ЧОРНОМОРСЬКИЙ БОТАНIЧНИЙ ЖУРНАЛ • ЧЕРНОМОРСКИЙ БОТАНИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ • CHORNOMORSKI BOTANICAL JOURNAL

Баранець М.О., Шоль Г.Н., Кучеревський В.В. 

Koeleria moldavica (Poaceae): географічне поширення, екологічні умови місцезростань та ценотична приуроченість

Резюме

Баранець М.О., Шоль Г.Н., Кучеревський В.В. (2020). Koeleria moldavica (Poaceae): географічне поширення, екологічні умови місцезростань та ценотична приуроченість. Чорноморськ. бот. ж., 16 (2): 106–117. doi: 10.32999/ksu1990-553X/2020-16-2-1

 

За результатами власних флористичних досліджень, опрацювання гербарних фондів KW, KRW, CWU, YALT та за літературними даними наведено хорологію рідкісного ендемічного виду Koeleriamoldavica в Україні та Республіці Молдова. Встановлено, що вид поширений ширше, ніж вважали раніше. Загалом ареал K. moldavicaохоплює степові райони Причорноморської низовини та лісостепові – південної частини Подільської височини. Наведена екологічна характеристика місцезростань виду. Встановлено приуроченість K. moldavicа виключно до вапнякових відслонень переважно середньої течії Дністра, Інгулу, Інгульця та пониззя Дніпра, де вона росте на примітивних та бідних дерново-степових грунтах.На території України в нижній частині долини Дніпра відомо 5 місцезнаходжень виду, у долині Інгульця та його притоки річки Висунь – 6, у долині Інгулу – 5, в Одеській області – 4. На території Республіки Молдова в середній течії річки Дністер відомо загалом 12 місцезнаходжень, з них більшість зосереджена в околицях міста Рибниця та в басейні річки Ягорлик. Koeleria moldavicа не утворює власної формації, зрідка виступає в ролі субдомінанта, а здебільшого – асектатора. Також вид є важливим компонентом багатьох асоціацій рідкісних формацій: Jurineetabrachycephalae, Stipetacapillatae, S. lessingianae, S. asperellae, S. ucrainicae, Botriochloetaischaemi, Chamaecytisetagranitici, Elytrigietastipifoliae, Galatelletavillosaeабо є одним із компонентів агломеративних угруповань на вапняках. Указані основні антропогенні та природні чинники, які призводять до скорочення чисельності популяцій виду. Для збереження популяцій K. moldavicа пропонується створення нових природно-заповідних об’єктів в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях та включення виду до Червоної книги України.

 


Давидов Д.А., Давидова А.О. 

Дві нові асоціації для галофітної рослинності України

Резюме

Давидов Д.А., Давидова А.О. (2020). Дві нові асоціації для галофітної рослинності України. Чорноморськ. бот. ж., 16 (2): 118–134. doi: 10.32999/ksu1990-553X/2020-16-2-2

 

У статті узагальнено дані щодо синтаксономії угруповань зі значною участю двох малопоширених на території України видів-галофітів – Frankenia pulverulenta L. i Camphorosma annua Pall. Угруповання з переважанням Frankenia pulverulenta описані авторами у Північному Причорномор’ї (Скадовський район Херсонської області) і Керченському Приазов’ї (Ленінський район АР Крим). На основі кластерного аналізу у програмі Juice за допомогою алгоритму TWINSPAN модифікований вони визначені як нова для науки асоціація Puccinellio fominii-Frankenietum pulverulentae Davydova & Davydov ass. nova, яка належить до союзу Frankenion pulverulentae Rivas-Martínez ex Castroviejo & Porta 1976, порядку Frankenietalia pulverulentae Rivas-Martínez ex Castroviejo & Porta 1976 і класу Saginetea maritimae Westhoff & al. 1962. Усі ці синтаксони вищого рангу раніше для України не наводилися. До цього часу вважалося, що угруповання класу Saginetea maritimae репрезентують ефемерну гало-субнітрофільну рослинність тільки Атлантичного узбережжя і Західного Середземномор’я, а Frankenia pulverulenta на території України є лише супутнім видом у складі фітоценозів різних асоціацій, що належать до інших класів галофітної рослинності – Therosalicornietea Tüxen in Tüxen & Oberdorfer 1958, Kalidetea foliati Mirkin & al. ex Rukhlenko 2012 і Festuco-Puccinellietea Soó ex Vicherek 1973. Також у статті наведено результати порівняльного аналізу угруповань зі значною участю Camphorosma annua. У складі цих угруповань виділено два синтаксони, що відрізняються за видовим складом та екологією. Перший з них відомий у вітчизняних джерелах під назвою Camphorosmo annuae-Puccinellietum distantis Shelyag-Sosonko & Solomakha 1987, однак за флористичним складом і структурою його ценози цілком відповідають тим, що відомі з Центральної Європи під назвою Camphorosmetum annuae Soó 1934. Остання назва має пріоритет за роком публікації і має вживатися замість Camphorosmo annuae-Puccinellietum distantis. Другий синтаксон описано як нову для науки асоціацію Puccinellio giganteae-Camphorosmetum annuae Davydov ass. nova. Обидві асоціації з переважанням Camphorosma annua віднесено до порядку Puccinellietalia Soó 1947 класу Festuco-Puccinellietea, але до різних союзів: Puccinellion limosae Soó 1934 (Camphorosmetum annuae) і Puccinellion giganteae Golub & Solomakha ex Dubyna & Neuhäuslová 2000 (Puccinellio giganteae-Camphorosmetum annuae). Для усіх синтаксонів зазначено номенклатурні цитати, типи та їх діагностичні види.


Шевера М.В., Орлов А.А.,Волуца О.Д., КишР.Я.

Rudbeckia triloba (Asteraceae), новый вид адвентивных растений во флоре Украины

Резюме

Шевера М.В., Орлов А.А.,Волуца О.Д., Киш Р.Я. (2020) Rudbeckia triloba (Asteraceae), новый вид адвентивных растений во флоре Украины. Черноморск. бот. ж., 16 (2): 135–143. doi: 10.32999/ksu1990-553X/2020-16-2-3

 

Сообщается о новом для флоры Украины виде адвентивных растенийRudbeckia triloba L. (Asteraceae). В Украине основными центрами культивирования являются Донецкий ботанический сад НАН Украины (с 1982 года), Национальный ботанический сад имени Н.Н. Гришка НАН Украины (с 1983 года), Ботанический сад Одесского национального университета имени И.И. Мечникова, а также многочисленные частные сады (например, в городе Ужгород Закарпатской области с 1973 года, в г. Кривой Рог Днепропетровской области с 2013 г., насленных пунктах Житомирской области с 2016 г.). В одичавшем состоянии особи вида зафиксированы в следующих населенных пунктах: город Харьков (2010), окрестности села Дачное Бахчисарайского района, город Симферополь (2012), окрестности села Заречное Симферопольского р-на АР Крым (2018), город Черновцы (2014), город Одесса (2014), окрестности города Черняхов (2015), город Малин (2017), село Ивница Андрушевского района Житомирской области (2019), город Рахов (2016), между городом Перечин и селом Малый Березный Великоберезнянского района Закарпатской области (2018). Наведены таксономическая и морфологическая характеристики вида, сведения о типе, данные о первичном и вторичном ареалах, эколого-ценотической приуроченности. Вид имеет североамериканское происхождение, по степени натурализации – эргазиофит/колонофит. В известных локалитетах отмечены отдельные особи или немногочиленные их группы, произрастающие в составе несформированных растительных сообществ, только на Житомирском Полесье растения зафиксированы в составе ценозов союза Arrhenatherion elatioris Luquet 1926 (Arrhenatheretalia elatioris Tx. 1931, Molinio-Arrhenatheretea Tx. 1937) в ксеро-мезофитных условиях при полном освещении и союза Aegopodion podagrariae Tx. 1967 (Circaeo lutetianae-Stachyetalia sylvaticae Passarge 1967, Epilobietea angustifolii Tx. et Preising ex von Rochow 1951) – в мезофитных условиях при существенном затенении. Представлена картосхема распространения вида в Украине.


Ханнанова О.Р.

Еколого-ценотична структура флори регіонального ландшафтного парку «Гадяцький» (Полтавська область, Україна)

Резюме

Ханнанова О.Р. (2020). Еколого-ценотична структура флори регіонального ландшафтного парку «Гадяцький» (Полтавська область, Україна). Чорноморськ. бот. ж., 16 (2): 144–151. doi: 10.32999/ksu1990-553X/2020-16-2-4

 

Встановлено екологічну та еколого-ценотичну структуру флори регіонального ландшафтного парку «Гадяцький». За відношенням до провідних екологічних факторів – світла та вологи – у флорі парку переважають мезофіти (378 видів; 39,9 %) та геліофіти (449 видів; 47,5 %) відповідно. У географічному відношенні мезофіти є представниками неморального і частково бореального елементів. Переважання геліофітів серед геліоморф свідчать про наявність на території парку відкритих біотопів. За широтою еколого-ценотичної амплітуди панівне місце займають гемістенотопи (321 вид; 33,9 %) та стенотопи (299; 31,6 %). Це зумовлено входженням території до екотонної ділянки двох природних зон, у результаті чого багато видів зростають на межі своїх ареалів і мають вузькі синекологічні амплітуди. За участю видів у характерних рослинних угрупованнях абсолютно переважають асектатори (749; 79,1 %). На основі ценотичної приуроченості представників флори регіонального ландшафтного парку «Гадяцький» розподілено за 18 еколого-ценотичними групами (степова, лучно-степова, піщано-степова, піщано-вологолучна, лучна, неморально-лісова, бореально-лісова, узлісна, болотно-лісова, лучно-болотна незасолених місцезростань, лучно-болотна засолених місцезростань, болотна, прибережно-водна, водна, група видів із широкою екологічною амплітудою, рудеральна, сегетальна, види інших груп). Відмічено значну участь видів у групах, що належать до зональних для Лісостепу типів рослинності, – неморально-лісової та лучно-степової (по 96 видів; по 10,1 %). Наявність у межах парку та на суміжних із ним територіях антропогенно трансформованих ділянок позначилася на флористичному складі природних угруповань. Екологічний та ценотичний аналізи флори показують її гетерогенний характер. Виділені екоморфи є досить диференційованими та свідчать про різноманітний спектр екологічних умов біотопів.


Акулов О.Ю., Усіченко А.С. 

Попередні відомості про гриби та грибоподібні організми Національного природного парку «Дністровський каньйон»

Резюме

Акулов О.Ю., Усіченко А.С. (2020). Попередні відомості про гриби та грибоподібні організми Національного природного парку «Дністровський каньйон». Чорноморськ. бот. ж. 16 (2): 152–170. doi: 10.32999/ksu1990-553X/2020-16-2-5

 

Під час дослідження мікобіоти Національного природного парку «Дністровський каньйон» (Тернопільска обл.) виявлено 337 видів грибів та грибоподібних протистів, серед них 25 належать до відділу Myxomycota, 2 – Zygomycota, 192 – Ascomycota та 118 – Basidiomycota. Чотири види (Neocucurbitaria prunicola, Neomedicopsis prunicola, Polyscytalum neofecundissimum та Roussoella euonymi) нещодавно були описані одним з авторів статті як нові для науки. 21 вид з території дослідженого національного парку є новими для України. Це Acremonium domschii, Arachnocrea stipata, Bertiella rhodospila, Ceratostomella pyrenaica, Colletotrichum eryngiicola, Cosmospora arxii, Dialonectria diatrypicola, Fenestella media, Hypomyces subiculosus, Isaria fumosorosea , Massaria campestris, Nectriopsis oropensoides, Parafenestella rosacearum, Pseudocosmospora eutypae, P. eutypellae, P. hypoxylicola, Repetophragma inflatum, Stylonectria carpini, Thyronectria rhodochlora, Tolypocladium microsporum та Tympanosporium parasiticum. Ще 17 видів є рідкісними. Серед них три Kavinia himantia, Mucronella calva  та Xylobolus frustulatus є видами-індикаторами корінних, добре збережених лісів. Серед зібраних грибів переважна більшість є ксилофільними (181 вид) та мікофільними (69 видів). Гриби решти екологічних груп у парку залишаються майже недослідженими.


Дармостук В.В.

Херсонський державний університет – новий видавець даних у Global Biodiversity Information Facility

 

 

 

 

Как правильно класть плитку. Как класть плитку на стену быстро. Класть плитку своими руками. Как выбрать ламинат для квартиры. Какой лучше выбрать ламинат сегодня. Какого цвета выбрать ламинат. Как правильно клеить обои. Как клеить обои на потолок вертикально. Как правильно клеить углы обоями. Интересные самоделки своими руками. Качественные самоделки своими руками фото. Самоделки для дома своими руками. Как сделать потолок в доме. Чем лучше утеплить потолок дома на сегодняшний день. Утепление потолка дома своими руками. Бизнес идеи с минимальными вложениями. Успешные идеи малого бизнеса с нуля. Прибыльные бизнес идеи. Как сделать мебель своими руками. Сделать деревянная мебель своими руками. Сделать мебель своими руками видео. Опалубка для фундамента. Как сделать опалубку для фундамента быстро. Опалубка для фундамента купить.