Гриби роду Epicoccum (Pleosporales, Dothideomycetes) як складова насіннєвої інфекції сільськогосподарських культур в Україні
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu1990-553X/2025-21-3-4Ключові слова:
біорізноманіття, пшениця, соя, контамінація насіння, діагностика, ідентифікація, культури, ITS-регіон рДНК, полімеразна ланцюгова реакціяАнотація
Рід Epicoccum належить до групи Phoma-подібних грибів з унікальними морфолого-культуральними особливостями. Його представники є поширеними сапротрофами та факультативними ендофітами, які часто виявляються на насінні сільськогосподарських культур. Через значну морфологічну варіабельність та наявність видів-двійників їх точна ідентифікація потребує залучення молекулярно-генетичних методів. В Україні такі дослідження досі не проводилися. Метою цієї роботи було уточнення видового складу грибів роду Epicoccum, асоційованих із насінням пшениці, ячменю та сої, вирощених у західних областях України, а також аналіз частоти їх виявлення. Дослідження було розпочато у 2019 році в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна, але з початком повномасштабної війні вимушено призупинено. У 2023–2024 роках роботу відновлено у науково-дослідному відділі агрохолдингу «Контінентал Фармерз Груп» у Тернопільській області. Матеріалом слугували зразки насіння з Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської та Хмельницької областей. Для ідентифікації ізолятів використовували культу¬ральні методи та аналіз ITS-регіону рибосомальної ДНК. У результаті встановлено, що переважна більшість культур належить до Epicoccum nigrum sensu stricto. Один ізолят з насіння ячменю іден¬тифіковано як Epicoccum tobaicum (= E. layuense), що стало першим підтвердженим випадком виявлення цього виду в Україні. Його визначення верифіковано в лабораторії професора Педро В. Круза (Westerdijk Fungal Biodiversity Institute, Нідерланди). Встановлено, що 2024 році середній рівень контамінації насіння пшениці Epicoccum spp. становив 2,7 %, а сої – 2,3 % для сої, хоча в окремих зразках ці показники сягали 16,8 % і 12,3 % відповідно. Показано, що наявність у зразках насіння Epicoccum spp. може ускладнювати їх фітосанітарну експертизу, зокрема спричиняти помилки при діагностиці фузаріозу. Отримані результати можуть бути використані для вдоскона¬лення протоколів мікологічного аналізу насіння та підвищення точності оцінювання його якості.
Посилання
Abed, R.M. (2021). Exploring fungal biodiversity of genus Epicoccum and their biotechnological potential. In: Industrially Important Fungi for Sustainable Development: Volume 1: Biodiversity and Ecological Perspectives. Cham: Springer International Publishing, 237–276. https://doi.org/10.1007/978-3-030-67561-5_7
Arenal, F., Platas, G., Monte, E. & Peláez, F. (2000). ITS sequencing support for Epicoccum nigrum and Phoma epicoccina being the same biological species. Mycological Research 104 (3): 301–303. https://doi.org/10.1017/S0953756299001537
Boerema, G.H., de Gruyter, J., Noordeloos, M.E. & Hamers, M.E.C. (2004). Phoma Identification Manual: Differentiation of specific and infra-specific taxa in culture. CABI Publishing. 470 p.
Čelepirović, N., Agbaba, S. N. & Vlahović, M. K. (2024). DNA barcoding of fungi in the forest ecosystem of the Psunj and Papuk Mountains in Croatia. South-East European Forestry 20: 1–17. https://doi.org/10.15177/seefor.20-17
Chen, Q., Hou, L.W., Duan, W.J., Crous, P.W. & Cai, L. (2017). Didymellaceae revisited. Studies in Mycology 87: 105–159. https://doi.org/10.1016/j.simyco.2017.06.002
Chen, Q., Jiang, J.R., Zhang, G.Z., Cai, L. & Crous, P.W. (2015). Resolving the Phoma enigma. Studies in Mycology 82:137–217. https://doi.org/10.1016/j.simyco.2015.10.003
Hou, L.W., Groenewald, J.Z., Pfenning, L.H., Yarden, O., Crous, P.W. & Cai, L. (2020). The Phoma-like dilemma. Studies in Mycology 96: 309–396. https://doi.org/10.1016/j.simyco.2020.05.001
Jensen, B.D., Knorr, K., & Nicolaisen, M. (2016). In vitro competition between Fusarium graminearum and Epicoccum nigrum on media and wheat grains. European Journal of Plant Pathology 146 (3): 657–670. https://doi.org/10.1007/s10658-016-0950-6
Kumar, S., Stecher G., Li M., Knyaz C. & Tamura, K. (2018). MEGA X: Molecular Evolutionary Genetics Analysis across computing platforms. Molecular Biology and Evolution 35 (6): 1547–1549. https://doi.org/10.1093/molbev/msy096
Link, J.H.F. (1816). Observationes in ordines plantarum naturales. Dissert. secunda, sistens nuperas de Mucedinum et Gastromycorum ordinibus observationes. Magazin für die Neuesten Entdeckungen in der Gesammten Naturkunde, Gesellschaft Naturforschender Freunde zu Berlin 7: 25–45.
MycoBank (2024). MycoBank Database. Westerdijk Fungal Biodiversity Institute, Utrecht, Netherlands. Available at: https://www.mycobank.org [Accessed July, 18, 2025].
Ogórek, R., Przywara, K., Piecuch, A., Cal, M., Lejman, A. & Matkowski, K. (2020). Plant–fungal interactions: a case study of Epicoccoum nigrum Link. Plants 9 (12): 1691. https://doi.org/10.3390/plants9121691
Ordza, T., Węgrzyn, E., Dominiak-Świgoń, M. & Lembicz, M. (2022). Mycobiota of rye seeds infected with ergot fungi. Current Research in Environmental & Applied Mycology (Journal of Fungal Biology) 12 (1): 95–101. https://doi.org/10.5943/cream/12/1/8
Punithalingam, E., Tulloch, M. & Leach, C.M. (1972). Phoma epicoccina sp. nov. on Dactylis glomerata. Transactions of the British Mycological Society 59 (3): 341–345.
Pusz, W., Tančić-Živanov, S., Kovačević, T., Kovač, M. & Kovačević, D. (2016). Characterization of the relationships between wheat cultivars, Fusarium Head Blight, and mycoflora grains. Polish Journal of Environmental Studies 25 (3): 1137–1143. https://doi.org/10.15244/pjoes/61880
Samson, R.A., Houbraken, J., Thrane, U., Frisvad, J.C. & Andersen, B. (2019). Food and Indoor Fungi In.: Westerdijk Laboratory Manual Series No. 2. Westerdijk Fungal Biodiversity Institute, Utrecht, The Netherlands. 481 p.
Schol-Schwarz, M.B. (1959). The genus Epicoccum. Transactions of the British Mycological Society 42 (2): 149–173.
Vilgalys, R. & Hester, M. (1990). Rapid genetic identification and mapping of enzymatically amplified ribosomal DNA from several Cryptococcus species. Journal of Bacteriology 172 (8): 4238–4246. https://doi.org/10.1128/jb.172.8.4238-4246.1990
White, T.J., Bruns T., Lee S. & Taylor, J. (1990). Amplification and direct sequencing of fungal ribosomal RNA genes for phylogenetics. PCR Protocols: A Guide to Methods and Applications 18 (1): 315–322.
