Проаналізована система понять, які використовуються при оцінці рідкості рослин. Виділені основні категорії рідкісності: істинна, дифузна, периферійна та темпоральна. Показана недостатність наукової інформації про екологічні та ценотичні зв’язки рідкісних рослин та обґрунтована необхідність комплексної оцінки системи популяцій рідкісного виду.

      Представлені результати вивчення флористичного різноманіття флори курганів лісостепової зони проведені на території Кіровоградської, Полтавської та Черкаської областей. Всього досліджено 25 курганів понад 3 м висотою на площі 12092,4 км². Досліджена флора курганів Лісостепу виявилась багатшою на види порівняно з 3 смугами степовою зони і налічує 460 видів судинних рослин. Кількість видів на одному кургані варіює від 85 до 159, а в середньому становить 107,5. Як і в Понтичному різнотравно- та багаторізнотравнозлаковому степу у флорі курганів лісостепу переважають гемікриптофіти (39,4%), тоді як в південніших степових смугах на курганах домінують терофіти. Також більш чисельними виявились фанерофіти (10,0%). Короткоживучі (одно-, дво- трирічні) види складають 33,1% флори курганів лісостепової зони. Більшість з них належить до синантропних видів, зокрема є бур’янами, що проникли з оточуючих полів. В цілому на курганах в лісостепу виявлено 112 антропофітів. Археофіти та кенофіти складають 13,7% та 7,6% флори курганів, відповідно.
      Загалом на курганах представлені види, що мають оптимум трапляння у складі 20 синтаксонів вищого рангу. Види асоційовані з степовими синтаксонами (Festuco-Brometea, Festuceteavaginatae, Polygono-Artemisieteaта Galietaliaveri) складають 49,3% дослідженої флори. Як і у флорі курганів справжніх та пустельних степів в лісостепу переважають види класів Festuco-Brometea та Stellarieteamediae, що вказує на напівнатуральний характер флори курганів. Також у флорі курганів лісостепу представлені види 5 класів дерев’янистої та чагарникової рослинності: Querco-Fagetea, Urtico-Sambucetea, RobinieteaтаSaliceteapurpureae.
    Загалом на курганах у флорі лісостепової зони виявлено 47 раритетних видів. Дослідження проведені в лісостеповій зоні підтверджують, що вони є рефугіумом степової флори. Вони можуть відігравати значну роль у відновлені природного рослинного покриву. Тому, кургани повинні охоронятися і як пам’ятники археології, і як пам’ятки природи.

      Вперше за системою Браун-Бланке описані галофітні угруповання Азовського узбережжя Росії: три варіанти ас.Salicornietumprostratae, нова субас. Salicornio perennantis-Suaedetum salsae halimionetosum (кл. Thero-Salicornietea) та ас. Salicornio prostratae–Halocnemetum strobilaceae (кл. Salicornietea fruticosae). Відповідно до правил Міжнародного Кодексу фітосоціологічної номенклатури виправлена назва ас. Salicornio–HalocnemetumKorzhenevsky et Kljukin in Korzhenevsky 2000.

       Вивчені ритм розвитку та морфогенез рослин реліктового eндемiка Гірського Криму Silenejailensis (Caryophyllaceae) на початкових етапах онтогенезу. Ювенільний та іматурний стадії онтогенезу рослини проходять за один сезон. У віргінильному віковому стані формується багаторічний одноосьовий пагін із здерев’янілою частиною та вегетативним конусом зростання, який функціонує разом з бічними пагонами у приземній частині та у термінальній частині рослини. Ця структура пагонів у системі головної осі повторюється при галуженні і формуванні бічних скелетних пагонів.

       Досліджено посухостійкість видів і сортів хурми в умовах Лісостепу України. Встановлено морфологічні особливості продихового апарату листків у зв’язку з посухостійкістю.

       Охарактеризована бріофлора Лісостепу України. Встановлено особливості її таксономічної та еколого-ценотичної структури, типи морф за відношенням до провідних факторів середовища (геліо-, гідро-, субстрато-, рН- морфи), а також розподілено мохоподібні за еколого-ценотичними групами.

      В статті здійснено прогноз щодо практичного використання видів роду Allium L. Північного Причорномор’я України на основі виявлених адаптаційних можливостей до дії основних лімітуючих екологічних факторів, а також фітохімічних, харчових та декоративних якостей. Наведені рекомендації щодо вирощування цибуль природної флори в умовах культури.

       Виявлено 8 спонтанних локалітетів Aronia melanocarpa (Michx.) Elliot. на заході України. проаналізовано еколого-фітоценотичну приуроченість виду. Складено ключі для ідентифікації вікових станів особин A. melanocarpa. Вивчено абсолютну чисельність, щільність та вікову структуру двох ценопопуляцій виду. З’ясовано ступінь натуралізації, стратегію, сучасні тенденції та лімітуючі фактори поширення виду.

       Ліхенобіота Луганського природного заповідника нараховує 160 видів, які належать до 71 родів, 30 родин та 8 порядків Ascomycota, серед яких 29 видів – нові для заповідника. Станично-Луганське відділення представлене 70 видами лишайників та ліхенофільних грибів, Стрільцівський степ – 28 видами, Провальський степ – 126 видами, Трьохізбенський степ – 51 видом. Для кожного таксону наведені еколого-субстратні особливості та розподіл за відділеннями заповідника.

        Вивчено видовий склад борошнисторосяних грибів ботанічного саду ОНУ імені І. І. Мечникова. Під час мікологічних обстежень виявлено 47 видів грибів з 8 родів порядкуErysiphales, які паразитували на 152 видах, 5 формах та 4 сортах рослин із 118 родів 37 родин. Найбільшу кількість видів зареєстровано серед родів: Erysiphe R. Hedw. ex DC. (19 видів, 40,4%), Podosphaera Kunze (12, 25,5%) та Golovinomyces (U. Braun) Heluta (7, 14,9%). У статті наведено повний видовий список борошнисторосяних грибів.

       Дана характеристика гірських порід супраліторальной зони кримського узбережжя Чорного та Азовського морів. У статті наводяться дані про видовий склад Cyanophyta на різних кам'янистих субстратах супраліторалі.

      Наведено дані про новий для мікобіоти України ліхенофільний гриб – Clypeococcumhypocenomycis D. Hawksw., зібраний на Українському Розточчі (Львівська область, Яворівський район).

       Наводяться локалітети, екологічні особливості та загальне поширення нового для України ліхенофільного гриба Pyrenochaetaxanthoriae Diederich, який паразитує на сланях епіфітних лишайників з роду Xanthoria.