Лишайники та ліхенофільні гриби Кальміуського відділення Українського степового заповідника

Автор(и)

  • ВАЛЕРІЙ ВІКТОРОВИЧ ДАРМОСТУК
  • ОЛЕКСАНДР ЄВГЕНОВИЧ ХОДОСОВЦЕВ

DOI:

https://doi.org/10.14255/2308-9628/14.101/4

Ключові слова:

Rinodina aspersa, граніти, Кальміус.

Анотація

На території Кальміуського відділення Українського степового заповідника (Донецька область) було знайдено 55 видів лишайників та ліхенофільних грибів. Серед них Rinodina aspersa (Borrer) J.R. Laundon є новим для України видом. Найчисельнішою екологічною групою є епіліти (32 види, 71,1 %), меншою кількістю видів представлені епігеї (8, 13,5 %). Складений список видів з нотатками для кожного виду. Це перші ліхенологічні дослідження на території Кальміуського відділення.

Посилання

ARUP U., SØCHTING U., FRÖDÉN P. (2013). A new taxonomy of the family Teloschistaceae. Nordic Journal of Botany, 31: 16-83.

FEDORENKO N.M., STENROOS S., THELL A., KÄRNEFELT I., ELIX I.A., HUR I.S., KONDRATYUK S.F. (2012). Molecular phylogeny of xanthorioid lichens (Teloschistaceae, Ascomycota) with notes on their morphology. Bibliot. Lichenol., 108: 45-64.

GIRALT M. (2001). The Lichen genera Rinodina and Rinodinella (lichenized Ascomycetes, Physciaceae) in the Iberian Peninsula. Bibl. Lichenol. 79: 1-160.

GLEW K. A. (1999). Rinodina aspersa (Borrer) Laundon new to North America. Evansia 16: 168-169.

KOLOMIYCHUK V. P., ONYSHCHENKO V. A., PEREGRYM M. M. (2012). Important plant areas of the Azov Region. Kyiv: Alterpress: 116 p.

KONDRATYUK S.YA. (2008). Indykatsiya stanu navkolyshnoho seredovyshcha Ukrany za dopomohoiu lyshaynykiv. K.: Nauk. dumka: 336 p. [KОНДРАТЮК С.Я. (2008). Індикація стану навколишнього середовища України за допомогою лишайників. К.: Наук. думка: 336 с.]

KOVALENKO L.I. (1976). Ukr. botan. zhurn., 33 (5): 294-296. [КОВАЛЕНКО Л.І. (1976). Нові й цікаві літофільні лишайники з Донецької та Запорізької областей. Укр. ботан. журн., 33 (5): 294-296]

MAYRHOFER H. (1984). Die saxicolen Arten der Flechtengattungen Rinodina und Rinodinella in der Alten Welt.. J. Hattori Bot. Lab., 55: 327-492.

MAYRHOFER H., MOBERG R. (2002). Rinodina. In: Ahti T., Jørgensen P. M., Kristinsson H., Moberg R., Søchting U. & Thor G. (eds.), Nordic Lichen Flora.2. Physciaceae: 41-69.

OXNER A.M. (1927). Visn. Kyiv. botan. sadu, 5/6: 23-82. [ОКСНЕР A.M. (1927). До вивчення флори обрісників кам’янистих виходів України. Вісн. Київ. ботан. саду, 5/6: 23-82]

OXNER A.M. (1968). Flora lyshaynykiv Ukrany: V 2-kh t. K.: Nauk. dumka. 2 (1): 500 p. [ОКСНЕР А.М. (1968). Флора лишайників України: В 2-х т. К.: Наук. думка. 2 (1): 500 с.]

SMITH C.W., APTROOT B.J., COPPINS B.J., FLECHER A., GILBERT O.L., JAMES P.W. and WOLSELEY P.A. (2009). The Lichens of Great Britain and Ireland. Nat. Hist. Mus. Publ.: 1046 p.

TKACHENKO V.S., HENOV A.P. (1986) Ukr. botan. zhurn., 43 (5): 92-96. [ТКАЧЕНКО В.С., ГЕНОВ А.П. (1986). Флороценотична характеристика запропонованого Кальміуського державного заказника. Укр. ботан. журн., 43 (5): 92-96]

VONDRÁK J., KOCOURKOVÁ J., PALICE Z. & LIŠKA J. (2006). New and noteworthy lichens in the Czech Republic – genus Rinodina. Central European lichens – diversity and threat, Mycotaxon Ltd., Ithaca: 109-118.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-12-05

Як цитувати

ДАРМОСТУК, В. В., & ХОДОСОВЦЕВ, О. Є. (2014). Лишайники та ліхенофільні гриби Кальміуського відділення Українського степового заповідника. CHORNOMORSKI BOTANICAL JOURNAL, 10(3), 322–327. https://doi.org/10.14255/2308-9628/14.101/4