Епіфітні лишайникові угруповання класу Physcietea старих парків Херсонщини (Україна)
DOI:
https://doi.org/10.14255/2308-9628/17.134/6Ключові слова:
Physcietalia, Physcietum adscendentis, Xanthorietum parietinae, Parmelietum acetabulae, Buellietum punctiformis, Buellion canescentis, синтаксономія.Анотація
Епіфітні лишайникові угруповання старих парків Херсонщини представлені п’ятьма асоціаціями та двома підасоціаціями, які вперше описані для науки. Alyxorio varii-Xanthorietum parietinae має діагностичні види Alyxoria varia, Phaeophyscia nigricans, Scythioria phlogina та формується під впливом морських бризів в аридних умовах на корі старих дерев, що мають нейтральний pH (Fraxinus excelsior, F. pennsylvanica, Populus alba, Salix alba). Melanelixio subargentiferi-Ramalinetum farinaceae характеризується діагностичні види Melanelixia subargentifera, Phlyctis argena, Ramalina farinacea та формується на корі старих дерев, що мають нейтральний pH (Fraxinus excelsior, Quercus robur) у тінистих лісах та лісопарках у степовій зоні. Угруповання піонерної гемібазифільної, ксерофільної, геліофільної, асоціації Rinodino pyrini-Calogayetum lobulatae формуються на різноманітних породах дерев у молодих парках, лісосмугах, лісопарках на півдні України і характеризується наявністю діагностичних видів Calogaya lobulata, Myriolecis hagenii, Rinodina pyrina. Ці угруповання відносяться до союзу Xanthorion parietinae Оchsner 1928. Нітрофільна, геліофільна, кcерофільна субасоціація Amandineo punctati-Xanthorietum parietinae typicum широко розповсюджена на різних видах деревних рослин на півдні України і характеризується діагностичними видами Amandinea punctata, Physcia adscendens, Xanthoria parietina. Субасоціація Amandineo punctati-Xanthorietum parietinae candelarielletosum efflorescentis характеризується діагностичними видами Pleurosticta acetabulum та Candelariella efflorescens і розвивається на корі старих дерев у парках півдня України. Омброфільна, сціофільна, мезофільна асоціація Chaenotheco trichiali-Amandinietum punctatae має діагностичні види Amandinea punctata та Chaenotheca trichialis та формується на старих деревах віком 100–200 років (Quercus robur, Populus alba, P. nigra). Угруповання відноситься до союзу Buellion canescentis Barkman 1958. Виділені лектотипи асоціацій Buellietum punctiformis Barkman 1958, Parmelietum acetabulae typicum Ochsner 1928 та Physcietum adscendentis typicum Ochsner & Frey 1926.
Посилання
APTROOT A., HONEGGER R. (2006). Lichens in the new botanical garden of the University of Zürich, Switzerland. Botanica Helvetica, 116 (2): 135–148.
BARKMAN J.J. (1958). Phytosociology and ecology of cryptogamic epiphytes. Van Gorcum Publ, Assen, NL, 628 p.
BÜLTMANN H. (2012). The lichen syntaxa in the checklist of higher syntaxa of Europe – an overview and what we can do with them. Ann. Bot. (Roma), 2: 11–18.
DREHWALD U. (1993). Die Pflanzengesellschaften Niedersachsens: Bestandsentwicklung, Gefährdung und Schutzprobleme. 10. Flechtengesellschaften. Niedersächsisches Landesamt für Ökologie, Fachbehörde für Naturschutz.
GALLÉ L. (1957). A szegedi Fehértó zuzmóflórája. A Móra Ferenc Múzeum Évkönyve. Szeged: 237–250. GALLÉ L. (1960). Die Flechtengesellschaften des Tisza-Maroswinkels. Acta Botanica Academiae Scientiarum Hungaricae, 6 (1/2): 15–33
JAMES P.W., HAWKSWORTH D.L., ROSE F. (1977). Lichen communities in the British Isles: a preliminary conspectus. In: Seaward M.R.D. (ed.) Lichen ecology, pp. 295–413. Academic Press. London.
KALB K. (1969). Kelchflechtengesellschaften des Adelegg-Massivs. Bayerische Botanische Gesellschaft: 69–71.
KHODOSOVTSEV A.YE., BOІKO M.F., NADYEINA O.V., KHODOSOVTSEVA YU.A. (2011). Lichen and bryophyte associations on the lower Dnieper sand dunes: syntaxonomy and weathering indication. Chornomors’k. bot. z., 7 (1): 44–66.
KLEMENT O. (1948). Das Physcietum ascendentis in Schwaben. Ber. Naturf. Ges. Augsburg., 1: 26–39.
KLEMENT O. (1955). Prodromus der mitteleuropaischen Flechtengesellschaften. Feddes Repertorium Beiheft, 135: 5–194.
MUCINA L., BÜLTMANN H., DIERßEN K., THEURILLAT J.-P., RAUS T., ČARNI A., ŠUMBEROVÁ K., WILLNER W., DENGLER J., GARCÍA R.G., CHYTRÝ M., HÁJEK M., DI PIETRO R., IAKUSHENKO D., PALLAS J., DANIËLS F.J.A., BERGMEIER E., GUERRA A.S., ERMAKOV N., VALACHOVIČ M., SCHAMINÉE J.H.J., LYSENKO T., DIDUKH YA.P., PIGNATTI S., RODWELL J.S., CAPELO J., WEBER H.E., SOLOMESHCH A., DIMOPOULOS P., AGUIAR C., HENNEKENS S.M., TICHÝ L. (2016). Vegetation of Europe: hierarchical floristic classification systemof vascular plant, bryophyte, lichen, and algal communities. Applied Vegetation Science, 19 (1): 3–264.
OCHSNER F. (1928). Studien uber die Epiphyten-Vegetation der Schweiz. Ib. St. Gall. Naturwiss. Ges., 63 (2): 1–108.
PFEFFERKORN V. (1996). Epiphytische Flechtenvereine in Vorarlberg (Österreich) unter besonderer Berücksichtigung der Hemerobie von Waldökosystemen. Vorarlberger Naturschau, 1: 9–152.
WEBER H.E., MORAVEC J., THEURILLAT J.-P. (2000). International code of phytosociological nomenclature. 3nd ed. J. Veg. Sci., 11: 739–768.
