На території Чорного лісу (Знам'янський район, Кіровоградська область) було знайдено 75 видів лишайників, які належать до 39 родів, 21 родини , 7 порядків. Серед них Arthoniamediella Nyl., Biatoraepixanthoides(Nyl.) Diederich, Bacidinacircumspecta (Norrlin & Nyl.) Malme, Cladonia glauca Flоrke та Strangospora ochrophora (Nyl.) R. Anderson є новими видами для рівнинної частини України. Переважна кількість лишайників відносяться до епіфітної еколого-субстратної групи (63 види, або 82,5%). Серед порід, на яких було знайдено найбільшу кількість видів, переважають Quercus L.(42 види), Fraxinus L. (35 видів) та Acer L. (30).

      Встановлені фактори погіршення стану екосистем верхньої частини басейну р.Тиса, серед яких головними є рубки лісів, перевипасання, ненормована рекреація, розробка кар’єрів. Виявлено, що більшість сучасних лісосік останніх 10-15 років штучно не заліснюються. Вони знаходяться на різних стадіях заростання – від злакової до чагарникової. Охарактеризовано сучасний стан і провідні фактори трансформації рослинного покриву високогір’я та лучної рослинності лісового поясу. Встановлено, що сучасна структура екосистем різних господарських форм використання і площ з природною рослинністю регіону досліджень не забезпечує в повній мірі збалансованого річкового стоку.

       Наведені результати аналізу систематичної, ареалогічної, біоморфологічної та екологічної структури флори Кримського Присивашшя. Флора включає 748 видів судинних рослин з 344 родів, 80 родин, 4 класів та 3 відділів. Визначені її особливості та місце серед регіональних флор.

       Реліктовий ендем флори гірського Криму Silenejailensis відомий з чотирьох місцезростань у верхньому поясі Кримських Гір. Незначна кількість ендемів (500 рослин) пояснюється походженням виду з верхнього поясу, який нині зник. Сезонний ритм рослин вивчався в природних умовах та в умовах ex situ в субтропічному кліматі нижнього поясу.

       Подано короткий історичний нарис ботанічного вивчення боліт долини верхньої та середньої течії р. Південний Буг. Окреслено актуальні завдання майбутніх досліджень.

        Відповідно до принципів Ж. Браун-Бланке вивчено рослинні угрупування, у видовому складі яких домінує Betula borysthenica, щоростуть на аренах Нижньодніпров'я. Виділено нову асоціацію Salici rosmarinifoliae-Betuletum borysthenicae. Наведено діагностичні види, номенклатурний тип і коротка інформація про екологію та поширення.

       Наводяться результати інтродукції та перезимівлі (2005-2006 рр.) D.кaki в дельті Дунаю (м. Вилково). Дано кліматичну характеристику району інтродукції.

      В статті наводяться дані щодо біолого-морфологічних та біохімічних особливостей Monarda fіstulosa L., що культивується в умовах  Херсонської області. Визначена масова частка ефірної олії в рослині. Вивчено її локалізацію, а також розміри ефіроолійних залозок на листках. Зроблена порівняльна характеристика вмісту ефірної олії у сорту 'Прем’єра' та у формах монарди. Вивчено динаміку накопичення олії за фазами розвитку та протягом доби. Встановлено, що до складу ефірної олії монарди входить 20 компонентів, основним серед яких є тимол.

       Встановлено, що коренева система рослин Cyperus esculentus в умовах Північного Причорномор'я є системою додаткових коренів. Їх розподіл на вегетативних органах має особливості: вони відсутні на столонах і кореневищах першого порядку.

        На території Акерманської середньовічної фортеці було знайдено 44 види лишайників, з яких переважна більшість (31 вид) є епілітами. Показано, що максимальна кількість видів приурочена до мікроекотопів вологих та затінених стін фортечного рову. Серед знайдених видів Physconia muscigena є новим для степової зони України.

       В даній роботі представлені результати дослідження окремих етапів репродуктивного процесу рідкісного виду PaeoniatenuifoliaL., що скорочується в чисельності і має охоронний статус. Встановлені особливості процесів запліднення, ендоспермогенеза і розвитку зародка, приведені календарні терміни їх протікання у даного виду в умовах Криму. Робота ілюстрована мікрофотографіями.

            Список лишайників та ліхенофільних грибів вапнякових відслонень природного заповідника «Eланецькій степ» включає 64 види лишайників та 6 видів ліхенофільних грибів, що відносяться до 29 родів, 16 родин 6 порядків та групи мітоспорових грибів. Види Toniniaphysaroides(Opis) Zahlbr., Stigmidiumglebarum(Arnold) Hafellner, Zwackiomycescalcariae (Flagey)  Hafellner  & Nik. Hoffm. вперше знайдені для ліхенобіоти України, Aspiciliafarinosa (Florke) Arnold,Clauzadeametzleri(Korber) D. Hawksw., Bacidinadelicata(Larbal. ex Leight) V. Wirth et Vezda, Gonohymeniamyriospora (Zahlbr.)Zahlbr., HymeneliaprevostiiKoerb. and Rinodinadubiana(Hepp) J. Steiner – для її рівнинної частини, Caloplacapolycarpa (A. Massal.) Zahlbr, Collema undulatum Laurer ex Flot., Lecanoraxanthostoma CI. Roux ex Froberg, Verrucariamacrostoma DC. – для її степової частини. Наведені дані щодо екологічних особливостей та частоти трапляння лишайників та ліхенофільних грибів.

         У статті подано матеріали екологічного та ценотичного моніторингу рослинного покриву петрофітного варіанту різнотравно-типчаково-ковилових степів, репрезенотованих у відділенні Українського степового природного заповідника “Кам’яні Могили” (Донецька область). З метою встановлення механізмів змін екотопічних характеристик було використано метод комп’ютерної синфітоіндикації. Розраховано величини екологічних чиників, що характеризують як екотопи заповідника вцілому, так і основні формації рослинності заповідника.

       Близько 26% загальної площі Стрільцівського степу cкладають перелоги, які увійшли до складу заповідника внаслідок розширення території у 2004 році. Цей матеріал є результатом геоботанічного обстеження перелогів, наводиться характеристика дев’яти ділянок перелогів.
    Розглянуті особливості рельєфу, ґрунтів, загальні закономірності розподілу рослинності, особлива увага приділена впливу господарської діяльності на демутацію перелогів.

     Бріофлора Черемського природного заповідника (Волинська область, північний захід України) включає 114 видів 67 родів 42 родин двох відділів:Marchantiophyta (12 видів) and Bryophyta (102 види). Серед них знайдені релікти (Calliergontrifarium, Scorpidiumscorpioides, Helodiumblandowii)та рідкісні види (Orthotrichumlyellii, Aulacomniumandrogynum, Thuidiumtamariscinum).

       На деревних породах Нікітського ботанічного саду виявлено 80 видів лишайників, що відносяться до 46 родів, 16 родин та 5 порядків серед яких Thelocarpon laureri та Thelopsis rubella є новими для ліхенобіоти Криму. Для ліхеноіндикаційних досліджень в умовах південного узбережжя Криму краще використовувати Quercus pubescens, на якому відмічено найбільшу кількість лишайників (38 видів) і який росте як у природних, так і антропогенних екотопах. За частотою трапляння лишайники Нікітського ботанічного саду розподіляються за трьома групами: перша – від 1,0% до 3,0%, друга від 3,1% до 20,0 %, третя – від 20,1% до 50,0% які в цілому корелюють з чутливими (включаючи токситолерантні), середньо-чутливими та індиферентними біоіндикаторними групами щодо якості атмосферного повітря.

       Повідомляється про знахідку у місті Херсоні нового для України адвентивного виду Amaranthusviridis L. (Amaranthaceae). Наводиться опис виду, його відмінні ознаки, первинний ареал та вторинне поширення, характеристика місцезнаходження.

      В статті повідомляється про знахідку Grimmia crinita Brid. – нового для України виду моху – на вапняках в Казантипському природному заповіднику. Наводиться опис виду та ключ для визначення поширених в Україні гримій із зануреними в перихецій коробочками.

     Вперше для ліхенобіоти України (з Слов’яносербського району Луганської області) наводиться лишайник  Thelocarponintermediellum Nyl.(Acarosporaceae, Lecanorales). Він був зібраний на уламках бетону у степу на території колишнього Трьохізбенського військового полігону. Також наводяться дані щодо місцезнаходжень нового для степової зони України та Криму лишайника  Thelocarponlaureri (Flot.) Nyl. Приведений ключ для визначення представників роду в Україні.