Епіфітні лишайники букових лісів Національного природного парку «Зачарований край»: праліси versus похідні деревостани
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu1990-553X/2024-20-2-3Ключові слова:
біорізноманіття, моніторингові ділянки, індикаторні види, Червона книга України, Закарпатська область, УкраїнаАнотація
На території Національного природного парку «Зачарований край» закладено три моніторингові ділянки площею 1 га кожна. На них виявлено 171 вид лишайників та 3 види ліхенофільних грибів із 95 родів, 45 родин, 22 порядків, 9 класів та 2 відділів. На моніторинговій ділянці «Іршава-1», яка є ацидофільним буковим пралісом, виявлено 111 видів епіфітних та епіксильних лишайників і 3 види ліхенофільних грибів. На цій ділянці зростає 71 вид (41 % від загальної кількості видів), яких не було на інших ділянках. На корі стовбура та гілок поваленого буревієм дерева Fagus sylvatica зареєстровано 53 види лишайників, що є найбільшою кількістю серед усіх ділянок моніторингу. На ділянці «Іршава-2», яка являє собою похідний ацидофільний буковий ліс, знайдено лише 15 видів епіфітних лишайників. Натомість на ділянці «Кук», яка представляє гірські приполонинні букові-яворові ліси (приполонинне букове криволіссся), було зареєстровано 92 види лишайників. На цій ділянці виявлено 60 видів лишайників (34 % від загальної кількості видів), які не були представлені на інших ділянках. На ділянках «Іршава-1» та «Кук» знайдено види Gyalecta herculina, Lobaria pulmonaria, Melanelixia elegantula та Parmeliella triptophylla, що включено до Червоної книги України. Буковий праліс «Іршавка», котрий є об'єктом Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО, можна вважати еталонним біотопом ацидофільних букових лісів за критеріями представленості лишайників індикаторів старовікових лісів та їх загального різноманіття. Відновлення лишайникового покриву в ацидофільних букових лісах після суцільних рубок відбувається дуже повільно. На ділянках букових лісів (вік дерев до 50 років), де були проведені суцільні рубки, різноманіття лишайників у 7,5 разів нижче, ніж на еталонній ділянці. Традиційне господарювання на гірських пасовищах, особливо випасання овець з початку ХІХ століття, призвело до формування специфічних букових лісових біотопів з багатим епіфітним покривом на старих деревах зі значною участю помірно нітрофільних та геліофільних видів лишайників.
Посилання
Coppins, B.J., Kondratyuk, S.Ya., Khodosovtsev, A.Ye., Zelenko S.D., Coppins A.M., Wolseley P.A., Virchenko V.M. (1998). Diversity of lichens and mosses of Regional Landscape Park “Stuzhytzia” (Ukrainian Part of the Interna-tional Biosphere Reserve “Eastern Carpathians”). Lobarion lichens as indicators of primeval forests of the Eastern Carpathians (Darwin International Workshop, 25–30 May 1998, Kostrino, Ukraine). Kiev: Phytosociocentre, 1998: 139–161.
Didukh, Ya.P. (ed). (2009). Red Data book of Ukraine, Plant. Kyiv: Globalkonsalting, 900 p.
Dymytrova, L., Nadyeina, O., Naumovych, A., Keller, C. & Scheidegger, C. (2013). Primeval beech forests of Ukrainian Carpathians are sanctuaries for rare and endangered epiphytic lichens. Herzogia 26: 73–89.
Hilitzer, A. (1940). Ad distributionem lichenum in Carpatis orientalibus. Preslia 18/19: 87–96.
Kondratyuk, S.Ya., Popova, L.P., Fedorenko, N.M. & Khodosovtsev, A.Ye. (2021). Prodromus of Sporen Plants of Ukraine: lichen-forming fungi. K.: Naukova Dumka, 731 p.
Kondratyuk, S.Ya. & Coppins, B.J. (1999). Basement for the lichen monitoring in Uzhansky National Nature Park, Ukrainian Part of the Biosphere Reserve “Eastern Carpathians”. Roczniki Bieszczadskie 8: 149–192.
Khymych, E., Khodosovtsev, О. & Popova, L. (2023). Nephroma bellum (Spreng.) Tuck. та N. laevigatum Ach. In Ukraine and their protected Status. Askania-Nova Visti Report 25: 16–21. https://doi.org/10.53904/1682-2374/2023-25/2
Kuzemko, A., Didukh, Y., Onyshchenko, V., Borsukevych, L., Chorney, І., Moysiyenko, I., Sadogurska, S., Kish, R., Pashkevych, N., Khodosovtsev, O., Iakushenko, D., Vynokurov, D., Dziuba, T., Iemelianova, S., Fitsailo, T., Bashta, A.-T., Budzhak, V., Vasheniak, I., Zakharova, M. & Shapoval, V. (2018). National habitat catalogue of Ukraine (high resolution). Kyiv: Ind. entr. Klymenko Y.Y., 442 p. (in Ukrainian)
Malíček, J., Palice, Z., Acton, A., Berger, F., Bouda, F., Sanderson, N. & Vondrák, J. (2018). Uholka primeval forest in the Ukrainian Carpathians – a keynote area for diversity of forest lichens in Europe. Herzogia 31 (1): 140–171. https://doi.org/10.13158/099.031.0110
Navrotska, I. L., Kondratyuk, S. Y., Brun, G. O., Roms, O. G. & Zelenko, S. D. (1997). The lichens. – In: Movchan, Y., Hamor, F., Sheliag-Sosonko, Y., Dudka, I. & Zahorodniuk, I. (eds.). Biodiversity of the Carpathian Biosphere Reserve: 182–190. Кiev: Interecocentr. (in Ukrainian)
Nimis, P.L., 2024. ITALIC – The Information System on Italian Lichens. Version 7.0. University of Trieste, Dept. of Biology (https://dryades.units.it/italic), accessed on 20024, 05, 01.
Postoyalkin, S.V. (2012). The lichens of the Uholka massif of the Carpathian Biosphere reserve. PhD. Kyiv. Institute of Botany NAS of Ukraine. 392 p.
Postoyalkin, S.V., Khodosovtsev, A.Ye. & Sukharyuk, D.D. (2007). The lichens of Ukrainian-Swiss model area in the Ugolsky Massive of Karpatsky Biosphere Reserve. Chornomorski Botanical Journal 3 (2): 5–10.
Shyshkanets, I.F., Cherniavskyi, M.V., Fennich, V.S. & Lutak, V.V. (2019). Primeval and old-growth forests of the Enchanted Land National Nature Park of the UNESCO World Natural Heritage Network. Ukrainian scientific and practical conference “State and prospects of nature management in in modern condition” (23-24 September 2019): 119–123. (in Ukrainian)
Szatala, Ö. (1916). Adatok Ung vármegye zúzmóflórájának ismeretéhez. Botanikai Közlemenyek 15: 17–57.
Szatala, Ö. (1926). Adatok Magyarország zúzmóflórájának ismeretéhez, 2. Magyar Botanikai Lapok 25: 201–218.
Servít, M. & Nádvorník J. (1932). Flechten aus der Čechoslovakei. 2: Karpatorussland und Sudostslovakei. Věstník Královské české společnosti náuk. Třída mathematicko-přírodovědecka: 1–41.
Servít, M. & Nádvorník, J. (1936). Flechten aus der Cechoslovakei: 5: Karpatorussland. Věstník Královské české společnosti náuk. Třída mathematicko-přírodovědecká: 1–34.
Tyvodar, M.P. (1994). Traditional cattle breeding of the Ukrainian Carpathians in the second half of the nineteenth – first half of the twentieth century: A historical and ethnological study. Uzhhorod: Karpaty, 560 p. (in Ukrainian)
Vondrák, J., Malíček, J., Palice, Z., Coppins, B. J., Kukwa, M., Czarnota, P., Sanderson, N. & Acton, A. (2016). Methods for obtaining more complete species lists in surveys of lichen biodiversity. Nordic Journal of Botany 34: 619–626. https://doi.org/10.1111/njb.01053
Vondrák, J., Malíček, J., Palice, Z., Bouda, F., Berger, F., Sanderson, N., Acton, A., Pouska, V. & Kish, R. (2018). Exploiting hot-spots; effective determination of lichen diversity in a Carpathian virgin forest. PLoS ONE 13 (9): e0203540. https://doi.org/10.1371/journal
Zlatník, A. 1936. “Lužanský prales” na Podkarpatské Rusi, největši československá pralesová reservace. Krása našeho domova 28: 110 –118.
