Конспект адвентивної фракції урбанофлори Миколаєва включає 244 види 171 роди 56 родин 2 класи 1 відділ.
Даються фізико-географічні умови долини Тиси, наводиться загальна характеристика природної рослинності, яка представлена лісовою, чагарниковою, лучною, болотною та водною рослинністю. Детально характеризується сучасний стан лучної рослинності регіону, вся різноманітність яких об'єднується у чотири класи формацій: справжні, болотисті, торф'янисті та засолені луки. Висвітлюється антропогенна трансформація лучної рослинності внаслідок дії сучасних форм антропогенних навантажень, наводяться схеми демутації девастованих екосистем. Відзначається, що для сучасного стану синантропізації флори екосистем долини Тиси характерна тенденція до переважання апофітизації лучних і адвентизації орних екотопів.
У м. Переяславі-Хмельницькому та на його околицях (Київська обл., Україна) було встановлено 66 видів мохоподібних. Причому три види з цього числа (Aulacomniumandrogynum (Hedw.) Schwägr., Bryum violaceum Crundw. et Nyh., Orthotrichumdiaphanum Schrad. ex Brid.) раніше не наводили для Лівобережного Лісостепу, а інші три (Dicranumtauricum Sapjegin, Sciuro-hypnumreflexum (Starke) Ignatov et Huttunem. і Orthotrichumstriatum Hedw.) виявилися рідкісними у регіоні. В цілому, бріофлору міста формують лісові види та відносно невелика кількість рудеральних мохів.
Наведені результати інтродукції та перезимівлі в зиму 2005-2006рр. 35 видів деревних рослин в Державному підприємстві „Науково-дослідне господарство „Новокаховське” Нікітського ботанічного саду – Національного наукового центру.
Встановлена присутність 40 чужинних інвазійних видів рослин у фітоценозах 21 класу рослинності України, а також синтаксономічна приуроченість інвазійних видів до окремих союзів рослинності. Наведені види-трансформери природних і напівприродних рослинних угруповань. Визначені місце і призначення різних за сприйнятливістю класів рослинності у загальному інвазійному процесі.
Результати детального аналізу особливостей пилкових зерен 16 видів роду Juglans показали їх важливість для таксономії роду, особливо на секційному рівні. Вперше проведене порівняння морфологічних особливостей пилкових зерен кожного виду з різних умов зростання (як інтродукованих в Україну, так і з природних місцезростань).
За результатами розрахунків модифікованого І.Ч.П., який коливався від 0 до 87, для 301 точки було складено карту ізотоксичних ліхеноіндикаційних зон урбанізованих екосистем Ялтинського амфітеатру. Були виділено шість ізотоксичних ліхеноіндикаційних зон: забруднена зона (значення І.Ч.П. від 0 до 5), помірно-забруднена зона (значення І.Ч.П. від 6 до 10), слабо-забруднена зона (значення І.Ч.П. від 11 до 20), помірно-чиста зона (значення І.Ч.П. від 21 до 30), чиста (фонова) зона (значення І.Ч.П. від 31 до 40), зона високої чистоти (значення І.Ч.П. від 41 і вище). В урбанізованих екосистемах Ялтинського амфітеатру було знайдено 134 види лишайників. В забрудненій зоні було виявлено 14 видів лишайників. На деревах зустрічається від 0 до 5 видів. На формування забрудненої зони міста Ялти у першу чергу впливають викиди автомобільного транспорту на перенавантажених вулицях Садовій, Карла Маркса, Маршака, Московській, Київській, Рузвельта, Свердлова.Помірно-забруднена зона розташована навколо забрудненої зони і має тенденцію до поширення вглиб міста двома рукавами вздовж долини річок Дерекойка та Водоспадна (Учансу). В помірно-забрудненій зоні зустрічається 27 епіфітних лишайників. Слабо-забруднена зонавключає принаймні три відокремлених локалітети. Найбільший локалітет покриває головним чином селітебні території міста Ялти і двома променями заходить вглиб урбанізованої екосистеми до об’їздної ялтинської дороги. Помірно-чиста зона займає найбільшу площу серед виділених ізотоксичних ліхеноїндикаційних зон. У місті Ялта вона включає території які прилягають до гори Дарсан та майже усі паркові зоні. Для помірно-чистої зони характерне зростання на корі листяних та хвойних порід дерев 56 видів лишайників. Чиста (фонова) зона розташована великими осередками на півночі (вище Виноградного), північному заході (Поляна казок) та сході (в районі Отрадного) урбанізованих екосистем Ялтинського амфітеатру. У чистій зоні було відмічено 63 види лишайників. Зона високої чистоти розташована чотирма окремими локалітетами в Лівадійському парку, парку санаторію «Росія», на горі Дарсан та в районі Нікітського ботанічного саду. В зоні високої чистоти знайдено 107 видів епіфітних лишайників. Приземний шар атмосферного повітря урбанізованих екосистем Ялтинського амфітеатру охарактеризовано як помірно-чистий, а повітря міста Ялти як слабко забрудненене автомобільними викидами місто України.
Представлено результати популяційних досліджень семи видів роду Allium L. у екотопах Миколаївської області. Проведено оцінку рівня життєвості особин та якості ценопопуляцій цибуль, встановлено їх віталітетний тип. Виявлено, що негативні зміни у віталітетній структурі популяцій значною мірою обумовлені посиленням антропогенного впливу.
Наведені данні про видовий склад водоростей півострова Чонгар та їх зустрічаємість в різних фізико-географічних зонах України.
У статті повідомляється, що на територіях кількох грязьових вулканів Керченського півострова знайдено 21 вид мохоподібних, які належать до 16 родів, 6 родин, 2 відділів вищих несудинних рослин – Мarchantiophyta та Bryophyta. Проаналізовані субстратні уподобання цих мохоподібних в рамках досліджених ландшафтних виділів, їх приуроченість до флористичних класів вищої рослинності. Наведені результати структурного аналізу бріофлори грязьових вулканів. У статті вміщено анотований перелік знайдених видів з вказівками пунктів збору.
В статті наводиться інформація щодо поширення та екологічних особливостей двох нових для України видів лишайників (Toniniaphysaroides (Opis) Zahlbr. та Caloplacamuscorum (A.Massal.) M.Choisy & Werner) та 14 рідкісних видів, які були зібрані на території природного заповідника "Єланецький степ" та його околицях.
Обговорюються відміни між видовою різноманітністю міксоміцетів, зібраних на територіях Мезинського національного природного парку професором І.Г. Борщовим у 1868 р. та авторами статті у 2008 р. Лише 9 видів виявилися спільними для списку міксоміцетів, складеного на основі зборів І.Г. Борщова, та їх списку, створеного на базі зборів 2008 р.: Arcyria cinerea (Bull.) Pers., Comatricha nigra (Pers. ex J.F. Gmel.) J.Schröt., Didymium melanospermum (Pers.) T. Macbr., Fuligo septica (L.) F.H. Wigg., Hemitrichia clavata (Pers.) Rostaf., Lycogala epidendrum (L.) Fr., Stemonitis fusca Roth, Trichia varia (Pers. ex J.F. Gmel.) Pers. та Tubulifera arachnoidea Jacq. У 2008 р. не вдалося знайти 7 видів, які були зібрані професором І.Г. Борщовим у 1868 р.: Amaurochaete atra (Alb. & Schwein.) Rostaf., Arcyria denudata (L.) Wettst., Brefeldia maxima (Fr.) Rostaf., in Fuckel, Jahrb., Leocarpus fragilis (Dicks.) Rostaf., Physarum psittacinum Ditmar, Trichia decipiens (Pers.) T. Macbr. та Trichia favoginea (Batsch) Pers., але протягом польового сезону 2008 р. на території парку було зібрано 13 раніше невідомих тут видів: Arcyria ferruginea Saut., A. incarnata (Pers. ex J.F. Gmel.) Pers., A. stipata (Schwein.) Lister, Badhamia macrocarpa (Ces.) Rostaf., Ceratiomyxa fruticulosa (O.F. Mull.) T. Macbr., Cribraria tenella Schrad., Diachea leucopodia (Bull.) Rostaf., Didymium squamulosum (Alb. & Schwein.) Fr., Metatrichia vesparia (Batsch) Nann.-Bremek. ex G.W.Martin & Alexop., Physarum album (Bull.) Chevall., Ph. leucopus Link, Reticularia lycoperdon Bull. і Stemonitopsis typhina (F.H. Wigg.) Nann-Bremek. Розглядаються деякі аспекти екологічних особливостей міксоміцетів, а саме їх субстратні уподобання.
В життєвому циклі рослин реліктового ендеміка флори Гірського Криму Sobolewskia sibirica у сучасних умовах відсутні пізній генеративний стан та сенільний стан. Генеративний розвиток рослин лімітує літній дефіцит вологи. В умовах Південного берега Криму ex situ рослини проходять повний онтогенез та закінчують життєвий цикл у сенільному віковому стані. Виявлені морфологічні характеристики пізніх вікових становищ рослин даного виду.
Наводяться дані щодо нового для півдня України гриба-патогена Rhizina undulata Fr. Гриб викликав захворювання та масову загибель саджанців сосни, які були висаджені в осінньо-зимовий період 2007-2008 рр. на місці штучних лісів з Pinussylvestris L. та P. pallasiana D. Don., що згоріли під час великих пожеж на Олешківських пісках у серпні 2007 р.
Обробка ліхенологічної колекції з території долини річки Інгулець дозволила виявити кілька цікавих видів лишайників та ліхенофільних грибів, шо мають певну ступінь флористичної новизни. 12 видів лишайників є новими для рівнинної частини України: AcarosporainsolataH. Magn.,Aspiciliadesertorum(Krempelh.)Mereschk., A. pavimentas(Nyl.) Hue, Caloplaca oasis (A. Massal.) Szatala, C. obliterans(Nyl.) Blomb. & Forssell,Lecaniaspadicea(Flotow) Zahlbr.,LecanoraperpruinosaFröberg,Lepraria lesdainii (Hue) R. C. Harris,LichinellastipatulaNyl.,Trapeliainvoluta(Taylor) Hertel,T. obtegens(Th. Fr.) HertelтаVerrucariaumbrinulaNyl. Для степової зони вперше знайдені 3 види лишайників:Agonimia tristicula (Nyl.) Zahlbr.,Toniniaathallina(Hepp) TimdalтаVerrucariadolosaHepp, а також 2 види ліхенофільних грибів – Pyrenidium actinellum Nyl.таStigmidiumrouxianumCalatayud & Triebel. Наведено дані про 13 видів лишайників, що досить рідко трапляються на території України.
Наводяться дані щодо нового для України ліхенофільного гриба Phoma cladoniicola Diederich. Kocourk. & Etayo знайденого на нижньодніпровських аренах (Херсонська область, Україна). Гриб викликає захворювання фомоз кладоній, який виражається у мозаїчному відмиранні сланей лишайника Cladoniarangiformis, що є одним з домінуючих видів біологічної кірки у псамофітних екосистемах пониззя Дніпра. Вперше паразитичний гриб знайдений на C. arbuscula, C. subrangiformis, C. subulata.
Наведені дані про морфолого-екологічні особливості та розповсюдження 19 видів афіллофороїдних грибів, що є новими для території України (Antrodiella fragrans, Athelia epiphylla, Ceraceomyces sulphurinus, Clavariadelphus truncatus, Dendrothele alliacea, Granulobasidium vellereum, Hyphoderma medioburiense, Hypochnicium wakefieldiae, Peniophora lilacea, Perenniporia narymica, Phanerochaete calotricha, P. subquercina, Phellinus hippophaeicola, Radulomyces rickii, Tomentella cinereoumbrina, T. umbrinospora, Tubulicrinis subulatus, Vuilleminia alni, V. coryli).
