Для деревних лісоутворюючих видів здійснений аналіз їхньої внутрішньопопуляційної структури, який базується на врахуванні екосистемного статусу різних груп особин. Показано, що формування чітко виражених внутрішньопопуляційних  структурних груп (когорт) є одним із наслідків загальнобіологічних особливостей, характерних для рослин цієї життєвої форми. Когорти сформовані із особин, різноманітних за рядом ознак (за віком, розміром, віталітетом тощо). Це є об’єктивною підставою щодо застосування ряду методів, апробованих при дослідженні популяцій загалом, для вивчення стану внутрішньопопуляційних  структурних груп. Теоретичний аналіз проблеми внутрішньопопуляційної структури деревних лісоутворюючих видів доповнено її розглядом на прикладі Acer platanoides.

Упродовж 1998–2003 і 2007–2012 роківздійснювали геоботанічні дослідження рослинності водойм Галицького національного природного парку, які відрізняються між собою походженням та ступенем заростання. Це – стариці Дністра та його приток, лісові озера карстового походження, стави та Бурштинське водосховище, кар’єрні водойми, мілкі водойми на ділянках з поверхневим підтопленням ґрунту. Виконано 235 геоботанічних описів. Класифікацію рослинності здійснювали за методом Браун-Бланке. Виділено 37 синтаксонів рангу асоціацій, які належать до 13 союзів, 5 порядків та 3 класів. У водоймах усіх типів, особливо старицях Дністра, найбільшу площу займають прибережно-водні угруповання класу Phragmito-Magnocaricetea, зокрема асоціації Phragmitetum communis. Найбільшим синтаксономічним різноманіттям відзначається клас Potametea. Його угруповання переважають у центральній частині стариць та, меншою мірою, штучних водойм. На мілководді водойм різних типів поширені угруповання класу Lemnetea.

Проведено оцінку динаміки та біоіндикаційної інформативності наступних показників асиметрії листкової пластинки Роpulus nіgra L.: ступінь псевдосиметрії форми в цілому, коефіцієнт асиметрії форми верхівки, коефіцієнт асиметрії форми основи. Показник псевдосиметрії форми листкової пластинки варіює від 0,5485 до 0,9796. Значення коефіцієнта асиметрії форми верхівки листкової пластинки Р. nіgra для всіх аналізованих вибірок знаходиться в межах від 0,000 до 0,253, коефіцієнта асиметрії форми основи – від 0,000 до 0,152. З трьох аналізованих показників асиметрії листкової пластинки Р. nіgra коефіцієнт асиметрії форми основи є найбільш інформативним індикатором стану навколишнього середовища. Цей показник найкраще  розділяє вибірки листкових пластинок з менш трансформованих екосистем й екосистем зі значним антропогенним пресингом.

В статті наводяться результати досліджень насіннєвих популяційMonarda fistulosa L. I Monarda citriodora L., що вирощуються в умовах підзони типчаково-ковилових степів степової зони України (територія Державного підприємства «Дослідне господарство «Новокаховське» Нікітського ботанічного саду – Національного наукового центру, Херсонська область, Україна). У рослин Monarda fistulosa місцевої репродукції, отриманих в результаті вільного запилення екземплярів сортів Премьєра і Фортуна,  виділено 4 форми (3–12, 4–12, 5–12,  6–12). Дані форми відрізняються габітусом  та кількістю пагонів, інтенсивністю забарвлення квітки, кольором і формою листкової пластинки, морфометричними  показниками органів рослин та термінами цвітіння. У Monarda citriodora відібрано 3 форми (1–11, 2–12, 3–12), які відрізняються термінами початку цвітіння, тривалістю цвітіння, ступенем посухостійкості, габітусом та кількістю мутовок у суцвітті. Нові форми обох видів відібрані для наступного розмноження, подальшого вивчення та використання в селекції.

В статті наведені відомості про знахідки на території України ряду цікавих представників родів Bolbitius та Pholiotina. Вони є результатом опрацювання зразків, що зберігаються в Національному гербарії України (KW), а також власних зборів автора. Як наслідок, отримано дані як про нові для її території види (Bolbitius lacteus, Pholiotina parvula та P. sulcata), так і про раніше невідомі місцезнаходження деяких вже зареєстрованих тут таксонів (Bolbitius reticulatus, Pholiotina brunnea, P. coprophila, P. mairei та P. vestita).

Ми представляємо методи оцінки фенотипу, які дають хороші шанси ідентифікувати таксони більші за анатомо-морфологічними ознаками. Основна ідея полягає в повній оцінці усіх ознак та їх відтворюваності. Складено список з близько 100 основних ознак, для яких пропонуються стандартизовані способи їх вимірювання. Представлено список морфологічних і аналітичних термінів та їх визначення. Описані правила збору, підготовки та вимірювання зразків лишайників. Запропоновано два рівня процесу оцінки фенотипу: (1) експериментальне дослідження проводиться на обмеженій кількості зразків, але оцінка проводиться за всіма ознаками; (2) детальне дослідження великої кількості зразків, яке  включає тільки потенційно діагностичні ознаки, які обрано з експериментального дослідження відповідно до їх дискримінаційної ваги.

В статті наведені результати досліджень бріофлори ценозів, пов’язаних з відслоненнями крейди та крейдяними ґрунтами в долинах річок Оскіл та Вовча, включаючи територію НПП «Дворічанський», заказників «Вовчанський» та «Сіверськодонецький». Анотований список включає 2 види печіночників, 80 видів і 2 різновидності мохів, інформацію про їх місцезнаходження і частоту трапляння.                 6 видів є новими для Харківщини, з них найбільш цікаві Tortella inclinata (вперше наводиться для Лівобережного Злаково-Лучного Степу) та Weissia levieri (занесений до Червоної книги європейських бріофітів). Проведено короткий аналіз таксономічної та еколого-ценотичної структури бріофлори, її порівняння з бріофлорами заповідників «Медобори» та «Білогір’я».

Автори для території регіону виділили 31 ключову територію національного та 65 ключових територій регіонального рівнів. Їхній рослинний покрив є різноманітним і репрезентативно представлений зональними типами рослинності. Встановлено раритетний фітоценофонд ключових територій національного рівня, який налічує 132 асоціації, та регіонального рівня – 100 асоціацій. Раритетні асоціації проаналізовані за характером асоційованості популяцій домінуючих видів в угрупованні, аутфітосозологічним значенням домінантів, ботаніко-географічним значенням, созологічним статусом та проведена їхня созологічна категоризація. Виявлено, що основними загрозами раритетному фітоценорізноманіттю є фізичне знищення, зміна середовищ та  забруднення.

Представлено анотований список судинних рослин цінної у ботанічному відношенні приморсько-степової ділянки Північного Приазов’я – колишнього Бердянського військового полігону. На ній збереглися осередки корінного різнотравно-типчаково-ковилового степу класу Festuco-Brometea Br.-Bl. et R.Tx. in Br.-Bl. 1949. Флора цієї степової ділянки, площею близько 3000 га, налічує 531 вид судинних рослин, що становить близько 34% від флори Запорізької області. На цій ділянці ростуть 38 рідкісних видів рослин, з яких 4 види мають міжнародний статус охорони, 7 – національний та 28 – регіональний. Зважаючи на значне флористичне та фітоценотичне різноманіття, на частині цієї території запропоновано створити ботанічний заказник загальнодержавного значення «Бердянський степ».

Представлена інформація щодо охорони і збереження Pulsatilla grandis Wender. в Україні. Проаналізовано охорону виду ex situ та in situ в Україні. Встановлено, що вид занесено до міжнародних документів, Червоних книг та регіональних списків видів, що потребують охорони на місцевому рівні в Україні та Європі. Не дивлячись на це, зникають первинні місцезростання P. grandis, ареал зазнає регресивних змін, відбувається його скорочення та фрагментація. Зникнення виду з природної флори України зумовлене антропогенним впливом. Встановлено, що охорона P. grandis на території України є недостатньою. Вид трапляється на території незначної кількості об'єктів природно-заповідного фонду. В Україні P. grandis охороняється в природному заповіднику “Медобори”, в національних природних парках “Галицький”, “Дністровський каньйон”, “Кармелюкове Поділля”, “Кременецькі гори”, “Подільські Товтри”, “Північне Поділля”, “Хотинський”, в ряді заказників (27) і пам’яток природи (6). Видвирощується i розмножується у 13 ботанічних садах та 3 дендрологічних парках України. Для збереження та відновлення популяцій P. grandis пропонуємо створити 5 ботанічних заказників місцевого значення, 1 ботанічний заказник загальнодержавного значення, а одне урочище необхідно включити у зону регульованої рекреації НПП «Подільські Товтри». В перспективі запропоновано взяти під охорону всі місцезнаходження P. grandis.

На основі власних досліджень та аналізу відомостей про рідкісні види рослин та рослинних угруповань Волинської височини подається перелік рідкісних угруповань та видів, що  потребують охорони  на національному та регіональному рівнях. Вказано на особливості та репрезентативність раритетних лісових фітоценозів регіону дослідження із детальною їх характеристикою. Запропоновано перелік фітоценозів, які є рідкісними для регіону, та обгрунтовано доцільність їх збереження та подальшого вивчення. Пріорітетним напрямом на сьогодні є вивчення лісових екосистем, оскільки вони забезпечують збереження та відтворення біорізноманіття на всіх рівнях організації живих організмів.У лісах Волинської височини виявлено 15 видів рослин із Червоної книги України, 20 регіонально-рідкісних. Раритетний фітоценофонд налічує 4 асоціації із Зеленої книги України, та 3 асоціації, що  пропонується для регіональної охорони.

Сьогодні інформація про біотопи для збереження флори і рослинності стає все більше і більше важливою. Територія національного природного парку  “Подільські Товтри” розташована на межі Європейської широколистянолісової та Євразійської степової областей. Переважаючими угіддями є освоєнні землі. Незначні ділянки природних і напівприродних ландшафтів  вкриті рослинним покривом, який представленний лісовими, лучними, лучно-степовими, степовими, кальцепетрофітними, болотними, прибережно-водними і водними угрупованнями. У статті наводяться біотопи НПП відповідно до класифікаційних схем для лісової та лісостепової зон України.  Порівнюються  кількісні показники різних рівнів біотопів за різними класифікаціями, які використовуються в Європі. Описуються результати аналізу типів біотопів НПП. Вказуються місця поширення окремих цінних біотопів.