella uliginosa, Polyozosia persimilis, P. sambuci, Pseudoschismatomma rufescens, Rinodina freyi, Scoliciosporum sarothamni та ліхенофільний гриб Heterocephalacria physciacearum виявилися новими для Волинської області. Coppinsideacroatica вперше наводиться для рівнинної частини України, тоді як Rinodinafreyi є новим для України загалом. Rinodinafreyi, котрий поширений у лісових зонах Азії, Європи та Північної Америки, є піонерним лишайником, що трапляється на тонких гілочках чагарників або пошкоджених місцях (рубці) на корі дерев. Він характеризується накипною тонкою, майже непомітною сіруватою сланню із плоскими ареолами з негативними реакціями на хімічні тести, сидячими апотеціями 0,4–0,7 мкм діаметром із сірувато-коричневим власним краєм, 50–70 мкм завтовшки та Physcia-типом аскоспорами 15–19 × 6,5–8,5 мкм. Лишайники представлені головним чином епіфітними видами, котрі розвиваються на корі Alnusincana, Quercusrobur, Salixfragilis та на піщаному ґрунті річкових терас. Лише один вид, Acrocordiagemmata, включено до Переліку видів рослин, грибів та тварин, що підлягають особливій охороні на території Волинської області.


Ходосовцев О.Є., Мойсієнко І.І., Загороднюк Н.В.

Михайлу Федосійовичу Бойко – 80!

 

 

 


Перегрим М.М., Димитрова Л.В., Абідкулова К.Т., Мойсієнко І.І.

Аннa Андріївнa Іващенко: до 80-ти річчя науковиці

   

 

 

 

Как лечить гастрит быстро. Как лечить гастрит желудка дома. Как лечить гастрит народными средствами. Лечение и профилактика кариеса. Быстрая профилактика кариеса зубов. Профилактика кариеса у взрослых. Питание во время беременности. Какое правильное питание во время беременности. Режим питания во время беременности. Почки симптомы болезни. Главные признаки болезни почек. Питание при болезни почек. Как доставить удовольствие девушке. Как доставить девушке больше удовольствия днем. Как доставить максимум удовольствия девушке. Грудные мышцы в домашних условиях. Быстрые домашние упражнения для грудных мышц. Тренировка грудных мышц. Йога для начинающих видео. Качественная йога для беременных. Уроки йоги для начинающих. Народное лечение простата. Главные средства лечения аденомы простаты. Лечение простатита и аденомы простаты.