Методологія досліджень топологічної диференціації рослинного покриву (на прикладі Дністровського каньйону)
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu1990-553X/2023-19-3-2Ключові слова:
екомери, топологічна диференціація, біотопи, рослинність, мезокомбінації, сигмасинтаксони.Анотація
Викладено методологію (підходи, методику) щодо оцінки еколого-топологічної диференціації рослинності (біотопів) та проілюстровано її використання на прикладі Дністровського каньйону. Проведено критичний аналіз відповідних термінів та запропоновано схематичну структуру їх співвідношень. Базовим поняттям топологічної структури є екомера, що на висотно-регіональному рівні представлена макрокомбінаціями біотопів, катенно-ландшафтному – мезокомбінаціями, фаціально-локальному – мікрокомбінаціями. Дністровський каньйон розглядається як модель еколого-топологічної диференціації катени долини річки, що включає мезокомбінації схилів та заплави. Основною одиницею мезокомбінації є ланки, які характеризуються відповідними фітоценозами (біотопами). За впливом зовнішніх факторів виділяються ряди, а за ознаками зміни ценотичної структури – геосерії. На основі порівняльного аналізу еколого- ценотичних профілів різних рядів та геосерій виділено 16 екосигмет, номінація яких дається на основі характерного синтаксону. Для прикладу проілюстровано специфічні петрофітно-трав’яний (Poetosigmetum versicoloris) та чагарниково-лісовий (Corno-Quercosigmetum) екомери. На основі синфіто- індикаційної оцінки та сучасних математичних методів (головних компонент РСА-ординації та побудови «теплових» матриць кореляційної залежності) встановлено характер взаємозалежностей між зміною показників екофакторів та їх вплив на диференціацію рослинних угруповань (біотопів). Отримані результати оцінки топологічної диференціації та їх кількісні (бальні) показники важливі для подальшого моніторингу, порівняльного аналізу та прогнозування можливих змін рослинного покриву.
Посилання
Abduloieva, O.S. & Didukh, Ya.P. (1999). Luchno-stepova roslynnist erodovanykh skhyliv Prydnistrov'ya (Natsionalnyi pryrodnyi park "Podilski Tovtry") v aspekti yiyi okhorony. Ukrainian Phytosociological Collection. Series A 3(14): 10–36. (in Ukrainian).
Abduloieva, O.S. (2002). Do syntaksonomii kserofitnoi trav'yanystoi roslynnosti Zakhidnoho Lisostepu. Ukrainian Phytosociological Collection. Series A 1(18): 124–143. (in Ukrainian).
Béguin, C., Géhu, J.-M. & Hegg, O. (1979). La symphytosociologie: une approche nouvelle des paysages végétaux. Documents phytosociologiques. . 4: 49–68.
Béguin, C. (1998). De l'utilisation des cartes phytosociologiques pour l'établissement des concepts de paysages végétaux (phytogéocoenoses). Saussurea 29: 149–165.
Béguin, C. (2007). De l'usage des cartes phytosociologique et géomorphologique pour la conceptualisation des unités de paysage végétal (Sigmeta), exemple dans la région de Lona (Valais – Suisse). Documents phytosociologiques 20: 155–166.
Béguin, C. (2009). Carte des paysages végétaux de la region Lona-Sasseneire (Valais). Bulletinde la Murithienne 126: 53–62.
Belikovich, A.V. (2000). Vegetational cover of Koryak Upland, northern particles. Vladivostok: Dalnauka, 420 p. (in Russian).
Blasi, C., Carranza, M-L., Frondoni, R. & Rosati, L. (2000). Ecosystem classification and mapping: a proposal for Italian landscapes. Applied Vegetation Science 3: 233–242.
Blasi, C., Di Pietro, R., Filibeck, G., Filesi, L., Ercole, S. & Rosati, L. (2010). Le Serie di vegetazione della regione Lazio. La Vegetazione d’Italia. Palombi Editori, Roma.: 281–309.
Blasi, C., Capotorti, G., Copiz, R., Guida, D., Mollo, B., Smiraglia, D. & Zavattero, L. (2014). Classification and mapping of the ecoregions of Italy. Plant Biosystems 148(6): 1255–1345.
Bulokhov, A.D. (2001). Travyanaya rastitelnost Yugo-Zapadnogo Nechernozemya Rossii, Bryansk: Izd-vo BrGU, 296 p. (in Russian).
Chalumeau, A. & Bioret, F. (2013). Méthodologie de cartographie phytosociologique en Europe: approches symphytosociologique et géosymphytosociologique. Synthèse bibliographique, 124 р.
Delbosc, P., Bacchetta, G., Gonçalves, J.-C., Bioret, F., Panaïotis, Ch., Lalanne, A., Pedrotti, F., Boullet, V. & Sawtschuk, J. (2015). Phytosociologie dynamico-catenale des vegetations de la Corse: methodologies typologique et cartographique. Geographie. Universite de Bretagne occidentale. Brest., 748 p.
Didukh, Ya.P. (1995). Struktura klassifikatsionnykh edinits rastitelnosti i ee taksonomicheskie kategorii. Ekologia and noosferologia 1(1–2): 56–73. (in Ukrainian).
Didukh, Ya.P. (2005). Theoretical approaches for the creation of ecosystems’ classification. Ukrainskyi fitotsenolohichnyi zbirnyk 1(23): 3–14. (in Ukrainian).
Didukh, Ya.P. (2012). Fundamentals of bioindication. Kyiv: Naukova Dumka, 342 р. (in Ukrainian).
Didukh, Y.P. (ed.) (2020). Biotopes of Steppe zone of Ukraine. Acad. of the National Academy of Sciences of Ukraine. Kyiv, Chernivtsi: DrukArt, 392 p.
Didukh, Ya.P. & Plyuta, P.H. (1994). Fitoindykatsiya ekolohichnykh faktoriv. Kyiv: Naukova Dumka, 280 p. (in Ukrainian).
Didukh, Ya.P. & Kontar, I.S. (1999). Topolohichna dyferentsiatsiya roslynnoho pokryvu vidslonen krystalichnykh porid lisovoi zony Ukrainy. Ukrainian Botanical Journal , 56(5): 454–460. (in Ukrainian).
Didukh, Ya.P. & Pavlyuk, V.S. (2008). The landscape and ecological peculiarities of distribution of rare plant communities in the soil pits of the Prut and Dnister forest-steppe. Ukrainian Botanical Journal 65(4): 495–503. (in Ukrainian).
Didukh, Ya.P., Fitsaylo, T.V., Korotchenko, I.A., Yakushenko, D.M., Pashkevych, N.A. & Aloshkina, U.M. (2011). Biotopy lisovoi ta lisostepovoi zon Ukrainy. Ed. Ya.P. Didukh. Kyiv: TOV Makros, 288 p. (in Ukrainian).
Didukh, Ya.P. & Vasheniak, I.А, (2013). Ecological and geobotanical zoning of Central Podillya. Ukrainian Botanical Journal 70(6): 715–722. (in Ukrainian).
Didukh, Ya.P., Chusova, O.O., Olshevska, I.A. & Polisсhuk, Yu.V. (2015). River valleys as the object of ecological and geobotanical research. Ukrainian Botanical Journal 72(5): 415–430. http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj72.05.415 (in Ukrainian).
Didukh, Ya.P., Mala, Y.I., Pashkevich, N.A., Fitsailo, T.V. & Khodosovtsev, O.E. (2016a). Biotopes of the Crimean Mountains. Ed. Ya.P. Didukh. Kyiv: TOV NVP Interservis, 292 p. (in Ukrainian).
Didukh, Ya.P., Chorney, I.I., Budzhak, V.V.,Tokaryuk, A.I., Kish, R.Ya., Protopopova, V.V., Shevera, M.V., Kozak, O.M., Kontar, I.S., Rozenblit, Yu.V. & Norenko, K.M. (2016b). Climatogenic changes of plant life of the Ukrainian Carpathians. Eds Ya.P. Didukh, I.I. Chorney. Chernivtsi: Druk Art, 280 p. (in Ukrainian).
Didukh, Ya.P. & Rozenblit, Yu.V. (2017). Methodological principles of selection and assessment of ecomers (using the Dnister Canyon as a case study). Ukrainian Botanical Journal 74(3): 227–247. (in Ukrainian). http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj74.03.227
Didukh, Ya.P. & Vasheniak, Yu.V. (2018). Vegetation of limestone outcrops in Western and Central Podillia (Ukraine) Tuexenia 38: 419–444. http://dx.doi.org/10.14471/2018.38.023
Dіdukh, Ya.P., Chorney, I.I., Budzhak, V.V., Vashenyak, Yu.A., Korzhyk, V.P., Rozenblit, Yu.V., Tokaryuk, A.I. & Mykhaylyuk, T.I. (2018). Rare tufa forming habitat in the Dnister River basin.Ukrainian Botanical Journal 75(2): 149–159. (in Ukrainian). https://doi.org/10.15407/ukrbotj75.02.149
Didukh, Ya.P. & Budzhak, V.V. (2020). Prohrama dlya avtomatyzatsii protsesu rozrakhunku balnykh pokaznykiv ekolohichnykh faktoriv: metodychni rekomendatsii. Chernivtsi: Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, 40 pp. (in Ukrainian).
Didukh, Ya.P., Kucher O.O., Rosenblit, Yu.V. & Chusova, O.O. (2022). Topological differentiation of the vegetation cover of the Sandomiria Upper Dnister geobotanical district. Ukrainian Botanical Journal 79(5): 277–289. (in Ukrainian).
Didukh, Ya.P. & Rosenblit, Yu.V. (2022). Ecological and topological differentiation of biotopes in the Mountain Crimea. Ukrainian Botanical Journal 79(4): 221–245. (in Ukrainian). https://doi.org/10.15407/ukrbotj79.04.221
Doing, H. (1979). Gesellschaftskomplexe und Landschaftskartierung. Methodische und praktische Überlegungen. Berichte des Geobotanischen Institutes ETH Stiftung Rübel 46: 31–61.
Dubyna, D.V., Dzyuba, T.P., Yemelyanova, S.M., Bahrikova, N.O., Borysova, O.V., Borsukevych, L.M., Vynokurov, D.S., Hapon, S.V., Hapon, Yu.V., Davydov, D.A., Dvoretskyi, T.V., Didukh, Ya.P., Zhmud, O.I., Kozyr, M.S., Konishchuk, V.V., Kuzemko, A.A., Pashkevych, N.A., Ryff, L.E.,
Solomakha, V.A., Felbaba-Klushyna, L.M., Fitsaylo, T.V., Chorna, H.A., Chorney, I.I., Shelyah-Sosonko, Yu.R. & Yakushenko, D.M. (2019). Prodrome of the Vegetation of Ukraine. Eds D.V. Dubyna, T.P. Dzyuba. Kyiv: Naukova Dumka, 782 p. (in Ukrainian).
Eliáš, P. (2017). Komentovaný prehľad rastlinných spoločenstiev: mikroregión Tribečsko. Schválil rektor Slovenskej poľnohospodárskej univerzity v Nitre. Nitra, 156 р.
Géhu, J.-M. (1977). Le concept de sigmassociation et son application à ľétudé du paysage végétal des falaises atlantiques francaises. Vegetatio 34(2): 117–125.
Géhu, J.-M. (1986). Des complexes de groupements végétaux à la phytosociologie paysagère contemporaine. Eds. J.-M. Géhu. Informatore Botanico Italiano. Bollettino della societa botanica Italiana 18(1–3): 53–83.
Géhu, J.-M. (1991). L'analyse symphytosociologique et géographique de l'espace.Théorie et méthodologie. Eds. J.-M. Géhu. Colloques Phytosociologiques 17: 11–46.
Géhu, J.-M. & Rivas-Martínez, S. (1981). Notions fondamentales de Phytosociologie. Berichte Symposium Intetnational Vereinigung Vegetationsk: 5–33.
Goncharenko, І., Semenishchenkov, Y. Tsakalos, J.-L. & Mucina, L. (2020). Thermophilous oak forests of the steppe and forest-steppe zones of Ukraine and Western Russia. Springer, Biologia: 17.
Grodzinskyi, М.D. (1993). The basics of landscape ecology. Кyiv: Lybid. (in Ukrainian).
Grodzinskiy, M.D. (2005). Piznannya landshaftu: mistse i prostir. Ed. M.D. Grodzinskiy. Kyiv: Vidavnichopoligrafichniy tsentr "Kiivskiy universitet", Vol.1, 431 s. (in Ukrainian).
Hammer, Ø., Harper, D. A.T. & Ryan, P.D. (2001). Past: Paleontological Statistics Software Package for Education and Data Analysis. Palaeontologia Electronica, vol. 4, issue 1, art. 4: 9 p, 178kb. http://palaeoelectronica.org/2001_1/past/issue1_01.htm
Hill, M.O. & Gauch, H.G. (1980). Detrended correspondence analisys, an improved ordination techmique. Vegetatio 42: 47–58.
Holub, V.B. & Chorbadze, N.B. (1991). Syhma-syntaksony ostrova Vranhelya. Rastytelnost. Biologicheskie nauki, Series botanika1: 124–133. [In russia].
Hrivnák, R., Slezák, M., Ujházy, K., Máliš, F., Blanár, D., Ujházyová, M. & Kliment, J. (2019). Phytosociological approach to scree and ravine forest vegetation in Slovakia. Annals of Forest Research 62(2): 183–200.
Izco, J. (2014). Symphytosociological nomenclature: new proposals. Lazaroa 35: 191–194. https://doi.org/10.5209/rev_LAZA.2014.v35.47003
Katenin, A.E. (1988). Klassifikatsiya neodnorodnykh territorialnykh edinits rastitelnogo pokrova na primere rastitelnosti tundrovoy zony. Botanical journal 73(2): 186–197. (іn Russian).
Katenin, A.E. (1989). Raznoobrazie formy i geometricheskoy struktury (uzora) territorialnykh edinits rastitelnogo pokrova tundrovoy zony. Krupnomasshtabnoe kartografirovanie rastitelnosti. L.: Vsesoyuznoe Botanicheskoe obshchestvo: 16–19. (in Russia).
Kononov, K.E. (1982). Luga poymy reki Leny (Ekologo-fitotsenoticheskiy analiz). Yakutsk: Knizhnoe izd-vo, 216 s. (in Russian).
Korotchenko, I.A. & Didukh, Ya.P. (1997). Stepova roslynnist pivdennoi chasty Levoberezhnoho Lisostepu Ukrainy. II. Klas Festuco-Brometea. Ukrainian Phytosociological Collection Series A 1(6): 20–39.
Kozak, M.I. (2012). Vyshcha vodna flora ta roslynnist Zakhidnoho Podillya: syntaksonomiya, antropohenna dynamika, okhorona. Ed. M.I. Kozak. Kam'yanets-Podilskyi: Medobory–2006, 268 pp.
Leontyev, D.V. (2007). Florystychnyi analiz u mikolohii: pidruchnyk. Kharkiv.: Vyd. hrupa "Osnova", 160 p. (in Ukrainian).
Masing, V. (1982). The plant cover of Estonian bogs: a structural analysis. In Peatland ecosystems (V. Masing, ed.) pp. 50–92. Tallinn: Valgus. (in Estonian).
Mirkin, B.M. (1970). O territorialnykh podrazdeleniyakh rastitelnogo pokrova rechnykh poym. Geobotanicheskoe kartografirovanie. Leningrad: 51–61. (in Russian).
Mirkin, B.M. (1974). Zakonomernosti razvitiya rastitelnosti rechnykh poym. Moskva: Nauka, 174 p. (in Russian).
Mirkin, B.M. (1975). O printsipakh tipizatsii khorologicheskikh edinits rastitelnogo pokrova rechnykh poym. Botanical journal 60(3): 313–321. (in Russian).
Mirkin, B.M. & Naumova, L.G. (2012).Sovremennoe sostoyanie osnovnykh kontseptsiy nauki o rastitelnosti. Pod red. B.M. Mirkin & L.G. Naumova. Institut biologii Ufimskogo nauchnogo tsentra RAN, 488 p. (in Russian).
Mucina, L., Bültmann, H., Dierßen, K. Theurillat, J.-P.,Raus, T., Čarni, A., Šumberová, K., Willner, W., Dengler, J., Gavilán García, R., Chytrý, M., Hájek, M., Di Pietro, R., Iakushenko, D., Pallas, J., Daniëls, F.J.A., Bergmeier, E., Santos Guerra, A., Ermakov, N., Valachovič, M., Schaminée, J.H.J.,
Lysenko, T., Didukh, Y.P., Pignatti, S., Rodwell, J.S., Capelo, J., Weber, H.E., Solomeshch, A., Dimopoulos, P., Aguiar, C., Hennekens, S.M., Tichý, L. (2016). Vegetation of Europe: hierarchical floristic classification system of vascular plant, bryophyte, lichen, and algal communities. Applied
Vegetation Science 19(1): 1–783. https://doi.org/10.1111/avsc.12257
Naumova, L.G., Gogoleva, P.A. & Mirkin, B.M. (1987). O symfitosotsiologii. Byulletin. MOIP, Otdel biologii 92(6): 60–72. (in Russian).
Onyshschenko, V.A. (2009). Forests of order Fagetalia sylvaticae in Ukraine. Ed. S.L. Mosyakin. Kyiv: Alterpress, 212 p. (in Ukrainian).
Rivas-Martínez, S. (1976). Synfitosociologia, una nueva metodologia para el studio del paisaje vegetal. Anales del Instituto Botánico A. J. Cavanilles 33: 179–188. (in Spain).
Rivas-Martínez, S. (1981). Les étages bioclimatiques, secteurs chorologiques et series de végétation de l’Espagne mediterranéenne. Ecologia Mediterranea 8(1–2): 275–288.
Rivas-Martínez, S. (1987). Nociones sobre Fitosociología, Biogeografía y Bioclimatología. La vegetación de España: 19–45.
Rivas-Martínez, S. (2005). Notions on dynamic-catenal phytosociology as a basis of landscape science. Plant Biosystems 139(2): 135–144.
Rokitskiy P.F. (1973). Biologicheskaya statistika. Ed. P. F. Rokitskiy. Minsk: visshaya shkola, 320 рр. [In belorusia].
Roleček J., Tichý, L., Zelený, D. & Chytrý, M. (2009). Modified TWINSPAN classification in which the hierarchy respects cluster heterogeneity. Journal of Vegetation Science 20: 596–602.
Rozenblit, Yu.V. (2020а). Ecomers of the Dnister Canyon floodplain. Ukrainian Botanical Journal 77(3): 156–172. (in Ukrainian).
Rozenblit, Yu.V. (2020b). Ecomers of the Dnister Canyon. Cand. Sci. Diss. Kyiv, M.G. Kholodny Institute of Botany NAS of Ukraine, 304 p. (manuscript). (in Ukrainian).
Schwabe, A. (1989). Vegetation complexes of flowing-water habitats and their importance for the differentiation of landscape units. Landscape Ecology 4: 237–253.
Schwabe, A. (1997). Sigmachorology as a subject of phytosociological research: A review. Phytocoenologia 27(4): 463–507.
Shamray, S.M. Zadorozhnyi, K.M. (2010). Biolohichni doslidzhennya. Planuvannya i provedennya. Eds. S.M. Shamray, K.M. Zadorozhnyi. Kh.: Vyd. Hrupa "Osnova", 112 p. (in Ukrainian).
Sochava, V.B. (1968). Rastitelnye soobshchestva i dinamika prirodnykh sistem. Doklady in-ta geografii Sibiri i Dalnego Vostoka, 20: 12–22. (in Russian).
Sochava, V.B. (1972). Klassifikatsiya rastitelnosti kak ierarkhiya dinamicheskikh sistem. Geobotanicheskoe kartografirovanie. Leningrad: 3–18. (in Russian).
Sochava, V.B. (1979). Rastitelnyi pokrov na tematicheskikh kartakh. Novosibirsk: Nauka, 190 s. (in Russian).
Tüxen, R. (1973). Vorschlag zur Aufnahme von Gesellschaftskomplexen in potentiell naturlichen Vegetationsgebieten. Acta Botanica Academiae Scientiarum Hungaricae 19(1–4): 379–384.
Tüxen, R. (1978). Bemerkungen zur historischen, bergifflichen und methodischen Grundlagen der Synsoziologie-Assoziationskomplexe (Sigmeten) und ihre praktische Anwendung R. Tüxen. In: Berichte der lntemationalen symposien der lntemationalen Vereinigungen fur Vegetationskunde Herausgegeben von R. Tüxen (Rientaln 4-7.4.1977). Vaduz: 3–16.
Tüxen, R. (1979). Sigmeten und Geosigmeten, ihre Ordung und ihre Bedeutung für Wissenschaft, Naturschutz und Planung. Biogeographie: 79–92.
Vashenyak, Yu.A. (2013). Forest-edge communities of the class trifolio-geranietea sanguinei th. Műller 1961 in Central Podillya. Biological System 5(2): 210–219. (in Ukrainian).
Whittaker, R.H. (1965). Dominance and Diversity in Land Plant Communities: Numerical relations of species express the importance of competition in community function and evolution. Science 147: 250−260. http://dx.doi.org/10.1126/science.147.3655.250
Yurtsev, B.A. (1988). Osnovnye napravleniya sovremennoy nauki o rastitelnom pokrove. Botanical Journal 73(10): 1380–1395. (in Russian)
