Онтогенетична та віталітетна структури популяцій Muscari botryoides (L.) Mill. (Asparagaceae Juss.) на північно-східній межі ареалу
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu1990-553X/2021-17-2-2Ключові слова:
ендемічний вид, віковий спектр, онтогенетичні індекси, життєвість, природна популяція.Анотація
Досліджено онтогенетичну та віталітетну структуру восьми популяцій Muscari botryoides з території України. M. botryoides – це рідкісний, ендемічний вид з родини Аsparagaceae, який перебуває на північно-східній межі ареалу та занесений до третього видання «Червоної книги України» зі статусом «зникаючий». Подано характеристику основних онтогенетичних станів виду. Побудовано вікові спектри популяцій. Розраховано онтогнетичні індекси за І.М. Коваленко. У складі досліджуваних популяцій M. botryoides виявлено особини восьми вікових станів: насіння (sm), проростки (p), ювенільні (j), іматурні (im), віргінільні (v), молоді генеративні (g1), зрілі генеративні (g2) та старі генеративні (g3). Субсенільні (ss) та сенільні (s) особини не зареєстровані. Вікові спектри всіх досліджуваних популяцій лівосторонні з переважанням рослин ювенільного онтогенетичного стану. За ознаками онтогенетичної структури усі досліджувані популяції – нормальні, неповночленні. Згідно з класифікацією популяцій О.О. Уранова та О.В. Смірнової вони є нормальними молодими, згідно з класифікацією «Дельта-Омега», запропонованою Л.А. Животовським – молодими, згідно з Л.О. Жуковою та Т.А. Полянською – перспективними. Індекси відновлення популяцій дуже високі, а індекси генеративності, старіння та віковості – низькі. Проведено факторний аналіз з урахуванням 17 морфопараметрів M. botryoides, встановлено, що ознаками, які детермінують життєвість особин є: довжина першого листка, ширина цибулини, довжина суцвіття та кількість квіток у суцвітті. Віталітетний аналіз засвідчив, що у більшості досліджуваних популяцій домінують особин середнього рівня життєвості. За віталітетною структурою шість з восьми популяцій відповідають процвітаючому якісному типу, дві популяції перебувають у депресивному стані.
Посилання
BEAM S.C., VANGESSEL M.J., VOLLMER K.M., FLESSNER M.L. (2019). Grape hyacinth [Muscari botryoides (L.) Mill] control in a wheat-soybean rotation. Weed Technology, 33: 578–585. doi: 10.1017/wet.2019.29
BEREZKINA V.I. (2013). Dekoratyvni travianysti roslyny perspektyvni dlia ozelenennia z kolektsii «Hirskyi sad» botanichnoho sadu im. akad. O.V.Fomina. In: The role of botanical gardens and arboretums in maintaining and enriching of biological diversity in urban areas: proceeding of International research conference, Kyiv, 28-31 May, 2013: 182–183. (in Ukrainian) BOICHUK S.V. (2019). Distribution of Muscari botryoides (Asparagaceae) in Ukraine. Biological systems, 11 (1): 81–86. (in Ukrainian) doi: 10.31861/biosystems2019.01.081
BORNAND C., GYGAX A., JUILLERAT P., JUTZI M., MÖHL A., ROMETSCH S., SAGER L., SANTIAGO H., EGGENBERG S. (2016). Rote Liste Gefässpflanzen. Gefährdete Arten der Schweiz. Bern: Bundesamt für Umwelt, Genf: Info Flora, 178 p.
DASHKO-SHPRYNHVALD R.D. (2000). Biologomorphological and population study of Muscari (L.) Mill. (Hyacinthaceae Batsch) species in the Ukrainian Carpathians. PhD thesis. Uzhhorod: Uzhhorod State University. (in Ukrainian)
FEDOROVA A.I., CHEROSOV M.M. (2015). Vitality and age structure of Arundinaceous foxtail (Alopecurus arundinaceus Poir.) cоenopopulations in the Lena-Viluy Interfluve conditions. Vestnik KrasGAU, 6: 163–169. (in Russian) HAVRYLENKO N.O. (2016). Plant Conservation of the Red Book of Ukraine in the Askania Nova Dendropark. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy, 26 (3): 54–60. (in Ukrainian) doi: 10.15421/40260308 HERRMANNA N., WEISSB G., DURKAC W. (2006). Biological flora of Central Europe: Muscari tenuiflorum Tausch. Flora, 201 (2): 81–101. doi: 10.1016/j.flora.2005.03.002
ISHBIRDIN A.R., ISHMURATOVA M.M., ZHIRNOVA T.V. (2005). Strategii zhizni tsenopopulyatsii Cephalanthera rubra (L.) Rich. na territorii Bashkirskogo gosudarstvennogo zapovednika. Vestnik NNGU. Seriya: Biologiya, 1: 85–98. (in Russian)
IZMESTIEVA S.V., DANYLYK I.M., BORSUKEVYCH L.M., HONCHARENKO V.I. (2011). Vitality and morphological changeability of Carex dioica L. individuals (Cyperaceae Juss.) on the territory of Western Polissya. Studia Biologica, 5 (3): 125–134. (in Ukrainian)
KLYMENKO G., KOVALENKO I., LYKHOLAT Yu., KHROMYKH N., DIDUR O., ALEKSEEVA A. (2017). The integral assessment of the rare plant populations. Ukrainian Journal of Ecology, 7 (2): 201–209. (in Ukrainian) doi: 10.15421/2017_37
KLYMENKO G.O. (2011). Ontogenetic structure of rare plant coenopopulations in the National Nature Park «Desnyansko-Starogutsky». Ukr. Bot. J., 68 (5): 663–671. (in Ukrainian) KOVALENKO І.N. (2015). Populations of Calluna vulgaris (L.) Hull. in forest phytocenosis of the National Nature Park "Desniansko-Starogutsky" (Sumy region, Ukraine). Chornomors’k. bot. z., 11 (4): 438–448. (in Ukrainian) doi: 10.14255/2308-9628/15.114/4
KUZEMKO A.A., SYDORUK T.M., DIDENKO I.P., SHVETS T.A., BOYKO I.V. (2011). Spontaneous flora of the National Dendrological Park “Sofiyvka” of the NAS of Ukraine. Autochthonous and alien plants, 7: 25–36. (in Ukrainian)
KYYAK V. (2015). Age and ontogenetic structure of plant population – necessity to distinguish between them. Visnyk of L’viv Univ. Biology Series, 70: 162–172. (in Ukrainian) LA LISTE ROUGE des espèces menacées en France – Chapitre Flore vasculaire de France métropolitaine. (2018). Paris: UICN France, FCBN, AFB, MNHN, 31 p. LAKIN G.F. (1990). Biometriya. Moskva: Vysshaya shkola, 325 p. (in Russian)
LYUBYNETS I.P. (2006). Dynamic tendencies of Lilium martagon L. cenopopulation structure in the Yavorivskiy National Natural Park. Forestry, Forest, Paper and Woodworking Indastry, 31: 104–107. (in Ukrainian)
MELNIK V., BATOCZENKO V., DIDENKO S. (2010). Populations of Leucojum vernum (Amaryllidaceae) in eastern limit of area. Naukovі zapiski NaUKMA. Bіologіya і ekologіya, 106: 45–51. (in Ukrainian)
METZING D., GARVE E., MATZKE-HAJEK G. (2018): Rote Liste und Gesamtartenliste der Farn- und Blütenpflanzen (Trachaeophyta) Deutschlands. In: Rote Liste der gefährdeten Tiere, Pflanzen und Pilze Deutschlands, Band 7: 13–358. Bonn: Naturschutz und Biologische Vielfalt.
NATIONAL HABITAT CATALOGUE OF UKRAINE (2018). Kuzemko A.A., Didukh Ya.P., Onyshchenko V.A., Sheffer Ya. (ed). Kyiv: FOP Klymenko Yu.Ya, 442 p. (in Ukrainian)
NIKLFELD H., SCHRATT-EHRENDORFER L. (1999). Rote Liste gefährdeter Farn- und Blütenpflanzen (Pteridophyta und Spermatophyta) Österreichs. 2. Fassung. In: Rote Listen gefährdeter Pflanzen Österreichs. 2. Auflage. Grüne Reihe des Bundesministeriums für Umwelt, Jugend und Familie, Band 10: 33–152. Graz: Austria medien service.
PAVLOVA M.A. (2003). Ontogeny of Hyacinthella azurea (Fenzl) Chouard under the conditions of cultivation in the Ukraine’s south-east. Industrial botany, 3: 166–170 (in Russian)
PAVLOVA М.А. (2011). The peculiarities of ontogeny of family Hyacinthaceae Batsch representatives under the conditions of cultivation in the South-East of Ukraine. Plant introduction, 1: 25–30. (in Ukrainian)
RED DATA BOOK OF UKRAINE. Plant kingdom (2009). Didukh Ya.P. (ed). Kyiv: Globalkonsalting, 612 р. (in Ukrainian) REJMÁNEK M., RANDALL J.M. (1994). Invasive alien plants in California: 1993 summary and comparison withother areas in North America. Madroño, 41 (3): 161–177. SEDELNIKOVA L.L. (2008). Osobennosti ontogeneza Muscari botryoides (Hyacinthaceae) pri introduktsii v lesostepi Sibiri. Vestnik KrasGAU, 5: 102–108. (in Russian)
SEDELNIKOVA L.L. (2011). Erythronium sibiricum (Liliaceae) cenopopulation ontogenetic structure in Kemerovo region. Vestnik KrasGAU, 10: 46–52. (in Russian)
SEDELNIKOVA L.L. (2014). The ontogenesis of the Chionodoxa (Hyacinthaceae) genus representatives in the introduction. Vestnik KrasGAU, 8: 51–56. (in Russian)
SHYNDER O.I. (2018). Populations of rare species of spontaneous flora in the M.M. Gryshko National Botanical Garden NAS of Ukraine (Kyiv). Journal of the Belarusian State University. Biology, 3: 62–71. (in Ukrainian)
TILLICH H.J. (1995). Seedlings and systematics in monocotyledons. In: Monocotyledons: Systematics and Evolution, Vol. 1: 303–352. London: Royal Botanical Gardens, Kew.
TSARYK Y. (2007). Achievement and principles of populations research of phytocoenoses. Visnyk of L’viv Univ. Biology Series, 43: 27–32. (in Ukrainian) URANOV A.A. (1975). Vozrastnoy spektr fitotsenopopulyatsii kak funktsiya vremeni i energeticheskih volnovyih protsessov. Nauchnyie dokladyi vyisshey shkolyi. Biologicheskie nauki, 2: 7–34. (in Russian)
URANOV A.A., SMIRNOVA O.V. (1969). Classification and basic features of the development of perennial plant populations. Byulleten M. obshchestva isp. prirody. Otd. biologii, 74 (1): 119–134. (in Russian)
VÖRÖS LISTA. A magyarországi edényes flóra veszélyeztetett fajai (2007). Király G. (ed.). Sopron: Saját kiadás, 73 p. WEAKLEY A.S. (2012). Flora of the Southern and Mid-Atlantic States. Chapel Hill: UNC Herbarium, North Carolina Botanical Garden, 1225 p. ZAYTSEV G.N. (1973). Metodika biometricheskih raschyotov. Matematicheskaya statistika v eksperimentalnoy botanike. Moskva: Nauka, 256 p. (in Russian) ZHIVOTOVSKIJ L.A. (2001). Ontogenetic state, effective density and classification of populations. Ekologiya, 1: 3–7. (in Russian)
ZHUKOVA L.A. (1995). Populyacionnaya zhizn' lugovyh rastenij. Joshkar-Ola: RIIK «Lanar», 224 p. (in Russian)
ZHUKOVA L.A., POLJANSKAJA T.A. (2013). About some approaches to forecasting prospects of development coenopopulation of plants. Vestnik TvGU. Seriya «Biologiya i ekologiya», 32 (31): 160–171. (in Russian)
ZLOBIN YU.A. (1989). Theory and practice of the vitality pattern estimation in plant coenopopulations. Botanicheskii zhurnal, 74 (6): 769–780. (in Russian)
ZLOBIN YU.A. (2018). An algorithm for assessing the vitality of plant individuals and the vitality structure of phytopopulations. Chornomors’k. bot. z., 14 (3): 213–226. (in Ukrainian) doi: 10.14255/2308-9628/18.143/
