Том 13, №2
ЧОРНОМОРСЬКИЙ БОТАНIЧНИЙ ЖУРНАЛ • ЧЕРНОМОРСКИЙ БОТАНИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ • CHORNOMORSKI BOTANICAL JOURNAL

 

Єременко Н.С.

Рудеральна рослинність України: стан дослідження, проблеми та перспективи

Резюме

Єременко Н.С. (2017). Рудеральна рослинність України: стан дослідження, проблеми та перспективи. Чорноморськ. бот. ж.,13 (2): 134–151. doi:10.14255/2308-9628/17.132/1.

 

Розкриті питання актуальності досліджень рудеральної рослинності. Проаналізовано сучасний стан вивчення рудеральної рослинності в Україні. Дається оцінка та висвітлені завдання її подальших досліджень. Виділено основні етапи і напрямки (флористичний, фітоценотичний, реструктуризаційний). Виявлено, що рудеральна рослинність досліджена в Україні фрагментарно. Визначені актуальні завдання: продовження геоботанічних досліджень в регіонах з метою накопичення, порівняння і узагальнення даних; розроблення теоретичних питань синтаксономії, синфітоіндикації та ординації рудеральної рослинності; районування. У роботі значна увага приділена питанням оптимізації техногенних ландшафтів, зокрема м. Кривого Рогу. Обґрунтовано, що фіторекультиваційні заходи на порушених внаслідок промислової діяльності землях мають бути спрямовані на створення ценозів зонально типу. Аналіз історії дослідження рудеральної рослинності України показує складність і неоднозначний характер проблем, пов’язаних з її вивченням та нагальну необхідність їх розв’язання.


Мальцева С.Ю. 

Аналіз адвентивної фракції урбанофлор Північного Приазов’я (Україна)

Резюме

Мальцева С.Ю. (2017). Аналіз адвентивної фракції урбанофлор Північного Приазов’я (Україна). Чорноморськ. бот. ж., 13 (2): 152–159. doi: 10.14255/2308-9628/17.132/2.

 

У роботі характеризуються адвентивні компоненти модельних урбанофлор м. Бердянськ, м. Приморськ і м. Генічеськ (Північне Приазов’я). На території урбанофлор Північного Приазов’я нараховується 227 адвентивних видів з 165 родів і 52 родин. Відмічається важливість дослідження цієї групи рослин, для розроблення способів регуляції численності їх популяцій, здійснення заходів по зовнішньому і внутрішньому карантину. Розглядаються способи та напрямок міграції, ступінь натуралізації, первинні ареали та час занесення адвентивних видів. 


Футорна О.А., Баданіна В.А., Гайдаржи М.М., Нікітіна В.В.

Ультраструктура поверхні листків видів роду KalanchoeAdanson (Crassulaceae)

Резюме

Футорна О.А., Баданіна В.А., Гайдаржи М.М., Нікітіна В.В. (2017). Ультраструктура поверхні листків видів роду KalanchoeAdanson (Crassulaceae). Чорноморськ. бот. ж., 13 (2): 160–174. doi: 10.14255/2308-9628/17.132/3.

 

За допомогою методів світлової та сканувальної електронної мікроскопії досліджена ультраструктура поверхні листків дев’яти видів роду Kalanchoe. За ультраструктурою поверхні листкових пластинок (тип епікутикулярного воску, тип рельєфу, відсутність опушення) K. marnieriana (секція Bryophyllum) чітко відрізняється від інших досліджуваних видів. Приналежність виду K. eriophylla до Kalanchoe чи Bryophyllum викликає дискусії. За результатами наших досліджень ультраструктура поверхні листків у даного виду близька до такої представників секції Kalanchoe. Загалом більшість досліджуваних представників секції Kalanchoe характеризуються добре розвиненим опушенням, яке сформоване різними за структурою та кількістю (повстисте, рідке опушення) трихом.


Овсієнко В.М. 

Таксономічна історія родини Plumbaginaceae Juss.флори України

Резюме

Овсієнко В.М. (2017). Таксономічна історія родини Plumbaginaceae Juss.флори України. Чорноморськ. бот. ж., 13 (2): 175–183. doi: 10.14255/2308-9628/17.132/4.

 

В статті проаналізовано таксономічну історію родини Plumbaginaceae A.L. Jussieu (1789) флори України. Раніше всі види родини Plumbaginaceae флори України включали до складу одного збірного роду Statice L., а у 1754 році Ф. Міллер виділив рід Limonium у самостійний. Перша детальна таксономічна обробка роду Limonium була П.Э. Буасьє (1848) в його синопсисі «Prodromus systematis naturalis regni vegetabilis». І.О. Лінчевським з Plumbaginaceae було виділено родину Limoniaceae Lincz., як самостійну, до складу якої віднесено лише три роди: Armeria, Goniolimon та Limonium.


Шиян Н.М., Карпюк Т.С. 

Колекція О.Л. Кльотного «Флора Японії» з фондів Національного гербарію України (KW)

Резюме

Шиян Н.М., Карпюк Т.С. (2017). Колекція О.Л. Кльотного «Флора Японії» з фондів Національного гербарію України (KW). Чорноморськ. бот. ж., 13 (2): 184–194. doi: 10.14255/2308-9628/17.132/5.

 

У статті представлені результати опрацювання історичної гербарної збірки «Флора Японії» (KW) японознавця, лінгвіста, перекладача, військового розвідника О.Л. Кльотного, репресованого у 1938 році. Колекція зібрана ним під час стажування в м. Токіо (Японія) у 1914 році і включає 88 зразків 84 видів з 51 роду 15 родин флори Японського архіпелагу. У роботі наведена коротка біографія О.Л. Кльотного, обговорена методика опрацювання колекції, подано анотований список усіх видів рослин представлених в трьох тематичних гербарних альбомах – «Флора Японії. Хвойні породи», «Флора Японії. (Ніхон-Сінрін). Листяні породи. І», «Флора Японії. Бамбуки (Ніхон-Таке)».


Ходосовцев О.Є., Дармостук В.В. 

Лишайники та ліхенофільні гриби гранітних відслонень Бобринецької балки

Резюме

Ходосовцев О.Є., Дармостук В.В. (2017). Лишайники та ліхенофільні гриби гранітних відслонень Бобринецької балки. Чорноморськ. бот. ж., 13 (2): 195–203. doi:10.14255/2308-9628/17.132/6.

 

На території Бобринецької балки (місто Бобринець, Кіровоградська область) було знайдено 69 видів лишайників та 14 видів ліхенофільних грибів. Серед них Didymocyrtis ramalinae (Roberge ex Desm.) Ertz, Diederich & Hafellner, Pyrenopsis subareolata Nyl., Thallinocarpon nigritellum (Lettau) P.M. Jørg. є новими для рівнинної частини України. 54 види вперше наведено для Кіровоградської області. Складені анотовані списки з нотатками для кожного виду. Наявність природоохоронної, естетичної та рекреаційної цінності дозволяє оцінити територію як перспективну для створення об’єкту природно-заповідного фонду місцевого значення – ландшафтний заказник місцевого значення «Бобринецька балка».


Кривошея О.М.

Діатомові водорості перифітону водойм національного природного парку «Пирятинський»

Резюме

Кривошея О.М. (2017). Діатомові водорості перифітону водойм національного природного парку «Пирятинський». Чорноморськ. бот. ж.,13 (2): 204–214. doi:10.14255/2308-9628/17.132/7.

 

Наведені результати альгофлористичного дослідження водойм національного природного парку «Пирятинський». Загалом виявлено і визначено 190 видів (196 ввт) діатомових водоростей. Аналіз отриманих результатів засвідчує, що видовий склад Bacillariophyta досліджених водойм розподіляється між трьома класами, 5 підкласами, 13 порядками, 27 родинами та 57 родами. Встановлені особливості екотопічної приуроченості знайдених видів та їх розподіл за різними типами водойм. З’ясоване місцезнаходження 10 нових видів для Лівобережного Лісостепу України, серед них для Лісостепової зони новими є 3 види, а 2 види – PinnulariamacilentaEhrenb., Sellaphora bacilloides(Hust.) Z. Levkov, S. Krstic et T. Nakov.) – нові для флори України.


Борисова О.В., Громакова А.Б. 

Чеклист Charales (Charophyta) Харківської області

Резюме

Борисова О.В., Громакова А.Б. (2017). Чеклист Charales (Charophyta) Харківської областіЧорноморськ. бот. ж., 13 (2): 215–224. doi:10.14255/2308-9628/17.132/8.

 

Уперше складено чеклист Charales (Charophyta) Харківської області, що включає 15 видів (37,5% від загальної кількості харальних водоростей України) із родів Chara L. (8),Nitella C. Agardh (4), Nitellopsis Hy(1) і Tolypella (A. Braun) A. Braun(2). Найпоширенішими є Charaglobularis Tuill.,Ch. vulgaris L.,Nitella mucronata (A. Braun) Miq. in H.C. Hall та Nitellopsis obtusa (Desv. in Loisel.) J. Groves. Решта видів – рідкісні (6) або зникаючі (5). Серед рідкісних Tolypella glomerata (Desv. in Loisel.) Leonh. вказується якновий вид для альгофлори України, T. prolifera (Ziz ex A. Braun) Leonh., Chara intermedia A. Braun та Ch. tomentosa L. – для Лівобережного лісостепу. У чеклисті наведено інформацію щодо місцезнаходження, екології, загального поширення та созологічного статусу усіх видів. Виявлено нові локалітети рідкісних харальних водоростей, що запропоновані до охорони. 


Дубина Д.В., Дворецький Т.В., Дзюба Т.П., Тимошенко П.А. 

Активна охорона фіторізноманіття природно-заповідного фонда плавнево-літоральних геосистемПівнічного Причорномор’я: проблеми та шляхи їх вирішення

Резюме

Дубина Д.В., Дворецький Т.В., Дзюба Т.П., Тимошенко П.А. (2017). Активна охорона фіторізноманіття природно-заповідного фонда плавнево-літоральних геосистемПівнічного Причорномор’я: проблеми та шляхи їх вирішенняЧорноморськ. бот. ж., 13(2): 225–238. doi: 10.14255/2308-9628/17.132/9.

 

В роботі розглянуті проблемні питання охорони та збереження природної рослинності територій плавнево-літоральних геосистем, що знаходяться в умовах заповідного режиму. Проведені дослідження стану фіторізноманіття трав’янистих типів організації рослинності. Встановлено, що внаслідок абсолютного заповідання в результаті надмірного накопичення мортмаси у складі болотної рослинності відбулося випадіння з травостоїв раритетних видів, різке зменшення проективного покриття і продуктивності едифікаторів. Болотно-лучні ценози, як і болотні, накопичували значні обсяги мортмаси і змінювалися у напрямку формування моновидових малопродуктивних розріджених угруповань. Справжньо-лучні – на перших етапах підвищували продуктивність, а в подальшому відбувалося їх заростання чагарниковими видами. Засолено-лучні угруповання в умовах заповідного режиму змінювалися більш мезофітними зі зменшенням у їх складі видів галофітної фракції, зокрема вузької екологічної амплітуди. Рослинність заростаючих пісків в умовах абсолютно-заповідного режиму накопичувала значні обсяги мортмаси і розвивалася у напрямку, формування лучно-степових угруповань з домінуванням кореневищних злаків. Зменшувалася їх фітомаса та зріджувався травостій. Зникали цінні дернинні злаки. Поширювалися синантропні види. Запропоновано, на основі проведених експериментальних досліджень з вилучення частини фітомаси, з метою збереження фіторізноманіття на ділянках, що знаходяться за межами територій абсолютного заповідання, регламентоване випасання, викошування, а в окремих випадках – випалювання травостою.


Шапошнiкова А.О. 

Сучасний стан і актуальні напрямки досліджень рослинності національного природного парку «Джарилгацький»

Резюме

Шапошнiкова А.О. (2017). Сучасний стан і актуальні напрямки досліджень рослинності національного природного парку «Джарилгацький». Чорноморськ. бот. ж.,13 (2): 239–251. doi:10.14255/2308-9628/17.132/10.

 

Висвітлено сучасний стан дослідження рослинності НПП «Джарилгацький». Наведено результати флористичних, геоботанічних та фітосозологічних здобутків з початку 20 століття. Зроблено екскурс в історію заповідання території, зокрема в складі надморських заповідників. Розглянуто актуальність подальших робіт з вивчення рослинного покриву парку – уточнення флористичної складової, розроблення класифікаційної схеми та продромусу рослинності, дослідження синдинамічних процесів.