Старі штучні парки як осередки різноманіття епіфітних лишайників Півдня України

Автор(и)

  • В.В. ДАРМОСТУК
  • О.Є. ХОДОСОВЦЕВ

DOI:

https://doi.org/10.32999/ksu1990-553X/2021-17-2-5

Ключові слова:

біорізноманіття, Graphis, Hyperphyscia, Sclerophora, Миколаїв, Херсон, рідкісні види.

Анотація

Старі штучні парки є важливою складовою природної та культурної спадщини півдня України, яка представляє значну різноманітність специфічних місцезростань для лишайників. Метою нашого дослідження було проаналізувати загальне різноманіття лишайників у старих парках, а також поширення рідкісних видів, та видів, що охороняються. Більшість матеріалів було зібрано під час експедиційних досліджень протягом 2017–2020 років у Херсонській та Миколаївській областях. У цілому, було виявлено 108 видів лишайників та 21 ліхенофільних грибів на території 17 старих парків. Найбільше різноманіття лишайників зафіксовано в парках «Лабіринт» (66 видів) та «Недогірський ліс» (61 видів). Ми виявили 18 видів лишайників (16,6 %), занесених до Червоного списку Херсонської та Миколаївської областей та 26 (24 %) рідкісних видів, які приурочені до штучних лісових біотопів. З огляду на це, старі парки є дуже важливими територіями для збереження різноманіття лишайників у степовій зоні України, а також унікальними місцезростаннями таких видів, як Graphis scripta, Hyperphyscia adglutinata, Sclerophora pallida на півдні України. Встановлено, що загальне різноманіття лишайників не мало статистично значущої кореляції із загальною кількістю порід дерев, що може бути пов’язано з домінуванням кількох порід дерев (Fraxinus excelsior, Quercus robur), тоді як більшість інших форофітів молоді та представлені одиничними екземплярами. Усі старі парки мають увійти до природно-заповідного фонду як ботанічні заказники для збереження загального біологічного різноманіття на своїх територіях, захисту від незаконних вирубок та регулювання потенційної рекреаційної діяльності.

Посилання

CHERVONUI spusok Khersonskoji oblasti (2013). Eds. Boiko M.F., Moysiyenko I.I., Khodosovtsev A.Ye. Rishenja XXVI sesiji Khersonskoji oblasnoji radu VI sklukannja № 893 vid 13.11.2013. Kherson: 13 p. (in Ukrainian)

GOBSTER P.H. (2001). Visions of nature: Conflict and compatibilityin urban park restoration. Landsc. Urban Plan., 56 (1): 35–51.

HAWKSWORTH D.L., GRUBE M. (2020). Lichens redefined as complex ecosystems. New Phytologist, 227 (5): 1281–1283. doi: 10.1111/nph.16630

KHODOSOVTSEV A.YE., DARMOSTUK V.V. (2017). New for Ukraine records of lichenicolous fungi. Ukr. Bot. J., 74 (2): 177–183.

KHODOSOVTSEV A.YE., KHODOSOVTSEVA YA.A. (2014). Lichens and lichenicolous fungi of the arboretum F.E. Falz-Fein Biosphere Reserve of “Askania-Nova”. Chornomorski Botanical Journal, 10(4): 515–526. doi: 10.14255/2308-9628/14.104/6

KHODOSOVTSEV A.YE., DARMOSTUK V.V., NAZARCHUK YU.S. (2016). Lichens and lichenicolous fungi of the Regional Landscape Park «Tiligulskiy» (Odessa region, Ukraine). Chornomorski Botanical Journal, 12 (2): 165–177.

KHODOSOVTSEV A.YE., BOIKO M.F., NADYEINA O.V., KHODOSOVTSEVA YA.A. (2011). Lichen and bryophyte associations on the lower Dnieper sand dunes: Syntaxonomy and weathering indication. Chornomorski Botanical Journal, 7(1): 44–46.

KHODOSOVTSEV A.YE., DARMOSTUK V.V., KHODOSOVTSEVA YA.A., GAYCHENYA YU.V. (2019). The lichens and lichenicolous fungi of Trykraty granite massive (Ukraine). Chornomorski Botanical Journal, 15 (1): 54–68. doi: 10.32999/ksu1990-553Х/2019-15-1-6

KHODOSOVTSEV A.YE., MALIUGA N.G., DARMOSTUK V.V., KHODOSOVTSEVA YA.A., KLYMENKO V.M. (2017). The corticolous Physcietea lichen communities in the old parks of Kherson region (Ukraine). Chornomorski Botanical Journal, 13(3): 481–515. doi: 10.14255/2308-9628/17.134/6

KHODOSOVTSEV A.YE., MOYSIYENKO I.I., BOIKO M.F., KUNTZ B., MELNYK R.P., ZAGORODNYUK N.V., DARMOSTUK V.V., ZAKHAROVA M.YA., KLYMENKO V.M., DAYNEKO P.M., MALYUGA N.G. (2019). Ancient forgotten parks of Kherson region. Kherson: Publishing House Helvetica, 300 p.

KONDRATYUK S.Y., POPOVA L.P., KHODOSOVTSEV A.YE., LŐKÖS L., FEDORENKO N.M., KAPETS N.V. (2021). The fourth checklist of Ukrainian lichen-forming and lichenicolous fungi with analysis of current additions. Acta Botanica Hungarica, 63(1–2): 97–163. https://doi.org/10.1556/034.63.2021.1-2.8

LEMAN E.E. (1906). Notes to lichens in the Ratsitske forestry. Bulletiun du Jardin Imperial Botanique de St.-Petersbourg, 5: 61–68.

NADYEINA O.V. (2007). The lichens of national nature park «Svyaty Gory». Chornomorski Botanical Journal, 3 (2): 100–108.

NASH T.H. (2008). Lichen biology. Leiden: Cambridge University Press, 498 p.

OKSANEN J., GUILLAUME BLANCHE F., FRIENDLY M., KINDT R., LEGENDRE P., MCGLINN D., MINCHIN P., O’HARA R., SIMPSON G., SOLYMOS P., STEVENS H., SZOECS E., WAGNER H. (2017). vegan: Community ecology package. Avalable at: https://CRAN.R-proje ct.org/packa ge= vegan

SMITH C.W., APTROOT A., COPPINS B., FLETCHER A., GILBERT O.L., JAMES P.W., WOLSELEY P.A. (2009). The Lichens of Great Britain and Ireland. London, 1046 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-09-30

Як цитувати

ДАРМОСТУК, В., & ХОДОСОВЦЕВ, О. (2021). Старі штучні парки як осередки різноманіття епіфітних лишайників Півдня України. CHORNOMORSKI BOTANICAL JOURNAL, 17(2), 148–163. https://doi.org/10.32999/ksu1990-553X/2021-17-2-5