Просторовий розподіл видового різноманіття мохоподібних Східної Європи
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu1990553X/2020-16-4-5Ключові слова:
мохоподібні, видове різноманіття, Східна Європа, просторовий розподіл.Анотація
Для оцінки просторового розподілу мохоподібних на території Східної Європи були проаналізовані більше 53 000 місцезнаходжень 1296 видів в 397 квадратах розміром 100 х 100 км. Кількість видів в межах (або щільність) одного квадрата варіює від 591 (південний захід Кольського півострова) до менш ніж 50 (в посушливих степових і напівпустельних регіонах в південній частині Східної Європи і ряду арктичних і північно-тайгових мало вивчених територій). Виділено 8 центрів видової різноманітності мохоподібних Східної Європи: Кольський, Південно-Карельський, Уральський, Естонський, Смоленсько-Московська височина, Карпати, Чорноморський, Кавказький, а також 7 проміжних субцентрів: Архангельський, Тіманський, Нарочанський, Волзько-Камський, Південно-Уральський, Біловезький, Київсько-Мозирський. Дана їх характеристика і наведені унікальні види. Запропоновано структурну модель організації та взаємозв'язків бріофлори Східної Європи. Гірські райони є зосередженням максимальної різноманітності і притулком для багатьох рідкісних видів мохоподібних в регіоні. Центральним сполучним ядром системи є Смоленсько-Московська височина. Саме через цей центр біорізноманіття здійснюється зв'язок між західними і східними частинами бріофлори Східної Європи. Найбільш зв’язуючим елементом просторової структури бріофлори Східної Європи є Київсько-Мозирський субцентр (5 ребер), саме через нього здійснюється основна міграція бріофітов з півночі на південь і назад. Біловезький і Нарочанський субцентри мають по 4 ребра і також активно сприяють міграційному процесу. Через піднесені ділянки Архангельського та Тіманського субцентрів здійснюється зв'язок Кольського і Південно-Карельського регіонів з Уралом. Найбільш ізольованим в регіоні є Кавказ, який здійснює зв'язки з іншими центрами через Чорноморський центр.
Посилання
ABOLINA A. (1965). Mosses of Latvian SSR. Riga, 331 p. (In Russian)
ABOLINA A. (2001). List of bryophytes of Latvia. Latvijas Veget â cija, 3: 47–87. (In Latvian)
ATLAS florae europaeae (1972) Vol. 1. Cambridge University Press.
BACHURINA G.F., MELNICHUK V.M. (1987-1989). Moss flora of Ukrainian SSR. Andreaeopsida, Bryopsida. Pts. 1-3. Kyiv, Naukova Dumka: 1 (1987), 180 p.; 2 (1988), 180 p.; 3 (1989) 175 p. (In Ukrainian)
BACHURINA G.F., MELNICHUK V.M. (2003). Moss flora of Ukraine. Andreaeopsida, Bryopsida. Pt. 4. Kyiv,Natsional’na Akademiya Nauk Ukraini, 256 p. (In Ukrainian)
BOIKO M.F. (1992). Brioflora strepnoi zony Vostochno–Evropeiskoi ravniny i Predkavkazzia. Diss…. dokt. biol, nauk. Kyiv. 351 p. (In Ukrainian)
BOIKO M.F. (2008). A cheklist of Bryophyta of Ukraine. Kherson: Ailant, 232 p. (In Ukrainian)
HODGETTS N.G. (2015). Checklist and country status of European bryophytes – towards a new Red List for Europe. Irish Wildlife Manuals, No. 84. National Parks and Wildlife Service, Department of Arts, Heritage and the Gaeltacht, Ireland. 130 p.
IGNATOV M.S. (1993). Moss diversity patterns on the territory of the former USSR. Arctoa, 2: 13–47.
IGNATOV M.S., AFONINA O.M. (1992). Check-list of mosses of the former USSR. Arctoa, 1(1–2): 1–85.
IGNATOV M.S., AFONINA O.M., IGNATOVA E.A. (2006). Check-list of mosses of East Europe and North Asia. Arctoa, 15: 1–130.
IGNATOV M.S., IGNATOVA E.A. (2003). Moss flora of the Middle European Russia Vol. 1. Sphagnaceae –Hedwigiaceae. Moscow: KMK, 608 p. (In Russian)
IGNATOV M.S., IGNATOVA E.A (2004). Moss flora of the Middle European Russia Vol. 2. Fontinalaceae-Amblystegiaceae. Moscow, KMK: 609–960. (In Russian)
INGERPUU N., KALDA A. (1998). Handbook of Estonian bryophytes. Tartu, ERMÜ ZBI esti Loodusfoto, 239 p. (In Estonian)
JUKONIENE I. (2003). Mosses of Lithuania. Vilnius, Botanikos instituto leidykla, 402 p. (In Lithuanian)
KONSTANTINOVA N.A., BAKALIN V.A., ANDREJEVA E.N. (2009). Checklist of liverworts (Marchantiophyta) of Russia. Arctoa, 18: 1–64.
KONSTANTINOVA N.A., POTEMKIN A.D., SCHLJAKOV (1992). Check list of the Hepaticae and Anthocerotae of the former USSR. Arctoa, 1(1-2): 87-127.
MASLOVSKY O.M. (2002). Ecological-geographical features of Belarus bryoflora in system of bryofloras of East Europe and questions of protection of bryophytes. In: Problems of bryology at the boundary of centuries. Proceedings of the international conference, Saint Petersburg: 43–45. (In Russian)
Maslovsky O.M. (2017). Atlas of rare and threatened bryophytes of Eastern Europe as candidates to new European Red List. Minsk: Belorusskaya nauka, 101 p.
POTEMKIN A.D., SOFRONOVA E.V. (2009). Liverworts and hornworts of Russia. Vol.1. St.-Petersburg; Yakutsk: 368 p. (In Russian)
RYKOVSKY G.F., MASLOVSKY O.M. (2004). Flora of Belarus, Bryophyta. Vol. 1 Andreaeopsida-Bryopsida. Minsk: Taekhnalogia, 439 p. (In Russian)
RYKOVSKY G.F., MASLOVSKY O.M. (2009). Flora of Belarus, Bryophyta. Vol. 2 Hepaticopsida – Sphagnopsida. Minsk: Belarus. navuka, 113 p. (in Russian)
Savicz-LYUBITSKAYA L.I., SMIRNOVA Z.N. (1970). Handbook of mosses of the USSR. The acrocarpous mosses. Leningrad: Nauka, 822 p. (in Russian)
SIMONOV G.P. (1978). Handbook of mosses of Moldavian SSR. Kishinev: Schtiinza, 168 p. (in Russian)