Особливості територіальної та еколого – ценотичної диференціації рослинності долини Куяльницького лиману (Одеська область)
DOI:
https://doi.org/10.14255/2308-9628/17.134/1Ключові слова:
галофітна, степова, чагарникова рослинність, Зелена книга України.Анотація
Природна рослинність долини Куяльницького лиману відзначається високим рівнем фіто- і ценорізноманіття та задовільним станом. Їі сучасна територіальна диференціація залежить від геоморфологічних умов і впливу антропогенних факторів. Внаслідок катастрофічного зменшення акваторії лиману осушені значні його площі, на яких сформувалися смуги галофітної рослинності. Найнижчі, періодично затоплювані ділянки, займають угруповання піонерної галофітної рослинності класу Therosalicornietea. Вище в рельєфі, в сухіших умовах навколо лиману розташовані смуги засолено-лучної та засолено-степової рослинності класу Festuco-Puccinellietea. В місцях виклинювання прісних вод сформовані щільні зарості Phragmites australis за участю Tripolium pannonicum. Схилові території зайняті степовими угрупованнями класу Festuco-Brometea та чагарниковими – Rhamno-Prunetea, а також деревно-чагарниковими насадженнями Salicetea purpureae. Степова рослинність переважає на лівобережних схилах, а чагарникова та деревно-чагарникова – на правобережних. Угруповання засолених степів союзу Tanaceto millefolii-Galatellion villosae поширені лише в південній частині долини і займають більші площі на правобережжі. Найрідкіснішими угрупованнями в долині лиману є угруповання асоціацій Phragmito-Juncetum maritimi (клас Juncetea maritimi), Anisantho tectori-Glycyrrhizetum glabrae (Festuco-Puccinellietea), Schoenoplectetum litoralis (Phragmito-Magnocaricetea), ценози Stipa pulcherrima comm. та Stipa tirsa comm. (Festuco-Brometea).
Посилання
BRAUN-BLANQUET J. (1964). Pflanzensoziologie. Grundzuge der Vegetationskunde. 3 Aufl. Wien-New York: Springer-Verlag, 865 p.
DUBYNA D.V., ENNAN A.A., VAKARENKO L.P., DZIUBA T.P., SHYKHALEEVA H.M. (2017). Ukr. Bot. J., 74 (1): 56–63. [ДУБИНА Д.В., ЕННАН А.А., ВАКАРЕНКО Л.П., ДЗЮБА Т.П., ШИХАЛЄЄВА Г.М. (2017). Нова знахідка Glycyrrhiza glabra (Fabaceae) в Одеській області. Укр. бот. журн., 74 (1): 56–63]
DUBYNA D.V., ENNAN A.A., DZIUBA T.P., VAKARENKO L.P., SHYKHALEEVA H.M. (2017). Ukr. Bot. J., 74 (6): 526–542. [ДУБИНА Д.В., ЕННАН А.А., ДЗЮБА Т.П., ВАКАРЕНКО Л.П., ШИХАЛЄЄВА Г.М. (2017). Синтаксономія галофітної рослинності Куяльницького лиману. Укр. бот. журн., 74 (6): 526–542]
ENNAN A.A.-A., SHYKHALEEVA H.N. (2015). Pryrodno-resursnyi potentsial Kuyalnytskoho ta Khadzhybeyskoho lymaniv, terytorii mizhlymannya: suchasnyy stan, perspektyvy rozvytku: mat. Vseukr. nauk.-prakt. konf., Odesa, 18-20 November 2015: 139–141. [ЭННАН А.А., ШИХАЛЕЕВА Г.Н. (2015). Концепция рационального использования ресурсов Куяльницкого лимана, Хаджибейско-Куяльницкой пересыпи и межлиманья в интересах Одесского региона. Природно-ресурсний потенціал Куяльницького та Хаджибейського лиманів, території міжлимання: сучасний стан, перспективи розвитку: мат. Всеукр. наук.-практ. конф., Одеса, 18–20 листопада 2015 р.: 139–141]
ENNAN A.A., SHYKHALEEV I.I., SHYKHALEEVA G.M., ABODOVSKIY V.V., KYRYUSHKYNA A.N. (2014). Visnyk ONU, Ser.: Chemistry, 19 (3/51): 60–70. [ЭННАН А.А., ШИХАЛЕЕВ И.И., ШИХАЛЕЕВА Г.Н., АБОДОВСКИЙ В.В., КИРЮШКИНА А.Н. (2014). Причины и последствия деградации Куяльницкого лимана (Северо-Западное Причерноморье, Украина). Вісник ОНУ. Сер.: Хімія, 19 (3/51): 60–70] HENNEKENS S.M., SCHAMINÉE J.H.J. (2001). TURBOVEG, a comprehensive date base management system for vegetation data. J. of Veget. Science, 12: 589–591. KOLOMIYCHUK V., VYNOKUROV D. (2016). Syntaxonomy of the Festuco-Brometea class vegetation of the Azov sea coastal zone. Hacquetia, 15 (2): 79–104.
KOSTYLOV O.V. (1987). Ukr. Bot. J., 44 (5): 81–84. [КОСТИЛЬОВ О.В. (1987). Рослинність схилів Куяльницького лиману. Укр. бот. журн., 44 (5): 81–84] KRYTSKAYA L.Y. (1987). Flora stepey y yzvestnyakovykh obnazhenyi Pravoberezhnoy Zlakovoy Stepy: Cand. Sci. Diss. Abstract, Kiev: 16. [КРИЦКАЯ Л.И. (1987). Флора степей и известнякових обнажений Правобережной Злаковой Степи: автореф. дис. … канд. биол. наук, Киев: 16 с.] MOROZ H.B., MYKHAYLYUK V.I. (2011). Grunty seredno-sukhostepovoho pedoekotonu Pivnichno-Zakhidnoho Prychornomor’ya. Lviv: ZUKTs, 184 p. [МОРОЗ Г.Б., МИХАЙЛЮК В.І. (2011). Ґрунти середньо-сухостепового педоекотону Північно-Західного Причорномор’я. Львів: ЗУКЦ, 184 с.]
MOSYAKIN S.L., FEDORONCHUK M.M. (1999). Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checlist. Kiev: 346 p.
MIRKIN B.M., ROZENBERG G.S., NAUMOVA L.G. (1989). Slovar ponyatiy i terminov sovremennoy fitotsenologii. Moskva: Nauka, 223 p. [МИРКИН Б.М., РОЗЕНБЕРГ Г.С., НАУМОВА Л.Г. (1989). Словарь понятий и терминов современной фитоценологии. Москва: Наука, 223 с.] POPOVA O.M. (2014). Roslynnyi svit u Chervoniy knyzi Ukrainy: vprovadzhennya hlobalnoi stratehii zberezhennya roslyn. Mat-ly III mizhnarodnoi naukovoi konferentsii, Lviv, 4-7 June 2014: 142–144. [ПОПОВА О.М. (2014). Созофіти узбережжя Куяльницького лиману (Одеська область). Рослинний світ у Червоній книзі України: впровадження глобальної стратегії збереження рослин. Мат-ли III міжнародної наукової конференції, Львів, 4-7 червня 2014 р.: 142–144]
RED DATA BOOK OF UKRAINE. (2009). Vegetable kingdom. Ed. Ya.P. Diduch, Kyiv: Globalkonsaltyng, 912 p.
SHESTERIKOV L.S. (1894). Materialy dlya flory yugo-zapadnoy chasti Odesskogo uezda Khersonskoy gubernii. Odessa: Tipografiya A. Shultse, 136 p. [ШЕСТЕРИКОВ Л.С. (1894). Материалы для флоры юго-западной части Одесского уезда Херсонской губернии. Одесса: Типография А. Шульце, 136 с.]
TKACHENKO V.S., KOSTYLEV A.V. (1985). Fytoekolohycheskye aspekty hydromelyoratsyi severo-zapadnoho Prychernomorya. Kiev: Naukova Dumka, 196 p. [ТКАЧЕНКО В.С., КОСТЫЛЕВ А.В. (1985). Фитоэкологические аспекты гидро- мелиораций северо-западного Причерноморья. Киев: Наук. думка, 196 с.] VAKARENKO L.P. (2009). Stepnoy byulleten. Vesna, 26: 15–18. [ВАКАРЕНКО Л.П. (2009). Перспективы создания степных региональных ландшафтных парков в Одесской области. Степной бюллетень. Весна, 26: 15–18] VAKARENKO L.P., DUBYNA D.V. (2009). Faltsfeynivski chytannya: zb. nauk. prats VI Mizhnar. konf., Kherson, 21-23 May 2009: 40–45. [ВАКАРЕНКО Л.П., ДУБИНА Д.В. (2009). Куяльницький регіональний ландшафтний парк: перспективи створення і аспекти функціонування. Фальцфейнівські читання: зб. наук. праць VI Міжнар. конф., Херсон, 21-23 Травня 2009: 40–45] VASYLEVA T.V., BONDARENKO E.YU., SHYKHALEEVA H.N., KYRYUSHKYNA A.N. (2013). Nauka y obrazovanye v sovremennom myre: mat-ly mezhdunar. nauch.-prakt. konf., Karahandy, 2013: 168–171. [ВАСИЛЬЕВА Т.В., БОНДАРЕНКО Е.Ю., ШИХАЛЕЕВА Г.Н., КИРЮШКИНА А.Н. (2013). Анализ синантропных видов флоры побережья Куяльницкого лимана (Одесская обл., Украина). Наука и образование в современном мире: мат-лы междунар. науч.-практ. конф., Караганды, 2013: 168–171]
ZELENA KNYHA UKRAINY. Ridkisni i taki, scho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya ta typovi prirodni roslynni uhrupovannya, yaki pidlyahayut okhoroni (2009). Ed. Ya.P. Didukh, Kyiv: Alterpress, 448 p. [ЗЕЛЕНА КНИГА УКРАЇНИ. Рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, та типові природні рослинні угруповання, які підлягають охороні. (2009). Ред. Я.П. Дідух, Київ: Альтер- прес, 448 с.]
ZHANTALAY P.I., SHYKHALYEYEVA H.M., KIRYUSHKINA H.M. (2015). Pryrodno-resursnyi potentsial Kuyalnytskoho ta Khadzhybeyskoho lymaniv, terytorii mizhlymannya: suchasnyy stan, perspektyvy rozvytku: mat. Vseukr. nauk.-prakt. konf., Odesa, 18-20 November 2015: 47–50. [ЖАНТАЛАЙ П.І., ШИХАЛЄЄВА Г.М., КІРЮШКІНА Г.М. (2015). Умови грунтоутворення, грунти і грунтовий покрив басейну Куяльницького лиману. Pryrodno-resursnyi potentsial Kuyalnytskoho ta Khadzhybeyskoho lymaniv, terytorii mizhlymannya: suchasnyy stan, perspektyvy rozvytku: mat. Vseukr. nauk.-prakt. konf., Odesa, 18-20 November 2015: 47–50]
