Лишайникові та мохові угруповання нижньодніпровських арен: синтаксономія та індикація дефляційних процесів
Ключові слова:
Cladonion sylvaticae, Ceratodonto-Polytrichion, лишайники, мохоподібні, асоціації, синтаксономічні таблиці, дюни, Україна.Анотація
Обговорюється незалежність та відокремленість мохових та лишайникових угруповань від угруповань судинних рослин. Продромус псамофітних угруповань Нижньодніпровських арен складається з чотирьох лишайникових асоціацій – Сladonietum alcicornis Klement (1953), Xanthoparmelietum pokornyi Khodosovtsev ass. nova, Placynthiello uliginosi-Cladonietum rei Khodosovtsev ass. nova, Cladonietum subulato-fimbriatae Khodosovtsev ass. nova, які належать до союзу Cladonion sylvaticae Klement (1950) порядку Peltigeretalia Klement (1950) та однієї мохової асоціації – Syntrichietum ruraliformis Boiko et Khodosovtsev ass. nova союзу Ceratodonto-Polytrichion piliferi (Waldh. 1947) v. Hübschm. (1967) порядку Polytrichetalia piliferi v. Hübschm. (1975). Усі угруповання об’єднуються у клас Ceratodonto-Polytrichetea piliferi Mohan (1978). Лишайникові угруповання є індикаторами інтенсивності дефляційних процесів на нижньодніпровських аренах. За градієнтом зменшення сили дефляції вони утворюють такий ряд: 1) Placynthiello uliginosi-Cladonietum rei (інтенсивні процеси дефляції); 2) Cladonietum subulatofimbriatae (помірні процеси дефляції); 3) Xanthoparmelietum pokornyi (рівновага між дефляційно-демутаційними процесами); 4) Сladonietum alcicornis (інтенсивні процеси демутації). Пірамідальні та коржикоподібні морфоструктури лишайника Placуnthiella uliginosa, які утворюються на пісках, також є біоіндикаторними показниками інтенсивності дефляційних процесів. Робота ілюстрована 6 фітоценотичними таблицями та рисунками.
Посилання
АЛЕКСЕЕНКО М.И. К вопросу о динамике растительности песков Нижнего Днепра в связи с проблемой их закрепления и освоения // Вопросы улучшения кормовой базы в степной, полупустынной и пустынной зонах СССР. – М.Л.: Из-во АН СССР, 1954. – С. 155-161.
АФАНАСЬЕВ Д.Я., БИЛЫК Г.И., КИСТЯКОВСКИЙ А.Б., КОТОВ М.И. Растительный и животный мир юга Украинской СССР и Северного Крыма. – К.: Из-во АН УССР, 1952. – 86 с.
БІЛИК Г.І. Рослинність Нижнього Придніпров'я. – Київ: Вид-во АН УРСР, 1956. – 300 с.
БОЙКО М.Ф. Про синузії мохоподібних // Укр. ботан. журн. – 1978. – Т. 35, Т 1. – С. 87-92.
БОЙКО М.Ф. Участие мохообразных и других бессосудистых растений в закреплении песков Нижнего Приднепровья // Научн. осн. и практ. меры по повыш. биол. устойч. лесн. насажд. на Нижнедн. песках. – Херсон, 1982. – С. 5–9.
БОЙКО М.Ф. Инициальные стадии демутации биогеоценозов Нижнеднепровских песков // Тез. совещ. по биогеоценол. // Львов, 1984. – С. 119-120.
БОЙКО М.Ф., ВОЙТЮК Ю.О., КОНДРАТЮК С. Я., КОСТИКОВ И.Ю. Участие бессосудистых растений в демутации днепровских песков // Пробл. общей и молек. биологии. – 1984, вып.2. – С. 78–82.
БОЙКО М.Ф. Бриофлора степной зоны Восточно-Европейской равнины и Предкавказья. Дисс… докт. биол. наук. – 03.00.05 – ботаника / Институт ботаники им. М.Г. Холодного АН Украины. – Киев, 1992. – 642 с.
БОЙКО М.Ф. Чекліст мохоподібних України. – Херсон: Айлант, 2008. – 232 с.
БЯЗРОВ Л.Г. Синузии эпифитных лишайников в широколиственно-еловых лесах Подмосковья // Ботан. журн. – 1969. – Т. 54, №2. – С. 239–249.
БЯЗРОВ Л.Г. Эпифитные лишайниковые синузии в лесных биогеоценозах подзоны широколиственно-еловых лесов. – Автореф. дис. … канд. биол. наук: 03.00.05. – ботаника. – Л.: 1970. – 26 с.
ВЕБЕР Х.Э., МОРАВЕЦ Я., ТЕРИЙЯ Ж.-П. Международный кодекс фитосоциологической номенклатуры //Растительность России. – 2005. – № 7. – С. 3-38.
ГРИГОРА І.М., СОЛОМАХА І.В. Основи фітоценології. – К.: Фітосоціоцентр, 2000. – 240 с.
ГОРДИЕНКО И.И. Олешские пески и биогеоценотические связи в процессе их зарастания . – К.: Наук. думка, 1969. – 242 с.
КАРНАТОВСЬКА М.Ю. Флора та рослинність Нижньодніпровських арен. – Автореф. дис. … канд. біол. Наук: 03.00.05. – ботаніка. – Київ, 2006. – 19 с.
КЛИМЕНТОВ Л.В. К характеристике растительности Нижнеднепровских песков // Тр. Южной обл. мелиоративной организации. – Одеса, 1926. – Вып. – С. 65-85.
КОСЕЦЬ М.І. Рослинність Козачо-Лагерської арени Нижньодніпров’я // Журн. Ін-ту ботаніки АН УРСР. – 1936. – Т. 17, № 9. – С. 127-191.
ЛАВРЕНКО Е. М. Пастбищная дигрессия на Нижнеднепровских песках в связи с задачами работ Алешковской опытной станции // Сельскохозяйственное опытное дело. – 1927. – № 3 (11).
ЛАВРЕНКО Е.М. Степи СССР. – В кн.. Растительность СССР. – Т. 2. – М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1940.
ЛАВРЕНКО Є.М., ПОРЕЦЬКИЙ А.С. Рослинність Чалбаського і Іванівського масивів та Кінбурнської коси Наддніпровських пісків // Мат-ли охорони природи на Україні. – Харків, 1928. – Вип.1. – С. 127-177.
ЛАВРЕНКО Є., ПРЯНІШНІКОВ О. Рослинність Нижньодніпровських (Олешківських) пісків та південного району, що з ним межує // Мат. по дослідженню грунтів України. – Харьков, 1926. – №1 (3). – С.126-221.
ЛЕВАНЕЦ А.А., СОЛОМАХА І.В. Альгоугруповання грунтів лівобережжя України // Укр. фітоцен. зб. – 1996. – сер. А. – № 1. – С. 95-104.
МИРКИН Б.М., НАУМОВА Л.Г., СОЛОМЕЩ А.И. Современная наука о растительности. – М.: Логос, 2001. – 264 с.
ОКСНЕР А.Н. Определитель лишайников СССР (морфология, систематика и географическое распространение). – Вып. 2. – Л.: Наука, 1974. – 283 с.
ПАЧОСКИЙ И. Очерк растительности Днепровского уезда Таврической губернии // Зап. Новорос. о-ва естествоиспытателей. – 1904. – Т. 26. – С. 1-160.
ПАЧОСКИЙ И.К. Описание растительности Херсонской губернии. Вып. 1. Леса // Материалы по исследованию почв и грунтов Херсонской губернии. – Херсон, 1915. – 258 с.
ПАЧОСКИЙ И. По пескам Днепровского уезда // Изв. Гос. степ. запов. «Аскания-Нова» – 1922. – Вып. 1. – С. 1-146.
ПАЧОСКИЙ И. По пескам Днепровского уезда // Изв. Гос. степ. запов. «Аскания-Нова» – 1923. – Вып. 2. – С. 53-96.
ПАЧОСКИЙ И.К. Описание растительности Херсонской губернии. Вып. 3. Плавни, пески, солончаки, сорные растения // Материалы по исследованию почв и грунтов Херсонской губернии. – Херсон, 1927. – 187 с.
ПРИРОДА Херсонської області (відп. ред. М.Ф. Бойко). – Київ: Фітосоціоцентр, 1998. – 120 с.
РОСЛИННІСТЬ УРСР. – К.: Наук. думка, 1973. – 433 с.
СОЛОМАХА В.А. Синтаксономія рослинності України // Укр. фітоцен. зб. – Київ, 1996. – Сер. А., вип. 2. – 120 с.
ТИМОШЕНКО П.А. До класифікації рослинності Нижньодніпровських арен // Укр. ботан. журн. – 1997. – Т. 54, №6. – С. 569-574.
ТИМОШЕНКО П.А. Сучасний стан класифікації рослинності арен півдня України // Укр. фітоцен. зб. – К.: Фітосоціоцентр, 1999. – Сер. А. – № 1-2 (12-13). – С. 201-205.
ТКАЧЕНКО В.С., ЛИСЕНКО Г.М. Фітоіндикація змін екологічних факторів супроводжуючих сукцесію аренних фітоценокомплексів Нижньодніпров’я // Укр. ботан. журн. – 1998. – Т. 55, № 3. – С. 234-238.
ТРАСС Х.Х. К проблеме структурного объема фитоценоза // Тез. Докл. IV всес. совещ. по класифик. растит. (Уфа, сентябрь, 1981 г.) “Флористические критерии при классификации растительности” – Уфа: БФАН, 1981. – С. 7-8.
ХОДОСОВЦЕВ О.Є. Лишайникові угруповання як незалежні системи // VI міжн. Новорічні біологічні читання. Зб. наук. праць. – Вип. 6. – Миколаїв: МДУ ім. В.О. Сухомлинського, 2006. – С. 174-176.
УМАНЕЦЬ О.Ю., СОЛОМАХА В.А. Синтаксономія рослинності Чорноморського біосферного заповідника.
ІІІ. Ділянка Івано-Рибальчанська // Укр. фітоцен. зб. – Київ, 1999. – Сер. А., вип. 3. – С. 84-102.
ШЕЛЯГ-СОСОНКО Ю.Р., КРИСАЧЕНКО В.С, МОВЧАН Я.И. Методология геоботаники. – К.: Наук. думка, 1991. – 272 с.
AHTI T., OKSANEN J. Epigeic lichen communities of taiga and tundra regions // Vegetatio. – 1990. – N 86. – P. 39–70.
BÜLTMANN H., DANIËLS F.J.A. Lichens and vegetation – a case study of Thamnolietum vermicularis // Bibl. Lichenologica. – 2009. – Vol. 100. – P. 31-47.
DREHWALD U. Die Pflanzengesellschaften Niedersachsens – Bestandsentwicklung, Gefährdung und Schutzprobleme – Flechtengesellschaften // Naturschutz Landschaftspfl. Niedersachs. – Heft 20/10. – S 1-122. 1993.
HÜBSCHMANN, A. v. Prodromus der Moosgesellschaften Zentraleuropas // Bryophyt. Biblioth. – 1986. – B. 32-4138.
KLEMENT O. Prodromus der mitteleuropaischen Flechtengesellschaften // Feddes Repertorium Beihefte. – 1955. – B. 135. – S. 5-194.
LORIS K., Pfiz M., Erb E., Wirth W., Küppers M. Lichen vegetation in the Central Namib as influenced by geomorphological and edaphic conditions, climate and wind erosion // Bibl. Lichenologica. – 2009. – Vol. 100. – P. 369-388.
MARSTALLER R. Bryosoziologische Studien auf der Rehbach-Schieferhalde bei Schmiedebach (Landkreis Saalfeld-Rudolstadt). 98. Beitrag zur Moosvegetation Thüringens // Herzogia. – 2004. – B. 17. – S. 245-267.
MARSTALLER R. Syntaxonomischer Konspekt der Moosgesellschaften Europas unl angrenzen der Gebiete // Haussknechtia.– 2006, Beiheft 13.– 192 s.
ORANGE A., JAMES P.W., WHITE F.J. Microchemical Methods for the Identification of Lichens. British Lichen Society, London, 2001.
NIMIS P.L. Developments in lichen community studies // Lichenologist. – 1990. – Vol. 23, N 3. – P. 215–225.
