Внесок д-ра А. Ремана у вивчення мохів, лишайників і судинних рослин
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu1990-553X/2026-22-1-5Ключові слова:
мохи, лишайники, судинні рослини, Нечуйвітер, флористика, фітогеографія, гербарні зразки, ексиката, А. Реман, Європа, Південна АфрикаАнотація
Стаття присвячена науковим досягненням відомого флориста та фітогеографа, доктора А. Ремана (1840–1917), у галузі вивчення мохів, лишайників, судинних рослин. Наведено коротку біографію вченого та інформацію про його експедиції, яких налічується близько 40. Ми умовно поділили ці експедиції на три періоди: період євразійських експедицій ((1859)1865–1874), період африканських експедицій (1875–1880) та період європейських експедицій (1881–1910). Результатом цих експедицій є численні гербарні колекції та окремі тематичні зібрання А. Ремана, які зберігаються в низці європейських, південноафриканських та північноамериканських гербаріях. Численні гербарні колекції та окремі тематичні колекції А. Ремана містять багато автентичних зразків, що послужили основою для опису нових видів у систематиці ботаніками світового рівня. Наприклад, з африканських колекцій А. Ремана описано 29 таксонів судинних рослин та 300 – мохів. Відзначено значний внесок вченого у вивчення таксономічного різноманіття роду Hieracium L. (Asteraceae): було зібрано багатий гербарний матеріал та опубліковано низку праць на цю тему. Звертається увага на ключову роль А. Ремана у виданні «Flora Polonica exsiccata», що вплинуло на становлення та розвиток систематичних та флористичних досліджень в Україні та Польщі. А. Реман досліджував величезні території, що належать до різних кліматичних зон з різними рослинними формаціями, та здобув широкі ботанічні знання про рослини, які втілив у своїх флористичних та флористико-фітогеографічних публікаціях. Представлено та коротко проаналізовано основні його наукові праці в галузі фізичної географії, систематики, таксономії, флористики, фітогеографії, геоботаніки та етнографії. У статті наведено коротку інформацію про дві колекції А. Ремана, які окремо зберігаються в Гербарії Львівського національного університету імені Івана Франка (LW): колекцію мохів з Південної Африки – 650 гербарних пакетів та колекцію роду Hieracium L. з Європи – близько 9000 гербарних аркушів.
Посилання
Boissier, E. (1879). Flora Orientalis: sive, Enumeratio plantarum in Oriente a Graecia et Aegypto ad Indiae fines hucusque observatarum, Vol. 4. Genevae et Basileae: Geneva: Apud H. Georg Bibliopolam, Lugduni, 1277 p.
Boissier, E. (1881). Flora Orientalis: sive, Enumeratio plantarum in Oriente a Graecia et Aegypto ad Indiae fines hucusque observatarum, Vol. 5 Genevae et Basileae: Geneva: Apud H. Georg Bibliopolam, Lugduni, 868 p.
Brzegowy, P. (2021). Lwowski okresy z życia Antoniego Rehmana. In: Lwów w historii i kulturze Polskiej: 46–83. Lwów – Warszawa: Wydawnictwo Naukowe Muzeum Niepodległości w Warszawie. Brzegowy, P. & Korzeniowska, J. (2025). The Bantu and Khoisan peoples as a Subject of Antoni Rehman’s Ethnographic Interest. Kwartalnik Historii і Techniki 70 (3): 39–72. https://doi.org/10.4467/0023589XKHNT.25.001.22267
COL (2026). The Catalogue of Life. https://www.catalogueoflife.org/
Codd, L.E. & Gunn, M. (1982). The collecting activities of Anton Rehmann (1840—1917) in South Africa. Bothalia 14 (1): 1–14.
Finkel, L. & Starzyński, S. (1894). Historya Uniwersytetu Lwowskiego. Lwów: Nakladem Senatu akademickiego C. K. Uniwersytetu Lwowskiego, 820 p. Fraser-Jenkins, C.F. (2008). Taxonomic Revision of Three Hundred Indian Subcontinental Pteridophytes with a Revised Census-List. Bishen Singh Mahendra Pal Singh, Dehra Dun, 685 р.
Graniszewska, M. & Leśniewska, H. (2021). Kolekcja Zielnika WA Uniwersytetu Warszawskiego – bogactwo o nie tylko historycznym znaczeniu. Kosmos 70 (2): 157–166.
Hiepko, P. (1987). The collections of the Botanical Museum Berlin Dahlem (B) and their history. Englera 7: 219–225.
IPNI (2026). Internatinal Plant Names Index. https://www.ipni.org/
Korybut-Marciniak, M. & Studnicka-Mariańczyk, К. (2021). Zielnik Marii Twardowskiej (1858–1907) jako pretekst do szkicu biograficznego kresowej botaniczki. Kwartalnik Historii Nauki i Techniki 66 (3): 5–103. https://doi.org/10.4467/0023589XKHNT.21.020.14181
Khmil, T.S., Mamchur, Z.I. & Kondratyuk, S.Ya. (2013). Antoni Rehman’s collection of mosses from South Africa in the herbarium of Ivan Franko National University of Lviv (LW). Lviv: LNU im. I. Franka, 134 p. (in Ukrainian).
Khmil, T. & Tasenkevich, L. (2014). The contribution of Professor Antonі Rehman to the phytogeographical and bryological studies in South Africa. Visnyk of the Lviv University. Series BIology 65: 107–111. (in Ukrainian)
Kondratyuk, S.Ya., Mamchur, Z.I. & Khmil, T.S. (2011). A. Rehman's collection of bryophytes from South Africa. Materials of the XIII Congress of the Ukrainian Botanical Society, Lviv, UK, 19-23 september, 2011: 292. (in Ukrainian). Köhler, P. (2002). Botanika w Towarżystwie Naukowym Krakowskim, Akademii Umiejętności i Polskiej Akademii Umiejętności (1815 – 1952). Kraków : PAU, 373 s. Köhler, P. (2008). Sekcja Botaniczna Komisji Fizjograficznej Towarzysta Naukowego Krakowskiego i Akademii Umiejętności w Latach 1866-1894. 140 Rocznica Utworzenia Komisji Fizjograficznej Towarzystwa Naukowego Krakowskiego oraz Akademii Umiejętności i Polskiej Akademii Umiejętności: referaty wygłoszone w czasie sesji naukowej w Krakowie w dniu 18 listopada 2005 5: 147–186.
Kyalangalilwa, B., Boatwright, J., Daru, B., Maurin, O. & Van der Bank, M. (2013). Phylogenetic position and revised classification of Acacia s.l. (Fabaceae: Mimosoideae) in Africa, including new combination s in Vachellia and Senegalia. Botanical Journal of the Linnean Society 172 (4): 500–523. https://doi.org/10.1111/boj.12047
Nyporko, S.О., Khmil, T.S. & Shiyan, N.M. (2025). Preliminary data on authentic specimens of the A. Rehman’s bryological collection from the South Africa of the Herbarium LW. Forestry Education and Science: Current Challenges and Development Prospects. https://doi.org/10.36930/conf0216 (in Ukrainian).
Mirek, Z. & Zemanek, A. (1990). Antoni Rehman (Rehmann) (1840–1917) – the 150th anniversary of his birth. Polish Botanical Studies 1: 3–6.
Ochyra, R. & Zahulskyy, M. (1999). The grave of Antoni Rehmann (1840-1917). The Bryologist 102 (4): 781.
Olszewicz, W. (1972). Antoni Rehman (1840–1917) (Skiz biograficzno-bibliograficzny). Studia i Materialy z Dziejów Nauki Polskiej C (16): 51–72.
Rehmann, A. (1862). Die Gefäss-Kryptogamen von Westgalizien. Verhandlungen der kaiserlich-königlichen zoolo-gisch-botanischen Gesellschaft in Wien 12: 841–848.
Rehman, A. (1864). O mchach i wątrobowcach Galicyi zachodniej i stosunku ich do ogółu roślinności. Roczniki Towarzystwa Naukowego Krakowskiego 31: 257–312. Rehman, A. (1865). Versuch einer Aufzählung der Laubmoose von Westgalizien. Verhandlungen der Zoologisch-Botanischen Gesellschaft in Wien 15: 461–484.
Rehmann, A. (1873). Diagnosen der in Galizien und in der Bukowina bisher beobachteten Hieracien. Österreichische Botanische Zeitschrift 23 (3): 182–188. Rehman, A. (1878). Systematyczny przegląd porostów, znalezionych dotąd w Galicyi zachodniej, opracowany na podstawie własnych I cudzych spostrzeżeń. Sprawozdanie Komisyi Fiziograficznej, 13(2): 3– 66.
Rehman, A. (1880). Geobotaniczne stosunki południowej Afryki. Pamiętnik Akademii Umiejętności w Krakowie. Wydział Matematyczno-Przyrodniczy 5: 28–96.
Rehman, А. (1883). Das Transvaal-Gebiet des sűdlischen Afrika in physikalisch-geographischer Beziehung. Mitteilungen der Kaiserlich-Königlichen Geographischen Gesellschaft, 26 (6): 257–266; 26 (7): 321–362; 26 (8): 369–408, 26 (9): 417–442. Rehmann, A. (1894). Ein Bastard zwischen Hieracium auricula L. und Hieracium alpinum L. Österreichische Botanische Zeitschrift 44 (7): 241–244.
Rehmann, A. (1895). Neue Hieracien des Östlichen Europa. I. Verhandlungen der Kaiserlich-Koniglichen Zoologisch-Botanischen Gesellschaft in Wien 45: 318–352.
Rehmann A. (1896). Neue Hieracien des Östlichen Europa. IІ. Verhandlungen der Kaiserlich-Koniglichen Zoologisch-Botanischen Gesellschaft in Wien 46: 329–344.
Rehmann, A. (1897). Neue Hieracien des Östlichen Europa. III. Verhandlungen der Kaiserlich-Koniglichen Zoologisch-Botanischen Gesellschaft in Wien 47: 278–311.
Rehmann, A. & Wołoszczak, E. (1891). Zaproszenie do współudziału w wydawnictwie «Zielnika flory polskieju». Kosmos 16: 413–416.
Rehmann, A. & Wołoszczak, E. (1892). W sprawie «Zielnika flory polskieju». Kosmos 17: 458.
Roupper, K. (1917). Antoni Rehman. Sprawozdanie Komisji Fizjograficznej 51: 30–34.
Shiyan, N.M. (2008). Exiccates and their place in herbarium exchange. Ukrainian Botanical Journal 65 (3): 456–464. (in Ukrainian).
Stafleu, F.A. & Cowan, R.S. (1983). Rehmann, Anton. In: Taxonomic literature: a selective guide to botanical publications and collections with dates, commentaries and types. IV ( P-Sak.): 655–656. Szyszyłowicz, I. (1888). Polypetalae disciflorae Rehmannianae: sive, Enumeratio Linearum, Malpighiacearum, Zygophyllearum, Geraniacearum, Rutacearum, Ochnacearum, Burseracearum, Meliacearum, Olacinearum, Ilicinearum, Celastrinearum, Rhamnearum, Ampelidearum, Sapindacearum, Anacardiacearumque a cl. Dr. A. Rehmann annis 1875–1880 in Africa australi extratropica collectarum. Rozprawy i Sprawozdania z Posiedzeń Wydziału Matematyczno-Przyrodniczego Akademii Umiejętności 18:1–75.
Tasenkevich, L., Mamchur, Z., Khmil T. & Zhuk, O. (2014). Personal collections (xix-xx centuries) in the herbarium of Ivan Franko National University of Lviv (LW). Visnyk of the Lviv University. Series BIology 65: 112–120. (in Ukrainian).
Tropicos.org. (2026). Missouri Botanical Garden, https://www.tropicos.org/home Turland, N.J., Wiersema, J.H., Barrie, F.R., Gandhi, K.N., Gravendyck, J., Greuter, W., Hawksworth, D.L., Herendeen, P.S., Klopper, R.R., Knapp, S., Kusber, W.-H., Li, D.-Z. May, T.W., Monro, A.M., Prado, J., Price, M.J., Smith, G.F. & Zamora Seсoret, J.C. (2025). International Code of Nomenclature for algae, fungi, and plants (Madrid Code). Regnum Vegetabile.Chicago: University of Chicago Press,162 p.
Zagulsky, M. & Zemanek, A. (2001). Antoni Rehman - outstanding researcher of the vegetation cover of Europe and South Africa (to the 160th anniversary of his birth). Visnyk of the Lviv University. Series BIology 27: 262–266. (in Ukrainian). Zapałowicz, H. (1907). Krytyczny przegląd roślinności Galicyi. Część VIII. Rozprawy Wydziału Matematyczno-Przyrodniczego Akademii Umiejętności. Nauki Biologiczne 3 (7 Dział B): 153–236. Zemanek, A. (2000a). Ignacy Rafał Czerwiakowski (1808–1882): botanik. In: Złota Księga Uniwersytetu Jagiellońskiego Wydziału Biologii i Nauk o Ziemi I: 37–43. Kraków: Uniwersytet Jagielloński.
Zemanek, A. (2000b). Antoni Rehman (1840-1917): botanik, geograf, podróżnik. In: Złota Księga Uniwersytetu Jagiellońskiego Wydziału Biologii i Nauk o Ziemi I: 59–68. Kraków: Uniwersytet Jagielloński. Zemanek, A. & Zemanek, B. (1990). Antoni Rehman, a pioneer of Polish plant geography. Polish Botanical Studies 1: 7–17. Vogt, R. & Gottschlich, G. (2022). Ferdinand Tessendorff (1879–1924) and his Hieracium collection. Willdenowia 52 (1): 84–90. https://doi.org/10.3372/wi.52.52105 Wójcik, Z. (2003). O Władysławie Dybowskim (1838–1910) i jego dźiałalności naukowej. Analecta 12 (1–2): 165–175.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
