Нова знахідка Iris pineticola Klok. (Iridaceae) на території Лівобережного Лісостепу
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu1990-553X/2022-18-4-2Ключові слова:
борова тераса, екотон, угруповання, фітопатогенний гриб, ценопопуляція, Alternaria, ITS1, ITS2.Анотація
Описано новий локалітет рідкісного ендемічного виду Iris pineticola (Iridaceae) на території Лівобережного Лісостепу України, в басейні річки Сула на межі Національного природного парку «Нижньосульський». Iris pineticola зростає на старій вирубці посеред старої заплавної діброви на задернованих алювіальних легких супіщаних ґрунтах у травʾяному угрупованні екотонного характеру з діагностичними видами класів Molinio-Arrhenatheretea та Trifolio-Geranietea sanguinei, що є нетиповим. Для інших відомих популяцій наводяться місцезростання у борах, штучних насадженнях сосни на піщаних терасах річок в угрупованнях класів Pulsatillo-Pinetea або на відкритих пісках в угрупованнях класів Festucetea vaginatae. Шестирічний моніторинг показав негативну динаміку ценопопуляції I. рineticola: зменшення чисельності на 90%, кількості куртин (клонів) – на 60%, площі – понад 80%. Сьогодні ценопопуляція складається лише з 22 екземплярів, розташованих двома куртинами, загальною площею 1 м2. Аналіз вікових спектрів показав переважання імматурних та віргінільних особин, що вказує на зниження темпів вегетативного відтворення і втрату здатності до самопідтримання, стрімку деградацію та ймовірне зникнення в короткостроковій перспективі в даному локалітеті. Виродження популяції очевидно пов‘язано із збільшенням задернованості ґрунту, внаслідок помітного зростання проективного покриття злаків, а також частково з ураженням рослин факультативними фітопатогенними грибами, що спричинюють альтернаріоз листків прегенеративних та генеративних особин. Збудником альтернаріозу I. pineticola є аскоміцет із видового комплексу Alternaria alternata, риботип якого поширений у Південно-східній, Південній та Малій Азії, північна межа якого проходить по 50 паралелі Європи. Виявлений нами локалітет, у якому на особинах I. pineticola зафіксовано носія даного риботипу, є найпівнічнішою відомою точкою ареалу даного гриба, у якому вперше зареєстровано ураження I. pineticola грибом із Alternaria alternata complex та хвороба альтернаріоз представників родини Iridaceae. Тому локальна популяція I. pineticola потребує збереження, а саме: включення території з виявленим місцезнаходженням до складу природно-заповідного фонду України, зокрема, до Національного природного парку «Нижньосульський», що дасть змогу здійснювати комплекс організаційних, правових, економічних, наукових, інших заходів, спрямованих на забезпечення його охорони та відтворення.
Посилання
BAIRAK O.M., STETSUK N.O. (2005). Atlas ridkisnykh i znykaiuchyhk roslyn Poltavshchyny. Poltava: Verstka, 270 p. (in Ukrainian) BRAUN-BLANQUET J. (1964). Pflanzensoziologie. Grundzuge der Vegetationskunde. 3 Aufl. Wien – New York: Springer-Verlag, 865 р.
DAVYDOV D.A. (2019). Znakhidky vydiv roslyn z «Chervonoii knyhy Ukrainy» na terytorii Livoberezhnoho Lisostepu Ukrainy u 2009-2018 rr. Znakhidky roslyn i hrybiv Chervonoii knyhy ta Bernskoii konventsii (Rezoliutsia 6). Vol.1 (ser. «Conservation Biology in Ukraine». Vyp. 11). Kyiv-Chernivtsi: Druk Art, 2019: 225–236. (in Ukrainian) https://uncg.org.ua/znakhidky-roslyn-i-hrybiv-chervonoi-knyhy-ta-bernskoi-konventsii/ EURO+MED (2006–2020) Euro+Med PlantBase – the information resource for Euro-Mediterranean plant diversity. Available at: https://www.europlusmed.org/ [Accessed 1 October 2022].
FOMIN O.V., BORDZILOVSKYI YE.I. (1950). Rid Pivnyky – Iris (Tourn.) L. In: Flora URSR, vol. 3. Kyiv: Vyd-vo Akad. nauk Ukr. RSR, p. 283–303. (in Ukrainian)
GORSHKOV V.V., GORSHKOV V.G., DANILOV-DANILIAN V.I., LOSEV K.S., MAKARIEVA A.M. (1999). Bioticheskaya reguliatsiia okruzhaiushchei sredy. Ekologia, (2): 105–113. (in Russian) IUCN 2022.
The IUCN Red List of Threatened Species. Version 2021-3. URL: https://www.iucnredlist.org
KOVÁCS C., BALLING P., BIHARI Z., NAGY A., SÁNDOR E. (2017). Incidence of grapevine trunk diseases is influenced by soil, topology and vineyard age, but not by Diplodia seriata infection rate in the Tokaj Wine Region, Hungary. Phytoparasitica, 45: 21–32. doi: 10.1007/s12600-017-0570-5
MOSYAKIN S.L., FEDORONCHUK M.M. (1999). Vascular Plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. K., 345 p.
OFITSIINI pereliky rehionalʹno ridkisnykh roslyn administratyvnykh terytorii Ukrainy (dovidkove vydannya) (2012). (Eds) Andriienko T.L., Perehrym M.M. Kyiv: Alʹterpres, 148 p. (in Ukrainian)
OPREDELITELʹ vysshykh rastenii Ukrainy. (1987). Dobrochaieva D.N., Kotov M.I., Prokudin Yu.N. i dr. Kiiev: Nauk. dumka, 548 p. (in Russian) PEREHRYM M., VASYLIUK O., BRONSKOV O., BRONSKOVA O., SHYRIAIEVA D., SPINOVAYU., KOLOMYTSEV H., MARUSHCHAK O., OSKYRKO O. (2017). 50 ridkisnykh roslyn Donechchyny. Atlas-dovidnyk. Kyiv: LAT & K, 64 p. (in Ukrainian)
PEREHRYM M., VASYLIUK O., SHYRIAIEVA D., KOLOMYTSEV H. (2014). 50 ridkisnykh roslyn Luhanshchyny. Atlas-dovidnyk. Kyiv: Veselka, 60 p. (in Ukrainian)
PERELIK vydiv roslyn ta hrybiv, shcho zanosiatʹsia do Chervonoii knyhy Ukrainy (roslynnyi svit). Nakaz Ministerstva Zakhystu dovkillia ta pryrodnykh resursiv Ukrainy № 111 vid 15.02.2021 «Pro zatverdzhennia perelikiv vydiv roslyn ta hrybiv, shcho zanosyatʹsya do Chervonoyi knyhy Ukrainy (roslynnyi svit), ta vydiv roslyn ta hrybiv, shcho vykliucheni z Chervonoii knyhy Ukrainy (roslynnyi svit)». (in Ukrainian)
PLANT CENOPOPULATION (basic concept and structure) (1976). (Eds) A.A. Uranov, T.I. Serebryakova. М., 215 p. (in Russian)
PRODROMUS ROSLYNNOSTI UKRAINY. (2019). Dubyna D.V., Dziuba T.P., Yemelianova S.M. et al. Kyiv: Naukovo-vyrobnyche pidpryiemstvo «Vydavnytstvo «Naukova dumka» NAN Ukrainy», 783 p. (in Ukrainian)
RED DATA BOOK OF UKRAINE. Plant kingdom (2009). Didukh Ya.P. (ed). Kyiv: Globalkonsalting, 612 р. (in Ukrainian).
SUDYNNI ROSLYNY Smarahdovoii merezhi Ukrainy pid okhoronoiu Bernsʹkoii konventsii (2016). (Ed) Solomakha V.A. Kyiv, 152 p. (in Ukrainian) TARIEIEV A.S., GIRIN A.I., KARPENKO N.I., TYSHCHENKO O.V., KOSTIKOV I.YU. (2011). Modified method of DNA extraction from herbarium specimens. Chornomors’k. bot. z., 7(4): 309–317 (in Ukrainian).
THE LAW OF UKRAINE "On the Red Book of Ukraine" № 1684-IX, 15.07.2021 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3055-14#Text (in Ukrainian). THE PLANT LIST (2013) Version 1.1. Published on the Internet; http://www.theplantlist.org/tpl1.1/search?q=Iris TUNEY E., ASAN A., SEN B. (2018). Saf Kültür Olarak Stoklanmış Bazı Mikrofungusların ITS, Beta-tubulin ve Aktin Gen Dizilerine Göre Moleküler Tanısı. The Journal of Fungus, 9(1): 1–17. doi: 10.30708/mantar.295146
WEBB D.A., CHATER A.O. (1980). Iris L. In: Flora Europaea, vol. 5. (Eds) T.G. Tutin, V.H. Heywood, N.A. Burges, D.M. Moore, D.H. Valentine, S.M. Walters. Cambridge: Cambridge Univ. Press, р. 87–92.
WHITE T.J., BRUNS T., LEE S., TAYLOR J. (1990). Amplification and direct sequencing of fungal ribosomal RNA genes for phylogenetics. In: Innis M., Gelfand D., Sninsky J., White T. (Eds) Pcr Protocols: A guide to methods and applications. San Diego, Ca: Academic Press, p. 315–322. ZHYGALOVA S., FUTORNA O. (2015). The comparative micromorphology characteristics Iris pineticola Klokov adn Iris arenaria Waldst. et Kit. (Iridaceae Juss.). Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Introduction and conservation of plant diversity, 1: 40–43. (in Ukrainian)
ZHYGALOVA S.L. (2015). The history of study of Iris pineticola Klokov (Iridaceae). Contribution of Amateur Naturalists into Biological Diversity Studies. Proceedings of the international scientific conference dedicated to the 200th anniversary of the Ludwig Wagner birth, Beregovo, Ukraine. Uzhhorod, May 14–16, 2015, 280–284. (in Ukrainian)
ZHYGALOVA S.L. (2021). Distribution of Iris pineticola Klokov in Ukraine. Journal of Native and Alien Plant Studies, (1): 90–94. (in Ukrainian) doi: 10.37555/2707-3114.1.2021.247480