Викошування очерету звичайного в національному природному парку «Пирятинський» (Україна): потенціал та можливості для менеджменту природоохоронної території
DOI:
https://doi.org/10.14255/2308-%209628/14.104/7Ключові слова:
Phragmites australis, врожайність, управління річковою заплавою.Анотація
Мета дослідження – визначити запаси очерету звичайного і реакцію очеретяних заростей на зимове викошування в одному з регіонів Центральної України, в національному парку «Пирятинський», а також розкрити можливості та наслідки регулярного викошування очерету в практиці відновлення та сталого управління річковою заплавою в парку. Надземна повітряно-суха біомаса очерету, морфометричні показники і деякі показники запасів його ресурсів оцінили за допомогою вибірки з трьох великих ділянок очеретяних заростей, що відрізняються тривалістю затоплення. Результати показують, що величина щорічного накопичення біомаси очерету коливається від невеликих значень до вище середніх (2-17 т/га), відомих з території помірно-кліматичної Європи. Для збереження водно-болотних угідь, підтримання заплави і природних середовищ існування в стабільному екологічному режимі слід рекомендувати викошування очерету за певних умов. Встановлені норми допустимого використання ресурсів очерету в процесі його зимового викошування. Оцінена очікувана врожайність на підставі індикаторних значень очеретяних заростей з пробних площ. У відповідь на зимове викошування в очеретяних стеблостоях підтверджена відсутність значущої різниці в перший вегетаційний період після викошування.
Посилання
BODENSTEINER L.R., GABRIEL A.O. (2003). Response of mid-water common reed stands to water level variations and winter conditions in Lake Poygan, Wisconsin, USA. / Aquatic Botany, 76: 49-64. doi:10.1016/S0304-3770(03)00013-5
BUTTLER A. (1992). Permanent plot research in wet meadows and cutting experiment. Vegetatio, 103: 113-124.
DUBYNA D.V., SHELYAG-SOSONKO Yu.R. (1989). Wetlands of the Black Seaside region. Kyiv, Naukova dumka. (in Russian).
DUBYNA D.V., STUPAK A.P., NEBESNYI V.B. (1990). Distribution, ecological and phytosociological attributes and resource funds of common reed in the mouth area of the Dnieper river. Bull Of the Moscow Society of Naturalists Biol Sect., 95 (1): 77-87. (in Russian).
GRANÉLI W. (1984). Reed Phragmites australis (Cav.) Trin ex Steudel as an energy source in Sweden. / Biomass. 4: 183-208. doi:10.1016/0144-4565(84)90056-8
GRANELI W. (1989). Influence of standing litter on shoot production in reed, Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steudel. Aquatic Botany, 35: 99-109.
GRANÉLI W. (1990). Standing crop and mineral content of reed in Sweden – management of reed stands to maximize harvestable biomass. / Folia Geobotanica et Phytotaxonomica, 25: 291-302.
GRYSEELS M. (1989). Nature management experiments in a derelict reedmarsh. I. Effects of winter cutting. Biological Conservation, 47 (3): 171-193. doi:10.1016/0006-3207(89)90063-3
GÜSEWELL S., Le NÉDIC C., BUTTLER A. (2000). Dynamics of common reed (Phragmites australis Trin.) in Swiss fens with different management. Wetlands Ecol. Manag., 8: 375-389. doi: 10.1023/A:1026553700571
HANGANU J., MIHAIL G., COOPS H. (1999). Responses of ecotypes of Phragmites australis to increased seawater influence: a field study in the Danube Delta, Romania. Aquatic Botany, 64: 351-358. doi: 10.1016/S0304-3770(99)00062-5
HELLINGS S.E., GALLAGHER J.L. (1992). The effects of salinity and flooding in Phragmites australis. J Appl Ecol., 29: 41-49.
KOMULAINEN M., PÄIVI S., Hagelberg E., IKONEN I., LYYTINEN S. (2008). Reed energy – possibilities of using the common reed for energy generation in Southern Finland. – Turku, Turku University of Applied Sciences, 5-77.
LENSSEN J.P.M., TEN DOLLE G.E., BLOM C.W.P.M. (1998). The effect of flooding on the recruitment of reed marsh and tall forb plant species. Plant Ecol., 139: 13-23. doi: 10.1023/A:1009754505028
MYNARCHENKO V.M., SEREDA P.I. (2004). Resource science: medicine plants. Kyiv, Phytosociocentr,71 p. (in Ukrainian).
ROLLETSCHEK H., ROLLETSCHEK A., KÜHL H., KOHL J.G. (1999). Clonespecific differences in a Phragmites australis stand II. Seasonal development of morphological and physiological characteristics at the natural site and after transplantation. Aquatic Botany, 64: 247-260. doi:
doi:10.1016/j.aquabot.2006.11.005
MOVCHAN Ya.I. (ed) (2007). The Procedure Recommendations on Environmentally Safe Harvesting (Through Cutting) of Common Reed. – Kyiv, NGO “Sribna Chaika”. (in Ukrainian). http://necu.org.ua/ocheret/
VAN DER SLUIS Th., POPPENS R., KRAISVITNII P., RII O., LESSCHEN J.P., GALYTSKA M., ELBERSEN W. (2013). Reed harvesting from wetlands for bioenergy: Technical aspects, sustainability and economic viability of reed harvesting in Ukraine. – Wageningen, Alterra Wageningen UR. 87 pp.
THEVS N., ZERBE S., GAHLERT F., MIJIT M., SUCCOW M. (2007). Productivity of reed (Phragmites australis Trin. ex Steud.) in continental-arid NW China in relation to soil, groundwater, and land-use. J of Appl Botany and Food Quality, 81: 62-68.
VAN DER PUTTEN W.H., PETERS B.A.M., VAN DEN BERG M.S. (1997). Effects of litter on substrate conditions and growth of emergent macrophytes. New Phytologist, 135: 527-537. doi: 10.1046/j.1469-8137
VAN DER TOORN J., MOOK J.H. (1982). The influence of environmental factors and management on stands of Phragmites australis. I. Effects of burning, frost and insect damage on shoot density and shoot size. J Appl Ecol., 19: 477-499.
VAN DEURSEN E.J.M., DROST H.J. (1990). Defoliation and treading by cattle of reed Phragmites australis. J Appl Ecol., 27: 284-297.
VOLOSHKEVYCH A., ZHMUD Ye., ZHMUD M. (2001). Nature conservations aspects of the economical utilization of common reed in the Danube biosphere reserve. Sci. Notes of Volodymyr Gnatiuk State Pedagogical University of Ternopyl Biol Ser., 4: 206-207. (in Russian).
WEISNER S.E.B., GRANÉLI W. (1989). Influence of substrate conditions on the growth of Phragmites australis after a reduction in oxygen transport to below-ground parts. Aquatic Botany, 35: 71-80. doi:10.1016/0304-3770(89)90068-5
WICHTMANN W, JOOSTEN H. (2007). Paludiculture: peat formation and renewable resources from rewetted peatlands. International Mire Conservation Gr Newsletter. 3: 24-28.
WICHTMANN W., TANNEBERGER F., BÄRISCH S. (2009). Feasibility of the use of biomass from re-wetted peatlands for climate and biodiversity protection in Belarus: http://www.succowstiftung.de/project_reports.html. Accessed December 2009.
