Вуглецедепонувальна здатність насадження Quercus robur L. парку «Феофанія», м. Київ
DOI:
https://doi.org/10.14255/2308-9628/17.133/1Ключові слова:
радіальний приріст, дуб черещатий, депонований вуглець.Анотація
На основі деревно-кільцевої хронології (1932–2015 рр.) реконструйовано та оцінено вміст вуглецю у стовбуровій біомасі насадження дуба звичайного (Quercus robur L.) парку «Феофанія». Середній річний радіальний приріст у досліджених дерев з середнім віком 65 років становить 3,18±1,06 мм та варіює в межах 1,86–5,49 мм. Станом на 2015 рік у стовбурі одного дерева в середньому накопичено 366±176 кг вуглецю, що коливається в межах 167–922 кг залежно від величини діаметру дерева. Встановлено, що у дуба звичайного із збільшенням віку підвищується його вуглецедепонувальна здатність. У віці 20 років досліджені дерева в середньому накопичували 2 кг/рік, у 30 років – 5 кг/рік, у віці 45–72 роки близько 10 кг/рік.
Посилання
BABST F., BOURIAUD O., FRANK D. (2012). A new sampling strategy for tree-ring based forest productivity estimates. ATR TRACE Proceedings, 10: 62–70.
BRONISZ A. BIJAK S., BRONISZ K., ZASADA M. (2012). Climate influence on radial increment of oak (Quercus sp.) in Central Poland. Geochronometria, 39 (4): 276–284.
BROWN S. (2002). Measuring carbon in forests: current status and future challenges. Environmental Pollution, 116: 363–372.
BOURIAUD O., BREDA N., DUPOUEY J., GRANIER A. (2005). Is ring width a reliable proxy for stem biomass increment? A case study in European beech. Canadian Journal of Forest Research, 35: 2920–2933.
CAREY E.V., SALA A., KEANE R., CALLAWAY R.M. (2001). Are old forests underestimated as global carbon sinks? Global Change Biology, 7: 339–344.
CUFAR K., GRABNER M., MORGΌS A., MARTÍNEZ DEL CASTILLO E., MERELA M., DE LUIS M. (2014). Common climatic signals affecting oak tree-ring growth in SE Central Europe. Trees, 28 (5): 1267–1277. DIXON R.K., BROWN S., HOUGHTON R.A., SOLOMON A.M., TREXLER M.S., WISNIEWSKI J. (1994). Carbon pools and flux of Global forest ecosystems. Science, 263: 185–190.
GRANATA M.U., GRATANI L., BRACCO F., SARTORI F., CATONI R. (2016). Carbon stock estimation in an unmanaged old-growth forest: a case study from a broad-leaf deciduous forest in the Northwest of Italy. International Forestry Review, 18 (4): 444–451.
GRISSINO-MAYER H.D. (2001). Evaluating Crossdating Accuracy: A Manual and Tutorial for the Computer Program COFECHA. Tree-Ring Research, 57 (2): 205–221.
KOVAL I.M., KOSTIASHKIN D.S. (2015). Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy, 25 (6): 52–58. [КОВАЛЬ І.М., КОСТЯШКІН Д.С. (2015) Вплив клімату та рекреації на формування шарів річної деревини ранньої та пізньої форм Quercus robur L. у зеленій зоні Харкова. Науковий вісник НЛТУ України, 25 (6): 52–58]
LAKYDA P.I. (2002). Fitomasa lisiv Urainy. Ternopil: Zbruch: 256 p. [ЛАКИДА П.І. (2002). Фітомаса лісів України: монографія. Тернопіль: Збруч: 256 с.]
LAKYDA P.I., SHVYDENKO A.Z., SHCHEPASHCHENKO D.H., VASYLYSHYN R.D., BILOUS A.M., LAKYDA I.P., MATUSHEVYCH L.M. (2013). Bioresursy i pryrodokorustuvannia, 5 (5–6): 99–106. [ЛАКИДА П.І., ШВИДЕНКО А.З., ЩЕПАЩЕНКО Д.Г., ВАСИЛИШИН Р.Д., БІЛОУС А.М., ЛАКИДА І.П., МАТУШЕВИЧ Л.М. (2013) Біотична продуктивність лісів України в європейському екоресурсному вимірі. Біоресурси і природокористування, 5 (5–6): 99–106]
LUYSSAERT S., SCHULZE E.D., BORNER A., KNOHL A., HESSENMOLLER D., LAW B.E, CIAIS P., GRACE J. (2008). Old-growth forests as global carbon sinks. Nature, 455: 213–215.
MATTHEWS G. (1993). The carbon content of trees. Forestry Commission Technical Paper 4. Forestry Commission: Edinburgh: 21 р.
NETSVETOV M.V., SUSLOVA E.P. (2009). Promyshlennaia botanika, 9: 60–67. [НЕЦВЕТОВ М.В., СУСЛОВА Е.П. (2009). Механическая устойчивость деревьев и кустарников к вибрационным загрузкам. Промышленная ботаніка, 9: 60–67]
NETSVETOV M.V., PROKOPUK YU.S. (2016). Ukr. Bot. J., 73 (2): 126–133. [НЕЦВЕТОВ М.В., ПРОКОПУК Ю.С. (2016). Вік та радіальний приріст старовікових дерев Quercus robur парку «Феофанія». Укр. бот. журн., 73 (2): 126–133]
PADUN I.M. (1985). Ukr. Bot. J., 42 (2): 17–20. [ПАДУН І.М. (1985). Сучасний стан рослинності урочища Феофанія. Укр. бот. журн., 42 (2): 17–20]
PALADINIĆ E., VULETIĆ D., MARTINIĆ I., MARJANOVIĆ H., INDIR K., BENKO M., NOVOTNY V. (2009). Forest biomass and sequestered carbon estimation according to main tree components on the forest stand scale. Periodicum Biologorum, 111 (4): 459–466.
POPA I., LECA S., CRĂCIUNESCU A., SIDOR C., BADEA O. (2013). Dendroclimatic response variability of Quercus species in the Romanian Intensive Forest Monitoring Network. Not Bot Horti Agrobo, 41 (1): 326–332.
PROKOPUK YU.S. NEYSVETOV M.V. (2016). Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy, 26 (3): 158–164. [ПРОКОПУК Ю.С., НЕЦВЕТОВ М.В. (2016). Динаміка депонування вуглецю в стовбуровій біомасі Quercus robur L. парку «Феофанія». Науковий вісник НЛТУ України, 26 (3): 158–164]
RADCHENKO V.H., BAIRAK O.M. (2009). Zhyva Ukraina, 1–2: 2–4. [РАДЧЕНКО В.Г., БАЙРАК О.М. (2009). Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва «Феофанія»: історія створення, соціально-екологічна роль, шляхи збереження. Жива Україна, 1–2: 2–4]
SANDERS T.G.M., PITMAN R, BROADMEADOW M.S.G. (2014). Species-specific climate response of oaks (Quercus spp.) under identical environmental conditions. iForest, 7: 61–69.
SOMOGYI Z., CIENCIALA E., MÄKIPÄÄ R., MUUKKONEN P., LEHTONEN A., WEISS P. (2007). Indirect methods of large-scale forest biomass estimation. Eur. J. Forest Res., 126: 197–207.
STATE of Europe’s Forests (2015). FAO/Forest Europe report. European forests: status, trends and policy responses. 341 p.
WALLE I.V., MUSSCH S., SAMSON R., LUST N., LEMEUR R. (2001). The above and belowground carbon pools of two mixed deciduous forest stands located in East-Flanders (Belgium). Annals of Forest Science, 58: 507–517.
