Созофіти степової зони України та їх представленість у проектованій екомережі
DOI:
https://doi.org/10.14255/2308-9628/14.103/6Ключові слова:
екомережа, созофіти, охорона, степ.Анотація
Робота здійснена на основі аналізу раритетного різноманіття регіону, який відзначається найбільшою вразливістю в Україні, надмірною фрагментацією та значною деградацією екосистем, ємність яких значною мірою вичерпана. Проведено аналіз систематичної, екологічної та географічної структури созофітів степової зони України та елементів екомережі. Встановлено, що на територіях елементів проектованої екомережі (природних ядер і екокоридорів) зростає 173 види судинних рослин, занесених до Червоної книги України (ЧКУ) (2009), що становить 73,6 % їхньої чисельності у степовій зоні. Проведений порівняльний аналіз флори раритетних видів степової зони України та в елементах екомережі не виявив суттєвих розбіжностей за його показникамим. Виявлено, що провідні місця в обох аналізованих групах займають види родин Fabaceae, Poaceae i Orchidaceae. Показано, що проектована екомережа значною мірою представляє всі умови для збереження, відновлення та охорони видів, занесених до ЧКУ. Виявлений розподіл раритетного видового складу на територіях адміністративних областей можна прийняти за точку відліку для оцінки ефективності охоплення геосистем, придатних для їхнього збереження, та опрацювання заходів відновлення і охорони, зокрема на ділянках проектованої екомережі. Трапляння видів, занесених до ЧКУ, у елементах проектованої екомережі адміністративних територій є досить нерівномірним і, звичайно, відрізняється від природного. За коефіцієнтом подібності Жаккара між раритетною флорою території адміністративних областей та відмічених у елементах екомережі степової зони України встановлено, що найбільш схожі Херсонська (0,9), Миколаївська (0,61), Донецька (0,7) і Одеська (0,6) області. Виявлена недостатня представленість рідкісних видів степової зони України на територіях елементів екомережі. Певною мірою це зумовлено також ступенем дослідження флори та її раритетної компоненти. Так, меншим значенням коефіцієнта подібності характеризуються Луганська, Запорізька і Дніпропетровська (0,5) області. Найменшими значеннями коефіцієнта подібності у межах степової зони характеризуються Харківська (0,4) і Кіровоградська (0,3) області. Це розходження, зумовлене суб’єктивними причинами, вимагає перегляду окремих методичних підходів, зокрема у раритетній частині «Положення про формування екомережі України». Насамперед, це стосується закріплення принципу пріоритету представленості в елементах екомережі всього або максимально повного раритетного фіторізноманіття адміністративної області або фізико-географічниої території. Не менш важливою має бути повнота популяційної представленості раритетних видів, що є складиним завданням, але таким, що має бути розв’язане.
Посилання
BOIKO M.F. (2001). Terytoriia Khersonschyny v natsionalnii ekolohichnii merezhi Ukrainy. Falts-Feinivski
chytannia. Kherson: Terra: 29-31. [БОЙКО М.Ф. (2001). Територія Херсонщини в національній екологічній мережі України. Фальц-Фейнівські читання. Херсон: Терра: 29-31]
BOIKO M.F., MOSKOV N.V., TIKHONOV V.I. (1987). Rastitelnyi mir Khersonskoi oblasti. Simferopol: Tavriia: 142 p. [БОЙКО М.Ф., МОСКОВ Н.В., ТИХОНОВ В.И. (1987). Растительный мир Херсонской области. Симферополь: Таврия: 142 с.]
BOIKO M.F., CHORNYI S.H. (2001). Ekolohiia Khersonschyny. Kherson: Terra: 156 p. [БОЙКО М.Ф., ЧОРНИЙ С.Г. (2001). Екологія Херсонщини. Херсон: Терра: 156 с.]
BOIKO M.F., PIDHAINYI M.M. (2002). Chervonyi spysok Khersonskoi oblasti. Kherson: Terra: 27 p. [БОЙКО М.Ф., ПІДГАЙНИЙ М.М. (2002). Червоний список Херсонської області. Херсон: Терра: 27 с.]
BOIKO P.M. (2010). Nyzhniodniprovskyi ekokorydor Natsionalnoi ekomerezhi Ukrainy. Kherson: Ailant: 204 p. [БОЙКО П.М. (2010). Нижньодніпровський екокоридор Національної екомережі України. Херсон: Айлант: 204 с.]
BURDA R.I., OSTAPKO V.M. (1995). Introduktsia i akklimatizatsiia rastenii, 24: 31-36. [БУРДА Р.И., ОСТАПКО В.М. (1995). Фитосозологическая роль заказника «Белосарайская коса». Интродукция и акклиматизация растений, 24: 31-36]
DUBYNA D.V., USTYMENKO P.M., VAKARENKO L.P. (2007). Chornomorsk. bot. z., 3 (2): 70-87. [ДУБИНА Д.В., УСТИМЕНКО П.М., ВАКАРЕНКО Л.П. (2007) Екомережа південної Бессарабії. Чoрноморськ. бот. ж., 3 (2): 70-87]
DUBYNA D.V., USTYMENKO P.M., VAKARENKO L.P., BOIKO P.M., BOIKO M.F. (2010). Chornomorsk. bot. z., 6 (3): 325-337. [ДУБИНА Д.В., УСТИМЕНКО П.М., ВАКАРЕНКО Л.П., БОЙКО П.М., БОЙКО М.Ф. (2010). Регіональна екомережа в контексті охорони та відновлення рослинного покриву степової зони України. Чoрноморськ. бот. ж., 6 (3): 325-337]
DUBYNA D.V., USTYMENKO P.M., VAKARENKO L.P., BOIKO P.M., BOIKO M.F. (2011). Chornomorsk. bot. z., 7 (4): 318-328. [ДУБИНА Д.В., УСТИМЕНКО П.М., ВАКАРЕНКО Л.П., БОЙКО П.М., БОЙКО М.Ф. (2011). Екомережа степової зони України: графічна модель, структурні елементи. Чoрноморськ. бот. ж., 7 (4): 318-328]
EKOMEREZHA stepovoi zony Ukrainy: pryntsypy stvorennia, struktura, elementy (2013). Kyiv: LAT&K: 409 p. [ЕКОМЕРЕЖА степової зони України: принципи створення, структура, елементи (2013). Київ: LAT&K: 409 с.]
KOLOMIYCHUK V.P. (1999). Roslynnist ostroviv Molochnoho lymanu (Zaporizka obl.). Aktualni pytannia botaniky ta ekolohii. Nizhyn: 37-38. [КОЛОМІЙЧУК В.П. (1999). Рослинність островів Молочного лиману (Запорізька обл.). Актуальні питання ботаніки та екології. Ніжин: 37-38]
KOLOMIYCHUK V.P. (2000a). Ukr. botan. zhurn., 57 (6): 702-706. [КОЛОМІЙЧУК В.П. (2000a). Рідкісні види островів Північно-Західного Приазов’я та Присивашшя. Укр. ботан. журн., 57 (6): 702-706]
KOLOMIYCHUK V.P. (2000b.) Pytannia bioindykatsii ta ekolohii, 5 (2): 88-97. [КОЛОМІЙЧУК В.П. (2000б). Флористичне та ценотичне різноманіття островів Молочного лиману (Запорізька обл.). Питання біоіндикації та екології, 5 (2): 88-97]
KOLOMIYCHUK V.P. (2008). Zapovidna sprava v Ukraini, 14 (1): 61-66. [КОЛОМІЙЧУК В.П. (2008). Ключові ботанічні території Північного Приазов’я. Заповідна справа в Україні, 14 (1): 61-66]
KOLOMIYCHUK V.P. (2010). Zapovidna sprava v Ukraini, 16 (3): 325-337. [КОЛОМІЙЧУК В.П. (2010). Екологічна мережа Запорізької області. Заповідна справа в Україні, 16 (3): 325-337]
KONDRATYUK E.N., BURDA R.I., OSTAPKO V.M. (1985). Konspekt flory jugo-vostoka Ukrainy. Sosudistye rasteniia. Kyiv: Nauk. dumka: 272 р. [КОНДРАТЮК Е.Н., БУРДА Р.И., ОСТАПКО В.М. (1985). Конспект флоры юго-востока Украины. Сосудистые растения. Київ: Наукова думка: 272 с.]
LAKIN G.F. (1968). Biometria. Moscow: Vysshaia shkola: 284 р. [ЛАКИН Г.Ф. (1968). Биометрия. Москва: Высшая школа: 284 с.]
MOYSIYENKO I.I. (2005). Visti biosfernoho zapovidnyka «Askaniia-Nova», 7: 32-39. [МОЙСІЄНКО І.І. (2005). Анотований список судинних рослин ботанічного заказника місцевого значення «Яковлівський» (Миколаївська обл., Україна). Вісті біосферного заповідника «Асканія-Нова», 7: 32-39]
MOYSIYENKO I.I. (2011). Chornomorsk. bot. zh., 7 (4): 347-355. [МОЙСІЄНКО І.І. (2011). Ескіз екологічної екомережі Північного Причорномор’я. Чорноморськ. бот. ж., 7 (4): 347-355]
MOSYAKIN S., FEDORONCHUK M. (1999). Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. Kyiv: 346 p. OPREDELITEL vysshih rastenii Ukrainy (1987). Kiev: Naukova Dumka: 548 p. [ОПРЕДЕЛИТЕЛЬ высших растений Украины (1987). Киев: Наукова Думка: 548 с.]
REHIONALNA ekomerezha Donetskoi oblasti: kontseptsiia, prohrama ta skhema. Donetsk: Vyd-vo Tov Tekhnopak: 96 p. [РЕГІОНАЛЬНА екомережа Донецької області: концепція, програма та схема Донецьк: Вид-во Тов Технопак: 96 с.]
USTYMENKO P.M., SHELIAH-SOSONKO YU.R., VAKARENKO L.P. (2007). Rarytetnyi fitotsenofond Ukrainy. Kyiv: Fitosotsiotsentr: 268 p. [УСТИМЕНКО П.М., ШЕЛЯГ-СОСОНКО Ю.Р., ВАКАРЕНКО Л.П. (2007). Раритетний фітоценофонд України. Київ: Фітосоціоцентр: 268 с.]
CHERVONA knyha Ukrainy. Roslynnyi svit (2009). Kyiv: Hlobalkonsaltynh: 900 p. [ЧЕРВОНА книга України. Рослинний світ (2009). Київ: Глобалконсалтинг: 900 с.]
SHEVCHUK O.M., OSTAPKO V.M., KOHAN T.P., KUPENKO N.P. (2009). Promyshlennaia botanika, 9: 15-24. [ШЕВЧУК О.М., ОСТАПКО В.М., КОХАН Т.П., КУПЕНКО Н.П. (2009). Опыт проектирования экологической сети локального уровня в степном ландшафте Северного Приазовья. Промышленная ботаника, 9: 15-24]
SHELYAG-SOSONKO JU.R., GRODZINSKIJ M.D., ROMANENKO V.D. (2004). Koncepciia, metody i kriterii sozdaniia ekoseti Ukrainy. Kiev: Fitosotsiotsentr: 144 p. [ШЕЛЯГ-СОСОНКО Ю.Р., ГРОДЗИНСКИЙ М.Д., РОМАНЕНКО В.Д. (2004). Концепция, методы и критерии создания экосети Украины. Киев: Фитосоциоцентр: 144 с.]
