Epipactis helleborine (L.) Crantz у спонтанних лісових угрупованнях Регіонального ландшафтного парку «Лиса гора» (м. Київ)
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu1990-553X/2021-17-3-3Ключові слова:
динаміка популяції, рідкісний вид орхідних, регіональний ландшафтний парк, сукцесія.Анотація
Досліджено еколого-ценотичні особливості популяції коручки чемерниковидної (Epipactis helleborine) у спонтанних (трансформованих і відновлювальних) лісових фітоценозах із переважанням у деревостані Carpinus betulus, Acer platanoides та Quercus robur в урочищі «Лиса гора» (Київ). Раніше було відомо декілька знахідок цього виду на території регіонального ландшафтного парку «Лиса гора», що дозволило здійснити порівняльний хорологічний аналіз Epipactis helleborine та ймовірність поширення (міграції) у часі та просторі в зв’язку з природними (залісення, зміна затінення, сукцесійні процеси, конкуренція видів, ерозія ґрунтів) та антропогенними (витоптування вздовж доріг, формування освітлених ділянок, заповідний режим) впливами. Аборигенна популяція автохтонного походження досить велика за площею (~1500×500 м) і утворена близько 1000 особин всіх онтогенетичних стадій, які розміщені в основному у центральній частині урочища «Лиса гора» і є ймовірно однією з найбільших і стійких (гомеостазних) популяцій в Україні. Було відображено сучасний стан популяції Epipactis helleborine, визначено її синтаксономічний статус та обґрунтовано гіпотезу перспектив подальшого розвитку. З’ясовано закономірності онтогенезу Epipactis helleborine в урбаністичних умовах зростання на орографічно диз’юнктивній, фрагментованій території. Виявлено досить високу стійкість (віталітетність) до рекреаційного впливу, витоптування, затінення, а також задовільну конкурентну спроможність у лісових синузіях, резистентність до захворювань і посушливих погодно-кліматичних умов. Лісові фітоценози з Epipactis helleborine належать до класу Carpino-Fagetea sylvaticae, порядку Carpinetalia betuli, союзу Carpinion betuli, асоціація Galeobdolo lutei-Carpinetum.
Посилання
CHECKLIST of CITES Species. (2021). URL: https://checklist.cites.org/#/en. [17/03/2021].
CHOPIK V., KRASNOVA A., KUZMICHEV A. (1986). Etalon dikorastushhej flory urbanizirovannyh territorij – urochishhe «Lysaja gora» v g. Kieve. Botanical Journal, 71 (8): 1136–1141. (in Russian)
DUBYNA D.V., DZYUBA T.P., YEMELYANOVA S.M., BAGRIKOVA N.O., BORYSOVA O.V., BORSUKEVYCH L.M., VYNOKUROV D.S., GAPON S.V., GAPON YU.V., DAVYDOV D.A., DVORECZKYJ T.V., DIDUX YA.P., ZHMUD O.I., KOZYR M.S., KONISHHUK V.V., KUZEMKO A.A., PASHKEVYCH N.A., RYFF L.E., SOLOMAXA V.A., FELBABA-KLUSHYNA L.M., FICZAJLO T.V., CHORNA G.A., CHORNEJ I.I., SHELYAG-SOSONKO YU.R., YAKUSHENKO D.M. (2019). Prodrome of the vegetation of Ukraine. Kyiv: Naukova dumka, 784 p. (in Ukrainian)
ECOLOGICAL encyclopedia. Vol. 1. (2007). Kyiv: Center for Environmental Education and Information, 432 p. (in Ukrainian)
KONISHCHUK V., MOSYAKIN S., TSARENKO P., KONDRATYUK S., BORISOVA E., VIRCHENKO V., PRYDYUK N., FITSAYLO T., HAVRYS G., TYTAR B., SHUPOVA T. (2012). Red book of the Kyiv area. Agroecological journal, 3: 46–58. (in Ukrainian)
KOZYR M.S. (2013). Forest vegetation of «Lysa Gora» natural landmark (Kyiv). Optimization and Protection of Ecosystems, 8: 71–77. (in Ukrainian)
MIRKIN B.M., NAUMOVA L.G., SOLOMESHH A.I. (2001). Sovremennaya nauka o rastitelnosti. Moscow: Logos, 264 p. (in Russian)
NATIONAL atlas of Ukraine. (2008). Rudenko L.H. (ed.). Kyiv: DNVP «Kartohrafiia», 440 p. (in Ukrainian)
PARNIKOZA I., GRECHYSHKINA YU. (2008). Flora of the Regional Landscape Park “Lysa Gora”: a preliminary analysis and management approaches. Biodiversity: Research and Conservation, 11–12: 65–70.
PARNIKOZA I., GRECHYSHKINA YU. (2010). Lists of native flora of the Golosiiv forest and Regional Landscape Park “Lysa Gora” (Kyiv city). Naukovi dopovidi NUBiP, 4 (20): 1–27. (in Ukrainian)
PARNIKOZA I., INOZEMTSEVA D. (2005). Today’s state of cenopopulations of rare plants from the Landscape Park “Lysa Gora” (Kyiv). Ukr. Bot. J., 62 (5): 649–656. (in Ukrainian)
PERELIK vydiv roslyn ta hrybiv, shcho zanosiatsia do Chervonoi knyhy Ukrainy (roslynnyi svit). (2021). Nakaz Ministerstva zakhystu dovkillia ta pryrodnykh resursiv Ukrainy 15.02.2021 № 111. Zareiestrovano v Ministerstvi yustytsii Ukrainy 23.03.2021 № 370/35992. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE35992.html [20/09/2021]. (in Ukrainian)
RED data book of Ukraine. Plant kingdom. (2009). Didukh Ya.P. (ed). Kyiv: Globalkonsalting, 612 р. (in Ukrainian)
SOLOMAKHA I.V. (2020). Peculiarities of Epipactis helleborine (L.) Crantz growth in the field protective forest zones in the surroundings of Kyiv. Agroecological journal, 4: 33–38. (in Ukrainian) doi: 10.33730/2077–4893.4.2020.219443
SOLOMAKHA I.V., SHEVCHYK V.L., SOLOMAKHA V.A. (2017). Review of the higher vegetation units and diagnostic species of Ukraine according to the Braun-Blanquet approach. Kyiv: Phytosociocenter, 116 p. (in Ukrainian)
THE International Plant Names Index (IPNI). (2021). URL: http://www.ipni.org. [20/09/2021].
TYMOCHKO I.JA., SOLOMAKHA V.A. (2020). Ecological significance of hellebore growth (Epipactis helleborine) in artificial tree plantations of the Eastern Forest-Steppe forest reclamation area. Agroecological journal, 3: 58–62. (in Ukrainian) doi:10.33730/2077–4893.3.2020.211527
