Урочище Буркутські плавні – оазис північної бріофлори на півдні степової зони України
DOI:
https://doi.org/10.14255/2308-9628/18.141/5Ключові слова:
сфагнові мохи, Чалбаська арена, нижньодніпровські піски.Анотація
У статті підведено підсумки вивчення бріофлори урочища за 1983–2017 роки. Урочище розташоване на Чалбаській арені Нижньодніпровських пісків на півдні степової зони України за 20–25 км від берега Чорного моря. На позитивних елементах рельєфу домiнує псамофiтний степ, на негативних – луки та водно-болотні угруповання в комплексi з березовими, вільховими, осиковими та дубовими гайками. Вони є залишками лісів Геродотовської Гілеї. Значна частина пісків заліснена сосновими насадженнями. Бріофлора нараховує 63 види 36 родів 23 родин відділів Marchantiophyta та Bryophyta. Переважають види Bryopsida – 54, що складає 79,38% бріофлори. Домінують родини Amblystegiaceae та Brachytheciaceae, 9 та 8 видів відповідно (25,93%). У родовому спектрі переважають Brachythecium, Sphagnum та Оrthotrichum (по 8,10% кожен). Домінують бореальні (29 видів або 45,82%) та неморальні (23 види – 36,34%), що мігрують по річкових долинах з північних зон на південь. Міграційний характер бріофлори підкреслюють, також, типи ареалів видів: біполярний – 25 видів (39,5%) та голарктичний – 16 (25,28%). Серед екоморф домінують мезоксерофіти – 20 видів (31,6%), геліосціофіти – 33 (52,14%), інцертофіти – 52 (82,16 %), олігомезотрофи та мезотрофи (по 18 видів (56,88%), з біоморф – килим плоский – 18 видів (28,44%) та дернина рихла або пухка – 16 (25,28%), переважають дводомні види – (53,2%), за ценотичною активністю - середньо активні – 18 (28,44%) та неактивні – 17 (26,28%). Видів синантропної апофітної фракції 31 вид (49,2%). Найбільший інтерес викликають сфагнові мохи, їх знайдено 5 видів. Урочище Буркутські плавні є найпівденнішим знаходищем сфагнових мохів в Україні, що заслуговує на охорону, а саме на включення усіх місцезростань сфагнів до національного природного парку «Олешківські піски». Наводяться точки зору щодо часу та шляхів міграції сфагнів та інших бріофітів на південь України.
Посилання
ARAP R.YA., BEZUSKO L.G., SYABRYAJ S.V., TIMCHENKO T.V., YAKOVENKO S.A. (1992). Supplement to history of vegetation in the south of Ukraine in Neogene-Anthropogene (according to paleopalinological data). Ukr. Bot. J., 49 (6): 46–49. (in Ukrainian)
ARTYUSHENKO A.T. (1970). Rastitelnost lesostepi i stepi Ukrainy v chetvertichnom periode. Kyiv: Naukova dumka, 173 p. (in Russian)
ARTYUSHENKO A.T., BACHURINA A.F. (1958). New data on the stratigraphy and spore and pollen investigation of the Kardashinka peat bog. Ukr. Bot. J., 15 (3): 60–70. (in Ukrainian)
BACHURINA A.F., BOIKO M.F. (1978). Bryophyta of afforested are of the Black Sea Reservation. Ukr. Bot. J., 35 (2): 149–152. (in Ukrainian)
BEZUSKO L.H., BEZUSKO A.H. (2000). Do pytannya pro poshyrennya lisiv u Nyzhnomu Podniprovyi u piznomu holotseni (za palinolohichnymy danymy). Naukovi zapysky NAUKMA. Biolohiya ta ekolohiya, 18: 4–12.
BEZUSKO L.H., MOSYAKIN S.L., BEZUSKO A.H. (2011). Zakonomirnosti ta tendentsii rozvytku roslynnoho pokryvu Ukrainy u piznomu pleystotseni ta holotseni. Kyiv: Alterpres, 448 p.
BOIKO M.F. (1986). Znakhidka sfahnovykh mokhiv na Khersonshchyni. Ukr. Bot. J., 43 (2): 38. (in Ukrainian)
BOIKO M.F. (1987). O sfahnovykh mkhakh stepnoy zony evropeyskoy chasty SSSR. Botan. Journ., 4: 466–472. (in Russian)
BOIKO M.F. (1988). New discoveries of rare and endangered plant species in Kherson and Mykolaiv regions. Ukr. Bot. J., 45 (5): 84–87. (in Ukrainian)
BOIKO M.F. (2010). Red List of Bryobionta of Ukraine. Rare and endangered species of the Briobionta of Ukraine. Kherson: Ailant, 94 p. (in Ukrainian)
BOIKO M.F. (2014). The Second checklist of Bryobionta of Ukraine. Chornomors’k. bot. z., 10 (4): 426–487. doi: 10.14255/2308-9628/14.104/2 BOIKO M.F., MOSKOV N.V., TYHONOV V.I. (1987). Rastytelnyi myr Khersonskoy oblasty. Symferopol: Tavria, 144 p. (in Russian)
GEOHRAFICHNA entsyklopediya Ukrainy v 3-kh tomakh. Т. 1. (1989). Marynych O.M. (ed.). К.: URE, 416 p. (in Ukrainian)
GORDIENKO I.I. (1969). Oleshkovskie peski i biogeocenoticheskie svjazi v processe ih zarostanija. Kyiv: Naukova dumka, 186 p. (in Russian)
GRYN F.O. (1954). Pro mynule i suchasne lisovykh haykiv na Nyzhnodniprovskykh piskakh. Botan. Journ., 11 (1): 45–54. (in Ukrainian)
DOROFEEB P.I. (1955). O nakhode pontycheskoy flory na Ukrayne. DAN SSSR, 102 (5): 1017–1018. (in Russian)
ELLIS L.T., ALEFFI M., BEDNAREK-OCHYRA H., BAKALIN V.A., BOIKO M., CALLEJA J.A., FEDOSOV V.E., IGNATOV M.S., IGNATOVA E.A., GARILLETI R., HALLINGBÄCK T., LÖNNELL N., HODGETTS N., KIEBACHER T., LARRAÍN J., LEBOUVIER M., LÜTH M., MAZIMPAKA V., VIGALONDO B., LARA F., NATCHEVA R., NOBIS M., NOWAK A., ORGAZ J.D., GUERRA J., PANTOVIĆ J., NIKOLIĆ N., SABOVLJEVIĆ M.S., SABOVLJEVIĆ A.D., PISARENKO O.YU., PLÁŠEK V., SKOUPÁ Z., POPONESSI S., PRIVITERA M., PUGLISI M., SKUDNIK M., WANG Q.H. (2017). New national and regional bryophyte records, 51. Journal of Bryology, 39 (2): 177–190.
ILNYTSKII O.A., BOIKO M.F., FEDORCHUK M.I., DEREVIANKO V.M., SHYSHKIN V.A. (2005). Osnovy fytomonitorinha (monohrafyya). Kherson: Ailant, 345 p. (in Russian)
KHODOSOVTSEV A.YE., BOІKO M.F., NADYEINA O.V., KHODOSOVTSEVA YU.A. (2011). Lichen and bryophyte associations on the lower Dnieper sand dunes: syntaxonomy and weathering indication. Chornomors’k. bot.z, 7 (1): 44–66. doi: 10.14255/2308-9628/11.71/5 (in Ukrainian)
KREMENETSKII K.V. (1991). Paleoekolohyya drevneyshykh zemledeltsev y skotovodov Russkoy ravnyny. M.: YH AN SSSR, 188 p. (in Russian)
LAVRENKO E.M. (1936). O genezise sfagnovikh bolot v predelakh stepnoy zony v baseyne rek Buga, Dnepra i Dona. Sov. Bot., 3: 24–42. (in Russian)
LAVRENKO E.M. (1973). Borealnaya rastitelnost Limanskoy gruppy ozer i bolot v doline Srednego Dontsa. Probl. biogeotsenol., geobot. i botan. geogr.: 125–155. (in Russian)
LAVRENKO E.M., IZVEKOVA Z.T. (1936). Do vivchennya landshaftiv i stratigrafii Kardashinskogo bolota v mezhakh nizu Dnipra. Chetvertinniy period, 112: 3–14. (in Ukrainian)
MATEO R.G., BROENNIMANN O., NORMAND S., PETITPIERRE B., ARAÚJO M.B., SVENNING J.-C., BASELGA A., FERNÁNDEZ-GONZÁLEZ F., GÓMEZ-RUBIO V., MUÑOZ J., SUAREZ G.M., LUOTO M., GUISAN A., VANDERPOORTEN A. (2016). The mossy north: an inverse latitudinal diversity gradient in European bryophytes. Sci. Rep., 6: 25546. doi: 10.1038/srep25546
PRYRODA Khersonskoi oblasti (1998). Boiko M.F. (ed.). K.: Fitosotsiotsentr, 120 p. (in Ukrainian)
RED data book of Ukraine. Plant kingdom (1996). Sheliah-Sosonko Yu.P. (ed). Kyiv: Entstyklopedia, 608 р. (in Ukrainian)
RED data book of Ukraine. Plant kingdom (2009). Didukh Ya.P. (ed). Kyiv: Globalkonsalting, 612 р. (in Ukrainian)
TORFOVO-bolotniy fond URSR, yogo rayonuvannya ta vykorystannya (1973). K.: Naukova dumka, 263 p. (in Ukrainian)
SCHOFIELD W.B. (1988). Bryophyte disjunctions in the Northern Hemisphere: Europe and North America. Botanical Journal of the Linnean Society, 98 (21): 1–224.
SCHOFIELD W.B., CRUM H.A. (1972). Disjunctions in bryophytes. Annals Missouri Botanical Garden, 5: 174–202.
SHCHEKINA N.A. (1975). Istoriya razvitiya rastitelnogo pokrova Khersonskoy i Nikolaevskoy oblastey v sarmatskom veke. Flora, sistematika i filogeniya rasteniy: 265–278. (in Russian)
SHCHEKINA N.A. (1979). Istoriya flory i rastitelnosti yuga evropeyskoy chasti SSSR v pozdnem miotsene – rannem pliotsene. Kiev: Nauk. dumka, 198 p. (in Russian)
VEKLYCH L.P. (1982). Paleoetapnost i stratotypy pochvennykh formatsyi verkhneho kaynozoya. Kyiv: Naukova dumka, 208 p. (in Russian)
ZELENA knyha Ukrainy (2009). Didukh Ya.P. (Ed.) Kyiv: Alterpres, 448 p. (in Ukrainian)
ZEROV D.K. (1936). Do vyvchennya stratyhrafii sfahnovykh bolit druhykh (borovykh) teras richok systemy Dnipra. Naukovi zapysky Kyiv. derzh. un-tu, 2: 41–55. (in Russian)
ZEROV D.K. (1946). Stratyhrafiya sfahnovykh bolit stepovoi chastyny URSR. Bot. zhurn. AN URSR, 3 (3–4): 29–34. (in Ukrainian)
