В статті дано результати огляду надвидових таксонів мохоподібних України згідно з «Чеклістом  мохоподібних України (2008)»: надвідділ, відділи, класи, порядки, родини, роди. Станом на 30.07.2008 р. надвідділ Bryobionta включає 3 відділи 8 класів 29 порядків 84 родини 253 роди. З них до відділу Anthocerotophyta відносяться 2 роди 1 родина 1 порядок 1 клас, до відділу Marchantiophyta – 61 рід 32 родини 4 порядки 2 класи та до відділу Bryophyta –190 родів 50 родин 18 порядків 5 класів.

В статті наводиться оригінальний ключ для визначення родів і видів та конспект родини Limoniaceae Lincz. флори України. Для кожного виду наводяться номенклатурна цитата, базіонім, основна синоніміка, уточненні дані щодо поширення в Україні та загального ареалу. В примітках обґрунтовуються таксономічна позиція автора відносно кожного таксону, зазначаються найбільш надійні діагностичні ознаки. Запропоновано низку оригінальних номенклатурних змін.  Зокрема, нові комбінації в ранзі підвиду для трьох видів з комплексу Limoniumtomentellum aggr. – L. tomentellum (Boiss.) O.Kuntze subsp. alutaceum (Steven) Moysiyenko comb. nova, L. tomentellum (Boiss.) O.Kuntze subsp. donetzicum(Klokov) Moysiyenko comb. nova., L. tomentellum (Boiss.) O.Kuntze subsp. hypanicum(Klokov)Moysiyenko comb. nova; відносно останнього підвиду також доведено неправомірність розгляду його на внутрішньовидовому рівні у складі L. gmelinii (Willd.) O.Kuntze (як L. gmelinii (Willd.) O.Kuntze var. hypanicum (Klokov) Pawł. та L. gmelinii subsp. hypanicum (Klokov) Sόo). Обгрунтовано, що Limoniumcaspium (Willd.) Gams та L. danubiale Klokov повинні розглядатися у складі Limoniumbellidifolium (Gouan) Dumort. В остаточному варіанті родина Limoniaceae Lincz. у флорі України представлена 3 родами, 16 видами і трьома підвидами: Armeria (DC.) Willd. (A. maritima (Mill.) Willd., A. pocutica Pawł., A. vulgaris Willd.), Goniolimon Boiss. (G. besserianum(Schult.) Kusn., G. graminifolium (Ait.) Boiss., G. rubellum (S.G.Gmel.) Klokov, G. tataricum(L.) Boiss.), Limonium Mill. (L. bellidifolium (Gouan) Dumort., L. bungei (Claus) Gamajun., L. gmelinii (Willd.) O.Kuntze, L. platyphyllum Linch., L. sareptanum (A.Beck.) Gams, L. sinuatum (L.) Mill., L. suffruticosum (L.) O.Kuntze, L. tomentellum (Boiss.) O.Kuntze subsp. alutaceum (Steven) Moysiyenko, L. tomentellum (Boiss.) O.Kuntze subsp. donetzicum (Klokov) Moysiyenko, L. tomentellum (Boiss.) O.Kuntze subsp. hypanicum (Klokov)Moysiyenko, Limonium tsсhurjukiense (Klokov) Lavrenko ex Klokov), включаючи культивовані Armeria maritimaта Limonium sinuatum.

Показано розподіл вузьких ендеміків по ландшафтах Криму та виявлені деякі філогеографічні закономірності.

Висвітлюється сучасний стан  досліджень болотної рослинності України. Доведено, що воно пов”язане з розвитком наукового напрямку болотознавства і  з розв”язанням прикладних завдань народного господарства. Дається характеристика результатів досліджень і досягнень української школи болотознавства у геоботанічному, стратиграфічному і фітосозологічному напрямках та розглянуті актульні завдання  подальших робіт.

Наведені результати критико-систематичного вивчення роду Vicia L. (Fabaceae) флори України. Аналіз видового складу роду вика флори України (39 видів) подано за модифікованою системою, яка включає 4 підроди, 12 секцій та 11 підсекцій.

Список локулоаскоміцетів ботанічного саду Херсонського державного університету нараховує 28 видів 20 родин 13 родин 3 порядків класу Dothideomycetes. Обговорюється таксономічна структура, екологічні та трофічні особливості цієї групи грибів.

На основі порвняльного аналізу літературних та оригінальних даних щодо складу фітопланктонних угруповань трьох основних плес Східного Сиваша (АР Крим, Україна) за період з початку ХХ ст. до початку ХХІ ст. виявлено тенденції зміни домінуючих комплексів водоростей планктону даного водного об’єкту. Показано, що ступінь відмін фітопланктонних угруповань різних плес Східного Сивашу, яка яскраво простежувались у першій половині ХХ ст., протягом другої половини ХХ – початку ХХІ ст. зменшувались, а схожість фітопланктонних комплексів різних плес зростала. Трансформація фітопланктонних угруповань різних плесів відбувались в напрямку переходу від еугалобно-полігалобних, еугалобних та мезогалобних угруповань (перша половина ХХ ст.) до сучасних угруповань приблизно однакового оліго-мезогалобного типу. Тепер ішній склад домінуючих комплексів фітопланктону відображує головну тенденцію, що спостерігається у Східному Сиваші: розпріснення його акваторії і перехід гіпергалінних, гіпергалінно-еугалінних та мезогалінно-еугалінних плес у категорію мезогалінних та полігалінно-мезогалінних.

Проаналізована участь найпоширеніших плеврокарпних мохів порядку Hypnales в утворенні бріоугруповань. З’ясовано, що у 64,1% виявлених епіфітних та епіксильних угруповань досліджувані види домінують та є діагностичними видами асоціацій, а у 24,4 % угруповань їх ценотична участь незначна. Класи постійності досліджуваних видів досить низькі: для Hypnumpallescens(Hedw.)P. Beauv, Pseudoleskeellanervosa (Brid.) Nygolm, Platygyriumrepens (Brid.) Schimp,Pylaisiapolyanhtа (Hedw) Schimp, Amblystegiumserpens (Hedw.) Schimp – II,Leskeapolycarpa Hedw.– I. У роботі наведені результати класифікації бріоугруповань відповідно до еколого-флористичної класифікації (за методом Браун-Бланке) та їх характеристика. Вперше для України подано асоціацію Ptilidiopulcherrimi-Hypnetumpallescentis Barkm. ex Wilm. 1962 та її фітоценотичну характеристику.

Досліджено видовий склад і особливості розподілу водоростей-макрофітів в залежності від екологічних умов різних районів Одеського узбережжя. Показано, що розпріснення і підвищений рівень забруднення спрощують структуру донних фітоценозів і зменшують їх флористичне різноманіття.

Досліджено вплив важких металів Zn²⁺,  Pb²⁺ і  Ni²⁺ на вміст вільного проліну та активність супероксиддисмутази у мохів Hylocomiumsplendens, Pleuroziumschreberi і Rhytidiadelphussquarrosus. Визначено вплив Cu²⁺ і Cr⁶⁺, низької й високої температур та осмотичного стресу на вміст вільного проліну та активність каталази у печіночника Marсhantiapolymorpha. Виявлено, що акумуляція проліну значно посилюється під впливом високих температур та осмотичного стресу, ніж за присутності важких металів. Зроблено висновок, що в толерантніших видів стресові умови можуть підвищувати захисні процеси, а саме акумуляцію вільного проліну та активацію детоксикаційних ферментів супероксиддисмутази й каталази.

Виявлено типові морфологічні зміни трансплантатів трьох видів епіфітних мохів під впливом забруднення навколишнього середовища м. Макіївки. Встановлено, що ступінь зміни морфологічних показників видів мохів Orthotrichumpumilum Sw. (=Ortotrichumfallax Bruch.) та Leptodictiumriparium (Hedw.) Warnst. находяться у залежності від ступеню забруднення атмосферного повітря та може бути інформативним індикатором якості повітря промислового регіону. Підтверджено відносну стійкість виду моху Leskea polycarpa Hedw. в умовах інтенсивного атмосферного забруднення. Визначено ступінь антропогенного навантаження у трьох зонах м. Макіївки (Донецька обл.).

Досліджено вплив екзогенного пероксиду водню на ліпопероксидацію та активність антиоксидантних ферментів у пагонах водного моху fontinalisantipyretica. Пероксид водню у концентрації 1 мМ та 10 мМ не призводить до нагромадження продуктів ліпопероксидації, однак активно модулює роботу ферментів антиоксидантного захисту. Виявлено, що обидві концентрації пероксиду водню індукують зростання активності каталази та пероксидази. Відмічено зниження активності глутатіонредуктази під впливом Н₂О₂, що може бути зумовлене зміною редокс-статусу рослинних клітин.

На основі аналізу індивідуальних і групових ознак сформульовано головні еколого-біологічні особливості малих популяцій рідкісних видів рослин високогір’я Українських Карпат. Встановлено індикаторні ознаки для оцінки їх життєздатності, з яких найважливішими є генетична різноманітність, ефективна і загальна чисельність, площа оселищ, динаміка чисельності, зокрема квітучих особин; ефективність насіннєвого і вегетативного розмноження; внутрішньопопуляційна різноманітність; життєвість, варіабельність і тривалість онтогенезу особин; взаємовплив з видами-сусідами. Подано аспекти екологічної структури малих популяцій видів різних життєвих форм в природних умовах і під впливом антропогенних чинників.

Ліхенобіота пісковиків геологічної пам’ятки природи «Кам’яна Могила» нараховує 46 види лишайників та 9 видів ліхенофільних грибів, які відносяться до 33 роду, 23 родин, 3 порядків та групи мітоспорових грибів, серед яких ліхенофільні гриби Endococcus fusiger Th. Fr. & Almq., Intralichen lichenicola (M.S. Christ. & D. Hawksw.) D. Hawksw. & M.S. Cole та Vouauxiomyces ramalinae (Nordin) D. Hawksw. виявились новими для мікобіоти України, лишайники Acarospora aff. hospitans H. Magn., Haematomma ochroleucum (Neck.) J. R. Laundon, Lecanora caesiosora Poelt, Miriquidica complanata (Körber) Hertel & Rambold, Lepraria neglecta (Nyl.) Erichsen, Protoparmelia montagnei (Fr.) Poelt & Nimis - новими для рівнинної частини, а Lichenothelia scopularia (Nyl.) D. Hawksw. – новим для степової зони України. Наводяться результати ареалогічного, фітокліматичного та ліхеноценотичного аналізів.

Наведені основні причини похибок, що виникають при супутниковій навігації. Запропоновано методику оцінки й зменшення випадкової похибки при визначенні географічних координат в ході польових досліджень з використанням GPS-приймача.

Повідомляється про нові місцезнаходження адвентивних рослин ThladianthadubiaBunge, Robiniaviscose Vent., Galinsogaurticifolia (Kunth) Benth., HeracleummantegazzianumSommier & Levier, Rumextriangulivalvis (Danser) Rech., Euphorbiadentata Michx., Tribulus terrestris L. на території м. Києва.