Проведено реконстукцію вторинних структур послідовностей ITS1 та ITS2 транскриптів Atocion hypanicum (Klokov) Tzvelev та A. compactum (Fisch. ex Hornem.) Tzvelev. Наявність унікальної нуклеотидної заміни у четвертій спіралі транскрипту послідовності ITS1 A. hypanicum, що призводить до порушення вторинної структури спіралі, вказує на статус цього таксону як окремої операційної таксономічної одиниці. Відсутність CBC в послідовності ITS2 між отриманими сіквенсами A. hypanicum та A. compactum свідчить про відсутність генетичних бар’єрів для схрещування цих таксонів. Показано наявність фенотипних відмін між A. hypanicum та A. compactum з території Кавказу, пов’язаних з морфологією приквіток та верхівкових листків.  Підтверджено самостійний видовий статус A. hypanicum.

Другий чекліст мохоподібних України складено відповідно до сучасної таксономічної системи бріофітів (перший чекліст  опубліковано у 2008 році). Мохоподібні (надвідділ Bryobionta) відносяться до 3 відділів: Anthocerotophyta (4 види), Marchantiophyta (192 вид), мохи (653 види). Види у відділах розташовані в алфавітному порядку. Для кожного виду вказані сучасні латинські назви, найбільш відомі синоніми, поширення у фізико-географічних рівнинних зонах: зоні мішаних хвойно-широколистяних лісів (Українське Полісся), зоні широколистяних лісів (неморальна зона), лісостеповій зоні та степовій зоні (в т.ч у кримських степах) та у гірських ландшафтних країнах – Карпатська гірська країна (Українські Карпати), Кримська гірська країна та поширення видів в адміністративних областях України. Наводяться вказівки щодо видів, які не вказувалися у першому Чеклісті мохоподібних України (2008), а також сумнівні види та види, що виключені з бріофлори України.

У результаті мікологічного обстеження Національного природного парку «Бузький Гард» (Миколаївська обл., Україна) зареєстровано 64 види облігатнопаразитних фітотрофних грибів із порядків Erysiphales (33 види)таPucciniales (31 вид). З них Erysipheprunastri, Phragmidiumviolaceum, Puccinia annularis,P. glechomatis та P. permixta – нові для правобережжя Степу України. Зареєстровані гриби паразитували на 86 видах вищих рослин з 70 родів 26 родин. У статті наведено список зареєстрованих видів грибів та асоційованих з ними рослин-живителів.

Досліджені анатомо-морфологічні особливості, консортивні звя’зки та розповсюдження нового для мікобіоти України виду Phaeosphaeria typharum (Desm.) L. Holm, знайденого на торішньому листі Typha latifolia L. Встановлено, що за анатомо-морфологічними параметрами близьким до Ph. typharum євид Phaeosphaeria eustoma (Fuckel) L. Holm. Виявлено ряд відмінностей між видами. Аналіз поширення Ph. typharum показав, що вид має широкий ареал та утворює консортивні зв’язки із 31 видом трав’янистих рослин із 14 родів 7 родин, сапротрофно розвиваючись на їх відмерлих листках та стеблах. Найчастіше мікроміцет був відмічений на представниках родин Typhaceae та Poaceae. Розглядаються екологічні особливості виду, що стосуються стадій онтогенезу та екотопічного поширення.

Наводяться дані щодо місцезнаходження 22 нових та рідкісних для Лівобережної України видів лишайників та ліхенофільних грибів з басейну річки Сіверський Донець. Серед них Bacidia fraxinea Lönnr., Caloplaca sterilis Šoun, Khodos. & Vondrák, Fuscidea arboricola Coppins & Tønsberg, Intralichen baccisporus D. Hawsksw. & M.S. Cole, Xanthocarpia marmorata (Bagl.) Frödén, Arup & Søchting та Xanthoriicola physciae (Kalchbr.) D. Hawksw. є новими для Лівобережної України, а інші види: (Caloplaca grimmiae (Nyl.) H. Olivier, Chaenotheca brunneola (Ach.) Müll. Arg., Ch. furfuracea (L.) Tibell, Coenogonium pineti (Ach.) Lücking & Lumbsch, Cyphelium notarisii (Tul.) Blomb. & Forssell, Dimelaena oreina (Ach.) Norman, Lichenothelia convexa Henssen, Protoparmeliopsis laatokkensis (Räsänen) Moberg & R. Sant, Placynthiella icmalea (Ach.) Coppins & P. James, Pyrenodesmia concreticola (Vondrák & Khodos.) Søchting, Arup & Frödén, Ramalina capitata (Ach.) Nyl., Rinodina guzzinii Jatta, Sarcogyne privigna (Ach.) A. Massal., Trapelia glebulosa (Sm.) J.R. Laundon, T. obtegens (Th. Fr.) Hertel таXanthocarpia crenulatella (Nyl.) Frödén, Arup & Søchting) – рідкісними.

Наведено дані про зростання 116 видів лишайників та 10 видів ліхенофільних грибів дендрологічного парку «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна. З них 81 вид виявився новим для біосферного заповідника, 10 видів – виключені зі складу його ліхенобіоти. Вперше для території України наводяться Caloplaca substerilis Vondrák, Palice & van den Boom, Lecania sylvestris (Arnold) Arnold, Marchandiomyces corallinus (Roberge) Diederich & D. Hawksw., Polychidium muscicola (Sw.) Gray,Scytinium callopismum (A. Massal.) Otalora, P.M. Jørg. & Wedin.  Для її рівнинної частини вперше вказуються Candelariella faginea Nimis, Poelt & Puntillo, C. subdeflexa (Nyl.) Lettau, Flavoplaca dichroa (Arup) Arup, Frödén & Søchting, Verrucaria breussii Diederich & Van den Boom.

Мета дослідження – визначити запаси очерету звичайного і реакцію очеретяних заростей на зимове викошування в одному з регіонів Центральної України, в національному парку «Пирятинський», а також розкрити можливості та наслідки регулярного викошування очерету в практиці відновлення та сталого управління річковою заплавою в парку. Надземна повітряно-суха біомаса очерету, морфометричні показники і деякі показники запасів його ресурсів оцінили за допомогою вибірки з трьох великих ділянок очеретяних заростей, що відрізняються тривалістю затоплення. Результати показують, що величина щорічного накопичення біомаси очерету коливається від невеликих значень до вище середніх (2-17 т/га), відомих з території помірно-кліматичної Європи. Для збереження водно-болотних угідь, підтримання заплави і природних середовищ існування в стабільному екологічному режимі слід рекомендувати викошування очерету за певних умов. Встановлені норми допустимого використання ресурсів очерету в процесі його зимового викошування. Оцінена очікувана врожайність на підставі індикаторних значень очеретяних заростей з пробних площ. У відповідь на зимове викошування в очеретяних стеблостоях підтверджена відсутність значущої різниці в перший вегетаційний період після викошування.

Досліджено перебіг онтогенезу Paeonia tenuifolia L.при культивуванні в дендропарку "Асканiя-Нова", степова зона півдня України. Встановлено феноритміку, особливості індивідуального розвитку та репродукції, морфометричні параметри вегетативних і генеративних органів. Останні характеризуються дуже низьким (довжина пелюстки та плоду), низьким (висота рослини та квітконоса, ширина пелюстки, довжина та ширина насінини) та середнім (довжина та ширина листка, ширина плоду) рівнями мінливості, що свідчить про значну адаптацію виду в нових умовах зростання. З'ясовано, що в дендропарку "Асканiя-Нова"Paeonia tenuifolia властива повна реалізація річного та життєвого циклів розвитку. Рослини добре розвинені, регулярно рясно цвітуть та плодоносять, утворюють життєздатний самосів. Існує тенденція формування інтродукційної популяції виду.