Ionoxalis tetraphylla (Oxalidaceae), новий ефемерофіт у флорі України
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu1990-553X/2020-16-4-1Ключові слова:
вид адвентивних рослин, Ionoxalis tetraphylla, флористична знахідка, Україна.Анотація
Подано відомості про знахідку Ionoxalis tetraphylla (Cav.) J. Rose (Oxalis tetraphylla Cav.) (Oxalidaceae), нового для флори України виду адвентивних рослин. Вид має центральноамериканське походження, його первинний ареал охоплює Мексику, Панаму, Гватемалу, Коста Ріку, Карибські острови. Вторинний ареал поширюється на Європу, Азію, Австралію. Вид був знайдений у сусідніх з Україною країнах, зокрема в Росії та Білорусі. Як вид, що натуралізувався, він був відмічений у деяких країнах Південної Європи. Основними центрами культивування виду в Україні є Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Ботанічний сад Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Ботанічний сад Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Ботанічний сад Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, Сирецький дендрологічний парк (Київ), а також приватні сади та зелені господарства в Києві та Київській обл., Одесі, Кам’янець-Подільському (Хмельницька обл.) та, безумовно, в інших регіонах країни. Дані щодо спонтанного поширення рослин виду з місць культури дотепер в Україні відсутні. Вперше здичавілі рослини I. tetraphylla зафіксовані у 2019 році у с. Довжик Житомирського р-ну Житомирської обл. Вони відмічені на узліссі старого соснового лісу, біля стежки рослини пережили зиму 2019/2020 роках. Наведено таксономічні, морфологічні, географічні (первинний та вторинний ареали) та екологічні характеристики виду. За часом занесення вид є кенофітом, за способом занесення – ергазіофітом, за ступенем натуралізації в Україні – ефемерофітом. Досліджений вид є мезотрофом, мезофітом, сцио-геліофітом. В умовах України він рясно цвіте, але майже ніколи не утворює насіння та розмножується вегетативно – дочірніми цибулинками. Представлено карту поширення виду (спонтанно та в культурі) в Україні.
Посилання
ANNOTATION CATALOGUE of plants of Botanical Garden of V.I. Vernadsky Crimean University. (2014) / Ed. A.I. Repetskaya. Simferopol: IT “ARIAL”, 184 p. (in Russian)
BARTOLUCCI F., PERUZZI L., GALASSO G., ALBANO A., ALESSANDRINI A., ARDENGHI N.M.G., ASTUTI G., BACCHETTA G., BALLELLI S., BANFI E., BARBERIS G., BERNARDO L., BOUVET D., BOVIO M., CECCHI L., DI PIETRO R, DOMINA G. FASCETTI S. FENU G., FESTI F., FOGGI B., GALLO L., GOTTSCHLICH G., GUBELLINI L., IAMONICO D., IBERITE M., JIMÉNEZ-MEJÍAS P, LATTANZI E., MARCHETTI DD, MARTINETTO E., MASIN R.R., MEDAGLI P., PASSALACQUA N.G., PECCENINI S., PENNESI R., PIERINI B., POLDINI L., PROSSER F., RAIMONDO F.M., ROMA-MARZIO F., ROSATI L., SANTANGELO A., SCOPPOLA A., SCORTEGAGNA S., SELVAGGI A., SELVI F., SOLDANO A., STINCA A., WAGENSOMMER R.P.,W ILHALM T., CONTI F. (2018). An updated checklist of the vascular flora native to Italy. Plant Biosystems – An International journal dealing with all aspects of plant biology, 152(2): 179–303.
CATALOGUE of life (2020). URL: http://www.catalogueoflife.org/col/details/species/id/e356 a062398556fdce7c6aea5646fc0f
CATALOGUE of plants of N.N. Grishko Central Botanical Garden. (1997) / Ed. N.A. Kokhno. Kiev: Naukova dumka, 437 p. (in Russian)
CATALOGUE of ornamental herbaceous plants of botanical gardens and arboreta in Ukraine. A Gui-de. (2015). / Ed. S.P. Mashkovs’ka. Kyiv (electronic edition), 282 p. (in Ukrainian)
DENTON M.F. (1973). A monograph of Oxalis, Section Ionoxalis (Oxalidaceae) in North America. Publ. Mus. Mich. State Univ., 4(10): 459–615.
DUBOVIK D.V., SKURATOVICH A.N. (2010). Peculiarity of populations of some rare and protected plants species of the L’va River basin in the Belarussia. Botanica (issledovaniye). Sbornik nauchnykh rabot, 39: 3–14. (in Russian)
INATURALIS (2020). URL: http://www.inaturalis.org/observations/47615388
GARDNER A.G., VAIO M., GUERRA M., EMSHWILLER E. (2012). Diversification of the American bulb-bearing Oxalis (Oxalidacee): Dispersal to North America and modification of the tristylous breeding system. American J. Bot., 99(1): 152 –164.
GLOBAL compendium of weeds (GCW). (2020). URL: http://www.hear.org/gcw
GLUKHOVA S.A., SHYNDER O.I., YEMETS L.I., MIKHYLYUK S.M. (2016). Catalogue of herbaceous plants of Syretskyi dendrological park. Poltava: Poltavskyi literator, 82 p. (in Ukrainian).
HOSTE I. (2013). Ornamentals and invasive plants: if you choose one you get the other as well. Mini symposium on aliens and invasive species. National Botanic Garden of Belgium (Bouchout Castle, December 2, 2011) [published online February 2013], pp. 1–6.
LOURTEIG A. (2000). Oxalis L. subgénero Monoxalis (Small) Lourteig, Oxalis y Trifidus Lour-teig. Bradea, 7(2): 201–629.
MATTHEWS J., BERINGER R., CREEMERS R., HOLLANDER H., van KESSEL N., van KLEEF H., van de KOPPEL S., LEMAIRE A.J.J., ODÉ B., van der Velde G., VERBRUGGE L.N.H., LEUVEN R.S.E.W. (2014). Horizonscanning for new invasive non-native species in the Netherlands. Reports Environmental Science, nr. 461, 114 p.
MAYOROV S.R., BOCHKIN V.D., NASIMOVICH YU.A., SCHERBAKOV A.V. (2015). Alien flora of Moscow and Moscow Region. Moscow: Tovarischestva nauchnykh izdaniy KMK, 412 p. (in Russian)
NYÁRÁDY, A. (1958). Oxalis L. In: Flora Reipublicae Popularis Romanicae, Vol. 6 / Ed. T. Să-vulescu. Bucureşti: Editura Acad. Rep. Pop. Romine, pp. 106–111. (in Romanian)
O.V. FOMIN Botanical Garden. Index plantarum. Naturale reserve territory of Ukraine. Plant world. Iss. 7. (2007). / Resp. ed. V.A. Solomakha. Kyiv: Phytosociocenter, 320 p. (in Ukrainian) Botanical Garden
PEREZ-CALIX E. (2009). Una especial nuera de Oxalis L. (Sect. Ionoxalis Small) originasia del norte de Michoacon, Mexico. Acta Bot. Mexicana, 89: 79.
РLANTARIUM (2020). URL: https://www.plantarium.ru/page/view/item/53083.html
STARTEK L., WRAGA K. (1998). Possibilities of producing bulbs of some species of Oxalis in the open field. Agricultura, 69: 85–90.
TROPICOS. (2016). Missouri Botanical Garden. Saint Louis, USA. 04 Jul. 2016. URL: http://www.tropicos.org/.
TZVELEV N.N. (1996). Ionoxalis Small In: Flora Europae orientalius, T. IX / Ed. N.N. Tzvelev. Sankt-Peterburg: Mir i semya-95, pp. 368–369. (in Russian)
VOGL-LUCASSER B., VOGL CH.R. (2004). Ethnobotanical Research in Homegardens of Small Farmers in the Alpine Region of Osttirol (Austria): An example for Bridges Built and Building Bridges. Ethnobotany: Research & Applications, 2(2): 111–137.
ZHILA A.I., TYMCHENKO O.D. (2014a). The structure of the shoot system of Oxalis tetraphylla Cav. Modern Phytomorphology. 6: 303–308. (in Ukrainian)
ZHILA A.I., TYMCHENKO O.D. (2014b). Vegetative reproduction of Оxalis tetraphylla Сav. In: O.O. Aliokhin (Ed.). Biodiversity conservation and introduction of plants. The papers of International scientific conference (Kharkiv, September, 8–11, 2014) / Ed. O.O. Alyokhin. Kharkiv: Tarasenko V.P. press, pp. 231–236. (in Ukrainian)
ZHILA A.I., TYMCHENKO O.D. (2016). The structure and growth characteristics of Oxalis tetraphylla Cav. (Oxalidaceae R. Br.) roots. Introduction of plants, 1: 33–40. (in Ukrainian)
ZHILA A.I., TYMCHENKO O.D. (2017). The reproductive strategy of Oxalis tetraphylla Cav. in the introduction. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Introduction and conservation of plant diversity in nature and culture contents, 1(35): 13–16. (in Ukrainian) YOUNG D.P. (1958). Oxalis in the British Isles. Watsonia, 4: 51–69.
YOUNG D.P. (1968). Oxalis L. In: Florae Europaea, Vol. 2 Rosaceae to Umbelliferae / Eds. T.G. Tutin, V.H. Heywood, N.A. Burges, D.M. Moore, D.H. Valentine, S.M. Walters, D.A. Webb. Cambridge: Cambridge University press, pp. 192–193.
