Новий для України вид локулоаскоміцета Phaeosphaeria typharum (Desm.) L. Holm (Phaeosphaeriaceae)
DOI:
https://doi.org/10.14255/2308-9628/14.104/4Ключові слова:
локулоаскоміцети, Phaeosphaeria, нові види.Анотація
Досліджені анатомо-морфологічні особливості, консортивні звя’зки та розповсюдження нового для мікобіоти України виду Phaeosphaeria typharum (Desm.) L. Holm, знайденого на торішньому листі Typha latifolia L. Встановлено, що за анатомо-морфологічними параметрами близьким до Ph. typharum є вид Phaeosphaeria eustoma (Fuckel) L. Holm. Виявлено ряд відмінностей між видами. Аналіз поширення Ph. typharum показав, що вид має широкий ареал та утворює консортивні зв’язки із 31 видом трав’янистих рослин із 14 родів 7 родин, сапротрофно розвиваючись на їх відмерлих листках та стеблах. Найчастіше мікроміцет був відмічений на представниках родин Typhaceae та Poaceae. Розглядаються екологічні особливості виду, що стосуються стадій онтогенезу та екотопічного поширення.
Посилання
ABDULLAH S.K., ABDULKADIR M.A. (1987). Freshwater and marine ascomycotina from the southern-marshes of Iraq. Marina Mesopotamica, 2: 65-74.
AHMAD S. (1977). Contributions to the Fungi of Pakistan – XVIII. Sultania, 3: 11-16.
AHMAD S., IQBAL S.H., KHALID A.N. (1997). Fungi of Pakistan. Lahore: Sultan Ahmad Mycological Society of Pakistan. 248 p.
AL-SAADOON A.H., AL-DOSSARY M.N. (2014). Fungi from submerged plant debris in aquatic habitats. International Journal of Biodiversity and Conservation, 6 (6): 468-487.
APINIS A.E., CHESTERS C.G.C. (1964). Ascomycetes of some salt marshes and sand dunes. Trans. Brit. Mycol. Soc., 47: 419-435.
BEEVER R.E., DI MENNA M., JOHNSTON P.R., PENNYCOOK S.R., COOPER J.A., WILTON A.D. (2012). Phylum Ascomycota: yeasts, sac fungi, truffles and kin. In New Zealand inventory of biodiversity: 3. Kingdoms Bacteria, Protozoa, Chromista, Plantae, Fungi, ed. D.P. Gordon.: 528-563.
BENNER R., NEWELL S.Y., MACCUBBIN A.E., HODSON R.E. (1984). Relative Contributions of Bacteria and Fungi to Rates of Degradation of Lignocellulosic Detritus in Salt-Marsh Sediments. Appl. Environ. Microbiol., 48 (1): 36-40.
BISBY G.R.; MASON E.W. (1940). List of pyrenomycetes recorded for Britain. Trans. Brit. Mycol. Soc., 24: 127-243.
BOLAND G.J., GRUND D.W. (1979). Fungi from the salt marshes of Minas Basin, Nova Scotia. Proc. N.C. Inst.Sci., 29: 393-404.
CÂMARA M.P.S., PALM M.E., VAN BERKUM P., O'NEILL N.R. (2002). Molecular phylogeny of Leptosphaeria and Phaeosphaeria. Mycologia, 94: 630-640.
CANNON P.F., HAWKSWORTH D.L., SHERWOOD-PIKE M.A. (1985). The British Ascomycotina, an Annotated Checklist. UK, Kew: CMI & British Mycological Society. 302 p.
CONNERS I.L. (1967). An Annotated Index of Plant Diseases in Canada and Fungi Recorded on Plants in Alaska, Canada and Greenland. Ottawa: Canada Department of Agriculture. 381 p. .
COOKE W.B. (1955). Fungi of Mount Shasta. Sydowia, 9: 94-215.
CRANE J.L., SHEARER C.A. (1991). A nomenclator of Leptosphaeria V. Cesati & G. DeNotaris. Illinois Nat. Hist. Survey, Biol. Notes, 34: 1-355.
DENNIS R.W.G. (1964). The fungi of the Isle of Rhum. Kew Bulletin, 19 (1): 77-127.
DENNIS R.W.G. (1978). British Ascomycetes. Hirschberg: J. Cramer Verlag. 586 p.
ELLIS M.B., ELLIS J.P. (1987). Microfungi on land plants: An identification handbook. London, Sydney: Croom Helm. 818 p.
ERIKSSON O.E. (1967). On graminicolous pyrenomycetes from Fennoscandia. 1. Phragmosporous and scolecosporous species. Arkiv für Botanik, 6 (8): 381-440.
ERIKSSON O.E. (1992). The non-lichenized pyrenomycetes of Sweden. Lund: SBT-förlaget. 208 p.
FAKIROVA V.I. (2004). New record of Bulgarian ascomycetes. Mycol. Balcan., 1: 41-43.
FALLAH P.M., SHEARER C.A. (2001). Freshwater ascomycetes: new or noteworthy species from north temperate lakes in Wisconsin. Mycologia, 93: 566-602.
GARETH JONES E.B., PANG K.-L. (2012). Marine Fungi and Fungal-like Organisms. Berlin/Boston: Walter de Gruyter GmbH & Co. KG. 531 p.
GESSNER M.O., SUBERKROPP K., CHAUVET E. (1997). Decomposition of plant litter by fungi in marine and freshwater ecosystems. In The Mycota. IV. Environmental and microbal relationships, ed. D.T. Wicklow & B.E.Söderström. Berlin: Springer-Verlag: 303-322.
GESSNER R.V. (1977). Seasonal occurrence and distribution of fungi associated with Spartina alterniflora from a Rhode Island estuary. Mycologia, 69: 477-491.
GESSNER R.V., GOOS R.D. (1973). Fungi from Spartina alterniflora in Rhode Island. Mycologia, 65: 1296-1301.
GESSNER R.V., KOHLMEYER J. (1976). Geographical distribution and taxonomy of fungi from salt marsh Spartina. Can. J. Bot., 54: 2023-2037.
GINNS H. (1986). Compendium of plant disease and decay fungi in Canada 1960-1980. Ottawa: Research Branch, Agriculture Canada. 416 p.
GOODMAN P.J. (1959). The possible role of pathogenic fungi in die-back of Spartina townsendii agg. Trans. Brit. Mycol. Soc., 42 (4): 409-415.
GOOS R.D. (2010). The Mycota of Rhode Island: A Checklist of the Fungi Recorded in Rhode Island (Including Lichens and Myxomycetes). Kingston, RI: Rhode Island Natural History Survey. 222 p.
HAWKSWORTH D.L. (1976). The natural history of Slapton Ley Nature Reserve X. Fungi. Field Studies, 4: 391-439.
HEDJAROUDE G.A. (1968). Étude taxonomiques sur les Phaeosphaeria Miyake et leurs formes voisines (Ascomycètes). Sydowia, 22 (1-4): 57-107.
HOLM L. (1957). Études taxonomiques sur les Pižosporacées. Symbolae Botanicae Upsalienses, 14 (3): 1-188.
INDEX FUNGORUM (2014). CABI Bioscience databases. www.indexfungorum.org
JONES E.B.G. (1962). Marine fungi. Trans. Brit. Mycol. Soc., 45 (1): 93-114.
KOHLMEYER J., KOHLMEYER E. (1979). Marine Mycology. The higher fungi. New York: Academic Press. 690 p.
KOPONEN H., MÄKÄLÄ K. (1975). Leptosphaeria s. lat. (Keissleriella, Paraphaeosphaeria, Phaeosphaeria) on Gramineae in Finland. Annales Botanici Fennici, 12: 141-160.
KOWALIK M. (2012). Phyllosphere mycobiota on garden ponds plants. Acta Mycol., 47 (1): 11–19.
LEUCHTMANN A. (1984). Über Phaeosphaeria Miyake und andere bitunicate Ascomyceten mit mehrfach querseptierten Ascosporen. Sydowia, 37: 75-194.
LUCAS M.T., WEBSTER J. (1967). Conidial states of British species of Leptosphaeria. Trans. Brit. Mycol. Soc., 50: 85-121.
MIYAKE I. (1909). Studies on the parasitic fungi of rice in Japan. Botanical Magazine Tokyo, 23:85-97.
MOSYAKIN S.L., FEDORONCHUK M.M. (1999). Vascular Plants of Ukraine. A nomenclature Checklist. Kiev: National Academy of Sciences of Ukraine, M.G. Kholodny Institute of Botany. 345 p.
MULENKO W., MAJEWSKI T., RUSZKIEWICZ-MICHALSKA M. (2008). A Preliminary Checklist of Micromycetes in Poland. Kraków: W. Szafer Institute of Botany, Polish Academy of Sciences.752 p.
MULLER E. (1950). Schweizerischen Arten der Gattung Leptosphaeria und ihrer Verwandten. Sydowia, 4: 185-319.
MUNK A. (1957). Danish Pyrenomycetes. A Preliminary Flora. Copenhagen: Ejnar Munksgaard. 491 p.
NAG RAJ T.R. (1989). Genera coelomycetum. XXVI. Amarenographium, Callistospora, Hyalothyridium, Orphanocoela anam.-gen.nov., Scolecosporiella, and Urohendersoniella. Can. J. Bot., 67: 3169-3186.
NAKHUTSRISHVILI I.G. (1986). Flora of Spore-producing Plants of Georgia (Summary). Tbilisi: Metsniereba. 888 p. [НАХУЦРИШВИЛИ И.Г. (1986). Флора Споровых Растений Грузии (Конспект). Тбилиси: Мецниереба, Институт Ботаники им. Н.Н. Кецховели АН Грузинской ССР. 888 с.]
NEGREAN G., DENCHEV C.M. (2000). New records of Bulgarian parasitic fungi. Fl. Medit., 10: 101-108.
PANDE A. (2008). Ascomycetes of Peninsular India. Jodhpur: Scientific Publishers (India). 584 p.
PENNYCOOK S.R. (1989). Plant diseases recorded in New Zealand., 3 Vol. Auckland, N.Z.: Plant Diseases Division, DSIR. 180 p.
PUGH G.J.F., MULDER J.L. (1971). Mycoflora associated with Typha latifolia. Trans. Brit. Mycol. Soc., 57: 273-282.
SARBHOY A.K., LAL G., VARSHNEY J.L. (1971). Fungi of India (1967-71). New Delhi: Navyug Traders. 148 p.
SHAW C.G. (1973). Host fungus index for the Pacific Northwest. I. Hosts. Washington State University Agriculture Experimental Station Bulletin, 765: 1-121.
SHOEMAKER R.A., BABCOCK C.E. (1989). Phaeosphaeria. Can. J. Bot., 67: 1500-1599.
SIVANESAN A. (1984). The Bitunicate Ascomycetes. Lehre: J. Cramer. 701 p.
SMITH I.M., PHILLIPS D.H., LELLIOTT R.A., ARCHER S.A. (1988). European Handbook of Plant Diseases. Oxford, UK: Blackwell Scientific Publications. 583 p.
SUTTON B.C. (1968). Kellermania and its generic segregates. Can. J. Bot., 46: 181-196.
VIJAYKRISHNA D., JEEWON R., HYDE K.D. (2006). Molecular taxonomy, origins and evolutions of freshwater asomycetes. Fungal diversity, 23: 351-390.
VORONIN L.V. (2005). Griby na rastitelnykh substratakh v malykh ozerakh tundrovoi i lesnoi zon vostochnoi Evropy. [ВОРОНИН Л.В. (2005). Грибы на растительных субстратах в малых озерах тундровой и лесной зон восточной Европы. Автореф. дисс. на соиск. уч. степени докт. биол. наук: 03.00.24. Москва: Моск. гос. ун-т им. М.В. Ломоносова. 47 c.]
WEBSTER J. (1955). Hendersonia typhae, the conidial state of Leptosphaeria typharum. Trans. Brit. Mycol. Soc., 38 (4): 405-408.
WEHMEYER L.E. (1963). Some Himalayan ascomycetes of the Punjab and Kashmir. Mycologia, 55: 309-336.
WEHMEYER L.E. (1952). The genera Leptosphaeria, Pleospora, and Clathrospora in Mt. Ranier National Park. Mycologia, 44: 621-655.
