Вплив екзогенного пероксиду водню на стан пероксидного окислення ліпідів та активність ферментів антиоксидантного захисту моху Fontinalis antipyretica Hedw.
Ключові слова:
пероксид водню, дієнові кон’югати, малоновий диальдегід, відновлений глутатіон, активність каталази, пероксидази, глутатіонредуктази, Fontinalis antipyretica.Анотація
Досліджено вплив екзогенного пероксиду водню на ліпопероксидацію та активність антиоксидантних ферментів у пагонах водного моху Fontinalis antipyretica. Пероксид водню у концентрації 1 мМ та 10 мМ не призводить до нагромадження продуктів ліпопероксидації, однак активно модулює роботу ферментів антиоксидантного захисту. Виявлено, що обидві концентрації пероксиду водню індукують зростання активності каталази та пероксидази. Відмічено зниження активності глутатіонредуктази під впливом Н2О2, що може бути зумовлене зміною редокс-статусу рослинних клітин.
Посилання
БУРЛАКОВА Е.Б., ХРАПОВА Н.Г. Перекисное окисление липидов мембран и природне антиоксиданты // Успехи химии. – 1985. – Т. 14, вып. 9. – С. 1540-1557.
ВЕСЕЛОВ А.П., КУРГАНОВА Л.Н, БАЛАЛАЕВА И.В. Роль redox-статуса в регуляции активности глутатионзависимых антиоксидантных ферментов хлоропластов при воздействии экзогенного Н2О2 // Вестник Нижегородского университета им. Н.И. Лобачевского. – 2007. – №1. – С. 119-121.
ГАВРИЛОВ В.Б., МИШКОРУДНАЯ М.И. Спектрофотометрическое определение содержания диеновых гидроперекисей липидов в плазме крови // Лаб. дело. – 1983. – №3. – С. 33-35.
ВЛАДИМИРОВ Ю.А., АРЧАКОВ, А.И. Перекисное окисление липидов в биологических мембранах. – М.: Наука, 1972. – 136 с.
ДЕМКИВ О.Т., СЫТНИК К.М. Морфогенез архегониат. – К.: Наук. думка, 1985. – 204 с.
ДМИТРІЄВ О.П., КРАВЧУК Ж.М. Активні форми кисню та імунітет рослин // Цитология и генетика. – 2005. – №4. – С. 64-74.
ЗАПРОМЕТОВ М. Н. Специализированные функции фенольних соединений в растениях // Физиол. раст. – 1993. – Т. 40, №6. – С. 921-932.
КЕНИЯ М.В., ЛУКАШ А.И., ГУСЬКОВ Е.П. Роль низкомолекулярных антиоксидантов при окислительном стрессе // Успехи соврем. биол. – 1993. – Т. 113, вып. 4. – С. 465-470.
КОРОЛЮК М. А., ИВАНОВА Л. И., МАЙОРОВА И. Г., ТОКАРЕВ В. Е. Метод определения активности каталазы // Лабораторное дело. – 1986. – № 1. – С. 16-20.
МЕТОДЫ биохимического исследования растений – Под ред. А.И. Ермакова. 3-е изд., переработанное и дополненное. – Л.: Агропромиздат, 1987. – 325 с.
МУСИЕНКО М. М., ПАРШИКОВА Т. В., СЛАВНЫЙ П. С. Спектрофотометрические методы в практике физиологии, биохимии и экологии растений. – К.: Фитосоциоцентр, 2001. – 200 с.
ТАРЧЕВСКИЙ И. А. Сигнальные системы клеток растений. – М.: Наука, 2002. – 292 с.
BARKASDJIEVA N.T., CHROSTOV K.N., CHRISTINA K.N. Effect of calcium and zinc on the activity and thermostability of superoxide dismuatse and peroxidase // Biol. Plant. – 1999. – №43. – P. 73-78.
BARGAGLI R. Mosses as passive and active biomonitors of trace elements // Trace Elements in Terrestrial Plants. / Ed. Bargagli R. – Springer-Verlag, Berlin. – 1998. – P. 207-236.
BOWLER С., VAN CAMP W., VAN MONTAGU M., INZE D. Superoxide dismutase in plants // Crit. Rew. Plant Sci. – 1994. – №13. – P. 199-218.
BREDFORD W. A simple method for protein test // Annal. Biochem. – 1976. – №72. – P. 248-252.
BRUNS I., SUTTER K., MENGE S., NEUMANN D. Cadmium lets increase the glutathione pool in bryophytes // Journal of Plant Physiology. – 2001. – № 158. – P. 79-89.
CHEN Z., SILVA H., KLESSIG D.F. Active oxygen species in the induction of plant systemic acquired resistanse by salicylic acid // Science. – 1993. – Vol. 262. – P. 1883-1885.
CORPAS F.J., BARROSO J.B., del RIO L.A. Peroxisomes as a source of reactive oxygen species and nitric oxide signal molecules in plant cells // Tr. Plant Sci. – 2001. – Vol. 8, № 4. – P. 145-150.
CREISSEN G., FIRMIN J., FRYER M. et al. Elevated glutathione capacity in the chloroplasts of transgenic todacco plants paradoxically causes increased oxidative stress // Plant Cell. – 1999. – №11. – P. 1277-1292.
FOYER C.H., THEODOULOU F.L., DELROT S. The functions of inter- and intracellular glutathione transport systems in plants // Tr. Plant Sci. – 2001. – Vol. 6, №10. – P. 486-492.
DE VOS C.H.R., KRAAK L.H., BINO R.J. Ageing of tomato seeds involves glutathione oxidation // Physiol. Plant. – 1994. – Vol. 92. – P. 131-139.
DE MARCO A., KALLIOPI A. ROUBELAKIS-ANGELAKIS. The complexity of enzymic control of hydrogen peroxide concentration may affect the regeneration potential of plant protoplasts // Plant physiol. – 1996. – Vol. 110. – P. 137-145.
MAY M. J., VERNOUX T., LEAVER C., VAN MONTAGU M. V., Inze D. Glutathione homeostasis in plants: implications for environmental sensing and plant development // J. Exp. Bot. – 1998. – №49. – P. 649-667.
MITTLER R. Oxidative stress, antioxidants and stress tolerance. // Trends Plant. Sci. – 2002. – №7. – P. 405-410.
PANDA S. K., CHOUDHURY I. and KHAN M. H. Heavy metal induced lipid peroxidation affects antioxidants in wheat leaves // Biol. Plant. – 2003. – N 46. – P. 289-294.
RICHTER Ch., GOGVADZE V., LAFFRANCHI R., SCHLAPBACH R. Oxidants in Mitochondria: from Physiology to Diseases // Biochem. Biophys. Acta. – 1995. – Vol. 1271. – P. 67-74.
SMITH J., VIERHGELLER T. L., THRONE C. A. Assay of glutathione reductase in crude tissue homogenate using 5,5΄-dithiobis (2-nitrobenzoic acid) // Annal. Biochem. – 1988. – №175. – P. 408-413.
WOJTASZEK P. Oxidative burst: an early plant response to pathogen infection // Biochem. J. – 1997. – Vol. 322. – P. 681-692.
