Вплив передпосівної обробки насіння наночастками срібла та міді на ріст і водоутримуючу здатність проростків озимої пшениці
DOI:
https://doi.org/10.14255/2308-9628/18.141/2Ключові слова:
Triticum aestivum, ростові параметри, індекс толерантності, площа листкової пластинки, водний дефіцит.Анотація
Останнім часом, у зв’язку з бурхливим розвитком і впровадженням нанотехнологій у народному господарстві, біології та медицині, дослідження наночасток біогенних металів є актуальною темою, що відкриває перспективи для їх практичного використання. Ріст є інтегральним показником фізіологічного стану рослин, а їх водоутримуюча здатність є інформативним показником водного обміну рослин та стійкості до змін умов навколишнього середовища. У зв’язку з цим, метою роботи було дослідити ростові параметри та показники водного режиму проростків пшениці (Triticum aestivum) двох сортів – Миронівська 808 та Renan, отриманих із насіння обробленого колоїдними розчинами наночасток срібла та міді. Реакцію проростків пшениці на дію обробки наночастками оцінювали за зміною приросту довжини і маси органів і виражали як індекс толерантності. За дії наночасток довжина та маса надземної та підземної частин проростків обох сортів змінювалася, що позначалося на індексу толерантності. Досліджувані неіонні колоїдні розчини наночасток біогенних металів діяли як стимулятори ростових процесів, причому ефект наночасток срібла на ці показники був більше вираженим. Передпосівна обробка насіння наночастками срібла і міді позитивно вплинула і на водоутримуючу здатність проростків. При цьому наночастки срібла продемонстрували вищу ефективність запобігання розвитку водного дефіциту у проростків пшениці обох сортів. Було показано, що передпосівна обробка насіння наночастками срібла та міді стимулює ростові процеси і підвищує водоутримуючу здатність рослинного організму, що є підставою для подальших досліджень та використання розчинів найбільш ефективних наночасток у біологічних та сільськогосподарських цілях.
Посилання
ANIKEEV V.V., KUTUZOV F.F. (1981). Novyiy sposob opredeleniya ploschadi listovoy poverhnosti u zlakov. Fiziologiya rasteniy., 8 (3): 375–377. (in Russian)
BELAVA V.N., PANYUTA O.O., YAKOVLEVA G. M., PYSMENNA YU.M., VOLKOGON M.V. (2017). The Effect of Silver and Copper Nanoparticles on the Wheat – Pseudocercosporella herpotrichoides Pathosystem. Nanoscale Res Letters, 12 (1): 250. doi: 10.1186/s11671-017-2028-6
LOPATKO K.H., AFTANDILIANTS E.H., KALENSKA S.M., TONKHA O.L. (2009). Mother colloidal solution of metals. Patent for invention 38459 from 12.01.2009.
ORLOVA L.D. (2011). Bioekolohichni osoblyvosti luchnykh fitotsenoziv Livoberezhnoho Lisostepu Ukrayiny (produktyvnist' ta ratsional'ne vykorystannya). Poltava: PNPU imeni V. H. Korolenka. 278 p. (in Ukrainian)
PANYUTA O.O., BELAVA V.N., FOMAYIDI S.V., KALINICHENKO O.V., TARAN N.YU. (2014). Influence of processing of wheat seeds by metals nanoparticles on defense reactionsin wheat seedlings under eyespot causal agent. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv, 1 (17): 48–51. (in Ukrainian)
PARSHYKOVA T.V. (2010). Fiziolohiya roslyn: praktykum. Luts'k: Teren, 420 p. (in Ukrainian) MASAROVIČOVÁ E., KRÁĽOVÁ K. (2013). Metal Nanoparticles and Plants. Ecological Chemistry and Engineering S., 20 (1): 9–22. doi:10.2478/eces-2013-0001
RIZWAN M., ALI S., QAYYUM M.F., OK Y.S., ADREES M., IBRAHIM M., REHMAN Z.U., FARID M., ABBAS F. (2017). Effect of metal and metal oxide nanoparticles on growth and physiology of globally important food crops: A critical review. Journal of hazardous materials, 322: 2–16. doi:10.1016/j.jhazmat.2016.05.061
WILKINS D.A. (1978). The measurement of tolerance to edaphic factors by means of root growth. New Phytologist, 80 (3): 623–633. doi:10.1111/j.1469-8137.1978.tb01595.x