Генезис флори південного Поділля
Ключові слова:
флора, релікти, Поділля.Анотація
Внаслідок проведеного флорогенетичного аналізу зроблено висновок, що формування флори дослідженого регіону розпочалось не раніше останнього зледеніння, а сама флора є міграційною. Виділено два типи реліктів періоду валдайского зледеніння та атлантичного періоду голоцену. За допомогою теорії синергетики обґрунтовано нерівномірність у часі видоутворення на різних таксономічних рівнях.
Посилання
АЛЕКСЕЕНКО М. И. Новые виды рода Schivereckia Andrz // Ботан. материалы Гербария Ботан. ин-та АН СССР. – 1946. – Т. 9, № 4-12. – С. 215-231.
БИРШТЕЙН Я. А. Понятие “реликт” в биологии // Зоологический журн. – 1947. – Т. 26, №4 – С. 313-330.
БОГУЦКИЙ А. Б., ВЕЛИЧКО А. А., НЕЧАЕВ В. П. Палеокриогенные процессы на западе Украины в верхнем и среднем плейстоцене // Проблемы палеогеографии лессовых и перигляциальных областей. – М.: АН СССР, 1975. – С. 80-90.
ВАСИЛЬЕВ В. Н. Реликты и эндемы северо-западной Европы // Материалы по истории флоры и растительности СССР. – Т.4. – М.-Л.: АН СССР, 1963. – С. 239-284.
ВЕЛИЧКО А. А. Стратиграфия лессовых отложений в перигляциальной зоне валдайского и московского оледенений // Палеогеография четвертичного периода СССР. – М.: МГУ, 1961. – С. 93-108.
ВЕЛИЧКО А. А. Главный климатический рубеж и этапы плейстоцена // Изв. акад. наук СССР. Серия географическая. – 1968. – №3. – С. 5-17.
ВЕЛИЧКО А. А. Лессы, погребенные почвы и криогенные явления на Русской равнине. – М.: Наука, 1972. – 155 с.
ВЕЛИЧКО А. А. Природный процесс в плейстоцене. – М.: Наука, 1973. – 255 с.
ВЕЛИЧКО А. А. Вопросы палеогеографии плейстоцена ледниковых и перигляциальных областей. – М.: Наука, 1981. – 252 с.
ВУЛЬФ Е. В. Понятие о реликте в ботанической географии // Материалы по истории флоры и растительности СССР. – Вып. I. – М.-Л.: АН СССР, 1941. – С. 28-60.
ВУЛЬФ Е. В. Историческая география растений. – М.-Л.: АН СССР, 1944. – 545 с.
ГОРОДКОВ Б. Н. Степные реликты в Арктике // Проблема реликтов во флоре СССР. Вып. 1. – М.-Л.: АН СССР, 1938а. – С. 62-63.
ГОРОДКОВ Б. Н. Степные реликты в Арктике // Сов. ботан. – 1938б. – № 2. – С. 58-60.
ГРИГОРЬЕВ А. А. Циркуляция атмосферы в период максимального оледенения как база для реконструкции климата ледниковой епохи // Проблемы палеогеографии четвертичного периода. Тр. Ин-та географии АН СССР. – 1946. – Т. 37. – С. 19-34.
ГРИЧУК В. П. История флоры и растительности Русской равнины в плейстоцене. – М.: Наука, 1989. – 183 с.
ГРОССЕТ Г. Э. О возрасте реликтовой флоры равнинной европейской части СССР. (Критический анализ реликтового вопроса) // Землеведение. – 1935. – Т. 37, № 3. – С. 185-234.
ГРОССЕТ Г. Э. Возраст термофильной реликтовой флоры широколиственных лесов Русской равнины, Южного Урала и Сибири в связи с палеогеографией Плейстоцена и Голоцена // Бюлл. Моск. общ-ва испыт. природы. Отд. биологии. – 1962. – Т. 67, № 3. – С. 94-109.
ГРОССЕТ Г. Э. Антигляциализм в ботанической географии // Бюлл. МОИП. Отд. Биологии. – 1966. – Т. 71, № 2. – С. 147-158.
ГРОСЕТ Г. Э. Еще об антигляциализме в ботанической географии // Бюлл. МОИП. Отд. Биологии. – 1969. – Т. 74, № 1. – С. 71-84.
ГРОССЕТ Г. Э. Перигляциальный климат верхнего плейстоцена, вызвавший исчезновение зоны широколиственных лесов на територии Европы и возраст реликтов этой формации // Там же. – 1971. – Т. 76, № 1. – С. 18-36.
ДИДУХ Я. П. Эколого-ценотические особенности поведения некоторых реликтовых и редких видов в свете теории оттеснения реликтов // Ботан. журн. – 1988. – Т. 73, № 12. – С. 1686-1698.
ЕГОРОВА Т. В. Осоки (Carex L.) России и сопредельных государств (в пределах бывшего СССР). – СПб.; Сент-Луис, 1999. – С. 320-321.
ЕЛЕНЕВСКИЙ А. Г., РАДЫГИНА В. И. О понятии "реликт" и реликтомании в географии растений // Бюл. моск. о-ва испыт. природы. Отд. биол. – 2002. – Т. 107, №3. – С. 39-48.
ЗАВЕРУХА Б. В. Флора Волыно-Подолии и её генезис. – К.: Наук. думка, 1985. – 192 с.
ЗАВЕРУХА Б. В. Бруслина карликова // Червона книга України. Рослинний світ. – К.: УЕ, 1996. – 608 с.
ЗЕРОВ Д. К. Основные черты послеледниковой истории растительности Украинской ССР // Тр. конф. по спорово-пыльцевому анализу, 1948. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1950. – С. 43-61.
ЗЕРОВ Д. К. Нарис розвитку рослинності на території Української РСР у четвертичному періоді на основі палеоботанічних досліджень // Ботан. журн. АН УРСР. – 1952. – Т. 9, № 4. – С. 3-18.
ЗЕРОВ Д. К., АРТЮШЕНКО А. Т. История растительности Украины со времени максимального оледенения по данным спорово-пыльцевого анализа // Четвертичный период. – 1961. – Т. 13-15. – С. 300-320.
ЗЕРОВ Д. К. Хвощ великий (Equisetum majus Gars.) і хвощ строкатий (E. variegatum Shleish.) в околицях Києва // Укр. ботан. журн. – 1963. – Т. 20, № 6. – С. 74-80.
КАГАЛО О. О. Історичні передумови формування раритетної компоненти рослинного покриву Волино-Поділля // Ю. Д. Клеопов та сучасна ботанічна наука. Матеріали читань, присвячених 100-річчю з дня народження Ю. Д. Клеопова (Київ, 10-13 листопада 2002 р.) – Київ: Фітосоціоцентр, 2002. – С. 93-105.
КАГАЛО О. О., ПАНЬКІВ Н. Є. Флороценогенетична зумовленість поширення Coronilla coronata L. (Fabaceae) у центральній Європі // Ю. Д. Клеопов та сучасна ботанічна наука. Матеріали читань, присвячених 100-річчю з дня народження Ю. Д. Клеопова (Київ, 10-13 листопада 2002 р.) – Київ: Фітосоціоцентр, 2002. – С. 215-219.
КЛЕОПОВ Ю. Д. До історії рослинного вкриття України // Четвертинний період. – 1930. – № 1-2. – С. 123-150.
КЛЕОПОВ Ю. Д. Реликты во флоре широколиственных лесов Европейской части СССР // Проблемы реликтов во флоре СССР (Тез. совещ.) – М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1938. – Вып.2. – С. 16-25.
КЛЕОПОВ Ю. Д. Основные черты развития флоры широколиственных лесов европейской части СССР. // Материалы по истории флоры и растительности СССР. – 1941а. Вып. 1. – С. 183-256.
КЛЕОПОВ Ю. Д. Перигляциальные степи Европейской части СССР. // Тр. НИИ ботаники. – 1941б. – Т. 4. С. 167-181.
КЛЕОПОВ Ю. Д. Анализ флоры широколиственных лесов Европейской части СССР. – К.: Наук. думка, 1990. – 352 с.
КОВТУН І., ГОНЧАРЕНКО І. Нове місцезнаходження рідкісного для України виду Carex alba Scop. // Акт. пробл. ботаніки та екології: мат-ли конф. молод. уч. – Ніжин: Наука-Сервіс, 2001. – С. 37-38.
КОВТУН І. В. Carex alba Scop. (Cyperaceae) в Україні // Укр. ботан. журн. 2004. Т. 61, № 1. С. 55-61.
КОЗО-ПОЛЯНСКИЙ Б. М. В стране живых ископаемых: Очерк из истории горных боров на степной равнине Центрально-Черноземной области. – М.: Учпедгиз, 1931. – 184 с.
КОТОВ М. И. Геоботанический очерк буковых лесов по р. Збруч. // Журн. рус. ботан. о-ва. – 1930. – Т.15, № ½. – С. 139-148.
КРЕЧЕТОВИЧ В. И. Род Carex L. // Флора СССР. Т. 3. – 1935. – С.111-464.
КРИШТОФОВИЧ А. Н. Развитие ботанико-географических провинций в северном полушарии с конца мелового периода // Сов. ботан. 1936.– № 3. – С. 19-24.
КРИШТОФОВИЧ А. Н. Эволюция растительного покрова в геологическом прошлом и её основные факторы // Материалы по истории флоры и растительности СССР. – Т. 2. – М.-Л.: АН СССР, 1946. – С. 21-87.
КРОКОС В. И. Материалы для характеристики четвертичных отложений восточной и южной Украины // Мат. дослідж. ґрунтів України. – 1927. – Т. 5, № 10. – С. 10-40.
КРОКОС В. І. Четвертинні поклади Лубенщини // Вісн. укр. район. геолого-розвідк. управи. – 1930. – С. 1-10.
КУЗНЄЦОВА Г. О. Флора і рослинність Середнього Придністров‘я та можливості використання їх в народному господарстві: Дис…. канд. біол. наук: 03.00.05. – К., 1953. – 453 с.
КУНИЦЯ М. О. До питання про будову і умови утворення терасових відкладів середнього Дністра // Геоморфологія річкових долин України / М. Ф. Веклич. – К.: АН УРСР, 1965. – С. 69-78.
КУНИЦА Н. А. О возрасте плейстоценовых террас Днестра по данным фауны моллюсков // Докл. АН СССР. – 1966. – № 1. – С. 179-181.
КУНИЦА Н. А. Плейстоценовые отложения долины Днестра в районе строительства Днестровской ГЭС // Воздействие гидротехнического строительства на природу и хоз-во Средн. Приднестровья. – Л.: Наука, 1981. – С. 32-40.
ЛАВРЕНКО Е. М. Лесные реликтовые (третичные) центры между Карпатами и Алтаем // Журн. русск. ботан. общ-ва. – 1930. – Т. 15, № 4. – С. 351-363.
ЛАВРЕНКО Е.М. История флоры и растительности СССР во время плейстоцена // Растительность СССР. – Т.1. – Л.: Изд-во АН СССР, 1938. – С. 235-296.
ЛАВРЕНКО Е. М. Основные черты развития флоры и растительности севера Евразии (Палеарктики) в четвертичное время // Тр. Ин-та геогр. АН СССР. – 1946. – Т. 37. – С. 315-318.
ЛИПШИЦ С. Ю. Некоторые мысли о реликтах // Проблемы экологии, геоботаники, ботанической географии и флористики. – Л.: Наука, 1977. – С. 119-124.
ЛИТВИНОВ Д. И. О некоторых ботанико-географических соотношениях в нашей флоре. – Л.: Изд. автора, 1927. – 15 с.
МАРКОВ К. К. Палеогеография. – М.: Гос. изд-во Геогр. лит-ры, 1951. – 274 с.
МАРКОВ К. К. Район Европейского ледникового щита // Четвертичный период. – М.: Наука, 1965. – С. 37-150.
МЕЛЬНИК В. И. Редкие виды равнинных лесов Украины – Киев: Фитосоциоцентр, 2000. – 212 с.
НАБОКИХ А. И. Состав и происхождение различных горизонтов некоторых южно-русских почв и грунтов // Сельск.-хоз. и лесоводство. – 1911. – Т. 71, № 2. – С. 227-247; – 1912. – Т. 71, №1. – С. 3-17.
НАБОКИХ А. И. Краткие заметки о грунтах Подольской губернии и соседних местностей // Зап. Подол. о-ва естесвоисп. и любителей природы. – Винница, 1915. – Т. 3. – С. 3-101.
НОВОСЕЛЬСКАЯ Н.Б. Следы существования многолетнемерзлых пород в пределах европейской части СССР вне области их современного распространения // Тр. Ин-та мерзлотоведения АН СССР, 1961. – Т. 17. – С. 78-93.
ПАЧОСКИЙ И. Основные черты развития флоры Юго-Западной России. / Зап. Новорос. о-ва естествоиспытателей. – 1910. – Т. 34. – С. 1-430.
ПАЧОСКИЙ И. К. К флоре юго-западной России // Вестн. рус. флоры. – 1915. – Т. 1, № 2. – С. 57-65.
ПІДОПЛІЧКО І. Г. Про походження степових блюдець // Журнал геолого-географічного циклу. – 1932. – №3. – С. 93-97.
ПРИГОЖИН И. Философия нестабильности // Вопросы философии. – 1991. –№6. – С. 46-57.
ПРИГОЖИН И. Наука, Разум и Страсть // Знание-Сила. – 1997. – Т. 21, №9. – http://www.accessnet.ru/vivovoco/VV//PAPERS/NATURE/VV_SC31W.HTM
ПРИГОЖИН. И. Постижение Реальности // Природа. – 1998. – Т. 6, №3. – http://www.accessnet.ru/vivovoco//VV/ PAPERS/NATURE/PRIG.HTM
ПРИГОЖИН И. Р., СТЕНГЕРС И. Порядок из хаоса. Новый диалог человека с природой. – Эдиториал УРСС, 2000. – 312 с.
СМАГИН В. Н. Леса бассейна р. Уссури. – М.: Наука, 1965. – 269 с.
СМАРАГДОВІ ПЕРЛИНИ ВОЛИНІ / А. Б. Філіпенко, В. К. Терлецький, В. Г. Собко, В. С. Собко, О. В. Решетюк, Г. Г. Лисак, О. Р. Баранський. – Київ: Фітосоціоцентр, 2004. – 220 с.
СОВЕЩАНИЕ ПО ИСТОРИИ ФЛОРЫ И РАСТИТЕЛЬНОСТИ СССР. (Ленинград, 25.01 – 29.01.1938) // Сов. ботаника. – 1938. – № 2. – С. 8-87.
СОЧАВА В. Б. Вопросы флорогенеза и филогенеза маньчжурского смешанного леса // Материалы по истории флоры и растительности СССР – Вып. 2. – М.-Л.: АН СССР, 1946. – С. 283-320.
СУКАЧЕВ В. Н. История флоры СССР в течение Плейстоцена на основании палеонтологических данных // Сов. ботаника. – 1938. – № 2. – С. 20-26.
ТИХОМИРОВ Б. А. О лесной фазе в послеледниковой истории растительности севера Сибири и её реликтах в современной тундре // Сов. бот. – 1938. – № 2. – С. 62-65.
ТИХОМИРОВ Б. А. О лесной фазе в послеледниковой истории растительности севера Сибири и её реликтах в современной тундре. // Материалы по истории флоры и растительности СССР – 1941. – Вып. 1. – С. 315-374.
ХУДЯКОВА В. Реликт Беловежской пущи // Лесное и охотничье хозяйство. 2008. № 12. С. 33-35.
ЦАРЕНКО О. М. Критико-систематичний огляд видів роду Gypsophylla L. (Caryophyllaceae Juss.) флори України // Укр. ботан. журн. – 1989. – Т. 55, № 6. – С. 634-639.
ЮДИН Ю. П. Реликтовая флора известняков северо-востока европейской части СССР // Материалы по
истории флоры и растительности СССР – Вып. IV. – М.-Л.: АН СССР, 1963. – С. 493-571.
ЯРМОЛЕНКО А. В. Палеогеографические условия третичного и четвертичного периодов в свете гипотезы
о перемещении полюсов // Материалы по истории флоры и растительности СССР. – Вып. 1. –
М.-Л.: АН СССР, 1941. – С. 374-398.
GAJEWSKI W. Szczatki flory pierwotnej w jarze Dnietru // Ibid. – 1931. – N 11. – S. 10-40.
MANUAL of Vascular Plants of Northeastern United States and Adjacent Canada / Henry A.Gleason and Artur
Cronqist. – 2nd ed. – 1982. 910 p.
SZAFER W. Trzeciorzedowe rosliny gorskie na wale scytyjskim w ostoi podolsko-wolynskiej // Acta Soc. bot.
pol. 1923. V. 1, N 2. S. 97-119.
SZAFER W. Las i step na zachodniem Podolu // Ibid. 1935. V. 71. – S. 1-123.
TOKHTAR’V., Wittig R. Divergence of morphological floral traits among European Oenothera L. populations //
Вестник Белгородского государственного университета. – 2008. C. 56-62.
