За сучасними оцінками, родина Caryophyllaceae налічує близько 90 родів та від 2200 до 3000 видів, поширених на всіх континентах, але переважно поза тропіками. Для флори України наводиться 49 родів (з них три потребують підтвердження) та 231 вид (з підвидами). Найчисельнішими на автохтонні види у флорі України є роди Dianthus – 49 видів (разом з підвидами), Cerastium – 23, Otites – 17, Silene – 17, Gypsophila – 11, Minuartia s. str. – 8 тощо. В той же час багато родів представлені одним або двома вида­ми (Agrostemma, Bufonia, Carpophora, Cucubalus, Elisanthe, Heliosperma, Kohlrauschia, Lychnis, Myosoton, Paronychia, Pleconax та ін. В порівнянні з попереднім виданням чеклісту, відбулися суттєві зміни у видо­вому складі родів: Dianthus, Silene, Elisanthe, Minuartia, Stellaria,у багатьох з яких виділені нові роди: з роду Stellaria – Alsine, Hylebia, Rabelera; з Silene – Atocion; з Elisanthe – Carpophora, Silenanthe; з Minuartia– Cherleria, Sabulina). Суттєвих номенклатурних змін зазнали родові й видові назви та таксо­номічний статус багатьох видів. Багато видів, які раніше наводилися для України потребують підтвер­дження (наводяться лише за літературними даними, старими зборами, або на основі лише одного гербар­ного зразка): Dianthus corymbosus, D. giganteiformis, D. pinifolius, D. pontederae, D. seguieri, D. serotinus, D. spiculifolius, Eudianthe coeli-rosa, Pseudosaponaria pilosa (≡ Gypsophila pilosa), Kohlrauschia velutina, Melandrium astrachanicum, M. nemorale, Moehringia lateriflora, Polyschemone nivalis (≡ Silene nivalis), Sagina apetala, S. hawaiensis (= S. subulata), Silene thymifolia, Spergularia syvaschica, Viscaria alpina. Зник­лим у флорі України є середньоєвропейський вид Dianthus grationopolitanus (= Dianthus caesius Sm.), який раніше наводився у всіх флористичних зведеннях для околиць м. Заліщики (с. Хрещатик Заставнівського району Чернівецької області). Вимерлим видом є Heliosperma arcanum (≡ Ixoca arcana), описаний Х. Запаловичем з околиць м. Заліщики (Тернопільська область), за зборами G. Zipser, які після 1855 року ніхто більше не знаходив.

Ключові слова: анотований список, поширення, види, підвиди, рід, родина, систематика, номенклатура, синоніми, гербарні зразки, Dianthus, Cerastium, Otites, Silene, Gypsophila, Minuartia

У цьому повідомленні наведено нові дані щодо лишайників та ліхенофільних грибів в Україні. У ньому наведені нові записи, виключення та підтвердження для адміністративних областей України так­сонів з родів Acarospora, Agonimia, Arthonia, Bacidia, Caloplaca, Candelaria, Circinaria, Clauzadea, Coeno­gonium, Endococcus, Epithamnolia, Erythricium, Flavoplaca, Intralichen, Ionaspis, Laetisaria, Lathagrium, Lecania, Lendemeriella, Lichenochora, Lichenodiplis, Llimoniella, Myriolecis, Parmeliopsis, Peltigera, Petractis, Phaeophyscia, Physcia, Placynthium, Platismatia, Polyblastia, Polychidium, Polyozosia, Porina, Protoparmeliopsis, Pyrenidium, Pyrenochaeta, Pyrenodesmia, Punctelia, Rinodina, Rhizocarpon, Roselliniella, Rusavskia, Scytinium, Spirographa, Taeniolella, Telogalla, Toninia, Tremella, Trichoconis, Xanthocarpia, Xanthoriicola, Verrucaria. Серед них 29 видів лишайників та ліхенофільних грибів є новими для Черні­вецької області, 12 видів – для Сумської області, 10 видів – для Тернопільської області, 7 видів – для Івано-Франківської області, 5 видів – для Київської та Житомирській областей, 4 види нових для Львів­ської, Харківської, Херсонської, Одеської та Волинської областей, три види нові для Донецької області, два види нових для Закарпатської області, по одному виду для Дніпропетровської, Хмельницької, Кіро­воградської, Полтавської областей, а також один вид новий для Автономної Республіки Крим.

Ключові слова: біорізноманіття, нові знахідки, Polychidium, Telogalla, Trichoconis.

У цьому повідомленні наведено нові дані щодо судинних рослин в Україні. У ньому наведені нові відомості щодо поширення в Україні 58 видів з родів Aconitum, Amaranthus, Anthoxanthum, Artemisia, Asparagus, Cardamine, Carex, Celastrus, Cenchrus, Centaurium, Cerastium, Chenopodiastrum, Clematis, Crassula, Dactylorhiza, Datura, Dichodon, Dipsacus, Dysphania, Equisetum, Eritrichium, Euphorbia, Fritil­laria, Gagea, Gentiana, Gladiolus, Glycyrrhiza, Gypsophila, Hedera, Helianthus, Hemerocallis, Heracleum, Iris, Juglans, Lemna, Lilium, Lunaria, Lysimachia, Mercurialis, Nymphaea, Pentanema, Prunus, Pulsatilla, Sagina, Scolochloa, Sedum, Silene, Solanum, Sorghum, Stipa, Thesium, Tribulus та Vitis. Серед них три види рослин є новими для України: Anthoxanthum aristatum виявлений в Чернівецькій області; Eritrichium nanum – в Івано-Франківській та Euphorbia serpens – в автономній республіці Крим, Одеській та Херсон­ській області. Деякі знахідки стосуються крупних регіонів, що включають декілька областей, зокрема наводиться новий для Правобережжя Дніпра (Crassula vaillantii) та новий для Степової зони України (Pentanema squarrosum) види судинних рослин. Більшість нових знахідок наведено для адміністративних областей України: шість видів наводиться вперше для Черкаської та Закарпатської областей, чотири – Дніпропетровської області, три – Запорізької, Кіровоградської та Чернігівської областей, два – Вінниць­кої, Волинської, Миколаївської, Херсонської та Хмельницької областей, один – Житомирської, Одеської, Харківської областей та АР Крим. Наводяться нові локалітети або підтверджуються сучасними даними знахідки видів судинних рослин в Дніпропетровській, Кіровоградській, Київській, Одеській, Херсонській та Черкаській областях. Також вказуються локалітети ряду рідкісних видів судинних рослин: включених до Резолюції № 4 Бернської конвенції (Thesiume bracteatum), Червоної книги України (Dactylorhiza incar­nata, Fritillaria ruthenica, Gladiolus imbricatus, Glycyrrhiza glabra, Liliumm artagon, Lunaria rediviva, Pulsa­tilla patens, Stipa pennata, Stipa tirsa) та ряду регіонально рідкісних видів рослин.

Ключові слова: біорізноманіття, нові знахідки, області, райони.

В публікації розглянуто важливу для біорізноманіття територію площею 473 га в околицях сіл Че­ремошна та Нівецьке Вишгородського району Київської області, якій пропонується надати статус ланд­шафтного заказника загальнодержавного значення з назвою «Нівецький». В проєктованому заказнику виявлено 23 види грибів, 22 види лишайників, 7 видів мохоподібних і 264 види вищих судинних рослин. З раритетних видів рослин до Червоної книги України занесено чотири види, 15 – регіонально рідкісні для Київської області, 2 – включені до Додатку І Резолюції 6 Бернської конвенції. З грибів 1 вид включе­ний до Червоної книги. Серед тварин, навіть за попередніми дослідженнями, 13 – занесені до Червоної книги України та 12 – до Резолюції 6 Бернської конвенції (2 види містяться в обох переліках одночасно). Окрім списку раритетних видів, наведено перелік біотопів, виявлених на території проєктованого заказ­ника (всього 18 типів; причому типи біотопів, які охороняються на європейському рівні, зокрема D5.2, G1.51, а особливо G1.8, становлять значну частину площі заказника). Таким чином, вказана територія має високе біотопічне, а також біотичне різноманіття. Найбільш цінна для збереження ділянка – старовікові діброви та субори, мезотрофні та евтрофні болота. Перелік відомих для проектованого заказ­ника «Нівецький»  видів публікується вперше.

Ключові слова:  рідкісні види, рідкісні біотопи, лісова зона, Київська область.

Наведено узагальнені дані про сучасне поширення Viola sororia (Violaceae) – нового чужорідного виду спонтанної флори України. Рослини виду досить широко культивуються в Україні у наукових установах, міських парках і приватних садибах. В умовах України вид успішно акліматизувався і в місцях культивування формує самосів, часто рясний. Здичавілі рослини V. sororia зафіксовані як у місцях культивування, так і за їх межами у понад 10 спонтанних місцезнаходженнях, зокрема у місті Київ, Київській (село Велика Олександрівка, місто Ржищів, село Балико-Щучинка, місто Біла Церква, селище міського типу Козин, місто Українка), Житомирській (місто Житомир і село Нова Чортория), Полтавсь­кій (місто Полтава, село Крива Руда), Сумській (місто Путивль), Черкаській (місто Умань), Закарпатській (місто Берегове та місто Ужгород) областях. Подано коротку таксономічну, географічну та морфологічну характеристики виду, еколого-ценотичні особливості. Цей чужорідний вид флори України має північно­американське походження, в адвентивній фракції – втікач із культури, ергазіофігофіт або колонофіт за ступенем натуралізації. В основному рослини ростуть поодиноко або невеликими групами у складі несформованих рослинних угруповань. На Житомирському Поліссі вид виявляє поступове вкорінення у лісові природні ценози. У Київській області ефемерні місцезростання відзначені за 0,3–0,6 км від найближчого житла. Складено карту поширення виду в Україні, як у культурі, так і спонтанно.

Ключові слова: вид адвентивних рослин, культивування, втікач з культури, інвазія.