У статті наведені нові дані щодо систематичного положення занесеного до Червоної книги України ендемічного виду Betula borysthenica Klokov, отримані за допомогою хемосистематичних, морфологічних та молекулярно-генетичних методів дослідження. Базуючись на результатах гель-електрофорезу запасних водорозчинних білків-глобулінів насіння та морфології проростків показано певну відокремленість B. borysthenica від інших таксонів. Застосування двох генетичних маркерів – некодуючої послідовності спейсеру ITS1 рибосомального кластеру генів ядерного геному та фрагменту послідовності пластидного гену rbcL, що зазвичайвикористовуються для ДНК-штрихкодування не виявило достатніх відмін для достовірного розмежування таксонів. Дискусія щодо статусу B. borysthenica наразі продовжується.

На території Національного парку «Тузловські лимани» у липні 2012 року виявлено декілька екземплярів рослин виду Glaucium flavum Crantz. Це – європейсько-середземноморський вид на північній межі ареалу, внесений до Червоної книги України. Вид раніше для території Одеської області не наводився. Рослини зростали на черепашково-піщаному пересипу між оз. Шагани та оз. Малий Сасик.

У статті представлено результати вивчення особливостей старіння садових троянд в умовах інтродукції. У процесі дослідження онтогенезу троянд від висаджування до старіння встановлено, що чайно-гібридні, грандифлора і флорибунда сорти здатні відновити 40–48 приростів пагонів. Далі розпочинається старіння рослин, значно знижується їх регенераційна здатність, декоративність і продуктивність цвітіння. На коренях у значної частини 11–17-річних кущів з’являються патологічні новоутворення, які є результатом зменшення стійкості старіючого організму проти збудників бактеріальних, вірусних і грибних хвороб. Внаслідок патологічного ділення камбію, пухлинні новоутворення на коренях старіючих троянд, необмежено збільшуючись у розмірах, поступово викликають незворотні порушення життєво важливих функцій рослинного організму і призводять до його загибелі.

Лiтораль Терсько-Кумськоï низовини Республiки Дагестан унаслiдувала стародавню територiю, насичену катастрофами, пов′язаними з загасанням Тетiса. У палеогенi та неогенi гiдрофiти вiдмiчалися значним систематичним рiзноманiттям. Роди Euryale, Brasenia, якi були поширенi у Сарматському басейнi, загинули на початку плiоцену пiд впливом бореалiзацiï та континенталiзацiï клiмату. Вiдмерли первиннi макротермi форми у родах Nymphaea,  Nuphar, Stratiotes,Ceratophyllum,Trapa,  Azolla,Salvinia,  Marsilea. В олiгоценi був порушенний зв ′язок Каспiю зі схiдними морями та з захiдними бассейнами. З акчагила ецезис та поширення гiдрофiтiв багаторазово припинялося за нестабiльностi Каспiю та антропогенного фактора, що призвело до послабшення процессу видоутворення у родинах Trapaceae та Nelumbonaceae. Гiдрофiтобiота лiторалi Терсько-Кумськоï низовини є дуже вразливою. Нестабiльнiсть життєво важливих для iï iснування  характерних рис  середовища обумовила спецiфiчний склад та структуру екотону Туранськоï флористичноï провiнцiï.

Наведено короткий огляд флористичного вивчення водотоків Лівобережного Лісостепу України та зокрема р. Ворскли.Встановлено видовий склад та проведено структурний аналіз флори середньої течії р. Ворскла з акцентом на її водну складову, відзначено особливості дослідженої флори у зв’язку з природними умовами та антропогенним впливом на річку і її заплаву. Відмічено провідну роль процесів синантропізації навколоводних біотопів у формуванні різноманітності флори річки (148 видів вищих рослин). У структурі водної флори середньої течії р.Ворскла кількісно переважають справжні водні рослини, представлені трав’янистими багаторічниками із широкими ареалами. Серед 52 видів водної флори 3 наводяться для регіону досліджень уперше.

Досліджено рістрегулюючу дію координаційних сполук спірокарбону на насіння томатів (Solanum lycopersicum L.) сорту «Новачок», озимої пшениці (Triticum aestivum L.) сорту «Землячка Одеська», соняшника (Helianthus annuus L.) сорту «Ласун» і озимого ячменю (Hordeum L.) сорту «Гідний». Виявлено, що фітогормональний вплив більш проявляється на однодольних рослинах, ніж на дводольних. Стимулюючий вплив практично на всі біометричні показники виявлено для озимої пшениці.

Розроблена  синтаксономічна схема класу Phragmito-Magnocaricetea боліт Середнього Придністров’я на основі еколого-флористичного методу. В межах класу виділено 18 асоціацій, що належать до 5 союзів та 3 порядків: Phragmitetalia, Nasturtio-Glycerietalia та Magnocaricetalia. Найбільший науковий та практичний інтерес представляє порядок Phragmitetalia, угруповання якого поширені на всіх типах боліт. Вінутворений одним союзом Phragmition communis, який налічує 6 асоціацій. На основі власних досліджень проведено синтаксономічну характеристику та ценотичний аналіз виявлених ценозів, відмічені особливості поширення угруповань класу. Найбільш поширеною виявилась асоціація  Phragmitetum communis, що представлена на всіх типах боліт. Асоціація Sparganietum erecti виявлена лише на одному болотному масиві.

Усього в  мікрофітобентосі Кучурганського лиману було виявлено 122 види водоростей, які належали до 62 родів, 35 родин, 21 порядку, 9 класів і 6 відділів. Вперше для цієї водойми було наведено 11 видів водоростей. Серед видового складу були найдені нові види для водойм Північно-Західного Причорномор’я (7 видів) і рідкісні  для території України (6). За видовим складом представники відділу Bacillariophyta  (100 видів) переважали над  видами з відділів Cyanophyta (11), Chlorophyta (6), Streptophyta (2), Euglenophyta (2) і Dinophyta (1). Коефіцієнти подібності Соренсена-Чекановського і Жаккара між флорами водоростей Кучурганського водосховища і річки Дністер склали 0,57 і 0,40 відповідно і трохи перевищували такі між флорами Кучурганського і Дністровського лиманів (0,53 і 0,36) та Кучурганського лиману і річки Кучурган (0,47 і 0,31).

Представлені результати багаторічних досліджень водоростей приморських солончаків Приазовського регіону. Виявлено 140 видів та внутрішньовидових таксонів водоростей з відділів:  Cyanophyta – 69 видів (76 різновидів), Chlorophyta – 44 види (45 різновидів),  Bacillariophyta – 16 видів,  Xanthophyta – 3 види. Визначено провідні родини,роди і специфічні види для солончаків (18 видів). Надається аналіз розповсюдження і екотопічної належності виявлених видів водоростей на території України. Описано 4 нових види для флори України: Chroococcus pulcherrimus, Pseudanabaena limnetica, Oscillatoria salina, Pseudendoclonium sp. Встановлено             7 альгоугруповань та 4 альгосинузії, які формують макроскопічні розростання на поверхні ґрунту приморських солончаків.

Наведені результати розподілу бріоугруповань в природних типах рослинності Лісостепу України. Охарактеризована мохова рослинність зональних (широколистяних лісів та лучних степів), екстразональних  (соснових та дубово-соснових лісів) та азональних типів рослинності (боліт, луків, дрібнолистяних лісів, відслонень: кам’янистих, крейдяних, лесових). Встановлені бріофлористичні особливості та бріосинтаксономічна диференціація обстежених рослинних угруповань. Наведені характеристики епігейної, епіфітної, епіксильної та епілітної мохової рослинності та її приуроченість до відповідних екотопів. Проаналізовано за типами рослинності 36 асоціацій, 8 субасоціацій, 22 безрангові угруповання мохової рослинності, що належать до 9 класів, 13 порядків,  18 союзів, вказана їх субстратна приуроченість та частота трапляння.

Полісубстратний та космополітний рід Rinodina складається з кількох груп видів, що чітко приурочені до епіфітно-епіксильного, епігейно-бріофільного або епілітного субстратних комплексів. Низка видів епіфітно-епіксильного комплексу має подібну зовнішню морфологію, але відмінна за анатомічними ознаками внутрішньої будови апотецію і спор, а також за хімічним складом. Нами критично проаналізовано види роду Rinodina з 2-клітинними спорами Physcia-типу, що мають леканорові або псевдолеканорові апотеції та слань без вегетативних пропагул. За нашими даними в Україні до цих видів належатьR. albana, R. capensis, R. exigua,      R. laevigata та R. septentrionalis. Ми наводимо ключ для розмежування цих видів, а також наголошуємо на важливості перевірки різних стадій онтогенетичного розвитку аскоспор, що краще візуалізуються у КОН, як важливої діагностичної ознаки. У роботі подані детальні місцезнаходження цих видів в Україні та локалітети додатково проаналізованих зразків з Швеції, Швейцарії, Чеської Республіки, Австрії та Російської Федерації.

Виявлено, що агробріофлора рівнинної України налічує 45 видів мохоподібних (5, 4 % всього видового складу мохоподібних України).  Відділ Anthocerotophyta  представлений 3 видами 2 родів родини Anthocerotaceae,   відділ Marchantiophyta  представлений 5 видами 3 родів 3 родин –  Ricciaceae (6,8 % видового складу), Cephaloziellaceae та Fossombroniaceae (по 2,3%),  відділ Bryophyta – 37 видами 21 роду 8 родин. Серед  домінуючих  представники родин Pottiaceae (33,4% видового складу), Bryaceae (15,6%) і Funariaceae (13,3%), а також  Anthocerotaceae,  Dicranaceae, Ditrichaceae та  Ricciaceae –  по 6, 6% видового складу. Це  – переважно геліофіти, види з життєвою формою нещільна (рихла) дерновина, однодомні або  дводомні, мезоксерофіти та мезогігрофіти, інцертофіли та кальцефіли, евтрофи та мезотрофи, аридали та неморали, з голарктичним або біполярним ареалом.

Наводяться результати досліджень рослинності  колишнього Тарутинського військового полігону (пл. 24521,19 га). Вперше створена геоботанічна карта  його території як основа для подальшого моніторингу фіторізноманіття. Наводиться характеристика основних синтаксонів рослинності та особливостей їх динаміки. Специфічними рисами рослинності території є переважання за зайнятими площами угруповань формації Bothriochloeta ischaemi. Спостерігається досить швидке збільшення площ, зайнятих угрупованнями формаційStipeta lessingianae та Stipeta capillatae, що свідчить про активні відновлювальні процеси. Обґрунтовується природоохоронна цінність території та необхідність заповідання Тарутинського степу (пл. 5200 га)  в ранзі регіонального ландшафтного парку.

Урочище "Долина курганів" розташоване в приморській солончаковій рівнині поблизу Ягорлицької затоки Чорного моря. В ньому представлені рідкісні для України біотопи, які в Європі називають «saltmarsch». Це унікальне місце з цінною галофітною рослинністю, а також з великою кількістю курганів. Для збереження урочища пропонується створити тут регіональний ландшафтний парк. Анотований список судинних рослин урочища «Долина курганів» налічує 333 види судинних рослин, що відносяться до 194 родів, 45 родин, 2 класів та 2 відділів. Серед них 16 видів включені в різні Червоні списки.

Наведено характеристику морозо- й зимостійкості деяких видів рослин у колекції НБС різного походження у зв’язку з погодними умовами зими 2012 року. Показано зв’язок ступеня морозних ушкоджень із мікрокліматичними умовами території, адвективною та радіаційною погодою. Виявлено, що адвективне зниження температури повітря до –7,9⁰C …–9⁰C у поєднанні з низькою вологістю повітря та сильним вітром призводить до більш значних ушкоджень, ніж радіаційне вихолоджування до –10⁰ С. ...–11,9⁰ С. З’ясовано, що строкатолисті форми Euonymus japonicus, Вuxus simpervirens, Aucuba japonca є менш стійкими як проти радіаційного типу погоди, так і проти адвективного, порівняно з типово зеленими. В результаті зіставлення інтенсивності морозних ушкоджень вічнозелених і листопадних інтродуцентів з родин Caprifoliaceae і Berberidaceae, значень еквівалентно-ефективної і реальної температури на території НБС-ННЦ та даних про їхню потенційну морозостійкість зроблено висновок, що для більшості видів саме адвективна погода є найбільш небезпечною, оскільки такий тип погоди сприяє зниженню еквівалентної ефективної температури (ЕТ) до критичного рівня і нижче. Визначення меж критичних температур декоративних інтродуцентів, значення ЕТ, ймовірність їх настання є значущими параметрами для добору асортименту видів і планування парків.