Порівняльно-структурний аналіз ценофлори класу Phragmito-Magno-Caricetea України
DOI:
https://doi.org/10.14255/2308-9628/15.111/4Ключові слова:
ценофлора, Phragmito-Magno-Caricetea, Україна.Анотація
У статті представлені результати порівняльно-структурного аналізу ценофлори класу Phragmito-Magno-Caricetea України, здійсненого на основі бази даних геоботанічних описів, виконаних авторами, а також люб`язно наданих А.А. Куземко і Л.М. Борсукевич, за методикою Браун-Бланке в Україні. Встановлено, що ценофлора досліджуваного класу відзначається видовим багатством і нараховує 635 видів судинних рослин, які відносяться до 298 родів і 79 родин. Спектр провідних родин складають Asteraceae (71 вид, 11 %), Cyperaceae (69 видів, 10,8 %), Poaceae (61 вид, 9,6 %), Apiaceae (28 видів, 4,4 %), Ranunculaceae (25, 4,1 %), Lamiaceae (23, 3,9 %), Polygonaceae (22, 3,5 %), Scrophulariaceae (22, 3,5 %), Brassicaceae (21, 3,4 %) та Fabaceae (20 видів, 3,3 %). Однодольних – 212 (33,4 %) видів, дводольних – 403 (63,5 %). Кількісно переважають ацидофіти (254, 40 %) і нейтрофіти (253, 39,8 %), значна частка мезофітів (187, 29,4 %) і гігромезофітів (139, 21,9 %), дещо менше гігрофітів (118, 18,6 %). Серед біоморф кількісно переважають криптофіти (269, 42,4 %) і гемікриптофіти (236, 37,2 %). У хорологічному зональному спектрі переважають борео-меридіональні (111, 17,5 %) і борео-субмеридіональні (131, 20,6 %) види, у регіональному – гемікосмополітні (141, 22,2 %), циркумполярні (100, 15,7%), євроазійські (130, 20,5 %) та європейські (110, 17,3 %). Раритетних у складі ценофлори класу представлено 264 види. 38 – занесено до Червоної книги України, 251 – до регіональних Червоних списків. У ценофлорі класу представлений 1 вид Європейського Червоного списку (Astrantia major L.). Найбільше рідкісних видів (56, 21%) належить до аркто-субмеридіональної і борео-субмеридіональної (52, 19,7 %) хорологічної групи. Гемікосмополітів 62 (23,5 %), євроазійських видів 59 (22,4 %), європейських 50 (18,9 %). Найбільше гігромезофітів (60, 22,7 %). За кислотним режимом найбільшу частку складають субацидофіли – 266 видів (41,9 %) і нейтрофіли – 242 види (38,1 %), менша кількість ацидофілів – 95 (15 %). За відношенням до узагальненого сольового режиму переважають семіевтрофи – 288 видів (45,4 %), вдвічі менше мезотрофів – 140 видів (22,1 %) і евтрофів – 131 (20,6 %). За відношенням видів до вмісту карбонатів у грунті більшість складають гемікарбонатофоби – 332 види (52,3 %), більш ніж вдвічі менше акарбонатофілів – 183 (28,8 %). За відношенням видів до вмісту засвоюваних форм азоту переважаючими є гемінітрофіли – 249 видів (39,2 %) і нітрофіли – 245 (38,6 %). У складі ценофлори класу виявлено 141 синантропний вид. Серед них видів місцевої флори – апофітів 98 (69,5 %), занесених адвентивних – 43 (30,5 %). З них 25 (58 %) кенофіти, тобто занесені нещодавно, й 18 (42 %) видів археофітів, занесених досить давно. Переважно це види середземноморського, північноамериканського та азійського походження. Найбільшою кількістю видів відзначається порядок Magno-Caricetalia – 595 (94 % від загальної ценофлори), 400 (63 %) видів у порядку Phragmitetalia australis, 391 (62 %) вид – у Nasturtio-Glycerietalia, і найменше 251 (40 %) вид у порядку Oenanthetalia aquaticae. Розглянуті питання представленості угруповань класу в мережі природно-заповідного фонду України та основні завдання охорони їх ценофлори.
Посилання
BORSUKEVYCH L.M. (2010).Vyshcha vodna roslynnist baseiniv verkhnoi techii Dnistra, Pruta ta Zakhidnoho Buhu: avtoref. dys. … kand. biol. nauk, 03.03.05. K., 24 p. [БОРСУКЕВИЧ Л.М. (2010). Вища водна рослинність басейнів верхньої течії Дністра, Прута та Західного Бугу: автореф. дис. … канд. біол. наук, 03.03.05. К. 24 с.]
CHERVONA knyha Ukrayiny. Roslynnyy svit. (2009). Red. Ya.P. Didukh. K.: Hlobalkonsaltynh. 900 p. [ЧЕРВОНА КНИГА України. Рослинний світ (2009). Ред. Я.П. Дідух. К.: Глобалконсалтинг. 900 с.]
CHYTRY M. et al. (2011). Vegetace Ceske republiky. 3, Vodni a mokradni vegetace. Vegetation of the Czech Republic. 3, Aquatic and wetland vegetation .Vyd. 1. Praha: Academia. 828 p.
DIDUKH YA.P. (2012). Osnovy bioindykatsii. Kyiv: «Naukova dumka». 343 p. [ДІДУХ Я.П. (2012). Основи біоіндикації. Київ: «Наукова думка». 343 с.]
DUBYNA D.V. (2003). Stratehiia zberezhennia ta nevysnazhlyvoho vykorystannia bioriznomanittia vodnobolotnykh uhid Ukrainy. Zberezhennia i nevysnazhlyve vykorystannia bioriznomanittia Ukrayiny: stan ta perspektyvy. K.:Khimdzhest. 153-176. [ДУБИНА Д.В. (2003). Стратегія збереження та невиснажливого використання біорізноманіття водно-болотних угідь України. Збереження і невиснажливе використання біорізноманіття України: стан та перспективи. К.:Хімджест. 153 –176]
DUBYNA D.V., DZYUBA T.P. (2003). Ekolohichni ta tsenotychni osoblyvosti klasu Phragmiti-Magnocaricetea Klika in Klika et Novak 1941 u Pivnichnomu Prychornomoryi. Ukr. fitotsen. zb. Kyiv: Fitosotsiotsentr. Ser. C, vyp. 1 (20). S. 113-133. [ДУБИНА Д.В., ДЗЮБА Т.П. (2003). Екологічні та ценотичні особливості класу Phragmiti-Magnocaricetea Klika in Klika et Novak 1941 у Північному Причорномор’ї. Укр. фітоцен. зб. Київ: Фітосоціоцентр. Сер. C, вип. 1 (20). С. 113-133]
DUBYNA D.V., DZYUBA T.P. (2008). Sintaksonomicheskoie raznoobrazie rastitelnosti ustievoi oblasti Dnepra. II. Klass Phragmito-Magnocaricetea Klika in Klika et Novak 1941. Poriadok Phragmitetalia W. Koch 1926. Rastitelnost Rossii, 13: 27-48. [ДУБЫНА Д.В., ДЗЮБА Т.П. (2008). Синтаксономическое разнообразие растительности устьевой области Днепра. II. Класс Phragmito-Magnocaricetea
Klika in Klika et Novak 1941. Порядок Phragmitetalia W. Koch 1926. Растительность России, 13: 27-48]
DUBYNA D.V., DZYUBA T.P. (2009). Sintaksonomicheskoie raznoobrazie rastitelnosti ustievoi oblasti Dnepra. III. Klass Phragmito-Magnocaricetea Klika in Klika et Novak 1941. Poriadki Magnocaricetalia Pignatti 1953 i Nasturtio-Glycerietalia Pignatti 1953. Rastitelnost Rossii, 14: 15-38. [ДУБЫНА Д.В., ДЗЮБА Т.П. (2009). Синтаксономическое разнообразие растительности устьевой области Днепра. III. Класс Phragmito-Magnocaricetea Klika in Klika et Novak 1941. Порядки Magnocaricetalia Pignatti 1953 и Nasturtio-Glycerietalia Pignatti 1953. Растительность России, 14: 15-38]
DUBYNA D.V., DZYUBA T.P., YEMEL’YANOVA S.M. (2010). Visti biosfernoho zapovidnyka «Askaniya Nova», 12: 56-67. [ДУБИНА Д.В., ДЗЮБА Т.П., ЄМЕЛЬЯНОВА С.М. (2010). Приморська ценофлора України. Вісті біосферного заповідника «Асканія Нова», 12: 56-67]
DUBYNA D.V., DZYUBA T.P., YEMEL’YANOVA S.M. (2011). Ukr. botan. zhurn., 68 (3): 352-365. [ДУБИНА Д.В., ДЗЮБА Т.П., ЄМЕЛЬЯНОВА С.М. Синатропізація ценофлор приморських геокомплексів України. Укр. ботан. журн., 68 (3): 352-365]
DUBYNA D.V., DZYUBA T.P., YEMEL’YANOVA S.M. (2014). Ukr. botan. zhurn., 71 (3): 263-274. [ДУБИНА Д.В., ДЗЮБА Т.П., ЄМЕЛЬЯНОВА С.М. Синтаксономія класу Phragmito-Magno-Caricetea в Україні. Укр. ботан. журн., 71 (3): 263-274]
DUBYNA D.V., NOYHOYZLOVA Z., DZYUBA T.P., SHELYAH-SOSONKO YU.R. (2004). Klasyfikatsiia ta prodromus roslynnosti vodoim, perezvolozhenykh terytoryi ta aren Pivnichnoho Prychornomoria. Kyiv. 200 p. [ДУБИНА Д.В., НОЙГОЙЗЛОВА З., ДЗЮБА Т.П., ШЕЛЯГ-СОСОНКО Ю.Р .(2004). Класифікація та продромус рослинності водойм, перезволожених територій та арен Північного Причорномор’я. Київ. 200 с.]
DUBYNA D.V., SHELYAH-SOSONKO YU.R., ZHMUD O.I., ZHMUD M.YE., DVORETS’KYY T.V., DZYUBA T.P., TYMOSHENKO P.A. (2003). Dunayskyi biosfernyi zapovidnyk. Roslynnyi svit. K.: Fitosotsiotsentr, 459 p. [ДУБИНА Д.В., ШЕЛЯГ-СОСОНКО Ю.Р., ЖМУД О.І., ЖМУД М.Є., ДВОРЕЦЬКИЙ Т.В., ДЗЮБА Т.П., ТИМОШЕНКО П.А. (2003). Дунайський біосферний заповідник. Рослинний світ. К.: Фітосоціоцентр. 459 с.]
DUBYNA D.V., TYMOSHENKO P.A. (2005). Chornomors’k. bot. z., 1 (2): 33-46. [ДУБИНА Д.В., ТИМОШЕНКО П.А. Синантропна флора угруповань інтразональної рослинності Північного Причорномор’я. Чорноморськ. бот. ж., 1 (2): 33-46]
DUBYNA D.V., TYMOSHENKO P.A., CHERNYA V.F.(2005). Zb. nauk. prats «Faltsfeynivski chytannia». Kherson: Terra. 1: 187-189. [ДУБИНА Д.В., ТИМОШЕНКО П.А., ЧЕРНЯ В.Ф. (2005). Синантропна флора класу Phragmiti-Magnocaricetea Klika in Klika et Novak 1941 Північного Причорномор’я. Зб. наук. праць «Фальцфейнівські читання». Херсон: Терра. 1: 187-189.]
FEL’BABA-KLUSHYNA L.M. (2013). Flora i roslynnist bolit i vodoim baseinu r. Tysa (Ukrayinski Karpaty) ta fliuvialna kontseptsiia ikh okhorony: avtoref. dys. ... d-ra biol. nauk: 03.00.05 / Nats. akad. nauk Ukrayiny, Nats. botan. sad im. M.M. Hryshka. K. 40 p. [ФЕЛЬБАБА-КЛУШИНА Л.М. (2013). Флора і рослинність боліт і водойм басейну р. Тиса (Українські Карпати) та флювіальна концепція їх охорони: автореф. дис. ... д-ра біол. наук: 03.00.05 / Нац. акад. наук України, Нац. ботан. сад ім. М. М. Гришка. К. 40 с.]
GOLUB V.B., LOSEV G.A. (1991). Botan. zhurn., 76 (5): 720-727. [ГОЛУБ В.Б., ЛОСЕВ Г.А. (1991). Водная и водно-болотная растительность Волго-Ахтубинской поймы и дельты Волги в системе классификации Браун-Бланке. Ботан. журн., 76 (5): 720-727]
HAL’CHENKO N.P. (2006). Rehionalnyi landshaftnyi park "Kremenchutski plavni". Roslynnyi svit. K.: Fitosotsiotsentr. 176 p. [ГАЛЬЧЕНКО Н.П. (2006). Регіональний ландшафтний парк "Кременчуцькі плавні". Рослинний світ. К.: Фітосоціоцентр. 176 с.]
HOMLYA L.M. (2005). Ukr. fitotsen. zb. K.: Fitosotsiotsentr. Ser. A, 1 (22): 187 p. [ГОМЛЯ Л.М. (2005). Рослинність долини річки Хорол. Укр. фітоцен. зб. К.: Фітосоціоцентр. Сер. А, 1 (22): 187 с.]
KONOHRAY V.A., RASEVYCH V.V., OSYPENKO V.V. (2011). Ukr. botan. zhurn., 4: 507-516. [КОНОГРАЙ В.А., РАСЕВИЧ В.В., ОСИПЕНКО В.В. (2011). Аналіз флори території Кременчуцького водосховища. Укр. ботан. журн., 4: 507-516]
KOZAK M.I. (2012). Vyshcha vodna flora ta roslynnist Zakhidnoho Podillia: syntaksonomiia, antropohenna dynamika, okhorona. Kamianets-Podilskyi: PP «Medobory–2006». 268 p. [КОЗАК М.І. (2012). Вища водна флора та рослинність Західного Поділля: синтаксономія, антропогенна динаміка, охорона. Кам'янець-Подільський: ПП «Медобори–2006». 268 с.]
KUZEMKO A.A. (1998). Ukr. fitotsen. zb. Kyiv. Ser. A, 2 (11): 15-25. [КУЗЕМКО А.А. (1998). Водна та повітряно-водна рослинність водойм нижньої течії річки Рось. Укр. фітоцен. зб. Київ. Сер. А, 2 (11): 15-25.]
MATUSZKIEWICZ W. (2008). Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roślinnych Polski. Wyd. 3. Warszawa: Wydwo Nauk. PWN. 540 p.
MEUSEL H., JAGER E., WEINERT E. (1965). Vergleichende Chorologie der zentraleuropaischen Flora. Jena: Fisch, Bd. 1-2.
MOSYAKIN S.L., FEDORONCHUK M.M. (1999). Vascular plants of Ukraine (a nomenclatural checklist). Kyiv. 346 p.
NOWAK A., NOWAK S., NOBIS M. (2014). Diversity and distribution of rush communities from the Phragmito-Magno-Caricetea class in Pamir Alai Mountains (Middle Asia: Tajikistan). Pakistan Journal of Botany, 46 (1): 27-64.
PROTOPOPOVA V.V., SHEVERA M.V. ta in. (2009). Ukr. botan. zhurn., 66 (6): 770-782. [ПРОТОПОПОВА В.В., ШЕВЕРА М.В. та ін. (2009). Види-трансформери у флорі Північного Причорномор'я. Укр. ботан. журн., 66 (6): 770-782]
RIVAS-MARTÍNEZ S., FERNÁNDEZ-GONZÁLEZ F., LOIDI J. et al. (2001). Syntaxonomical checklist of vascular plant communities of Spain and Portugal to association level. Itinera Geobotanica, 14: 5-341.
STRAZDAITE-BALEVICIENE J. (1988). Lietuvos augalijos sintaksonu kadastras. Vilnius: Lietuvos TSR Mokslu Akademija botanikos institutas. 13-41.
