На підставі аналізу особливостей небезпечних інвазійних рослин в Україні та ряду літературних джерел, для оцінки ризику фітоінвазій чужинних видів запропоновано застосовувати в якості критеріїв окремі прояви інвазійного потенціалу за 11 ознаками, що характеризують види чи їхні популяції.

Досліджені таксономічна, біоморфологічна, екологічна, ценотична та географічна структури флори рослинних угруповань з участю палеоендеміка Chamaecytisus graniticus Rothm. (Fabaceae Lindl.). Проведений аутфітосозологічний аналіз.

Представлена синтаксономія грабових лісів межі між лісостеповою та степовою зонами Правобережної України. Угруповання відносяться до класу Querco-Fagetea, порядку Fagetalia sylvaticae, союзу Carpinion betuli та 2 асоціацій, 4 субасоціацій та 2 варіантів, які є новими для науки і описаними вперше. Для підтвердження правомірності опису нових синтаксонів були використані порівняльний і кластерний аналізи, метод фітоіндикації, аналіз результатів яких показав чітку різницю між грабовими лісами на південній межі свого природного поширення та типовими грабовими лісами лісостепової зони.

Вперше за допомогою скануючого електронного мікроскопу досліджена структура поверхні епідерми листків 22 видів секції Medium D.C. роду Сampanula флори України. Встановлені спільні для всіх досліджених видів ознаки (амфістоматичний тип листової пластинки; рівномірно розміщені, не занурені анізоцитні продихи; добре розвинута зморшкувата кутикула; опушення, сформоване довгими, короткими шилоподібними або серпоподібними волосками; характер розміщення воскових відкладів – корок та/або пластинок; загальний тип рельефу), а також специфичні (тип рельефу, особливості опушення).

Дана порівняльна характеристика термінів цвітіння 15 сортів і форм Zizуphus jujubа, що виростає в Херсонській області. Наведено суми ефективних температур (>10ºC) на початку і в кінці цвітіння.

Проведено порівняльний аналіз видового складу таксонів найвищого рангу (відділи, класи) бріофлор ботаніко-географічних районів лівобережжя України: Лівобережного Полісся, Лівобережного Лісостепу, Лівобережного Степу. Бріофлора території лівобережжя України нині нараховує 385 видів, що складає 45,6% усієї бріофлори України. В окремих ботаніко-географічних районах бріофлора нараховує таку кількість видів: Лівобережного Полісся – 272 види, (3 види антоцеротофітів, 46  маршанціофітів та 223 види бріофітів), Лівобережного Лісостепу – 229 (з них 2 види антоцеротофітів, 28 маршанціофітів, 199 бріофітів), Лівобережного Степу – 290 (з них 1 вид антоцеротофітів, 31 вид маршанціофітів, 258 бріофітів) видів. З  385 видів мохоподібних території лівобережжя України спільними для всіх трьох ботаніко-географічних районівє 165 видів, що складає  менше половини видового складу бріофлори, а саме – 42,8%. З них 1 вид антоцеротофітів, 17 – маршанціофітів та найбільше бріофітів – 147 видів, серед яких переважають бріопсиди – 125 видів (верхоспорогонних мохів –71 вид, бокоспорогонних – менше, лише 54), 13 видів сфагнопсидів і 9 політрихопсидів. В усіх трьох районах лівобережжя України зустрічаються 165 видів мохоподібних, 82 види зустрічаються в певних двох районах. Специфічними для окремих ботаніко-географічних районів з 385 видів  мохоподібних виявилися 138 видів, що складає  35,8% всієї бріофлори лівобережжя України. З них  в Лівобережному Степу – 81 вид,  на Лівобережному Поліссі –  42 і лише 15 – в Лівобережному Лісостепу. Введено «Коефіцієнт специфічності бріофлори» (Ксб). Серед трьох досліджених бріофлор він найвищий для бріофлори Лівобережного Степу – 21,03,  для Лівобережного Полісся – 10,9, найнижчий для бріофлори  Лівобережного Лісостепу – всього 3,89.

Для 12-и видів роду Chlamydomonas, які належать до молекулярної клади Moewusinia, на прикладі 15-и штамів (включаючи 12 автентичних) вперше в умовах культури на агаризованих поживних середовищах визначено основні морфометричні показники та проведено оцінку можливості їх використання як ознак видового та внутрішньовидового рівня в межах даної клади. Встановлено, що за шириною клітин досліджена вибірка штамів достовірно розділяється на чотири розмірні групи, які в межах клади Moewusinia співпадають з молекулярно-філогенетичними кластерами з високою бутстреп підтримкою. У кожній розмірній групі дискримінуючою ознакою видового рівня є середня довжина клітин. Наведено оригінальний ключ для визначення штамів клади Moewusinia в умовах культури на агаризованих поживних середовищах за розмірами клітин.

Охарактеризовані бріоценози з участю видів родини Plagiomniaceae, вказана фітоценотипічна роль видів родини. Наведені фіотоценотичні таблиці асоціації Plagiomnio cuspidati-Homalietum trichomanoidis (Pec. 1965) Marst. 1993 та безрангового угруповання Plagiomnium cuspidatum – сomm.

Досліджено флористичний склад лісових, чагарникових та лучних угруповань території карпатської частини ріки Дністер. Доповнений список рідкісних та червонокнижних видів рослин та встановлено локалітети їхніх оселищ.

Проведено аутфітосозологічний аналіз раритетного фітогенофонду національного природного парку «Білоозерський», що складає 10 видів, та синфітосозологічний аналіз раритетного фітоценофонду, що налічує 18 раритетних асоціацій.

В статті повідомляється про знахідку Drosera rotundifolia на Нижньодніпровських пісках в Херсонській області (Україна). Наводиться коротка характеристика місцезнаходження, яке є найпівденнішим в Україні.