Авторам

РУБРИКИ ЖУРНАЛУ

Таксономічні нотатки та чеклісти

До цієї рубрики належать  номенклатурні, таксономічні, морфолого-анатомічні та інші нотатки до таксонів або таксономічних груп, а також номенклатурні списки. Стаття повинна включати титульний аркуш, абстракт англійською мовою, власне текст статті з такими розділами як вступ, матеріали та методи досліджень, результати досліджень, обговорення, висновки, подяки (за необхідності), додаткова інформація, список використаних джерел, додатки (за необхідності).

Синтаксономічні нотатки та огляди

До цієї рубрики належать номенклатурні ревізії, синтаксономічні огляди, та продромуси, а також  нотатки щодо рослинних угруповань, а також продромуси рослинних угруповань, у тому числі роботи щодо синтаксономії угруповань мохоподібних, водоростей, лишайників або їх комбінацій. Стаття повинна включати такі розділи як титульний аркуш з англомовним абстрактом, вступ, матеріали та методи досліджень, результати досліджень, обговорення, висновки, подяки (за необхідності), список використаних джерел, додатки (за необхідності).

Оригінальні статті

Ця категорія охоплює описи ботанічних та мікологічних об’єктів або процесів, результатів експериментів, симуляції, теорії або будь-яку комбінацію цих елементів. Стаття повинна включати такі розділи як титульний аркуш з абстрактом, вступ, матеріали та методи досліджень, результати досліджень, обговорення, висновки, подяки (за необхідності), список літературних джерел, додатки (за необхідності).

Огляди та дискусійні статті

Ця категорія містить оглядові статті з певної наукової проблеми, що передбачають аналіз значної кількості (не менше 50) літературних джерел або рецензію на монографічну роботу або статтю, що викликала певний науковий резонанс. У цій рубриці також можуть бути представлені власні погляди автора(-ів) на певну наукову проблему з аналізом відповідних літературних джерел. Стаття повинна включати такі розділи як титульний лист з абстрактом, загальна частина без розподілу на розділи, подяки (за необхідності), список використаних джерел, додатки (за необхідності).

Біографічні статті

Ця категорія включає біографічний опис вченого ботаніка або міколога, в якому висвітлюються його життєвий шлях та внесок у розвиток науки. В додаток може бути винесено перелік наукових праць вченого або доробок у вигляді списку опублікованих нових для науки таксонів, синтаксонів тощо. Стаття повинна включати такі розділи як титульний лист з абстрактом, загальна частина без розподілу на розділи, подяки (за необхідності), список літературних джерел, додатки (за необхідності).

ПІДГОТОВКА СТАТТІ ДО ПОДАЧІ

Файли статті. Стаття подається у вигляді окремого файлу зі вставленими у текст ілюстраціями і підписами до них.Окремими файлами разом із фінальною версією матеріалів подаються рисунки (фото, таблиці, графіки тощо) та додатки.

Мова. Журнал приймає статті українською та англійською мовами. Вітаються статті написані англійською мовою.

Форматування. Електронний варіант статті має бути набраний у текстовому редакторі MS Word, шрифт Times New Roman, без переносів, абзацний відступ – 1 см. Статті можуть мати обсяг від 5 до 30 повних сторінок (12 кегль, міжрядковий інтервал – 1). Статті обсягом понад 30  сторінок публікуються за домовленістю з редколегією.

Латинські назви видів та підвидів, а також назви синтаксонів у  тексті виділяються курсивом. Таксони вище видового рівня  курсивом не виділяються. В усіх рубриках окрім «Таксономічні нотатки та чеклісти» та “Синтаксономічні нотатки та огляди” – автори таксонів та синтаксонів не вказуються. Проте, номенклатурне джерело, за яким автори наводять види абосинтаксони, обов’язково вказується як в абстракті, так і в рубриці «Матеріали та методи». В рубриці «Таксономічні нотатки та чеклісти»  назви таксонів обов’язково наводяться з авторами комбінації. Кожний таксон, з якого починається абзац щодо таксономічної нотатки, або таксон як елемент чеклісту, повинен бути виділений окрім курсиву ще і напівжирним накресленням. Всередині тексту латинські назви виділяються курсивом. Українські або англійські назви рослин не використовуються. У рубриці та “Синтаксономічні нотатки та огляди” автори синтаксонів наводяться лише у разі необхідності.

 

Анотовані списки. В усіх рубриках, за винятком рубрики «Таксономічні нотатки та чеклісти» за необхідністю, списки подаються без розбивки на таксони надвидового рівня (родина, порядок, клас, відділ тощо).

Вимірювання. Вимірювання слід подавати англомовними позначеннями в системі SI або похідних від неї одиницях, що допускаються для використання спільно з SI. Дати повинні бути у форматі: 3 листопада 2017 (3 November 2017) тобто місяць зазначається літерами, а не цифрами. Координати подаються у долях градуса з точністю до п’ятого знаку, наприклад 49.63197º N, 32.06957º E. При вимірюванні структур використовувати тире «–», та знак «×» або математичний знак плюс-мінус «±», наприклад: 11–17 × 5–6 μm або (9–)11 ± 1.5(–14) μm.

Абревіатура та Скорочення.  Терміни не слід скорочувати, якщо тільки вони не використовуються багаторазово і якщо абревіатура не є корисною для читача. При першому згадуванні  слово або словосполучення зазначається повністю, а потім наводиться абревіатура в круглих дужках. Рекомендуємо максимально відобразити абревіатуру в розділі «Матеріали та методи». При цитуванні зразків (дивись цитування зразків) українською мовою допускаються загальноприйняті скорочення типу населеного пункту  (м. – місто, с. – село тощо), проте в загальному тексті необхідно використовувати повні назви. При цитуванні зразків латинські скорочення «leg.», «det.» використовується як в англомовних, так і в україномовних статтях. При таксонах, за необхідності можна використовувати «s. lat.», «s. str.», «cf.», «aff.» тощо.

Символи. В україномовних статтях використовуються французькі лапки «» (український правопис з 2015 року), або в окремих випадках англійські подвійні лапки як внутрішні лапки, наприклад «Національний природний парк “Верховинський”». В англомовних статтях або частинах тексту використовуємо англійські подвійні лапки “”, а в окремих випадках як зовнішні – лапки «». Для гомотипних синонімів використовуємо символ «≡», для гетеротипних – символ «=», для інших назв, які використовувалися авторами в історичних публікаціях і не є гомотипними або гетеротипними синонімами, застосовуємо тире .

Цитування зразків. При цитуванні зразків вказується країна (жирним шрифтом), область (жирним шрифтом), район, село, географічна назва об’єкта, природоохоронний статус об’єкта (при наявності), висота над рівнем моря, координати, субстрат (за наявності, звичайно для водоростей, мохоподібних, грибів, лишайників), дата (у форматі число-слово-число), колектор, автор визначення, акронім гербарію та номер зразка. У випадку лише візуального обстеження надається прізвище автора ідентифікації та вказується в дужках (non coll.). Цитовані зразки подаються 10 кеглем. В англомовному варіанті область – “Region”, район ”District”.

Акроніми гербаріїв вказуються не курсивом.

Приклади:

Specimen examined. Ukraine. Chernivtsi Region, Vyzhnytskyi District, village Sarata, Cheremosky National Nature Park, alt. 1135 m, 47.73888º N, 24.98913º E, on mosses, on limestone, 3 July 2021, leg. & det. A. Khodosovtsev (KHER 15158 sub Phaeophyscia endococcina).

Досліджений зразок. Україна. Сумська область, Сумський район, біля с. Вакалівщина, 185 m н. р. м., 51.03595º N, 34.92560º E, на корі Acer sp., 15 липня 2020, В. Дармостук (non coll.).

Досліджений зразок. Україна. Кіровоградська область, Новоукраїнський район, на північ від с. Войнівка, 158 m н. р. м., 48.40890º N, 31.50720º E, 19 серпня 2019, leg. & det. O. Shynder (KWHA).

Таблиці. Таблиці мають бути чіткими та інформативними, не перевантажуючи статтю і не дублюючи текстову частину або рисунки. Таблиці мають бути оформлені 10 кеглем Times New Roman. Довгі синтаксономічні таблиці можуть бути оформлені 8 кеглем. Посилання в тексті на таблицю повинні бути у круглих дужках, англійською мовою та прописними літерами (наприклад, TABLE 1). Усі таблиці нумеруються. Назви таблиць наводяться українською та англійською мовами (10 кегль, напівжирний шрифт).

Фітоценотичні таблиці. Синоптичні таблиці та короткі фітоценотичні таблиці (таблиці з окремими описами)  розміщуються в основній частині тексту. Довгі фітоценотичні таблиці (понад 25 описів або синтаксонів) розміщуються наприкінці статті в додатках. В тексті обов’язково робиться посилання на додаток англійською мовою прописними літерами (APPENDIX 1). Оптимально фітоценотичні таблиці повинні містити не більше 15 описів (для фітоценотичних таблиць) або синтаксонів (для синоптичних таблиць). Орієнтація сторінки може бути як альбомною, так і книжковою. Текст таблиці оформлюється 10 або 8 кеглем шрифту Times New Roman. Легенди до описів подають під таблицею 10 кеглем, шрифт Times New Roman, інтервал – 1.

Рисунки. Всі фотографії, графіки та діаграми є рисунками. Рисунки повинні бути чіткими, збалансованими, не дублювати інформацію, наведену у тексті статті або в таблицях. Розмір рисунка: максимальна ширина 16 см, максимальна висота 21 см, розширення не менше 300 dpi. Рисунки надсилаються окремим файлом у форматі .jpeg (.jpg). Не припускається подання окремих рисунків, які вставлені в таблицю, або окремих, нез’єднаних рисунків, котрі мають один підпис. При збірному рисунку окремі його частини підписуються малими англійськими літерами 12-м шрифтом Arial Bold у лівому нижньому куті (2 мм вгору та всередину). Товщина білої лінії, що розділяє малюнки, має бути 10 пікселів. Масштабна лінійка розміщується у правому нижньому куті (2 мм вгору та всередину) та має товщину 8–10 пікселів. На рисунки повинно бути обов’язкове посилання у тексті англійською мовою та прописними літерами (FIGURE 1). Усі рисунки повинні бути пронумеровані. Рисунки також подаються в тексті статті в місцях, де їх хотіли б бачити автори.

Посилання. Посилання на літературні та електронні джерела у тексті мають бути подані у круглих дужках, наприклад: (Khodosovtsev 1999). Якщо стаття має двох авторів, то між їхніми прізвищами ставиться знак «&» наприклад ( Boiko & Khodosovtsev 2006), Boiko 2013, 2014, 2015a, b). Кілька посилань розміщуються в хронологічному порядку. У разі, якщо стаття має трьох і більше авторів, при посиланні на неї зазначається перший автор з приміткою курсивом «et al.» (Boiko et al. 2013). Після прізвища автора або після примітки  «et al.» кома не ставиться. Цитування матеріалів конференцій допускається лише за крайньої необхідності. При цитуванні визначників, монографій, довідників з невизначеністю щодо послідовності авторів, треба наводити відповідального(-их) редактора(-ів). При цитуванні статей назва журналу подається без скорочень курсивом. Літературні джерела без авторства можуть бути лише у вигляді державних документів за крайньої необхідності (дивись підрозділ «гіперпосилання»). В розділі  “Матеріали та методи досліджень” можуть бути представлені посилання на відповідні сайти з базами даних або методики, наприклад:

1) the nomenclature follows Index Fungorum (www.indexfungorum.org);

2) у статті використано матеріали інших дослідників, зібрані завдяки інструментам електронного ресурсу iNaturalist (https://www.inaturalist.org) та перевірені авторами цієї статті (https://www.gbif.org/occurrence/download/0234344-220831081235567).

Для видань, які опубліковані кирилицею, наводиться англомовний переклад назви, який зазначений у резюме. Якщо видання без резюме, то наводиться переклад англійською мовою. Назва статті наводиться лише латиницею (англійською, німецькою, французькою тощо) відповідно до резюме цитованої роботи. Лише у разі, якщо подібне резюме відсутнє, назва роботи транслітерується. Наприкінці посилання вказують мову, якою написана стаття (якщо мова посилання не співпадає з мовою власне статті). У кінці рукопису у розділі References весь список посилань розміщують в алфавітному порядку 10-м кеглем.       

Приклади оформлення літературних джерел:

При посиланні на статті з журналів і вісників слід обов’язково навести бібліографічний опис у такому порядку: прізвища та ініціали всіх авторів, рік видання, назву статті та повну назву журналу (назва журналу – курсивом), том, номер (випуск), першу і останню сторінки статті, індекс DОІ (без підкреслювання у форматі https://doi.org/).

Khodosovtsev, A.Ye. (2012). An annotated list of lichenized and lichenicolous fungi of Black sea Biosphere Reserve. Chornomorski Botanical Journal 8 (4): 393–400. (in Ukrainian) https://doi.org/10.14255/2308-9628/12.84/6

Khodosovtsev, A.Ye., Darmostuk V.V., Didukh Y.P. & Pylypenko, I.O. (2019). Verrucario viridulae-Staurotheletum hymenogoniae, a new calcicolous lichen community as a component of petrophytic grassland habitats in the Northern Black Sea region. Mediterranean Botany 40 (1): 21–32. https://doi.org/10.5209/MBOT.62891

Gromakova, A.B. & Kondratyuk, S.Ya. (2017). Involucropyrenium breussii (Verrucariaceae, lichen-forming Ascomycota), a new lichen species from chalk soil of Eastern Ukrainian Steppes. Acta Botanica Hungarica 59 (3–4): 335–342. https://doi.org/10.1556/034.59.2017.3-4.4

При посиланні на книги та монографії слід вказати: прізвища та ініціали авторів рік, назву, місто, видавництво, загальну кількість сторінок, цифровий ідентифікатор DOI.

Barbarych, A.I. (1977). Geobotanical zoning of Ukrainian SSR. Kyiv: Naukova dumka, 284 p. (in Ukrainian)

Mosyakin S.L. & Fedoronchuk, M.M. (1999). Vascular Plants of Ukraine. A nomenclature Checklist. Kiev, 34 p.

Didukh, Ya. P. (ed.). (2009). Red data book of Ukraine. Plant kingdom. Kyiv: Globalkonsalting, 912 р. (in Ukrainian)

При цитуванні частини книги чи монографії слід вказати: прізвища та ініціали авторів (малі прописні), рік, назву частини, примітку (In:), назву роботи, сторінки частини, що цитують, місто, видавництво.

Hafellner, J. (2004). Rosellinula. In: Lichen flora of the Geater Sonoran Desert Region, Vol. 2: 688–689. Tempe: Lichens Unlimited, Arizona State University.

При цитуванні дисертації слід вказати: прізвище та ініціали автора (малі прописні), рік, назву дисертації, примітку PhD thesis або DSc thesis, місто та установу, в якій відбувався захист.

Boiko, T.O. (2013). The lichen biota of Elanetsko-Inguletskiy region. PhD thesis. Kyiv: M.H. Kholodny Institute of Botany. (in Ukrainian)

Khodosovtsev, A.Ye. (2004). The lichens of the Crimean peninsula stone outcrops. DSc thesis. Kyiv: M.H. Kholodny Institute of Botany. (in Ukrainian)

При цитуванні електронних ресурсів слід вказати: назву ресурсу та дату веб-посилання.

Lawrey, J.D. & Diederich, P. (2018). Lichenicolous fungi – worldwide checklist, including isolated cultures and sequences available. http://www.lichenicolous.net  [1/3/2018].

Nadyeina, O., Khodosovtsev, A. & Vasylyuk, O. (2023). Threatened terricolous lichens with arid ecology from Ukraine. Version 1.5. Ukrainian Nature Conservation Group (NGO). https://doi.org/10.15468/dc8rcb   

При посиланні на статті зі збірників праць, тез та інших книг слід вказати дані в такому порядку: прізвища та ініціали авторів, рік, назви статей та видань, повна назва конференції, том (випуск), місце видання (місце проведення для конференцій), дата проведення, першу і останню сторінку статті, цифровий ідентифікатор ДОІ.

Baik, O.L. Kyyak, N.Ya. & Baik, O.L. (2015). Photosynthetic activity of the mosses on the devastated territories of sulphur extraction. Fundamental and applied science – 2015: proceeding of II International research and practice conference, Sheffield, UK, October 30 – November 7, 2015: 63–70. (in Ukrainian)

Гіперпосилання. Кожне посилання на літературне джерело в тексті буде мати гіперпосилання на його бібліографічний опис у переліку посилань. Проте автори можуть зробити гіперпосилання без нижнього підкреслювання на бази даних з біорізноманіття, зокрема UkrBin або iNaturalist. Гіперпосилання можуть бути створені як в самому тексті, так і в таблицях та додатках. Гіперпосилання також допускаються при цитуванні державних документів.

Приклади:

Kherson region, Kamianska Sich National Nature Park, alt. 23 m, 47.08635º N, 33.64871º E, on Robinia, 1 December 2022, leg. & det. A. Khodosovtsev (KHER 15224).

Такий підхід значно більш осмислений, ніж традиційний, коли вважали, що для створення природно-заповідної території необхідно виявити на ділянці принаймні один вид, внесений до Червоної книги України (ст. 11 Закону України Про Червону книгу України).

ОФОРМЛЕННЯ СТАТТІ

Титульний аркуш

На титульному аркуші вказується:

Основна інформація:

• назва статті англійською мовою
• автори англійською мовою (ім’я – повністю, по-батькові – лише перша літера,  прізвище – повністю малими прописними літерами)
• назва статті українською мовою
• автори статті українською мовою (ім’я – повністю, по-батькові – лише перша літера,  прізвище – повністю малими прописними літерами)
• Affiliations – зазначаються афіліації авторів (установа, місто, країна) лише англійською мовою
• Correspondence – вказується автор-кореспондент (англійською мовою) із зазначенням його електронної пошти
• Funding information (коротка інформація англійською мовою) – прописуються фонд та реєстраційний номер гранту, завдяки якому частково або повністю було зроблено дослідження будь-яким автором статті.  Якщо фондова підтримка відсутня, зазначається «not supported».
• ORCID авторів
• Подяки - вказуються подяки (мовою основного тексту статті) окремим людям, завдяки яким були повністю або частково виконані дослідження.
• Доступність даних - автори мають зазначити, де і на яких умовах можна отримати доступ до наборів даних (наприклад, у відкритих репозиторіях або за запитом до відповідального автора). У разі використання сторонніх баз даних необхідно вказати джерела та умови доступу до них.

 

Розділи статті

Абстракт

Абстракт оформляється англійською мовою. Він повинен містити не менше 1800 та не більше 2300 знаків (без пробілів). Для статті рубрики Original papers він складається з таких розділів: Question(-s), де одним або кількома реченнями у вигляді питання висвітлюється основна мета дослідження, тобто які питання Ви хочете розкрити у представленій статті. В наступному розділі Location(-s) зазначається географічна або адміністративна приуроченість території досліджень із вказівкою країни. Розділ Methods містить назви методів, за якими проведено дослідження. За необхідності можуть бути посилання на методи, які відображаються у розділі «Матеріали та методи» та представлені у списку літератури. В розділі Nomenclature обов’язково зазначається посилання на номенклатурні джерела, бази даних, чеклісти, за якими автори наводять латинські назви таксонів та синтаксонів. В розділі Results висвітлюються основні результати досліджень. В розділі Conclusions коротко, декількома реченнями прописуються основні висновки. Keywords: до десяти ключових слів, які не повторюють слова в назві статті. Citations: Атрибути у цій частині проставляються при макетуванні.

Для рубрик «Таксономічні нотатки та чеклісти» та «Синтаксономічні нотатки та огляди» в блоці Abstracts не є обов'язковими розділи Question(-s), Locations та Conclusions.

Для рубрик Review and forum papers та Biography papers блок Abstracts не розбивається на частини.

Вступ

Висвітлює актуальність теми та окреслює проблему, яку намагаються вирішити автори статті. У вступі необхідно представити наявні опубліковані дані щодо заявленої тематики, відобразити історію досліджень, показати різні підходи щодо вирішення питання тощо. У вступі необхідно максимально повно відобразити публікації з заявленої тематики та висвітлити мету роботи у довільній формі. Цей розділ не виділяється в рубриках «Огляди та дискусійні статті» та «Біографічні статті».

Матеріали та методи досліджень

В розділі пояснюється, за якою методикою були отримані фактичні дані, особливості їх обробки та аналізу з детальністю, яка дозволяє відтворити представлені дослідження. В розділі можуть бути гіперпосилання на бази даних, чеклісти, сайти з методиками тощо, які повторно не цитуються у списку використаних джерел. Цей розділ не передбачений для статей у рубриках «Огляди та дискусійні статті» та «Біографічні статті».

Результати досліджень

В розділі наводяться фактичні результати досліджень. За необхідності він може бути розділений на кілька окремих підрозділів. Цей розділ не передбачений для статей в рубриках «Огляди та дискусійні статті» та «Біографічні статті». Рубрики «Таксономічні нотатки та чеклісти» та «Синтаксономічні нотатки та огляди» можуть містити об’єднаний розділ Результати досліджень та обговорення.

Обговорення

В розділі обговорюються результати досліджень, зокрема проводиться порівняння з існуючими аналогами, висловлюються ідеї, думки, підтверджуються гіпотези, висловлюються  нові тощо. Він може містити декілька підрозділів. Цей розділ не передбачений для статей в рубриках «Огляди та дискусійні статті» та «Біографічні статті». Рубрики «Таксономічні нотатки та чеклісти» та «Синтаксономічні нотатки та огляди» можуть містити об’єднаний розділ Результати досліджень та обговорення.

Висновки

Висновків може бути один або декілька. Висновок складається з одного або кількох речень, що містять остаточну думку щодо відповідей на поставлені питання, логічний підсумок, зроблений на основі результатів досліджень, міркувань або розгляду певних фактів. Цей розділ може бути відсутнім для статей у рубриках «Таксономічні нотатки та чеклісти» та «Синтаксономічні нотатки та огляди», «Огляди та дискусійні статті» та «Біографічні статті». Проте, висновки або заключення в цих рубриках можуть бути представлені у вигляді окремого заключного абзацу.

 

Додаткова інформація

Конфлікт інтересів

Заява авторів про відсутність конфлікту інтересів

Наприклад: Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. 

 

Етична заява

Заява про відсутність порушення етичних норм

Наприклад:

Автори заявляють про відсутність порушення етичних норм.

 

Використання ШІ

Наприклад:

В статті не використовувався штучний інтелект

Або в статті використовували ШІ для коригування граматики та стилістики.

 

Фінансування (розширена інформація мовою основного тексту статті)

Наприклад: Це дослідження було фінансово підтримане ….

 

Внесок авторів

Показати внесок кожного з авторів (ім’я та прізвище автора(-ів) пишуться лише скороченими буквами) відповідно до системи CRediT.

Наприклад:  О.Д.: концептуалізація, дослідження, ресурси, формальний аналіз, візуалізація, підготовка початкового чернетки рукопису; Х.Е.: дослідження, ресурси, рецензування та редагування; П.Р.Ф.: дослідження, формальний аналіз, рецензування та редагування; М.К.: дослідження, ресурси, рецензування та редагування; А.Ф.: дослідження, ресурси, рецензування та редагування. Усі автори прочитали та схвалили остаточну версію рукопису.

 

Доступність даних

Показати розміщення даних, які використовувались у статті

Наприклад: усі дані, що підтверджують висновки цього дослідження, містяться в основному тексті роботи.

 

References

Список літературних джерел формується латиницею (англійською, німецькою, французькою мовами тощо).

Резюме

Текст має бути представлений українською мовою; обсяг – від 1800 до 2300 знаків із пробілами. До тексту резюме не додаються прізвища та ініціали авторів, а також назва статті. Усі необхідні ідентифікаційні атрибути будуть додані під час технічного макетування видання.

 

Додатки

Назви додатків пишуться українською та англійською мовами (ДОДАТОК 1. APPENDIX 1.). Додатки можуть бути представлені у вигляді таблиць, рисунків, бібліографічних списків тощо. Вітається розміщення додаткових матеріалів до статті у репозиторіях відкритого доступу (наприклад, Zenodo, Figshare, OSF тощо) з обов’язковим зазначенням посилання або індексу DOI у тексті рукопису.

 

ПОДАННЯ ПУБЛІКАЦІЇ

Підготовлена стаття у вигляді одного або декількох файлів надсилається на офіційну адресу редакційної колегії chornomorski.bot.j@gmail.com . Автор-кореспондент повинен підтвердити, що: (a) усі названі автори дали згоду на публікацію рукопису; і (б) рукопис не порушує жодних особистих чи інших авторських прав, а також прав власності. Відповідальний секретар реєструє статтю (дата надходження).

Протягом 5 діб після подання головним редактором приймається рішення про призначення редактора-кореспондента серед членів редакційної колегії. Стаття направляється на рецензування. Відповідальний редактор повідомляє автору(-ам), що стаття направлена на рецензування. Оптимально, рецензування відбувається протягом 30 діб після направлення статті на рецензію.

 

ПРОЦЕС ПІДГОТОВКИ ПУБЛІКАЦІЇ

Рецензування

В процесі рецензування автор враховує представлені рецензентами зауваження та надає рецензентам аргументовані відповіді щодо врахування висловлених ними зауважень та коментарів. Редактор-кореспондент та головний редактор також можуть пропонувати відповідні редакторські правки та зауваження протягом підготовки статті до друку. Стаття приймається до друку після погодження з рецензентами, редактором-кореспондентом та головним редактором (дата закінчення рецензування). 

 

Прийняті статті до друку

Підготовлені статті поточного випуску розсилаються в .pdf форматі членам редакційної колегії. Вони можуть вносити необхідні правки або висловлювати свої зауваження щодо поточного номера. Якщо від членів редакційної колегії протягом 5 діб не надійшли зауваження на офіційну електронну пошту журналу, статті поточного номера вважаються прийнятими до друку. Офіційною датою прийняття до друку є дата засідання Вченої ради Херсонського державного університету, яка надає поточному випуску гриф установи. Якщо більшість членів редакційної колегії висловлюється проти публікації статті в номері, стаття відправляється на доопрацювання.

 

Коректура

Після того, як стаття  прийнята до друку, автор-кореспондент отримає коректуру у форматі .pdf з проханням внести лише технічні правки протягом трьох діб з моменту отримання.

 

Ефективне оприлюднення

Після коректури стаття (разом з іншими статтями випуску) публікується онлайн на сайті «Чорноморського ботанічного журналу» у форматі .pdf (це є датою ефективного оприлюднення). Стаття отримує цифровий ідентифікатор об'єкта (DOI), який полегшує її цитування та відстеження. Активація ідентифікатора відбувається відразу після розміщення матеріалу на сайті. На титульній сторінці зазначаються чотири дати: дата надходження статті, дата завершення рецензування, дата прийняття до друку та дата ефективного оприлюднення на сайті.

 

ПІСЛЯ ПУБЛІКАЦІЇ

Доступ та розповсюдження

Після публікації статті онлайн, автор отримує сповіщення на електронну пошту. Він може розмістити посилання на опубліковану статтю в соціальних мережах. Автор матиме вільний доступ до статті. Після публікації рукопису авторам пропонується написати допис в офіційному блозі журналу на Facebook та розмістити електронну версію статті на ресурсі ResearchGate. Ми заохочуємо авторів розглянути цю можливість, оскільки публікації в блогах є ефективним додатковим способом просування та розповсюдження опублікованих досліджень. Вітається також розміщення інформації про опубліковану статтю в інших соцмережах (X, BlueSky, LinkedIn тощо).

Оплата

Рецензування, підготовка до публікації та публікація електронної версії статті на сайті журналу у відкритому доступі для усіх категорій авторів є безкоштовними. За бажанням автора або зацікавлених організацій тверді копії журналу можуть бути придбані за домовленістю з видавництвом «Видавничий Дім “Гельветика”» https://helvetica.ua.