ЧОРНОМОРСЬКИЙ БОТАНIЧНИЙ ЖУРНАЛ • ЧЕРНОМОРСКИЙ БОТАНИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ • CHORNOMORSKI BOTANICAL JOURNAL

Коломійчук Віталій Петрович, Домніч Андрій Валерійович

Зміни фітомаси акумулятивних екосистем кіс Приазов’я під впливом та без впливу ратичних

Резюме

Коломійчук В.П., Домніч А.В. (2014). Зміни фітомаси акумулятивних екосистем кіс Приазов'я під впливом та без впливу ратичних. Чорноморськ. бот. ж., 10 (2): 152-166. http://dx.doi.org/10.14255/2308-9628/14.102/1

 

У статті наводяться дані з сучасного запасу фітомаси півострівної акумулятивної системи «коса Бірючий острів – коса Федотова» у Північному Приазов'ї. Аналізується вплив акліматизованих ратичних тварин на лучні і псамофітностепові угруповання коси Бірючий острів. Наводиться характеристика складу та надземної фітомаси рослин фітоценозів, що перебувають під випасом (коса Бірючий острів), і вільних від випасу (коса Федотова). Визначено залежність між кліматичними умовами цієї території, щільністю ратичних і загальним запасом трав'янистих кормів. Встановлено напрями адаптації рослинності до надмірного випасання на досліджуваній території. Аналізуються сезонні зміни запасів кормів та хімічний склад десяти фонових рослин даної території, відмічених у шлунках тварин.


Крохмаль Ирина Игоревна

Анатомо-физиологические особенности листа Campanula glomerata L.

Резюме

Крохмаль І.І. (2014). Анатомо-фізіологічні особливості листка Campanula glomerata L. Чорноморськ. бот. ж.,10 (2): 167-178. http://dx.doi.org/10.14255/2308-9628/14.102/2.

 

Вивчені анатомічні особливості листка Campanula glomerata L. в різних умовах існування. Виявлено, що умови зростання впливають на кількісні анатомічні ознаки листка. В межах ареалу виду в більш посушливих умовах відбувається збільшення числа кореляцій морфологічних і анатомічних ознак листка, товщини палісадного мезофілу, коефіцієнту палісадності, розміру та площі продихів абаксіального епідермісу, m/S і m2/S; зменшення ширини листка і кількості продихів.


Жиляєв Геннадій Георгійович

Передумови збереження життєздатності природних популяцій Homogyne alpina (L.) Cass. (Asteraceae) при демутаціях на субальпійських луках Карпат

Резюме

Жиляєв Г.Г. (2014). Передумови збереження життєздатності природних популяцій Homogyne alpina (L.) Cass. (Asteraceae) при демутаціях на субальпійських луках Карпат. Чорноморськ. бот. ж., 10 (2): 179-189. http://dx.doi.org/10.14255/2308-9628/14.102/3

 

Узагальнені результати багаторічного моніторингу (1974-2013 рр.) модельної популяції  Homogyne alpina (L.) Cass. (Asteraceae) в процесі демутаційних змін рослинності на субальпійських луках Карпат. Виявлено закономірності структурних трансформацій і засади авторегуляції цієї популяції. Зроблено висновок про особливу роль мікропопуляцій як осередків формування потоку поколінь і збереження гетерогенності популяційних елементів.


Ольшанський Ігор Григорович

Родина Rhamnaceae Juss. у флорі України

Резюме

Ольшанський І.Г. (2014). Родина Rhamnaceae Juss. у флорі України. Чорноморськ. бот. ж., 10 (2): 190-201.  http://dx.doi.org/10.14255/2308-9628/14.102/4

 

Узагальнено відомості про види родини Rhamnaceae Juss. у флорі України, складено ключі для визначення родів та видів, для кожного виду наведено номенклатурну цитацію, морфологічні описи, відомості про поширення. У статті розглядаються види природної флори України, з яких чотири аборигенні (Frangula alnus Mill., Paliurus spina-christi Mill., Rhamnus cathartica L., R. tinctoria Waldst. et Kit.) і один адвентивний (Rhamnus alaternus L.), а також види, які культивуються в садах і парках України.


Ходосовцев Олександр Євгенович, Надєіна Ольга Володимирівна, Ходосовцева Юлія Анатоліївна

Епігейні угруповання лишайників Рівнинного Криму (Україна)

Резюме

Ходосовцев О.Є., Надєіна О.В., Ходосовцева Ю.А. (2014). Епігейні угруповання лишайників Рівнинного Криму (Україна). Чорноморськ. бот. ж., 10 (2): 202-223. http://dx.doi.org/10.14255/2308-9628/14.102/5.

 

Угруповання епігейних лишайників Рівнинного Криму (Україна) представлені п’ятьма асоціаціями, чотири з яких вперше описано для науки: Enchylietum tenaxis Khodosovtsev ass. nov., Placidiopsietum cinerascentis Khodosovtsev ass. nov., Seirophoretum lacunosae Khodosovtsev ass. nov., Cladonietum endiviaefoliae Th. Müller (1951) та Circinarietum fruticulosae Khodosovtsev ass. nov. Вони відносяться до двох союзів: Toninion coeruleonigricantis Hadač (1948) та Sphaerothallio-Xanthoparmelion vagantis Crespo et Barreno (1978) класу Psoretea decipientis Mattick (1951). Показано екологічні особливості та напрямки сукцесійних процесів лишайникових угруповань у кліматичних умовах Рівнинного Криму. В роботі представлено шість фітоценотичних таблиць.


Бойко Михайло Федосійович

Індекс пари родин (Pottiaceae/Amblystegiaceae) бріофлор рівнинної України у системі екокоординат «аридність-гумідність» 

Резюме

Бойко М.Ф. (2014). Індекс пари родин (Pottiaceae/Amblystegiaceae) бріофлор рівнинної України у системі екокоординат «аридність-гумідність». Чорноморськ. бот. ж., 10 (2): 224-233. http://dx.doi.org/10.14255/2308-9628/14.102/6.

 

Охарактеризовано застосування Індексу видової чисельності спеціально підібраної пари родин (Pottiaceae/Amblystegiaceae, Bryopsida) Ind P/A для характеристики і відображення особливостей та певних змін в екологічному та географічному аспектах бріофлор фізико-географічних зон рівнинної України: зони  мішаних хвойно-широколистяних лісів (Українське Полісся), зони широколистяних лісів (Неморальна зона), лісостепової та степової зон. Найбільше значення цей індекс має у бріофлорі степової зони – 3,00 (при співвідношенні кількості видів родин Pottiaceae/Amblystegiaceae 48/16 та величині омброрежиму 10,0–10,5 балів). В напрямку з півдня на північ значення  індексу закономірно зменшується: у лісостеповій зоні – 2,21 (при співвідношенні кількості видів родин Pottiaceae / Amblystegiaceae 51/23 та величині омброрежиму 11,5–12,0 балів), у зоні широколистяних лісів – 1,81 (при співвідношенні кількості видів родин Pottiaceae / Amblystegiaceae 59/32 та величині омброрежиму 12,0 балів) і в зоні мішаних хвойно-широколистяних лісів – 1,03 (при співвідношенні кількості видів родин Pottiaceae/Amblystegiaceae 32/31 та величині омброрежиму 12,0–12,5 балів). Також дано аналіз величини Індексу пари родин (Ind P/A) для бріофлор усіх ботаніко-географічних районів України. Індекс (відношення) видової чисельності спеціально підібраних родин відображає відміни зонального характеру досліджених рівнинних бріофлор та може використовуватися при типіфікації бріофлор та при віднесенні їх  до певного типу.


Коритнянська Вікторія Григорівна

Історія вивчення облігатнопаразитних фітотрофних грибів правобережжя Степу України 

Резюме

Коритнянська В.Г. (2014). Історія вивчення облігатнопаразитних фітотрофних грибів правобережжя Степу України. Чорноморськ. бот. ж., 10 (2): 234-243. http://dx.doi.org/10.14255/2308-9628/14.102/7.

 

За опрацьованими літературними джерелами історію вивчення облігатнопаразитних фітотрофних грибів правобережжя Степу України можна умовно поділити на три етапи: 1) сер. XIX ст. – 60 рр. XX ст., від перших праць Ж.А. Левейє, Я.Я. Вальца з Л. Рішаві та М.К. Срединського до узагальнення отриманих внаслідок численних досліджень даних у серії видань Визначників грибів України; 2) 1970 – 1980 рр. Даний етап характеризується активним вивченням паразитних мікроміцетів степової зони України (у тому числі й її правобережної частини). Узагальнення цих досліджень були представлені в монографії «Паразитные грибы степной зоны Украины»; 3) 1990-і рр. – теперішній час.


Дармостук Валерій Вікторович

Lecanora strоbilina (Spreng.) Kieff. – новий вид лишайника для рівнинної частини України 

Резюме

Дармостук В.В. (2014). Lecanora strоbilina (Spreng.) Kieff. – новий вид лишайника для рівнинної частини України. Чорноморськ. бот. ж., 10 (2): 244-245. http://dx.doi.org/10.14255/2308-9628/14.102/8.

 

Наводимо дані щодо нового для рівнинної частини України виду лишайника Lecanora strоbilina (Spreng.) Kieff., який знайдено в штучних лісонасадженнях долини р. Інгулець на корі сухих гілок Pinus sylvestris L. Цей зразок є другою знахідкою вищезазначеного  виду в Україні.


Клименко Віталій Миколайович, Ходосовцев Олександр Євгенович

Massjukiella uсrainica – рідкісний для півдня України ксанторіоїдний соредіозний лишайник з урбанізованих ландшафтів

Резюме

Клименко В.М., Ходосовцев А.Е. (2014). Massjukiella uсrainica – рідкісний для півдня України ксанторіоїдний соредіозний лишайник з урбанізованих ландшафтів. Чорноморськ. бот. ж., 10 (2): 246-248. http://dx.doi.org/10.14255/2308-9628/14.102/9.

 

Наводяться екологічні особливості рідкісного для півдня України ксанторіоїдного лишайника Massjukiella ucrainica.


Агурова Ірина Володимирівна, Прохорова Світлана Ігорівна

Моніторинг стану рослинного покриву техногенних земель: популяційний та морфологічний аспекти

Резюме

Агурова І.В., Прохорова С.І. (2014). Моніторинг стану рослинного покриву техногенних земель: популяційний та морфологічний аспекти. Чорноморськ. бот. ж., 10 (2): 249-262. http://dx.doi.org/10.14255/2308-9628/14.102/10.

 

У статті наведено узагальнені відомості щодо популяційного моніторингу рослин у техногенних екотопах Донецької області за 10-річними даними авторів. Так, проведено популяційний моніторинг 9 найпоширеніших видів багаторічних та однорічних рослин у техногенних екотопах різних типів на території Донецької області. Вивчення однорічних видів рослин та їх морфометричних параметрів дозволили встановити найбільш мінливі ознаки: так, для Reseda lutea L. такими ознаками є: довжина суцвіття та кількість квіток на пагоні; для Senecio vernalis L. – середні значення кількості листків та характеристик суцвіття. Встановлено, що щільність особин в популяціях Plantago lanceolata L. відбиває інтенсивність прямої антропогенної дії на рослини. Наявність у віковій структурі Oberna behen (L.) Ikonn.особин майже всіх стадій свідчить про стабільне положення цього виду у фітоценозі та підтверджується щільністю, розповсюдженістю та ступенем морфологічної мінливості. Результати моніторингу за популяційною структурою солестійких видів дозволили запропонувати простий спосіб використання даних видів для демінералізації едафотопів техногенних земель.


Панченко Сергій Михайлович

Доповнення до флори Національного природного парку «Деснянсько-Старогутський»

Резюме

Панченко С.М. (2014). Доповнення до флори Національного природного парку «Деснянсько-Старогутський». Чорноморськ. бот. ж., 10 (2): 263-270. http://dx.doi.org/10.14255/2308-9628/14.102/11.

 

Доповнено список видів флори Національного природного парку «Деснянсько-Старогутський». В ході польових досліджень виявлено 46 нових видів. За результатами обробки гербарних зборів – 5 видів. Уточнено раніше невірно визначені 3 рослини, зокрема Carex buxbaumii  перевизначено наC.hartmanii, який вже був у списку. За літературними даними список доповнено ще на 6 видів. [VAC1] Таким чином, список флори вищих судинних рослин НПП «Деснянсько-Старогутський» поповнено на 57 видів та 18 родів, і тепер він налічує 853 види та 419 родів. Більшість нововиявлених видів представляють природні біотопи: луки (10 видів), ліси (12), водно-болотні (9). Значна кількість – це культурні (12), рудеральні (11) та сегетальні (3) види. Серед нововиявлених видів є і рідкісні рослини, занесені до Червоної книги України: Aldrovanda vesiculosa, Utricularia minor та Epipactis palustris.


 

Ремонт ноутбука своими руками. Быстрый и гарантийный ремонт ноутбуков. Срочный ремонт ноутбуков. Ремонт компьютеров на дому. Быстрый ремонт компьютеров своими руками. Настройка и ремонт компьютеров. Java уроки для начинающих. Лучшие java уроки. Учим язык Java с нуля. Обзор смартфонов samsung. Качественный обзор смартфонов samsung galaxy. Обзор смартфона samsung galaxy s4. Фото картинки приколы. Самые новые картинки приколы. Лучшие приколы картинки. Скачать аддоны для wow. Самые новые аддоны для wow скачать. Скачать аддоны для wow быстро и без реги. Видео уроки python. Лучшие python уроки. Учим язык python с нуля. Скачать шаблоны для Joomla. Самые новые joomla шаблоны. Бесплатные шаблоны для Joomla.