Класифікація лісової рослинності національного природного парку «Кармелюкове Поділля» (Вінницька область, Україна)
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu1990-553X/2019-15-2-4Ключові слова:
метод Браун-Бланке, Carpino-Fagetea sylvaticae, Quercetea pubescentis, південно-східне Поділля, синтаксономія, фітоіндикація.Анотація
На основі 147 геоботанічних описів лісової рослинності, зібранних упродовж 2006–2017 років і оброблених у програмному пакеті Juice за допомогою різних методів кластерного аналізу, проведено класифікацію рослинності широколистяних лісів Національного природного парку «Кармелюкове Поділля» за методом Браун-Бланке. Запропонована класифікаційна схема включає три асоціації, три субасоціації, п’ять варіантів та одне безрангове угруповання, що належать до двох класів рослинності – Carpino-Fagetea sylvaticae і Quercetea pubescentis. Клас Carpino-Fagetea sylvaticae представлений двома асоціаціями Galeobdolono lutei-Carpinetum і Isopyro thalictroidis-Carpinetum. Перша асоціація представлена на території парку субасоціацією sambucetosum nigrae і відзначається значно більш вираженою внутрішньою диференціацією, оскільки включає три варіанти, що формуються в умовах різного антропогенного навантаження. Клас Quercetea pubescentis представлений на території парку однією асоціацією Quercetum pubescenti–roboris, для якої описано нову субасоціацію quercetosum petraeae з двома варіантами, що характеризуються різними мікрокліматичними особливостями. За результатами фітоіндикаційної оцінки виділених синтаксонів встановлено, що едафічні фактори відіграють значно більшу роль у їх диференціації, ніж кліматичні. Серед едафічних факторів найбільший вплив на диференціацію синтаксонів мають ті, що зумовлюють багатство ґрунтів – сольовий режим ґрунту та вміст засвоюваних форм азоту в ньому. У складі дослідженої рослинності виявлено 16 видів, занесених до діючого видання Червоної книги України, найбільш поширеними з яких є Sorbus torminalis, Allium ursinum i Viola alba. Досліджені фітоценози лісової рослинності парку є типовими для південно-східного Поділля, однак вони мають риси подібності з дубовими та грабово–дубовими лісами Центрального та Західного Поділля, а також Правобережного Придніпров’я. Лісова рослинність займає більшу частину території НПП «Кармелюкове Поділля», вона характеризується досить високим флористичним і ценотичним багатством, а також значною природоохоронною цінністю, зумовленою суттєвою участю рідкісних та зникаючих видів.
Посилання
ANDRIENKO T.L., ORLOV A.A., YAVORSKAYA E.G. (1990). Rekomendatsii po vyideleniyu novyih lesnyih ohranyaemyih ob'ektov v Vinnitskoy oblasti. In: Rekomendatsii po sovershenstvovaniyu vedeniya hozyaystva v lesah gosudarstvennogo znacheniya i na zemlyah kolhozov i sovhozov Podolii: 105–120. Vinnytsia. (in Russian).
CHORNA G.A., KUZEMKO A.A. (2011). History of the Vinnychyna plant cover study. Autohtonous and alien plants, 7: 143–152. (in Ukrainian).
CHYTRÝ M. (1997). Thermophilous oak forests in the Czech Republic: Syntaxonomical revision of the Quercetalia pubescenti-petraeae. Folia Geobotanica et Phytotaxonomica, 32: 221–258.
VEGETACE České republiky 4. Lesní a křovinná vegetace. Vegetation of the Czech Republic 4. Forest and scrub vegetation. (2013). Chytrý M. (ed.). Praha: Academia, 551 p. (in Czech).
CHYTRY M., TYCHY L. (2003). Diagnostic, constant and dominant species of vegetation classes and alliances of the Czech Republic: a statistical revision. Folia facultatis scientarum naturalium universitatis masarykianae brunensis. Biologia, 108: 1–231.
DIDUKH Y.P., SHELYAG-SOSONKO YU.R. (2003). Geobotanical zoning of Ukraine and adjoining territories. Ukr. Bot. J., 60(1): 6–17. (in Ukrainian).
DIDUKH YA.P. (2011). The ecological scales for the species of Ukrainian flora and their use in synphytoindication. Kyiv: Phytosociocentre, 176 p.
BARBARYCH A.I. (1977). Geobotanical zoning of Ukrainian SSR. Kyiv: Naukova dumka, 284 p. (in Ukrainian).
GRIN F.O. (1971). Dubovi ta shyrokolystiano–dubovi lisy. In.: Roslynnist URSR. Lisy: 194–328, Kyiv: Naukova dumka.
HENNEKENS S.M., SCHAMINEE J.H.J. (2001). Turboveg, a comprehensive database management system for vegetation data. Journal of Vegetation Science, 12: 589–591.
KLEOPOV YU.D. (1990). Analiz flory shyrokolistvennykh lesov Evropeiskoy chasti SSSR. Kiev: Naukova dumka, 352 p. (in Russian).
KOTOV M.I. (1940). Geobotanichnyy narys pivdennoi chastyny Vinnytskoyi oblasti. Botan. z. AN USSR, 1(2): 325–374.
KUZEMKO A. (2007). Rare plant species of the projected national naturе park «South Podolia» Biological Diversity. Plant introduction: proceeding of the International scientific conference, St. Petersburg, RU, June 4–8, 2007: 149–150. (in Ukrainian).
KUZEMKO A.A.,YAVORSKAYA O.G., VORONA YE.I., FEDORONCHUK MM, VOROBYOV YE.O., MARKIVSKA L.V., SHPAK N.P. (2015). Ecological–coenotic features of oak and hornbeam–oak forests of the National Nature Park "Karmelyukove Podillya". Environmental control and monitoring of the condition of the oak forests of Podillya and the features of their natural regeneration: proceeding of the I International Scientific and Practical Conference, Chechelnyk, UA, May 20–22, 2015: 118–128. (in Ukrainian).
KUZEMKO AA, YAVORSKA O.G., VORONA E.I., CHORNA G.A., FEDORONCHUK M.M. (2010). Key territory of the national level in the Vinnytsia region and their significance for optimizing the network of the natural reserve fund. Nature conservation in Ukraine, 16 (1): 88–93. (in Ukrainian).
MARYNICH O.M., PASHCHENKO V.M., PETRENKO O.M., SHISHCHENKO P.G. (2007). Physical–geographical zoning: map – 1: 2 500 000. National atlas of Ukraine. Kyiv: 228–229.
MCCUNE, B. & MEFFORD, M.J. (2006). PC-ORD. Multivariate Analysis of Ecological Data. Version 5. MjM Software, Gleneden Beach, Oregon, US.
MOSYAKIN S.L., FEDORONCHUK M.M. (1999). Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural Checklist. Kiev, 346 p.
MUCINA L., BÜLTMANN H., DIERßEN K., THEURILLAT J.–P., RAUS T., ČARNI A., ŠUMBEROVÁ K., WILLNER W., DENGLER J., GAVILÁN GARCÍA R., CHYTRÝ M., HÁJEK M., DI PIETRO R., IAKUSHENKO D., PALLAS J., DANIËLS F.J.A., BERGMEIER E., SANTOS GUERRA A., ERMAKOV N., VALACHOVIČ M., SCHAMINÉE J.H.J., LYSENKO T., DIDUKH Y.P., PIGNATTI S., RODWELL J.S., CAPELO J., WEBER H.E., SOLOMESHCH A., DIMOPOULOS P., AGUIAR C., HENNEKENS S.M., TICHÝ L. (2016). Vegetation of Europe: hierarchical floristic classification system of vascular plant, bryophyte, lichen, and algal communities. Applied Vegetation Science, 19 (1): 3–264.
ONYSHSCHENKO V.A. (2009). Forests of order Fagetalia sylvaticae in Ukraine. S.L. Mosyakin. (ed.). Kyiv: Alterpress, 212 p.
POGREBNYAK P.S. (1931). Forest conditions Podillya. Pogrebnyak P.S (ed). A series of scientific publications of the Institute for Forestry and Agro-forestry-melioration, 10: 2–131. (in Ukrainian). POLYOVIY E.V., DAVYDOV D.A. (2016). Spring ephemeroid synusia of Brytavskyi forest (Vinnytsia region, Ukraine). Naukma Research Papers. Biology and Ecology, 184: 68–71. (in Ukrainian).
RED data book of Ukraine. Plant kingdom (2009). Didukh Ya.P. (ed). Kyiv: Globalkonsalting, 912 p. (in Ukrainian).
SHELYAG-SOSONKO YU.R. (1974). Forests of oak formation in the territory of Ukraine and their evolution. K.: Naukova dumka, 239 p. (in Ukrainian).
TICHY L. (2002). JUICE, software for vegetation classification. Journal of Vegetation Science, 13: 451–453.
ZAPOVIDNI objekty Vinnychchyny. (2005). Yavorskaya O.G. (ed.). Vinnitsa: Veles, 104 p.
