Дискоміцети Харківського Лісостепу (Україна): анотований список
DOI:
https://doi.org/10.14255/2308-9628/17.133/8Ключові слова:
Ascomycota, біорізноманіття, флористична новизна, частота трапляння.Анотація
У роботі узагальнено сучасні відомості про різноманіття дискоміцетів Харківського Лісостепу. Перелік видів складений на основі аналізу літератури, починаючи з середини XIX ст., критичної ревізії матеріалів наукового гербарію CWU Myc, а також власних зборів, проведених протягом 2010-2017 рр. Список містить 254 види дискоміцетів, що належать до 115 родів, 35 родин, 8 порядків та 5 класів відділу Ascomycota. Серед них 134 види наводяться вперше для регіону, 43 – вперше для Лівобережної України, а 36 є новими знахідками для України.
Посилання
AKULOV O.YU., PRYLUTSKYI O.V. (2010). Fungi and fungi-like protists of National Nature Park “Homilsha Forests”. Litopys Pryrody NPP “Homilshanski lisy”, 5: 59–103. [АКУЛОВ О.Ю., ПРИЛУЦЬКИЙ О.В. (2010). Гриби та грибоподібні протисти Національного природного парку «Гомільшанські Ліси». Літопис Природи НПП «Гомільшанські Ліси», 5: 59–103]
BARBARYCH A.I. (1977). Geobotanical zoning of Ukrainian SSR. Kyiv: Naukova dumka. 284 p. [БАРБАРИЧ А.І. (1977). Геоботанічне районування Української РСР. Київ: Наукова думка. 284 с.]
BARAL H.-O., HAELEWATERS D., PÄRTEL K. (2015). A new attempt to classify the families of the Helotiales. Poster. Amsterdam: Royal Netherlands Academy of Arts and Sciences.
BELGARD A.L. (1971). Forest management in steppe. Moscow: Publishing office "Lesnaya promyshlennost". 366 p. [БЕЛЬГАРД А.Л. (1971). Степное лесоведение. Москва: Изд-во "Лесная промышленность". 336 с.]
CZERNIAEV V.M. (1845). Nouveaux Cryptogames de l’Ukraine et quelques mots sur la flore de ce pays. Bulletin de la Societe Imperiale des Naturalistes de Moscou, 18 (3): 132–167.
FRIES E.M. (1836). Epicrisis Systematis Mycologici Seu Synopsis Hymenomycetum. Vol. 1. Uppsala: Typ. Acad. Sumtibus Auctoris. 610 p.
FUNGI OF UKRAINE (2006). http://www.cybertruffle.org.uk/ukrafung/ukr/ [ГРИБИ УКРАЇНИ (2006). http://www.cybertruffle.org.uk/ukrafung/ukr/]
GRYTSENKO A.V., KAPUSNYK I.V., MAKAROVSKY E.L. (2005). Ekological atlas of Kharkiv region. 2-d edition. Kharkiv: Derzhavne upravlinnya ekologii ta pryrodnykh resursiv u Kharkivskiy oblasti, UkrNDIEP. 80 p. [ГРИЦЕНКО А.В., КАПУСНИК І.В., МАКАРОВСЬКИЙ Є.Л. (2005). Екологічний атлас Харківської області. 2-ге видання. Харків: Державне управління екології та природних ресурсів у Харківській області, УкрНДІЕП. 80 с.]
HELUTA V.P. (1989). Flora of the fungi of Ukrauine: powdery mildew fungi. Kiev: Naukova dumka. 255 p. [ГЕЛЮТА В.П. (1989). Флора грибов Украины: мучнисторосяные грибы. Киев: Наукова думка. 255 с.]
HIBBETT D.S., BINDER M., BISCHOFF J.F., BLACKWELL M., CANNON P.F., ERIKSSON O.E., HUHNDORF S., JAMES T., KIRK P.M., LUCKING R., LUMBSCH H.T., LUTZONI F., MATHENY P.B., MCLAUGHLIN D.J., POWELL M.J., REDHEAD S., SCHOCH C.L., SPATAFORA J.W., STALPERS J.A., VILGALYS R., AIME M.C., APTROOT A., BAUER R., BEGEROW D., BENNY G.L., CASTLEBURY L.A., CROUS P.W., DAI Y.-C., GAMS W., GEISER D.M., GRIFFITH G.W., GUEIDAN C., HAWKSWORTH D.L., HESTMARK G., HOSAKA K., HUMBER R.A., HYDE K.D., IRONSIDE J.E., KOLJALG U., KURTZMAN C.P., LARSSON K.-H., LICHTWARDT R., LONGCORE J., MIADLIKOWSKA J., MILLER A., MONCALVO J.-M., MOZLEY-STANDRIDGE S., OBERWINKLER F., PARMASTO E., REEB V., ROGERS J.D., ROUX C., RYVARDEN L., SAMPAIO J.P., SCHUßLER A., SUGIYAMA J., THORN R.G., TIBELL L., UNTEREINER W.A., WALKER C., WANG Z., WEIR A., WEISS M., WHITE M.M., WINKA K., YAO Y.-J., ZHANG N. (2007). A higher-level phylogenetic classification of the Fungi. Mycological Research, 111 (5): 509–547.
INDEX FUNGORUM (2017). CABI Bioscience databases: www.indexfungorum.org
KARPENKO K.K. (2011). Macromycetes of reserved territories of Sumy region. 2-d edition, revised and supplemented. Sumy: PE Vinnichenko M.D. 200 p. [КАРПЕНКО К.К. (2011). Макроміцети заповідних територій Сумської області. 2-е видання, перероблене й доповнене. Суми: ПП Вінниченко М.Д. 200 с.]
KARPENKO K.K., KOVTUN V.A. (1996). Vegetation of the Sumy region, the current state and conservation issues. The state of environment and conservation issues in Sumy region, 1: 33–59.
KIRK P.M., CANNON P.F., MINTER D.W., STALPERS J.A. (2008). Ainsworth & Bisby’s Dictionary of the Fungi. 10th Edition. Oxon: CABI. 785 p.
MILOVTSOVA M.O. (1937). Proceedings of the Institute of Botany (Kharkiv), 2: 17–22 [МІЛОВЦОВА М.О. (1937). Матеріали до мікофлори УРСР. Труди Інституту ботаніки (Харків), 2: 17–22.]
MINTER D.W. (2000). The Rhytismatales of Ukraine. II. Key to the genera. Ukr. Bot. J., 57 (5): 561–585.
NGUYEN N.H., LANDEROS F., GARIBAY-ORIJEL R., HANSEN K., VELLINGA E.C. (2013). The Helvella lacunosa species complex in Western North America: cryptic species, misapplied names and parasites. Mycologia, 105 (5): 1275–1286.
PÄRTEL K., BARAL H.-O., TAMM H., POLDMAA K. (2016). Evidence for the polyphyly of Encoelia and Encoelioideae with reconsideration of respective families in Leotiomycetes. Fungal Diversity, 82 (1): 183–219.
PFISTER D., LÆSSØE T., HANSEN K. (2002). Phylogenetic diversity in the core group of Peziza inferred from ITS sequences and morphology. Mycological Research, 106 (8): 879–902.
POTEBNYA A.A. (1907). Trudy Obschestva ispyitatelei prirody pri imperatorskom Harkovskom universitete, 41: 45–96. [ПОТЕБНЯ А.А. (1907). Микологические Очерки. II. Микромицеты Курской и Харьковской губерний. Труды Общества испытателей природы при императорском Харьковском университете, 41: 45–96.]
POTEBNYA A.A. (1912). Trudy Obschestva ispyitatelei prirody pri imperatorskom Harkovskom universitete, 45: 289–312. [ПОТЕБНЯ А.А. (1912). Новый возбудитель рака яблони Phacidiella discolor (Mout. Et Sacc.) A. Pot., его морфология и история развития. Труды Общества испытателей природы при императорском Харьковском университете, 45: 289–312.]
POTEBNYA A.A. (1915). Fungal parasites of higher plants of Kharkiv and adjacent provinces. Kharkov: Izdanie Harkovskoi oblastnoi stantsii. 251 p. [ПОТЕБНЯ А.А. (1915). Грибные паразиты высших растений Харьковской и смежных губерний. Харьков: Издание Харьковской областной станции. 251 с.]
PRYLUTSKYI O.V., AKULOV O.YU., LEONTYEV D.V., ORDYNETS A.V., YATSIUK I.I. USICHENKO A.S., SAVCHENKO A.O. (2017). Fungi and fungus-like organisms of Homilsha Forests National Park, Ukraine. Mycotaxon, 132: 705–761.
SCHOCH C.L., WANG Z., TOWNSEND J.P., SPATAFORA J.W. (2009). Geoglossomycetes cl. nov., Geoglossales ord. nov and taxa above class rank in the Ascomycota tree of life. Persoonia, 22: 129–138.
SKREDE I., CARLSEN T. SCHUMACHER T. (2017). A synopsis of the Saddle Fungi (Helvella: Ascomycota) in Europe – species delimitation, taxonomy and typification. Persoonia, 39: 201–253.
SMITSKAYA M.F. (1980). Flora of the Fungi of Ukraine. Operculate discomycetes. Kiev: Naukova dumka. 224 p. [СМИЦКАЯ М.Ф. (1980). Флора грибов Украины. Оперкулятные дискомицеты. Киев: Наукова думка, 224 с.]
SMITSKAYA M.F. (1974). Ukr. Bot. J., 31 (5): 655–656. [СМІЦЬКА М.Ф. (1974). Цікава знахідка Peziza rufescens Saut. в ботанічному саду ім. акад. О. В. Фоміна. Укр. бот. журн., 31 (5): 655–656.]
SMITSKA M.F. (1975). Pezizalean Fungi of Ukraine. Kyiv: Naukova dumka. 171 p. [СМІЦЬКА М.Ф. (1975). Пецицові гриби України. Київ: Наукова думка. 171 с.]
SPAGOROV G.E. (1915). Trudy Obschestva ispyitatelei prirody pri imperatorskom Harkovskom universitete, 49: 1–12. [СПАГОРОВ Г.Е. (1915). Материалы к флоре паразитных грибов Харьковской губернии. Труды общества испытателей природы Харьковского университета, 49: 1–12]
STRAKHOV T.D. (1916). Fungi of vicinities of Kharkov. Kharkov: Tipographiia B.G. Bengis, 30 p. [СТРАХОВ Т.Д. (1916). Грибы окрестностей Харькова. Харьков: Типография Б. Г. Бенгис, 30 с.]
VILENKIN V.L., DEMCHENKO M.A. (1971). Materialy Harkovskogo otdela Geograficheskogo Obschestva Ukrainy, 8: 18–30. [ВИЛЕНКИН В.Л., ДЕМЧЕНКО М.А. (1971). Основные черты рельефа Харьковской области. Харьковская область. Природа и хозяйство. Материалы Харьковского отдела Географического Общества Украины, 8: 18–30]
ZHUANG W.Y., LIU C.Y. (2012). What an rRNA secondary structure tells about phylogeny of Fungi in Ascomycota with emphasis on evolution of major types of ascus. PLoS ONE, 7 (10): 1–10.