Розглянуто основні напрямки розвитку морфометрії рослин (фітоморфометрії) як галузі ботаніки, що займається кількісним описом закономірностей будови й розвитку особин рослин та їх структурних частин. Основна увага приділяється напрямкам, які є новими і перспективними: алометрії, кореляційній адаптометрії, флюктуюючій асиметрії та процесам росту й формоутворення рослин. Дано критичну оцінку низки методів морфометрії.

     В статті наводятся дані про знахідки та поширення одного виду печіночників (Marchantiophyta) та 20 видів мохів (Bryophyta) на трьох піщаних масивах пониззя річки Південний Буг. У бріофлорі переважають космополітні види широкої екології, водно-болотні та піонерні види заростання рухливих піщаних субстратів.

      На території Бургунської балки (Бериславський район, Херсонська область) було знайдено 94 види лишайників та ліхенофільних грибів, які належать до 43 родів, 22 родини, 11 порядків. Серед них Acrocordia subglobosa (Vězda) Vězda & Poelt, Arthonialecanorina(Almq.) R. Sant., Atheliaarachnoidea(With.) J. R. Laundon, Collema fuscoviridis(With.) J. R. Laundon, Polycoccummarmoratum (Krempelh.) D. Hawksw. є новими видами для степової частини України. Серед п’яти виділених еколого-субстратних груп, найбільшою представлені епіліти (56 видів, або 58,4%), меншою кількістю представлені епіфіти (17 видів, або 17,7%), ліхенофільні (17 видів, або 17%), епіліто-епіфіти та епігеї (по 3 види, 3,1%). Складений список таксонів з нотатками до кожного виду.

     Наводиться каталог штамів колекції культур водоростей Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Algae Culture Collection of Kyiv University - ACKU), що підтримується на кафедрі ботаніки. Колекція призначена для збереження біорізноманітності мікроводоростей, а також для забезпечення науковців та викладачів дослідницьким та учбовим матеріалом. Основу ACKU складають штами, ізольовані з наземних біотопів. Значною кількістю штамів представлені прісноводні водорості. У теперішній час ACKU включає 540 штамів (включаючи 246 аутентичних) зі 109 родів 283 видів, що належать переважно до відділів Chlorophyta та Xanthophyta.

     Проведений структурно-порівняльний аналіз водної флори Східної Галичини. Проаналізована її систематична, географічна, біологічна, екологічна та ценотична структура. Встановлено, що водна флора регіону включає 134 види рослин. Відмічені місцезростання рідкісних видів. Визначені актуальні завдання досліджень на майбутнє.

     Висвітлено морфологічні та біоекологічні особливості хурми кавказької (Diospyros lotusL.) в умовах Лісостепу України. Дослідженo репродуктивну здатність, наведено морфометричні характеристики вегетативних та генеративних органів. Описано способи та строки розмноження.

     У селітебній зоні Києва на різних деревних породах виявлено 20 видів епіфітних мохоподібних, переважну більшість яких складають синантропні види. Найбільш поширені у зелених насадженнях міста толерантні до урбанізованого середовища Orthotrichumpumilum, Pylaisiapolyantha, Leskeapolycarpa таCeratodonpurpureus, що домінують у мохових обростаннях на корі дерев. За поширенням епіфітних мохоподібних на території Києва виділено зону щільної міської забудови; ділянки вздовж вулиць з інтенсивним рухом автотранспорту; міжбудинкові насадження; парки, сквери у межах селітебної зони та парки і лісопарки на околицях міста, що відрізняються за ступенем антропогенного тиску.

      В статті наводиться список созофітів заплави Нижнього Дніпра, який налічує 38 видів судинних рослин. Серед них 23 види достеменно зростають в заплаві Дніпра (Agropyron dasyanthum Ledeb., Aldrovanda vesiculosa L., Astrodaucus littoralis (M.Bieb.) Drude, Centaurea breviceps Iljin, Ceratophyllum tanaiticum Sapjeg., Epipactis palustris (L.) Crantz., Eryngium maritimum L., Leucojum aestivum L., Lindernia procumbens (Krock.) Borbбs, Nymphaeaalba L., Nymphoides peltata (S.G.Gmel.) O.Kuntze, Orchis palustris Jacq., Rumex ucrainicus Fisch. ex Spreng., Salvinia natans (L.) All., Senecio borysthenicus (DC.) Andrz., Stipaborysthenica Klokov ex Prokud., Thymusborysthenicus Klokov et Des.-Shost., TragopogonborysthenicusArtemcz., Trapanatans L. s.l., Urticakioviensis Rogow., Utriculariavulgaris L., Vitissylvesris C.C.Gmel., Zostera marina L.), зростання 7 видів можливе, але сумнівне (Astragalus borysthenicus Klokov, Carexsecalina Willd. ex Wahlenb., CerastiumucrainicumPacz. ex Klokov, Elatinehungarica Moesz, Goniolimon graminifolium (Aiton) Boiss., SchoenusnigricansL., Trachomitum venetum subsp. sarmatiense (Woodson) V.E.Avet.), 5 видів наводяться помилково (Achilleaochroleuca Ehrh., Alyssum borzaeanum E.I.Nyjarady, Centaureapaczoskii Kotov ex Klokov, Dianthus bessarabicus Klokov, Suaedabaccifera Pall.), і ще 3 види трапляються лише в культурі (Betula borysthenica Klokov, ConvalariamajalisL., Quercusrobur L.). 30 созофітів, включаючі сумнівні, що природно зростають в пониззі Дніпра, займають 60 позицій в різних списках раритетних видів, в тому числі Світовий Червоний список МСОП - 3 види, Європейський Червоний список – 8, Червоної книги України – 11, Бернська конвенція – 6, конвенції Cites – 2, Червоний список Херсонської області – 30.

     Проведено комплексні дослідження на популяційному рівні, які дозволили визначити сучасний стан степових модельних видів у ландшафтному регіональному парку "Донецький кряж", де зберігається режим контрольованого антропогенного навантаження. Аналіз вікової, віталітетної, просторової структури ценопопуляцій видів-едифікаторів і асектаторів показав, що вони у цих умовах зберегли різноманітність вікового складу і належать до нормальних зрілих і старих.

     У статті подано характеристику однієї з найбільших у Криму популяції Junіperus excelsa Bieb. – реліктового виду, який занесений до Червоної книги України.Обраховано середню щільність популяції в залежності від експозиції схилу, охарактеризовано її вікову структуру. Подано ценотичну характеристику угруповань за методом Браун-Бланке, а також визначено екологічну специфіку місцезростань по відношенню до провідних абіотичних факторів середовища. Визначено, що стан популяції є стабільним і непорушеним. Однак, рідколісся з ряду причин знаходиться під загрозою зникнення. Рекомендовано надати урочищу Кизилташ природоохоронний статус.