Раритетна компонента урбанофлори Київського мегаполісу включає 151 вид судинних рослин (15 % аборигенної фракції), що мають міжнародний, державний та регіональний созологічні статуси. На підставі результатів біоморфологічного аналізу встановлено, що серед основних біоморф раритетної компоненти домінують трав’яні полікарпіки (132; 87,4 %); серед типів кореневих систем – мичкуватокореневі (119; 78,8 %); надземних пагонів – розеткоутворюючі (92; 61,0 %); підземних пагонів – коротко- та довгокореневищні (89; 59,0 %) види. За характером вегетації превалюють літньозелені (91; 60,3 %) та літньо-зимовозелені (35; 23,2 %) види. Моноцентричність біоморфи характерна для більшості созофітів (71; 47,0 %). У спектрі екоморф серед клімаморф переважають геофіти (54; 35,8 %) та гемікриптофіти (50; 33,1 %). Аналіз біоморфологічних ознак раритетних видів дозволив встановити їхню адаптованість до широкого спектру еколого-ценотичних умов субурбанзони Київського мегаполісу.

Вивчаючи колекції Національного гербарію України (KW) – Гербарію Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, виявлені чисельні автентичні матеріали з роду Acer L. (Sapindaceae), які слугували для опису нових таксонів О.Г. Радде–Фоміною і які потребували встановлення їх категорії. В результаті опрацювання цих зразків, нами проведено лектотипіфікацію чотирьох назв внутрішньовидових таксонів Acer campestre L.: A. campestre subsp. austriacum (Tratt.) Radde-Fom. var. subintegrum Radde-Fom., A. campestre  subsp. lobatum (Pax) Radde-Fom. var. parvifolium Radde-Fom., A. campestre subsp. lobatum (Pax) Radde-Fom. var. transiens Radde-Fom. та A. campestre subsp. marsicum (Guss.) Radde-Fom. var. schistosum Radde-Fom. Для кожного таксону наведено базінонім, тип за протологом, номенклатурний тип і місце його зберігання.

Проведено порівняльно-морфологічний аналіз насінин представників шести (C. abietina,C. altaica,C. carpatica, C. patula,C. persicifolia,C. rapunculus) видів секції Rapunculus роду Сampanula флори України. Досліджено морфологічні особливості крила, рафе, рубчика, кутикули, антиклінальних та периклінальних стінок, поверхні екзини та морфометричні показники. Встановлено спільні для всіх досліджених видів ознаки (відсутність опушення; блиск та коричневий колір; лінійний, базальний рубчик; полігональні, з чіткими межами клітини тести; рівномірно потовщені, прямі антиклінальні стінки), а також специфичні (овально-еліптична, обернено-яйцеподібна чи еліптично-видовженіа форма насінин; довго-, короткоборозенчаста чи рівнокомірчастa ультраструктура поверхні). Запропоновано до опису ряд Persicifoliae Dremliuga ser. nov. prov.

Вивчено видовий склад лікарської флори Національного природного парку «Тузловскі лимани». Проведена орієнтовна оцінка запасів лікарської рослинної сировини. Різноманіття лікарських рослин національного природного парку “Тузловські лимани” нараховує 403 види з 76 родин, що становить 70,5 % всієї флори парку. Особливо багатими на лікарські рослини є родини Lamiaceae (94,7 % всіх видів у родині), Brassicaceae (93,3 %), Apiaceae (87,5 %) та Asteraceae (74,0 %). Серед життєвих форм лікарських рослин переважають малорічники (184 види, 45,7 %), трав'янисті багаторічники 155 видів. Частка деревних рослин становить 12,7 % (51 вид). Найбагатшим на лікарські рослини флороценотипом є Anthropophyton (130 видів), на другому місці Steppophyton (98 види, 23,8 %), на третьому – Drymophyton (74 види, 18,4 %). Лікарська флора Національного природного парку «Тузловські лимани» охоплює 47 офіцинальних, 269 неофіцинальних та 87 потенційно лікарських видів. Майже у п'ятої частини всіх рослин (17,6 %) джерелом лікарської сировини виступають підземні органи (корені, кореневища, цибулини). У 82,4 % рослин заготівлі підлягають лише надземні органи (трава, листя, квіти, плоди та ін.). Серед лікарских рослин парку переважають види з непромисловими запасами (56,6 %).

Лучна рослинність заплавних комплексів м. Київ представлена 2 класами, 5 порядками, 10 союзами і 25 асоціаціями. Найвищою ценотичною різноманітністю відзначається клас Molinio-Arrhenatheretea. Серед його угруповань найчастіше трапляються фітоценози асоціацій Poo palustris-Alopecuretum pratensis, Trifolio-Festucetum rubrae, Koelerio-Agrostietum vinealis, на які припадає 44,92 % всіх описаних нами лучних ценозів. Видова різноманітність фітоценозів класу Pragmiti-magno-Caricetea значно поступається угрупованням Molinio-Arrhenatheretea. В ценозах 7 асоціацій було відмічено раритетний вид, що занесено до Червоної книги України – Iris sibirica L. Серед них Agrostio vinealis-Calamagrostietum epigei, Festucetum pratensis, Koelerio-Agrostietum vinealis, Lysimachio vulgaris-Filipenduletum, Agrostio giganteae-Festucetum pratensis, Poetum pratensis, Poo palustris-Alopecuretum pratensis.

На території національного природного парку «Деснянсько-Старогутський» (Сумська область, Середино-Будський район) відмічено 146 видів лишайників. Серед них Сalicium glaucellum, Chaenotheca laevigata, C. xyloxena, Lecanora compallens, Protoparmelia oleagina, Rinodina efflorescens, Xylographa vitiligo виявились новими для рівнинної частини України. Вперше для території парку було наведено 76 видів лишайників. На Старогутській ділянці виявлено 115 видів лишайників, тоді як на Придеснянській всього 80 видів. Найбільше видове різноманіття серед лишайників представлено епіфітами (126 видів). Мала кількість ключових індикаторів лісових біотопів свідчить про інтенсивне використання лісів ще до моменту створення парку.Лишайники Evernia mesomorpha таPunctelia jeckeri рекомендовані до занесення до Червоного списку Сумської області. Наведений анотований список лишайників.

Досліджені еколого-трофічні особливості 272 видів Dothideomycetes степової зони України. За трофічною спеціалізацією 201 вид належить до сапротрофів, 69 видів – до гемібіотрофів, 2 види – до біотрофів. За субстратною приуроченістю переважна більшість видів є фітотрофами (265 видів, 97 %), асоційованими із 353 видами судинних рослин з 187 родів 69 родин; копротрофи налічують 7 видів. Найбільш чисельною є субстратна група ксилотрофів (118 видів), герботрофи представлені 93 видами, філотрофи – 54 видами. Проаналізований таксономічний склад окремих трофічних та субстратних груп локулоаскоміцетів, екологічні особливості окремих представників. Виявлені екологічні закономірності розповсюдження локулоаскоміцетів у рослинних угрупованнях дослідженої території.

Ічнянський національний природний парк було створено у 2004 році. До його складу увійшло 10 об'єктів природно-заповідного фонду інших категорій: Дендрологічний парк загальнодержавного значення “Тростянець”, гідрологічні заказники “Князьки” та “Довгий яр”, ландшафтні заказники “Урочище Кути” та “Волик”, лісові заказники “Кути”, “Софіївка-Романівщина” та “Довгий яр”, заповідне урочище “Софіївка” та ботанічна пам’ятка природи місцевого значення “Багатовіковий дуб”. Для кожного об’єкту природно-заповідного фонду місцевого значення складено характеристику рослинного покриву. Встановлено, що лісові та ландшафтні заказники мають загалом подібний ценотичний та флористичний склад, але різний ступінь збереження. За результатами досліджень рекомендовано реорганізувати ці об’єкти, у зв’язку з включенням їх до складу Ічнянського Національного природного парку, що має вищий природоохоронний статус, та внести зміни до функціонального зонування. Більш цінні ділянки (кв. 23–26, 37, 43, 46–52, 57–60, 75–77 Жадьківського лісництва) рекомендовано включити до заповідної зони, а менш цінні (кв. 35, 36, 41, 42 Жадьківського лісництва) – до зони регульованої рекреації, з обмеженням доступу відвідувачів. Це сприятиме забезпеченню належної охорони фрагментів корінних ценозів Ічнянського Національного природного парку.

Представлений анотований список рідкісних і зникаючих видів флори Кривого Рогу, який включає 157 видів судинних рослин з міжнародним, національним і регіональним фітосозологічним статусом. Із них фактично 14 видів належать до категорії 0 (зниклі види), 40 видів – до категорії 1 (зникаючі), 33 – до категорії 2 (вразливі), 59 – до категорії 3 (рідкісні), 11 видів – до категорії 4 (невизначені). Найбільше охоронюваних видів містять родини Asteraceae (16 видів), Fabaceae (12 видів), Rosaceae і Poaceae (по 11 видів). Окрім охорони видів у мережі об’єктів природно-заповідного фонду для промислових регіонів визначені додаткові шляхи збереження рідкісних і зникаючих видів природної флори: культивування в ботанічних садах, широке використання в озелененні міста та для рекультивації порушених земель.

У ході експедиційних досліджень нами на стінах будівель було виявлено два нових для Херсонщини види папоротей роду Asplenium L.: A. ceterach L. – у селі Червоний Маяк Бериславського району Херсонської області та A. trichomanes L. у м. Херсоні. При дослідженні даних видів встановлено їх екологічні ніші, умови зростання та стан популяцій. Вважаємо, що саме урбанізація стала причиною появи на досліджуваній території даних видів.