Індивідуальні та групові параметри Rumex alpinus L. (Polygonaceae) як індикатор ступеня порушення карпатських високогірних лучних екосистем
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu1990-553X/2021-17-2-1Ключові слова:
антропогенний вплив, сукцесія, сегменти кореневища, гірські луки, Rumicetum alpini.Анотація
Вивчено індивідуальні (висоту генеративного пагона, довжину сегментів кореневища та їхню кількість на осі наростання) і групові параметри (проєктивне покриття, щільність імматурних особин, генеративних і вегетативних пагонів) клонального високотравного виду – Rumex alpinus у популяціях, що перебувають на різних стадіях антропогенної сукцесії в Карпатах. Цей вид здатний утворювати зімкнені рудеральні угруповання – щавельники (Rumiceta alpini) на угноєному ґрунті біля стійбищ худоби. Видові властивий тривалий онтогенез і наявність довговічних масивних кореневищ, у яких розмір сегментів відображає життєвість особини у минулі роки. Досліджені показники характеризують ступінь антропогенних змін у лучних екосистемах Карпат на різних етапах їх дигресивно-демутаційних перетворень. Значна кількість імматурних особин насіннєвого походження свідчить про молодий вік популяції і служить індикатором дигресивного спрямування змін в екосистемі. Натомість, у сформованих щільних щавельниках особини насіннєвого походження (зокрема імматурні) майже або цілком відсутні, оскільки у самовідновленні переважає вегетативне розмноження. Найвищі індивідуальні і групові параметри R. alpinus відзначено на площах, що зазнають підживлення гноївкою. Припинення господарського впливу призводить до розрідження популяцій та їх поступового згасання. В інвазійних популяціях відзначено послідовне збільшення річних приростів кореневищ, натомість у регресивних – їхнє скорочення. Rumex alpinus є також компонентом деяких корінних непорушених угруповань, де виявляє невисоку життєвість особин і низьку щільність популяцій. Отже, високі значення індивідуальних і групових показників цього виду є індикатором значного порушення території та її низької цінності з природоохоронної точки зору, натомість його нечасте трапляння лише на окремих невеликих ділянках може свідчити про відсутність або незначний ступінь девастації гірської лучної екосистеми.
Посилання
DEE J.R., PALMER M.W. (2016). Application of herbchronology: Annual fertilization and climate reveal annual ring signatures within the roots of US tallgrass prairie plants. Botany, 94: 277–288. doi: 10.1139/cjb-2015-0217
DOLEZAL J., KURNOTOVA M., STASTNA P., KLIMESOVA J. (2020). Alpine plant growth and reproduction dynamics in a warmer world. New Phytologist, 228 (4): 1295–1305. doi: 10.1111/nph.16790
HARPER J.L. (1977). Population biology of plants. New York, London, San Francisco: Academic Press, 592 p.
KLIMEŠOVÁ J., KLIMEŠ L. (1996). Effects of rhizome age and nutrient availability on carbohydrate reserves in Rumex alpinus rhizomes. Biologia, 51: 457–461.
KOBIV Y.Y. (1988). Structure-functional organization of alpine sorrel communities in the Ukrainian Carpathians. Abstract of PhD thesis. Lviv: Lviv Branch of M.H. Kholodny Institute of Botany, 160 p. (in Russian).
KOBIV Y.Y. (1993). Structure of ruderal communities in the subalpine belt of the Carpathians. In: Structure of high-mountain phytocoenoses. K.M. Malynovski (ed.): 80–88. Kyiv: Naukova Dumka (in Ukrainian).
MALYNOVSKI K., KRICSFALUSY V. (2002). Plant communities of the Ukrainian Carpathian highlands. Uzhgorod: Karpatska Vezha, 244 p. (in Ukrainian).
SCHWEINGRUBER F.H., POSCHLOD P. (2005). Growth rings in herbs and shrubs: life span, age determination and stem anatomy. Forest Snow and Landscape Research, 79 (3): 195–415.
ŠŤASTNÁ P., KLIMEŠOVÁ J, DOLEŽAL J. (2012). Altitudinal changes in growth performance and allometry of Rumex alpinus. Alpine Botany, 122: 35–44. doi: 10.1007/s00035-012-0099-7
