Гриби роду Pseudospiropes M.B. Ellis (Helotiales, Leotiomycetes, Ascomycota) в Україні
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu1990-553X/2019-15-4-7Ключові слова:
Strossmayeria, різноманіття, спеціалізація, критерії розпізнавання, діагностичний ключ.Анотація
У статті представлені узагальнені дані про гриби роду Pseudospiropes M.B. Ellis, який до цього часу залишався малодослідженим в Україні. На основі аналізу літературних даних та критичної ревізії зразків, що зберігаються в Науковому мікологічному гербарії CWU (Myc), можна стверджувати про наявність в Україні принаймні чотирьох представників роду: P. simplex (Kunze ex Pers.) M.B. Ellis, P. nodosus (Wallr.) M.B. Ellis, P. josserandii (Bertault) Iturr. та P. obclavatus M.B. Ellis. Наведено повну номенклатурну характеристику та детальний опис видів, їх загальне поширення та поширення в Україні, субстратні уподобання, а також періоди спороношення з урахуванням особливостей природних зон, де їх було виявлено. Створено дихотомічний ключ для визначення видів роду Pseudospiropes України. Для усіх видів наведено оригінальні ілюстрації структур нестатевого спороношення. У статті уточнюється інформація про знахідку Strossmayeria basitricha (Sacc.) Dennis (статева стадія розвитку Pseudospiropes simplex), яку зробив Альберт Пілат під час експедиції Закарпаттям (зразок PRM 149988). У монографії Й. Веленовського вона наводиться як новий для науки вид Gorgoniceps pilatii Velen., а у сучасних статтях місце знахідки помилково вказується як Чехословаччина. Тим самим інформація про вищезгадану знахідку до цього часу не враховувалася у жодному зведенні про гриби України. Особлива увага приділяється аналізу таксономічної значущості морфологічних критеріїв, що традиційно використовуються для розпізнавання видів-двійників P. josserandii та P. simplex. В Україні переважна більшість зразків цих видів представлена анаморфою і лише інколи одночасно з нестатевим спороношенням траплялися апотеції. Тому враховувати морфологічні особливості статевих структур часто не є можливим. Показано, що така ознака як товщина базального рубчика є ненадійною. Зокрема, ступінь її вираженості сильно варіює залежно від зрілості спор на момент збирання зразка. Фактично, єдина ознака, що дозволяє розрізнити види P. josserandii та P. simplex в стадії анаморфи, це ширина базального рубчику спори. Для оцінки надійності цього критерію потрібно провести молекулярно-філогенетичний аналіз.
Посилання
AKULOV O.YU. (2012). Preliminary data about fungi of National Nature Park «Skolivs`ki Beskidy». URL: http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/13456 [3/4/2019]
AKULOV O.YU. (2014). New data about fungi of National Nature Park «Uzhansky». URL: http://ekhnuir.univer.kharkov.ua/handle/123456789/10950 [3/4/2019]
AKULOV O.YU., ORDYNETS O.V. (2009 ). Confirmed and complemented data about mycobiota of National Nature Park «Sviati Hory». URL: http://ekhnuir.univer.kharkov.ua/handle/123456789/3075 [3/4/2019]
ARS – Agricultural Research Service database. URL: https://nt.ars-grin.gov/fungaldatabases/; [3/4/2019]
BERTAULT R. (1970). Deux especes du genre Strossmayeria Schuzler. Revue de Mycologie, 35 (2-3): 130–140.
BUBLYK YA. (2016a). Xylotrophic discomycetes of wood substrates of the family Betulaceae S.F. Gray. in the National Nature Park «Skolivski beskydy». Scientific Issues of Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Series Biology, 1 (65): 6–11. (In Ukrainian)
BUBLYK YA. (2016b). Xylotrophic discomycetes (Ascomycota) of forest ecosystems of National Nature Park «Skolivski beskidy». Visnyk of the Lviv University. Series Biology, 71: 117–125. (In Ukrainian)
BUBLYK YA., KLYMYSHYN О. (2016). Specialization xylotrophic ascomycetous fungi to the wood substrate (for example, mountain forest ecosystems of Skolivski beskidy). Proceedings of the T. Shevchenko scientific society. Ecological collection, 46: 145–157. (In Ukrainian)
CASTAÑEDA-RUIZ R.F., DECOCK C., SAIKAWA M., GENÉ J., GUARRO J. (2000). Polyschema obclaviformis sp. nov., and some new records of hyphomycetes from Cuba. Cryptogamie Mycologie, 21 (4): 215–220. doi: 10.1016/S0181-1584(00)01051-4
CASTEÑADA-RUIZ R.F., HEREDIA G., REYES M., ARIAS R.M., DECOCK C. (2001). A revision of the genus Pseudospiropes and some new taxa. Cryptogamie Mycologique, 22 (1): 3–18. doi: 10.1016/S0181-1584(01)01057-0
ELLIS M.B. (1971). Dematiaceous Hyphomycetes. Kew: Commonwealth Mycological Institute, 608 p. doi: 10.2307/4109475
ELLIS M.B. (1976). More Dematiaceous Hyphomycetes. Kew: Commonwealth Mycological Institute, 507 p. doi: 10.1007/BF01989814
FUNGI OF UKRAINE. A preliminary checklist (1996). Minter D.W., Dudka I.O. (ed). Egham, Kyiv: CABI, IMI, 361 p. (in Ukrainian)
GBIF – Global Biodiversity Internet Facilities. URL: http://www.gbif.org; [3/4/2019]
GHARIZADEH K., KHODAPARAST S.A., ELAHINIA S.A., ABASSI M. (2004). A study on the identification of wood inhabiting hyphomycetes in Gilan Province, Iran (I). Rostaniha, 5 (1): 53–76. (In Persian)
INDEX FUNGORUM database. URL: http://www.indexfungorum.org; [3/4/2019] ITURRIAGA T., KORF R.P. (1990). A monograph of the discomycete genus Strossmayeria (Leotiaceae), with comments on its anamorph, Pseudospiropes (Dematiaceae). Mycotaxon, 36 (2): 383–454.
JOHNOVÁ M. (2009). Diversity and ecology of selected lignicolous Ascomycetes in the Bohemian Switzerland National Park (Czech Republic). Czech Mycology, 61 (1): 81–97. doi: 10.33585/cmy.61106 JOHNSTON P.R., SEIFERT K.A., STONE J.K., ROSSMAN A.Y., MARVANOVÁ L. (2014). Recommendations on generic names competing for use in Leotiomycetes (Ascomycota). IMA fungus, 5 (1): 91–120. doi: 10.5598/imafungus.2014.05.01.11
MA J., MA L.G., ZHANG Y.D., XIA J.W., ZHANG X.G. (2012). Acrogenospora hainanensis sp. nov. and new records of microfungi from southern China. Mycotaxon, 120 (1): 59–66. doi: 10.5248/120.59 MA L.G., XIA J.W., MA Y.R., ZHANG X.G. (2014). A new species of Pseudospiropes and new Cordana and Sporidesmiopsis records from China. Mycotaxon. 127 (1): 207–212. doi: 10.5248/127.207
MA J., MA L.G., ZHANG Y.D., CASTAÑEDA-RUÍZ R.F., ZHANG X.G. (2011). Pseudospiropes linderae sp. nov. and notes on Minimelanolocus (both anamorphic Strossmayeria) new to China. Nova Hedwigia. 93(3-4): 465–473. doi: 10.1127/0029-5035/2011/0093-0465
MAGYAR D. (2008). The tree bark: a natural spore trap. Aspects of Applied Biology, 89: 7–16. MCNEILL J., BARRIE F.F., BUCK W.R., DEMOULIN V., GREUTER W., HAWKSWORTH D.L., HERENDEEN P.S., KNAPP S., MARHOLD K., PRADO J., PRUD’HOMME VAN REINE W.F., SMITH G.F., WIERSEMA J., TURLAND N.J. (eds) (2012) International Code of Nomenclature for algae, fungi, and plants (Melbourne Code). Königstein: Koeltz Scientific Books, 140 p. MELNIK V.A. (2000). Definitiorium Fungorum Rossiae. Petropoli: Nauka, 373 p. (in Russian)
MEL'NIK V.A. (2005). Some data on deuteromycetes of Latgalia (south-eastern Latvia). Novitates Systematicae Plantarum non Vascularium, 38: 159–163. (In Russian)
MEL'NIK V.A., SHIN H.D., JEE H.J., CHO W.D. (2005). Contributions to the studying of fungal diversity in Korea. Mycology and Phytopathology, 39 (3): 61–68. (In Russian)
MESHKOV YA. (2018) First data about fungus Pseudospiropes josserandii (Bertault) Iturr. in Ukraine. URL: http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/14428 [3/4/2019]
MONTEIRO J.S., CONCEIÇÃO L.B., GUSMÃO L.F.P., CASTAÑEDA-RUIZ R.F. (2017). Arthrotaeniolella aquatica gen. & sp. nov. and Pseudospiropes piatanensis sp. nov. from Brazil. Mycotaxon. 132 (2): 373–379. doi: 10.5248/132.373
MYCOBANK DATABASE. URL: https://www.mycobank.org; [3/4/2019]
NCBI – National Center for Biotechnology Information. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/; [3/4/2019]
PRYLUTSKYI O.V., AKULOV O.YU., LEONTYEV D.V., ORDYNETS A.V., YATSIUK I.I., USICHENKO A.S., SAVCHENKO A.O. (2017). Fungi and fungus-like organisms of Homilsha Forests National Park, Ukraine. Mycotaxon,132: 1–56. doi: 10.5248/132.705
RAMBELLI A., MULAS B., PASQUALETTI M. (2004). Comparative studies on microfungi in tropical ecosystems in Ivory Coast forest litter: behavior on different substrata. Mycological Research, 108 (3): 325–336. doi: 10.1017/S0953756204009396
RAMBELLI A., VENTURELLA G., CICCARONE C. (2008). More dematiaceous hyphomycetes from Pantelleria Mediterranean maquis litter. Flora Mediterranea, 19: 81–113.
RÉVAY Á. (1985). Dematiaceous Hyphomycetes inhabiting forest debris in Hungary I. Studia Botanica Hungarica, 18: 65–71.
SEEPHUEAK P., PETCHARAT V., PHONGPAICHIT S. (2010). Fungi associated with leaf litter of para rubber (Hevea brasiliensis). Mycology, 1 (4): 213–227. doi: 10.1080/21501203.2010.536594
SELÇUK F., HÜSEYIN E., ŞAHIN A., CEBECI C.C. (2014). Hyphomycetous fungi in several forest ecosystems of Black sea provinces of Turkey. Mycosphere, 5 (2): 334–344. doi: 10.5943/mycosphere/5/2/7
SUBRAMANIAN C.V. (1986). The progress and status of mycology in India. Proceedings of Indian Academy of Sciences, 96 (5): 379–392.
TREIGIENĖ A., MARKOVSKAJA S. (2007). Microscopic fungi on Carpinus betulus in Lithuania. 2. Anamorphic fungi. Botanica Lithuanica, 13 (1): 45–50. TREIGIENE A., MARKOVSKAJA S., BAGDZIUNAITE A. (2007). Micromycetes associated with Betula in Lithuania. Botanica Lithuanica, 13 (3): 181–196.
VELENOVSKÝ J. (1934). Monographia Discomycetum Bohemiae. Praha: Sumptibus propriis, 182 p.
YATSIUK I.I. (2017). Discomycetes of Kharkiv Forest-Steppe (Ukraine): the annotated checklist. Chornomors’k. bot. z., 13 (3): 333–344. (In Ukrainian) doi:10.14255/2308-9628/17.133/8 YATSIUK I.I. (2018). Discomycetes of Kharkiv Forest-Steppe. PhD thesis. Kyiv: M.H. Kholodny Institute of Botany. (in Ukrainian)
ZHANG Y.D., MA J., MA L.G., CASTAÑEDA-RUIZ R.F., ZHANG X.G. (2012). A new species of Quadracaea and new records of other dematiaceous hyphomycetes from southern China. Nova Hedwigia, 94 (3–4): 405–411. doi: 10.1127/0029-5035/2012/0002
ITURRIAGA T., ISRAEL H. W. (1985). Studies in the genus Strossmayeria (Helotiales). 5. Conidia and conidiogenesis in Pseudospiropes: a light and electron microscope investigation. Canadian journal of botany, 63 (2): 195–200.