Carbon sequestration ability of Quercus robur L. plantation in Feofania Park, Kyiv
DOI:
https://doi.org/10.14255/2308-9628/17.133/1Keywords:
radial growth, pedunculate oak, carbon storage.Abstract
Сarbon sequestration in young pedunculate oak (Quercus robur L.) trees stems growing in a Feofania Park stand were reconstructed in this article. We used standard dendrochronological approaches to obtain tree-ring and basal area chronologies (1932–2015). The mean radial growth rate of studied trees at age 65 was 3.18±1.06 mm per year and ranged from 1.86 to 5.49 mm per year. In 2015, a carbon mass in an oak stem reached mean value of 366±176 kg and ranged between 167 and 922 kg depending from a stem diameter. Pedunculate oak fixating ability increases from 2 and 5 kg carbon per year at age 20 and 30 to 10 kg carbon per year at 45–72.
References
BABST F., BOURIAUD O., FRANK D. (2012). A new sampling strategy for tree-ring based forest productivity estimates. ATR TRACE Proceedings, 10: 62–70.
BRONISZ A. BIJAK S., BRONISZ K., ZASADA M. (2012). Climate influence on radial increment of oak (Quercus sp.) in Central Poland. Geochronometria, 39 (4): 276–284.
BROWN S. (2002). Measuring carbon in forests: current status and future challenges. Environmental Pollution, 116: 363–372.
BOURIAUD O., BREDA N., DUPOUEY J., GRANIER A. (2005). Is ring width a reliable proxy for stem biomass increment? A case study in European beech. Canadian Journal of Forest Research, 35: 2920–2933.
CAREY E.V., SALA A., KEANE R., CALLAWAY R.M. (2001). Are old forests underestimated as global carbon sinks? Global Change Biology, 7: 339–344.
CUFAR K., GRABNER M., MORGΌS A., MARTÍNEZ DEL CASTILLO E., MERELA M., DE LUIS M. (2014). Common climatic signals affecting oak tree-ring growth in SE Central Europe. Trees, 28 (5): 1267–1277. DIXON R.K., BROWN S., HOUGHTON R.A., SOLOMON A.M., TREXLER M.S., WISNIEWSKI J. (1994). Carbon pools and flux of Global forest ecosystems. Science, 263: 185–190.
GRANATA M.U., GRATANI L., BRACCO F., SARTORI F., CATONI R. (2016). Carbon stock estimation in an unmanaged old-growth forest: a case study from a broad-leaf deciduous forest in the Northwest of Italy. International Forestry Review, 18 (4): 444–451.
GRISSINO-MAYER H.D. (2001). Evaluating Crossdating Accuracy: A Manual and Tutorial for the Computer Program COFECHA. Tree-Ring Research, 57 (2): 205–221.
KOVAL I.M., KOSTIASHKIN D.S. (2015). Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy, 25 (6): 52–58. [КОВАЛЬ І.М., КОСТЯШКІН Д.С. (2015) Вплив клімату та рекреації на формування шарів річної деревини ранньої та пізньої форм Quercus robur L. у зеленій зоні Харкова. Науковий вісник НЛТУ України, 25 (6): 52–58]
LAKYDA P.I. (2002). Fitomasa lisiv Urainy. Ternopil: Zbruch: 256 p. [ЛАКИДА П.І. (2002). Фітомаса лісів України: монографія. Тернопіль: Збруч: 256 с.]
LAKYDA P.I., SHVYDENKO A.Z., SHCHEPASHCHENKO D.H., VASYLYSHYN R.D., BILOUS A.M., LAKYDA I.P., MATUSHEVYCH L.M. (2013). Bioresursy i pryrodokorustuvannia, 5 (5–6): 99–106. [ЛАКИДА П.І., ШВИДЕНКО А.З., ЩЕПАЩЕНКО Д.Г., ВАСИЛИШИН Р.Д., БІЛОУС А.М., ЛАКИДА І.П., МАТУШЕВИЧ Л.М. (2013) Біотична продуктивність лісів України в європейському екоресурсному вимірі. Біоресурси і природокористування, 5 (5–6): 99–106]
LUYSSAERT S., SCHULZE E.D., BORNER A., KNOHL A., HESSENMOLLER D., LAW B.E, CIAIS P., GRACE J. (2008). Old-growth forests as global carbon sinks. Nature, 455: 213–215.
MATTHEWS G. (1993). The carbon content of trees. Forestry Commission Technical Paper 4. Forestry Commission: Edinburgh: 21 р.
NETSVETOV M.V., SUSLOVA E.P. (2009). Promyshlennaia botanika, 9: 60–67. [НЕЦВЕТОВ М.В., СУСЛОВА Е.П. (2009). Механическая устойчивость деревьев и кустарников к вибрационным загрузкам. Промышленная ботаніка, 9: 60–67]
NETSVETOV M.V., PROKOPUK YU.S. (2016). Ukr. Bot. J., 73 (2): 126–133. [НЕЦВЕТОВ М.В., ПРОКОПУК Ю.С. (2016). Вік та радіальний приріст старовікових дерев Quercus robur парку «Феофанія». Укр. бот. журн., 73 (2): 126–133]
PADUN I.M. (1985). Ukr. Bot. J., 42 (2): 17–20. [ПАДУН І.М. (1985). Сучасний стан рослинності урочища Феофанія. Укр. бот. журн., 42 (2): 17–20]
PALADINIĆ E., VULETIĆ D., MARTINIĆ I., MARJANOVIĆ H., INDIR K., BENKO M., NOVOTNY V. (2009). Forest biomass and sequestered carbon estimation according to main tree components on the forest stand scale. Periodicum Biologorum, 111 (4): 459–466.
POPA I., LECA S., CRĂCIUNESCU A., SIDOR C., BADEA O. (2013). Dendroclimatic response variability of Quercus species in the Romanian Intensive Forest Monitoring Network. Not Bot Horti Agrobo, 41 (1): 326–332.
PROKOPUK YU.S. NEYSVETOV M.V. (2016). Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy, 26 (3): 158–164. [ПРОКОПУК Ю.С., НЕЦВЕТОВ М.В. (2016). Динаміка депонування вуглецю в стовбуровій біомасі Quercus robur L. парку «Феофанія». Науковий вісник НЛТУ України, 26 (3): 158–164]
RADCHENKO V.H., BAIRAK O.M. (2009). Zhyva Ukraina, 1–2: 2–4. [РАДЧЕНКО В.Г., БАЙРАК О.М. (2009). Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва «Феофанія»: історія створення, соціально-екологічна роль, шляхи збереження. Жива Україна, 1–2: 2–4]
SANDERS T.G.M., PITMAN R, BROADMEADOW M.S.G. (2014). Species-specific climate response of oaks (Quercus spp.) under identical environmental conditions. iForest, 7: 61–69.
SOMOGYI Z., CIENCIALA E., MÄKIPÄÄ R., MUUKKONEN P., LEHTONEN A., WEISS P. (2007). Indirect methods of large-scale forest biomass estimation. Eur. J. Forest Res., 126: 197–207.
STATE of Europe’s Forests (2015). FAO/Forest Europe report. European forests: status, trends and policy responses. 341 p.
WALLE I.V., MUSSCH S., SAMSON R., LUST N., LEMEUR R. (2001). The above and belowground carbon pools of two mixed deciduous forest stands located in East-Flanders (Belgium). Annals of Forest Science, 58: 507–517.
