Топологічна диференціація рослинності Південно-кодринсько-Придністровського геоботанічного округу
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu1990-553X/2022-18-2-2Ключові слова:
рослинність, топологічна диференціація, лісостеп, геоботанічний округ, Quercus pubescens.Анотація
Південнокодринсько-Придністровський геоботанічний округ пухнасто-, скельно- та звичайно дубових лісів і різнотравно-злакових степів, що розташований на межі Лісостепової та Степової зон, віднесено до Придунайсько-Мезійської лісостепової провінції. Площа округу біля 625 тис. га. Цей округ ділиться на два геоботанічні райони: Південнокодринський та Придністровсько-Кучурганський, межу між якими проводимо по річці Дністер. Природна рослинність округу значно трансформована і разом із посадками лісів займає біля 30% площі, а агроценози та населені пункти понад 70%. Для оцінки топологічної диференціації рослинності, що відображає β –ценорізноманіття, було складено «збірний» еколого-ценотичний профіль, на якому відображено розподіл типових для регіону угруповань, і зокрема таких, що мають діагностичне значення. Виділено чотири мезокомбінації, специфіка яких відображає γ-ценорізноманіття даного регіону і є основою еколого-геоботанічного районування. Специфічними для округу є ліси з Quercus robur, Q. petraea, Q. pubescens (Carpinion betuli, Aceri tatarici-Quercion pubescentis), які в топологічному відношенні змінюються від підніжжя схилів і виходять на плакори, а степова рослинність представлена різнотравно-злаковими угрупованнями з домінуванням чи участю Stipa рennata, S. tirsa, S. pulcherrima, S. capillata, Festuca valesiaca, Botriochloa ischaemum (Fragario-viridis-Trifolion montani, Festucion valesiacae). У межах району зафіксовані фрагменти угруповань з Саrex humulis, які у степовій зоні правобережжя України не трапляються, натомість відсутні угруповання Chrysopogon gryllus, наявні на правобережжі Дністра. У заплаві поширені деградовані угруповання Puccinellio distantis-Juncion gerardii. Проведено оцінку зміни показників 12 провідних екофакторів, що відображено на профілі у вигляді графіків, розраховані екстремальні та середні «фонові» значення, які слугують показниками для подальшого порівняння: Hd – 10.50 (мезофітні), Fh – 6.31 (гемігідроконтрастофітні), Rc – 8.58 (нейтрофітні), Sl – 8.18 (евтрофні), Ca – 7.42 (акарбонатофітні), Nt – 5.95 (гемінітрофітно-нітрофітні), Ae – 6.34 (геміаерофобні), Tm – 9.10 (субмезотермні), Om – 11.26 (субаридофітні), Kn – 8.62 (геміконтинентальні), Cr – 8.52 (гемікріофітні), Lc – 6.90 (субгеліофітні), які найближче знаходяться до показників Acero tatarici-Quercion pubescentis та Medicago-Festucetum. Встановлено характер кореляції між екофакторами, серед яких в умовах наближеного до аридного клімату важливе значення має омброрежим та континентальність клімату. Основним типом загроз є висока розораність, а також фрагментованість природних угруповань, які є чутливими до зовнішнього впливу. Спостерігається евтрофікація лісів, що проявляється високою участю нітрофільних видів у ценозах. У результаті кліматичних та антропогенних змін ліси з домінуванням Quercus pubescens у регіоні фактично зникли.
Посилання
ANDREEV V.N. (1949). Vegetation map of the Moldavian SSR (including Ukraine between the Dniester and the Prut). Chisinau. (in Russian)
ANDREEV V.N. (1957). Trees and shrubs of Moldova. Issue 1., Ed. Academy of Sciences of the USSR. M. Nauka. 207 p. (in Russian)
ANDREEV A., ZHOSAN L., SHABANOVA G. (2009). Natural biological diversity. Ecological network of Moldova in the international context. Kishinev. BIOTICA, 37 p.
BILYK G.I., TKACHENKO V.S. (1978). New information of forest with Quercus pubescens Willd. in the Odessa region. Ukr. Bot. J., (1): 15–18. (In Ukrainian)
DIRECTORY of Key Areas of the National ecological Network of the Republic of Moldova / Andreev A., Şabanova G., Izverskaia T. [et al.]. (2012). Chişinău: «Elena-V.I.» SRL, 700 p. (in Russian)
DIDUKH YA.P. (1992). Ecological features of groups of the south-west of Ukraine. Ukr. Bot. J., 49 (5): 40–44. (in Ukrainian)
DIDUKH YA.P. (2020). Methodological basis of assessment of biotope differentiation. Classification of vegetation and biotopes of Ukraine: materials of the fourth scientific-theoretical conference (Kyiv, march 25-26, 2020) / Ed. Ya.P. Didukh: 6–13. (in Ukrainian)
DIDUKH YA.P., BUDZHAK V.V. (2020). Program for automation of the process of calculating the scores of environmental factors: guidelines. Chernivtsi. 40 p. (in Ukrainian)
DIDUKH YA.P., PLUTA P.G. (1994). Phytoindication of ecological factors. Kyiv: Institute of Botany of the NAS of Ukraine, 280 p. (in Ukrainian)
DIDUKH YA.P., BORSUKEVICH L.M., DAVYDOVA A.O., DZIUBA T.P., DYBYNA D.V., IEMELIANOVA S.M., KUZEMKO A.A., KOLOMIYCHUK V.P., KUCHER O.O., KHODOSOVTSEV O.E., PASHKEVYCH N.A., MOYSIYENKO I.I., FITSAILO T.V., TSARENKO P.M., CHUSOVA O.O., SHAPOVAL V.V., SHYRIAEVA D.V. (2020). Biotopes of the steppe zone of Ukraine / ed. Acad. NAS of Ukraine Ya.P. Didukh. Chernivtsi: Druk-Art. 392 p. (in Ukrainian)
DIDUKH YA.P., SHELYAG-SOSONKO YU.R. (2003). Geobotanical zoning of Ukraine and adjacent territories. Ukr. Bot. J., 60 (1): 6–17. (in Ukrainian)
DIDUKH YA.P., VASHENYAK YU.A. (2013). Ecological and geobotanical zoning of Central Podillya. Ukr. Bot. J., 70 (6): 715–722. (in Ukrainian) DUBYNA D.V., DZYUBA T.P., YEMELYANOVA S.M. BAGRIKOVA N.O., BORYSOVA O.V., BORSUKEVYCH L.M., VYNOKUROV D.S.., GAPON S.V., GAPON YU.V., DAVYDOV D.A., DVORETSKY T.V., DIDUKH YA.P. ZHMUD O.I., KOZYR M.S., KONISHCHUK V.V., KUZEMKO A.A., PASHKEVYCH N.A., RYFF L.E., SOLOMAKHA V.A., FELBABA-KLUSHYNA L.M., FITSAILO T.V., CHORNA G.A., CHORNEY I.I., SHELYAG-SOSONKO YU.R., IAKUSHENKO D.M. (2019). Prodrome of the vegetation of Ukraine / resp. ed. Dubyna D.V., Dzyuba T.P. Kyiv. Naukova dumka. 784 p. (in Ukrainian) GEIDEMAN T.S. (1949). Xeromorphic oak forest of the gyrnets in the southern part of the Moldavian SSR. Scientific notes of the Moldavian base of the Academy of Sciences USSR. №2: 27–31. (in Russian)
GEIDEMAN T.S. (1964). Forest types and forest associations of the Moldavian SSR. Chisinau. Map of Moldavenyaska. 128 p. (in Russian) GEIDEMAN T.S. (1964). On the issue of geobotanical zoning of the Moldavian SSR. Notes of the Academy of Sciences MSSR. Ser. Biol. and chem. sciences. 3: 33–49. (in Russian)
GEIDEMAN T.S. (1970). Downy oak forest in Moldova. Gerbovetsky forest. Chisinau: 49–58. (in Russian)
GEIDEMAN T.S., VITKO K.R. (1990). Steppes and bearded communities of Moldova. Flora and geobotany, 7: 53–57. (in Russian) GEOBOTANICHNE rayonuvannia Ukrainskoi RSR (1977). Kyiv. Naukova dumka. 304 p. (in Ukrainian)
ISACHENKO T.I., LAVRENKO E.M. (1980). Botanical and geographical zoning. Vegetation of the European part of the USSR. L., Nauka: 10-20. (in Russian)
JAKUCS P. (1961). Die phytozonologischen Verhaltnisse der Flaumeichen Sudostmitteleuropas. Budapest, 314 s.
KNAPP H.D. (2005). Vehetationsregionen und Schutzgebiete in Europa [Ed. Bohn U., Hettwer C., Gollub G.] Anwendung und Andwertung der Karte der natUrlichen Vegetationseuropas. Bundesamt fur Naturschutz, Bonn: BnF Skripten, 156: 165–194.
KONONOV V.N., SHABANOVA G.A. (1972). Steppe vegetation of the downy oak forest-steppe and its protection. Journal Nature Protection of Moldova. Chişinău: “Shtiintsa”. 10: 107–119. (in Russian)
KONSTANTINOVA T.S., DUBOVKA F.V., KOSHKODAN M.F. (1979). Climate. Moldavian SSR. Chişinău: 24–30. (in Russian)
KOROBOV R. (2004). Third Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change: Key Assessments, Concerns, Uncertainties. Moldova’s Climate in the 21st Century: Projections of Changes, Impacts, Responses. Chisinau: 19–53. (in Russian)
KOROBOV R., NIKOLENKO A. (2004). New projections of anthropogenic climate change in Moldova in the 21st century. Climate of Moldova in the 21st century. Chisinau: 55–98. (in Russian)
KOROBOV R., TROMBITSKY I., SYRODOEV G., ANDREEV A. (2014). Vulnerability to climate change: the Moldovan part of the Dniester basin. Chisinau. Elan Poligraf, 2014, 336 p. (in Russian)
KRUPENIKOV I.A. (1959). Forest chernozems as a special type of soils of the chernozem type. In the book: Proceedings of the Soil Institute, issue 1. Chisinau: Map of Moldavenyaska: 5–18. (in Russian)
KRUPENIKOV I.A. (1967). Chernozems of Moldova. Chisinau, 427 p. (in Russian)
KRUPENIKOV I.A., URSU A.F. (1985). Soils of Moldova. Chisinau. 2. 239 p. (in Russian)
LAVRENKO E.M. (1980). Balcan-Meosian (Lower Danubian) meadow and rich forb-fescue-feather drass steppes. Vegetation of the European part of the USSR. L.: Nauka. S. 231. (in Russian) MALA YU.I. (2016). The boundary between forest-steppe and steppe: ecological and coenotic assessment. Kyiv. Naukova dumka. 165 p. (In Ukrainian)
MEUSEL H., JAGER E.J., WEINERT E. (1965). Vergleichende Chorologie der zentraleuropaischen Flora, 1. Jena.
MEUSEL, H., JAGER, E.J. (Eds.) (1992). Vergleichende Chorologie der zentraleuropaischen Flora, 3. Jena. MUCINA L., BULTMANN H., DIERßEN K., THEURILLAT J.-P., RAUS T., CARNI A., SUMBEROVA K.R., WILLNER W., DENGLER J., GARCIA R.G., CHYTRY M., HAJEK M., DI PIETRO R., IAKUSHENKO D., PALLAS J., DANIELS F.J.A., BERGMEIER E., GUERRA A.S., ERMAKOV N., VALACHOVIC M., SCHAMINEE J.H.J., LYSENKO T., DIDUKH Y.P., PIGNATTI S., RODWELL J.S., CAPELO J., WEBER H.E., SOLOMESHCH A., DIMOPOULOS P., AGUIAR C., HENNEKENS S.M & TICHY L.(2016). Vegetation of Europe: hierarchical floristic classification system of vascular plant, bryophyte, lichen, and algal communities. Applied Vegetation Science. 19, Suppl. 1: 3–264.
NIKOLAEVA L.P. (1963). Oak forest from fluffy oak of the MSSR. Chisinau. 166 p. (in Russian)
PACHOSKIY I.K. (1910). The main features of the development of the flora of southwestern Russia. Zap. Novoross. soc. of natural sci., 34 : 1–45. (in Russian)
PACHOSKIY I.K. (1914). Essay on the vegetation of Bessarabia. Chisinau: 1–51. (in Russian) POSOKHOV P.P. (1965). Features of the composition of oak groves in the Odessa region. Ukr. bot. J., 32 (3): 60–67. (In Ukrainian)
POSTOLACHE GH. (1995). Vegetaţia Republicii Moldova. Chişinău: Ştiinţa, 340 р.
SAVULESCU T. (1927). Die Vegetation von Bessarabien mit besonderer DerUcksichtigung der Steppe. Bucuresti. 80 p.
SHABANOVA G.A. (2012). Steppe vegetation of the Republic of Moldova. Chisinau. Eco-TIRAS. 240 p. (in Russian)
SHABANOVA G.A., IZVERSKAYA T.D. (2004). Sensitivity of natural plant communities in Moldova to climate change. Climate of Moldova in the 21st century. Chisinau: 98–151. (in Russian)
SHELYAG-SOSONKO YU.R. (1975). Oak forest from Quercus pubescens Willd. South west of the USSR. Ukr. bot. J. 32 (1): 109–112. (in Ukrainian)
SHELYAG-SOSONKO YU.R. (1980). South European (Mediterranean) broad-leaved forest. Oak (Quercus pubescens) forest. Vegetation of the European part of the USSR. L. Nauka: 178–183. (in Russian) STOYLOVSKIY V.P., POPOVA O.M. (2005). Result of the inventory of the nature reserve fund of Odessa region. II. Reserves of local significance. Bull. of Odessa National University I.I. Mechnikov, 10 (5): 101–112. (In Ukrainian)
URSU A.F. (1977). Natural conditions and soil geography of Moldova. Chisinau: Shtiintsa. 136 p. (in Russian)
VITKO K.R. (1963). Ecological characteristics of the gyrnets oak forest in southern Moldova: Abstract of the thesis. Dis. … cand. biol. sci. Chisinau. 20 p. (in Russian)
VITKO K.R., CHERNYKH R.V. (1975). Joint growth in the forest of Moldova of sessile, downy and pedunculated oak. Izv. AS MSSR. Ser. biol. and chem. sci., 1: 3–8. (in Russian)
VITKO K.R. (1999). Vulnerability and adaptation of forest ecosystems to climate change. Report of the local expert of the UNDP-Moldova project №Mold/97/G31/A/1G/99. (in Russian)
VYSOTSKY G.N. (1913). About oak forest in European Russia and their region. Forest journal, 43 (1–2): 158–171. (in Russian)
