Динаміка рослинності долини Куяльницького лиману (Одеська обл.). 1. Природні сукцесії рослинності
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu1990-553X/2019-15-3-4Ключові слова:
Україна, Куяльницький лиман, природні сукцесії рослинності, сингенез, ендоекоґенез, геоморфогенні сукцесії.Анотація
Природні зміни рослинності долини лиману репрезентовані сингенетичними (первинними та вторинними), ендоекогенетичними та екзоекогенетичними, зокрема специфічними для схилових територій геоморфогенними сукцесійними рядами. Значний розвиток процеси сингенезу та ендоекоґенезу отримали у останні десятиріччя внаслідок катастрофічного зменшення акваторії лиману і утворення значних за площами нових територій. На первинних етапах заростання вони колонізуються піонерними галофітами, які започатковують сукцесійний ряд від агломерацій Salicornia perennans – до угруповань засолених лук асоціації Artemisietum santonicae. У роботі висвітлюються особливості первинних сукцесій рослинності, що відбуваються на різних територіях узбережжя лиману. Вторинне заростання кар’єрів на лиманних косах та прибережних територій, рослинний покрив яких був знищений внаслідок меліоративних робіт, відбувається за участі рудеральних видів, серед яких багато адвентивних. Природна рослинність цих територій в сучасних умовах не поновлюється. Геоморфогенні сукцесії рослинності пов’язані з рухливістю субстрату на зсувних ділянках схилів долини. Вони мають надзвичайно сильний вплив на формування степової рослинності на цих територіях. Найпоширенішими є уповільнені регресивні геоморфогенні зміни, які призводять до заміщення зональних степових угруповань пустельно-степовими та галофітно-степовими. Катастрофічні геоморфогенні зміни характерні для дуже крутих глинистих та лесових схилів. Відновлення рослинності на осипах починається з бур’янових стадій і проходить у напрямку формування степових та чагарникових угруповань.
Посилання
ALEXANDROVA V.D. (1964). Izucheniye smen rastitel’nogo pokrova. Polevaya geobotanika. Moscow, Leningrad: Nauka Publ., Vol. 3: 300–447. (in Russian)
BOROVYK L.P. (2018). Zapovidnyi rezhym Striltsivskoho stepu (Luhanskyi pryrodnyi zapovidnyk) : istoriya i suchasnyi stan. Zapovidna sprava u Stepoviy zoni Ukrainy (do 50-richchya stvorennya Luhanskoho pryrodnoho zapovidnyka, 70-richchya Striltsivskoho stepu, 10-richchya Trokhizbenskoho stepu i 90-richchya Provalskoho stepu) / Seriya: «Conservation Biology in Ukraine». 10: 41–56. (in Ukrainian)
DIDUKH Ya.P. (2012). Fundamentals of bioindication. Kyiv: Naukova dumka, 343 p. (in Ukrainian) DRANNIKOV A.M.(1960). Odesskie opolzni (tipy, prichiny ikh obrazovaniya i mery borby s nimi). Tr. Odesskogo un-ta, ser. geol.-geogr. Nauk., 7: 15–23. (in Russian)
DUBYNA D.V., ENNAN A.A., DZIUBA T.P., VAKARENKO L.P., SHYKHALEEVA H.M. (2017a). Syntaxonomy of halophytic vegetation of Kuialnyk estuary Ukr. bot. J., 74(6): 526–542. (in Ukrainian) https://doi.org/10.15407/ukrbotj74.06.562
DUBYNA D.V., ENNAN A.A., VAKARENKO L.P., DZIUBA T.P., SHYKHALEEVA H.M. (2017b). The territorial and ecologo-coenotic differentiation of the vegetation in Kuyalnytskyi estuary valley (Odessa region). Chornomors’k. bot. z., 13 (4): 428–443. (in Ukrainian) doi: 10.14255/2308-9628/17.134/1
DUBYNA D.V., ENNAN A.A., DZIUBA T.P., VAKARENKO L.P., SHYKHALEEVA H.M, KIRIUSHKINA A.N. (2018). Projected Kuialnytsky National Nature Park as a basis for optimization of the environment and sustainable development of the region. Ukr. Bot. J., 7–5(5): 457–469. (in Ukrainian) doi.org/10.15407/ukrbotj75.05.457
ENNAN A.A., SHYKHALEEV I.I., SHYKHALEEVA G.M., ABODOVSKIY V.V., KIRIUSHKINA A.N. (2014). Prychyny y posledstvyia dehradatsyy Kuialnytskoho lymana (Severo-Zapadnoe Prychernomore, Ukrayna). Visnyk ONU, Ser.: Chemistry, 19 (3/51): 60–70. (in Ukrainian)
GLEASON HENRY A. (1926). The individualistic Concept of the Plant Association. Bulletin of the Torrey Botanical Club, 53: 7–26. MIRKIN B.M. (1984). Antropogennaya dinamika rastitelnosti. Itogi nauki i tekhniki. Ser. Botanika. T. 5. Geobotanika. M.:VINITI: 139–232. (in Russian) MIRKIN B.M., NAUMOVA L.G., SOLOMESHCH A.I. (2001). Sovremennaya nauka o rastitelnosti. M.: Logos: 264 p. (in Russian)
MOSYAKIN S.L., FEDORONCHUK M.M. (1999). Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. Kiev: 345 p. RAMENSKIY L.G. (1924). Osnovnye zakonomernosti rastitelnogo pokrova i metody ikh izucheniya. Vestnik opytnogo dela Sredne-Chernozemnoy oblasti. Yanvar-fevral. Voronezh: Oblastnaya redaktsiya izdatelskogo komiteta Narodnogo komissariata zemledeliya: 37–73. (in Russian) SUKACHEV V.N. (1942). Ydeia razvytyia v fytotsenolohyy. Sov. Botanika, 1: 5–17. (in Russian) SUKACHEV V.N. (1954). Nekotorye obshchie teoreticheskie voprosy fitotsenologii. Voprosy botaniki, 1: 449–463. (in Russian)
TKACHENKO V.S. (1982). Introzonalna roslynnist na stepovykh skhylakh Pivnichno-Zakhidnoho Prychornomoria. Ukr. Bot. J., 39(6): 42–46. (in Russian)
TKACHENKO V.S., KOSTYLEV A.V. (1985). Fytoekolohycheskye aspekty hydromelyoratsyi severo-zapadnoho Prychernomorya. Kiev: Naukova Dumka, 196 p. (in Russian)
