ЧОРНОМОРСЬКИЙ БОТАНIЧНИЙ ЖУРНАЛ • ЧЕРНОМОРСКИЙ БОТАНИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ • CHORNOMORSKI BOTANICAL JOURNAL

Царенко О.М., Федорончук М.М., Вакуленко Т.Б., Шихалєєва Г.М.

До питання про видову самостійність Тamarix odessana Steven ex Bunge

Резюме

Царенко О.М., Федорончук М.М., Вакуленко Т.Б., Шихалєєва Г.М. (2020). До питання про видову самостійність Тamarix odessana Steven ex Bunge. Чорноморськ. бот. ж., 16 (3): 180–190. doi: 10.32999/ksu1990-553X/2020-16-3-1

 

В публікації наведені результати порівняльного дослідження морфологічних ознак вегетативних й генеративних органів рослин Tamarix ramosissima Ledeb. та T. odessana Steven ex Bunge. Tаксономічний статус T. odessana, описаного Х. Стевеном з околиць Одеси (Україна), неоднозначно трактується у різних флористичних зведеннях: його розглядають як окремий вид чи форму, надають статус різновиду у складі T. ramosissima, або взагалі не визнають. Опрацювання чисельних гербарних зразків (KW) було проведено з метою з’ясування питання щодо можливості існування T. odessana як самостійного виду. Особливо цінними були матеріали з гербарної колекції М.С. Турчанінова (KW), де представлений також один зразок, зібраний в «Бессарабії», спочатку визначений В. Бессером як “T. tetrandra M.B.”, а потім перевизначений як T. оdessana. Також ретельно була вивчена фотокопія типового зразка T. odessana (Museum Botanicum Univ. (H) Helsіnki). Для порівняння були досліджені гербарні зразки T. ramosissima, зокрема зразок “№ 718. In arenosis ad lacum Noor-Saisan. Fr. et Augusts. Kar. еt Kir. 1840” (KW), зібраний з тієї ж території, що і типовий зразок T. ramosissima. Для більшої достовірності були досліджені й інші зразки обох видів та проаналізовано їх першоописи. Встановлено, що за морфологічними ознаками, переважно генеративних органів (форма віночка, пелюсток, чашолистків, стилодія з приймочками) вид T. odessana добре відрізняється від T. ramosissima. У статті представлена порівняльна таблиця з морфологічними характеристиками рослин обох видів та фотографії їх вегетативних й генеративних органів, за якими вони найпомітніше різняться. Проте, для остаточного вирішення питання видової самостійності T. odessana доцільно було б в подальшому залучити молекулярно-біологічні дані, які на сьогодні відсутні.


Мойсієнко І.І., Скобель Н.О., Мельник Р.П.

Нові знахідки чужорідних видів з роду Euphorbia L. на півдні України

Резюме

Мойсієнко І.І., Скобель Н.О., Мельник Р.П. (2020). Нові знахідки чужорідних видів з роду Euphorbia L. на півдні УкраїниЧорноморськ. бот. ж., 16 (3): 191–198. doi: 10.32999/ksu1990-553X/2020-16-3-2

 

Euphorbia davidii Subils (=Euphorbia dentata Michx) та Euphorbia maculata L. – адвентивні види рослин північноамериканського походження, що вперше було виявлені в Україні на при кінці ХХ століття і відомі з небагатьох місцезнаходжень. В останні роки нами було знайдено декілька нових місцезнаходжень цих рослин на Півдні України. Euphorbia davidii виявлено в 2 локалітетах: м. Олешки Херсонської області та в околицях с. Прогресівка Березанського району Миколаївської області. Для Миколаївської області E. davidii наводиться нами вперше. Усі раніше відомі в Україні локалітети E. davidii приурочені до залізниць та портів, тобто вирогідних первинних осередків інвазії. Знайдено нами нові локалітети є досить віддаленими від первинних осередків інвазії, що свідчить про поширення E. davidii територієюУкраїни в межах вторинного ареалу. Виявлені в останні роки нові місцезнаходження E. davidii – на залізниці в різних частинах України, та поява виду за межами первинних осередків інвазії вказує на тенденцію до натуралізації його в Україні. Euphorbia maculata знайдено в 7 локалітетах в Херсонській (м. Херсон та околиці, м. Скадовськ, околиці м. Олешки) та Дніпропетровській (м. Кривий Ріг) областях. Для Херсонської області E. maculata наводиться нами вперше. Значна кількість нових місцезнаходжень, в тому числі за межами первинних осередків розселення, висока чисельність особин в більшості з них, свідчить про успішну натуралізацію рослини. Принаймні в Херсонській області E. maculatа можна вважати епекофітом. Крім того у 2019 році E. maculata було знайдено нами в Азербайджані (м. Баку), де він є дуже рідкісним. З високою ймовірністю можна прогнозувати подальше поширення E. davidii та E. maculata в Україні.


Коваленко О.А.

Конспект та диференціація видового різноманіття урбанофлори Пирятина (Полтавська область)

Резюме

Коваленко О.А. (2020) Конспект та диференціація видового різноманіття урбанофлори Пирятина (Полтавська область). Чорноморськ. бот. ж., 16 (3): 199–229. doi: 10.32999/ksu1990-553X/2020-16-3-3

 

Не зважаючи на інтенсивні флористичні та геоботанічні дослідження Лівобережного Придніпров’я інформації щодо урбанофлори середніх та малих міст бракує. Нами була проведена інвентаризація видового різноманіття флори м. Пирятин та паттернів їхньої диференціації. На території дослідження було зафіксовано 933 види вищих судинних рослин з 5 відділів рослинного царства, для кожного виду встановлена його приуроченість до територіальних зон міста та його ценофлор. Високий рівень видового різноманіття урбанофлори пов’язаний зі збереженням на території міста фрагменту заплави річки Удай, територій ПЗФ, а також репрезентативного флористичного комплексу синантропних рослин, який поповнюється новими елементами завдяки торгово-транспортним зв’язкам міста. Найбільше видове різноманіття зосереджене у територіальних зонах ПЗФ (723) та рекреаційного використання (704), тоді ж як зони інженерної інфраструктури, комунально-складські, виробничі, спеціальні та історико-культурного призначення мають низькі значення видового різноманіття через тотальну трансформацію середовища. Розподіл ценофлор за рівнем видового різноманіття вказує, що найвищий рівень видового різноманіття притаманний лучним та узлісним ценофлорам, також високі його показники характерні для оселищ, зайнятих рудеральною рослинністю. Лісові, чагарникові та степові ценофлори мають знижені показники видового різноманіття через високий рівень антропогенного пресингу. Дендрограма флористичної подібності ценофлор в межах міста Пирятин, хоч і цілком відповідає дендрограмі флористичної подібності конкретної флори, до якої вона належить, все ж має ряд специфічних рис, серед яких тісна інтеграція рудеральних та квазі-природних ценофлор з прибережноводними та заплавно-лісовими у результаті апофітизації та адвентизації природних екосистем.


Дайнеко П.М. 

Систематична структура флори городищ Нижнього Придніпров’я

Резюме

Дайнеко П.М. (2020). Систематична структура флори городищ Нижнього Придніпров’я. Чорноморськ. бот. ж., 16 (3): 230–239. doi: 10.32999/ksu1990-553X/2020-16-3-4

 

Встановлено екологічну та еколого-ценотичну структуру флори регіонального ландшафтного парку «Гадяцький». За відношенням до провідних екологічних факторів – світла та вологи – у флорі парку переважають мезофіти (378 видів; 39,9 %) та геліофіти (449 видів; 47,5 %) відповідно. У географічному відношенні мезофіти є представниками неморального і частково бореального елементів. Переважання геліофітів серед геліоморф свідчать про наявність на території парку відкритих біотопів. За широтою еколого-ценотичної амплітуди панівне місце займають гемістенотопи (321 вид; 33,9 %) та стенотопи (299; 31,6 %). Це зумовлено входженням території до екотонної ділянки двох природних зон, у результаті чого багато видів зростають на межі своїх ареалів і мають вузькі синекологічні амплітуди. За участю видів у характерних рослинних угрупованнях абсолютно переважають асектатори (749; 79,1 %). На основі ценотичної приуроченості представників флори регіонального ландшафтного парку «Гадяцький» розподілено за 18 еколого-ценотичними групами (степова, лучно-степова, піщано-степова, піщано-вологолучна, лучна, неморально-лісова, бореально-лісова, узлісна, болотно-лісова, лучно-болотна незасолених місцезростань, лучно-болотна засолених місцезростань, болотна, прибережно-водна, водна, група видів із широкою екологічною амплітудою, рудеральна, сегетальна, види інших груп). Відмічено значну участь видів у групах, що належать до зональних для Лісостепу типів рослинності, – неморально-лісової та лучно-степової (по 96 видів; по 10,1 %). Наявність у межах парку та на суміжних із ним територіях антропогенно трансформованих ділянок позначилася на флористичному складі природних угруповань. Екологічний та ценотичний аналізи флори показують її гетерогенний характер. Виділені екоморфи є досить диференційованими та свідчать про різноманітний спектр екологічних умов біотопів. В статті наводиться аналіз систематичної структури флори городищ Нижнього Придніпров’я, в основу якого покладені матеріали експедиційних виїздів останніх років. Встановлено, що загальний список флори з вісімнадцяти досліджуваних городищ Нижнього Придніпров’я налічує 524 види судинних рослин, або 25,9 % флори Північного Причорномор’я. Незважаючи на відносно малі розміри, городища характеризуються високим рівнем флористичного багатства судинних рослин. Досліджувана флора включає 281 родів, 74 родини, 3 класи та 2 відділи. Превалювання небагатьох родин є характерною рисою як регіональних природних флор території дослідження так й всієї України. Флористична пропорція для флори городищ складає 1:3,8:7,1, а родовий коефіцієнт 1,9. У складі провідних родин першу трійку посідають Asteraceae, Poaceae та Fabaceae, що складає 30,7 % спонтанної флори городищ, тоді як на долю десяти провідних родин відходить 61,8 %. У розподілі видів серед десяти провідних родин флори городищ Нижнього Придніпров’я простежується вагома роль індигенофітів та апофітів (в середньому 74 % видів на городищах), що дозволяє характеризувати флору як природну. Спектр провідних родин відображає загальні риси флор Голарктики. В свою чергу, наявність родин Chenopodiaceae, Brassicaceae та Boraginaceae у провідному родинному спектрі, говорить про незначне їх зміщення до аридних флор Середземномор’я. У спектрі провідних родів флори налічується лише 1 крупний поліморфний рід Veronica, який репрезентує 13 видів, або 2,5 % від загальної кількості видів. Далі йде Astragalus (9 видів), Artemisia, Carex, Euphorbia, Galium (по 8 видів). Показовим є повна відсутність синантропофітів серед родів Achillea, Allium, Astragalus, Carex, Dianthus, Euphorbia, Potentilla, Salvia, Verbascum. Роди Allium, Astragalus та Dianthus представлені повністю індигенофітами.


Загороднюк Н.В., Захарова М.Я. 

Бріофлористичний компонент фітобіоти ландшафтного заказника «Саги» (Херсонська область)

Резюме

Загороднюк Н.В., Захарова М.Я. (2020). Бріофлористичний компонент фітобіоти ландшафтного заказника «Саги» (Херсонська область). Чорноморськ. бот. ж. 16 (3): 240–256. doi: 10.32999/ksu1990553X/2020-16-3-5

 

На території ландшафтного заказника «Саги» зростають 38 видів, 2 форми та 5 різновидів мохоподібних. В основному ці види є типовими представниками природних фітоценозів Північного Причорномор’я. Два види – Porella platyphylla, Pseudocrossidium hornschuchianum – «регіонально рідкісні» мохоподібні Херсонської області. Місцезростання мохоподібних пов’язане з псамофітними, болотними, лучними біотопами, біотопами вільхових гайків, березових саг та соснових насаджень. Особливостями бріофлори заказника є строкатий спектр родин за участі неморально-бореальних Amblystegiaceae, Mniaceae, Polytrichaceae, Hypnaceae, помітне переважання видів Brachytheciaceae, мала кількість Orthotrichaceae. Встановлено, що ці бріокомплекси відрізняються за видовим різноманіттям та структурою. Бріофлористичні комплекси псамофітних біотопів (6 видів) – це збіднений варіант бріофлор псамофітних різнотравно-типчаково-ковилових степів півдня України. Крім меншої кількості видів мохів, пов’язаних в зростанні з псамоценозами, відмінність мохового покриву псамофітних біотопів заказника «Саги» включає відсутність в складі покриву бокоспорогонних (плеврокарпних) бріофітів та представників родини Polytrichaceae, а також невелика участь представників родини Bryaceae. Структура мохового покриву лук і боліт заказника (13 видів) подібна до збідненого варіанту мохових угруповань нижньодніпровських березових боліт без відкритого водного простору; характерною рисою є, крім невисокого видового різноманіття, відсутність представників класів Sphagnopsida і Polytrichopsida. Бріокомплекс соснових насаджень заказника (11 видів) – це збіднений варіант ценобріофлор сосняків лишайникових, описаних для піщаних масивів Нижнього Дніпра. Досліджений нами бріокомплекс вільхових саг (12 видів) відрізняється від типових ценобріофлор чорновільхових лісів пониззя Нижнього Дніпра. За видовим складом та просторово-структурними характеристиками він подібний до мохових обростань на деревах в дендроценозах антропогенного походження (лісосмугах та лісопарках). На нашу думку, бріокомплекс вільхових саг змінився внаслідок антропогенного впливу (через пожежі). Перелік видів мохоподібних, виявлених в березових гайках (26 видів), частково співпадає з переліком мохоподібних лісів з Betula pendula річкових долин східної частини степової зони Європи. Моховий комплекс досліджених березових гайків бідніший, тут менше представників родини Amblystegiaceae та епігейних мохів, посилена участь епіксильної компоненти. Означені структурні особливості можна розглядати як приклад специфічної зональної бріофлори природного дендроценозу Північного Причорномор’я. Порівняння бріокомплексів, приурочених до біотопів заказника «Саги», показало, що вони є ілюстрацією можливих напрямків еволюції бріофлори Нижньодніпровських пісків у випадку гіпотетичної гумідізації клімату: підсилення участі мезофітних і мезогігрофітних видів родин Amblystegiaceae, Bryaceae, Brachytheciaceae, збільшення чисельності епіксильних видів мохів поряд зі збереженням ролі епігейної бріогрупи.


Дармостук В.В., Ходосовцев О.Є.

Нотатки щодо лишайників та ліхенофільних грибів України I

Резюме

Дармостук В.В., Ходосовцев О.Є. (2020). Нотатки щодо лишайників та ліхенофільних грибів України I. Чорноморськ. бот. ж., 16 (3): 257–274. doi: 10.32999/ksu1990553X/2020-16-3-6

 

У цьому повідомленні представлені нові дані щодо лишайників та грибів України. Вони включають в себе нові знахідки, корекції та підтвердження з різних українських адміністративних областей з родів Arthonia, Aspicilia, Aspiciliella,Bacidia,Buellia,Cercidospora, Circinaria,Cladonia, Clypeococcum, Codonmyces, Didymellopsis, Didymocyrtis, Heterocephalacria, Laetisaria, Lambiella, Lecanora, Lepraria,Lichenochora, Lichenoconium, Lichenostigma, Lichenothelia, Marchandiomyces, Montanelia,Phaeospora, Placynthiella,Polycoccum, Protoparmeliopsis,Pyrenochaeta, Pyrenodesmia, Pyrenopsis, Refractohilum, Rinodina,Rosellinula, Scytinium, Sphaerellothecium, Sphinctrina, Staurothele,Stigmidium, Taeniolella, Thallinocarpon, Toninia, Trapelia,Weddellomyces, Xanthoparmelia and Xanthoriicola. Серед них 28 видів лишайників та ліхенофільних грибів – нові для Миколаївської області, 21 вид – новий для Дніпропетровської, 17 видів – нові для Черкаської області, 7 видів – нові для Херсонської області, 5 видів – нові для Запорізької області, 3 види – нові для Чернівецької області, 3 види – нові для Одеської області, 3 види нові для Луганської області, 2 види нові для Донецької області, два для Кіровоградської області, один для Рівненської та один вид новий для Тернопільської області. Caloplaca xerica новий вид господаря для Lichenochora caloplacae. Не підтверджено зростання Aspicilia cinerea в межах Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Кіровоградської, Миколаївської та Черкаської областей. Lepraria neglecta некоректно визначений лишайник для Донецької, Запорізької та Миколаївської областей. Miriquidica complanata є некоректно визначеним лишайником для Запорізької області. Ці види повинні бути виключені із списку ліхенобіоти цих областей.


Как сделать потолок из гипсокартона. Как сделать подвесной потолок в доме. Какой потолок лучше сделать. Отделка ванной комнаты. Быстрая отделка ванных комнат панелями. Отделка ванной комнаты пластиковыми панелями. Кровля крыши профнастилом. Качественные материалы для кровли крыш. Крыша из мягкой кровли. Самоделки для сада. Успешные самоделки для сада своими руками. Самоделки для сада и огорода. Ванная мебель для ванной комнаты. Купить мебель для ванных комнат недорого. Заказ мебели для ванной комнаты. Бизнес малое производство. Самый малый бизнес идеи производство. Новый бизнес производство. Монтаж дверей своими руками. Быстрый монтаж входных дверей. Легкий монтаж пластиковых дверей. С чего начать ремонт квартиры. Быстрый ремонт дома с чего начать. Ремонт своими руками для начинающих.