В статті представлена класифікація 1010 видів, які належать до 296 родів та 84 родин диких медоносних рослин. Особлива увага приділялася характеристиці природоохоронного значення цих рослин на національному та міжнародному рівні. Серед них 201 вид, які належать до 71 роду та 36 родин та були визнані, як такі, що мають певний природоохоронний статус в Болгарії та Європі. Більшість з них є ендеміками Болгарії і/або Балканського півострова і охороняються згідно з національним болгарським законодавством або міжнародними конвенціями ратифікованими Болгарією. Результати показують, що суттєва частина медоносних видів рослин болгарської флори має високу природоохоронну цінність.

       Представлені та аналізуються нові дані щодо деяких критичних таксонів Pinophyta у флорі України, до яких складені  ідентифікаційні ключі. Розглядаються: Ephedra arborea Lag. – як синонім E. distachya L., Pinuspallasiana Lamb. – як P. nigra J. F. Arnold subsp. pallasiana (Lamb.), P. pityusa Steven var. stankewiczii Sukacz. – як P. brutia Ten. var. pityusa (Steven) Silba.; P. sylvestris L. – з трьома різновидами: var. sylvestris, var.cretacea Kalen. ex Kom. та var. hamata Steven; P. mugо Turra – з двома підвидами: subsp. mugo та subsp. rotundata (Link) Janen. et H. Neumayer; Larix decidua Mill. – з двома різновидами: var.decidua таvar. polonica (Racib. ex Woycicki) Ostenf. et Syrach; Juniperus deltoides R.P. Adams замість J.oxycedrus L., J. communis L. – з двома різновидами: var. communis та var. saxatilis Pall.; Platycladus orientalis (L.) Franco вперше розглядається як вид, що натуралізувався в Україні.

       Наведено результати популяційного вивчення рідкісного ендемічного виду SeselilehmanniiDegen (жабриця Лемана). Встановлено поширення, морфологічні, екологічні особливості виду, віковий склад популяції, причини зменшення його  чисельності.

        Вивчалася структура суцвіття реліктового ендеміка Гірського Криму Silene jailensis. Досліджено, що вихідне суцвіття рослин S. jailensis належить до сьомиквіткового діхазію. У рослин in situ повністю домінують форми трьохквіткового  цимоїда, що є результатом дефіциту тепла для генеративного розвитку рослин.

       Оцінено ступінь аутфітосозологічної репрезентативності для дев’ятьох штучних об’єктів природно-заповідного фонду.

        У статті подано список видів мохоподібних Лівобережного Полісся (у межах Київської, Чернігівської,  Сумської областей України). Для кожного виду вказуються місця збору, коротка характеристика місцезростань, дата збору, прізвища та ініціали збирачів. Крім власних матеріалів наводяться гербарні матеріали (KW, KHER), які були в основному визначені або переглянуті автором статті, а також відомості з літературних джерел. Види розташовані за системою, яка прийнята у Чеклісті мохоподібних України (2008).

        Розглядається значення ґрунтових водоростей у рекультивації ґрунтів. Досліджені екологічна і систематична структури альгофлори у деревних насадженнях на рекультивованому вугільному відвалі шахти Свято-Серафимівська (Донецька область). Визначені домінантні види альгоугруповань та коефіцієнт спільності Жаккара. Складено конспект флори ґрунтових водоростей, що становить 30 видів з п’яти відділів: Cyanophyta – 2 види (7%), Chlorophyta – 22 (73%), Xanthophyta – 1 (3%), Bacillariophyta – 3 (10%), Eustigmatophyta – 2 (7%).

        Наводяться відомості щодо 8 нових для України видів ліхенофільних грибів – Dacampia cladoniicola Hal?c? & A.O. Turk, Dactylospora rimulicola (Mull. Arg.) Hafellner, Didymellopsis latitans (Nyl.) Clem. & Shear, D. pulposi (Zopf) Grube & Hafellner, Lichenoconium pyxidatae (Oudem.) Petrak et H. Sydow, Polycoccum teresum Halici et K. Knudsen, Zwaсkhiomyces diederichii D. Hawksw. & Ittur., Z. dispersus (J. Lahm et Korb.) Triebel et Grube.