Динаміка рослинності долини Куяльницького лиману (Одеська область) 2. Антропічні сукцесії рослинності
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu1990-553X/2019-15-4-1Ключові слова:
пасквальний, пірогенний, фенісіціальний, рекреаційний та техногенні чинники.Анотація
Антропічні зміни рослинності відбуваються під впливом потужних зовнішніх, по відношенню до рослинних угруповань, чинників, пов’язаних з діяльністю людини. У долині Куяльницького лиману за своїми масштабами та рівнем впливу вони перевершують природні. Основними чинниками таких змін є пасквальний, пірогенний, гідрогенний, фенісіціальний, рекреаційний та низка техногенних. На галофітну та засолено-лучну рослинність узбережних територій лиману та пониззя р. Великий Куяльник найбільший вплив має пасквальний чинник, на степову та чагарникову – пірогенний та лісомеліорація. Вплив фенісіціального та рекреаційного чинників проявляються у більш вузьких масштабах. Дія антропічних чинників у багатьох випадках підсилюється впливом глобальних або локальних природних факторів. Комплексна дія локального пасквального і глобального кліматичного чинників на засолено-лучні та степові угруповання призводить до їх уніфікації, втрати автохтонних елементів та зумовлює формування малопродуктивних, флористично збіднених угруповань асоціацій Aegilopsetum cylindricae Buia et al. 1969, Hordeetum murini Libbert 1932, Anisantho-Artemisietum austriacae Kostylev 1985. Сучасна степова рослинність схилів долини сформувалася під дією пірогенного чинника, що посилює процеси спустелювання, які відбуваються під впливом геоморфогенних та кліматичних факторів. У подальшому часті пожежі призведуть до заміщення зональних степових угруповань пустельно-степовими з домінуванням Agropyron pectinatum, Elytrigia repens, E. intermedia та Ephedra distachia. Лісомеліорація, яка здійснювалася шляхом терасуванням схилів, суттєво нівелює процеси їх історичного розвитку, істотно змінює умови довкілля та порушує природний розвиток флори і рослинності. Встановлено, що експансивну активність виявляють Elaeagnus angustifolia, E. commutata та Cotinus coggygria. Перші два сформували смуги деревної рослинності навколо лиману, витісняючи природні засолено-лучні угруповання, а останній – утворює густі зарості на багатьох ділянках правобережних схилів. Відновлення корінної степової рослинності на ділянках, на яких внаслідок пожежі, деревно-чагарникові насадження загинули, відбувається досить повільно.
Посилання
EVANS E.W., BRIGGS J.M., FINCK E.J., GIBSON D.J., JAMES S.W., KAUFMAN D.W., SEASTEDT T.R. (1989). Is fare a distarbance in grassland? Proc. 11th North American Prairie Conf. 159–161.
GELYUTA V.P., GENOV А.P., TKACHENKO V.S. (2002). Zapovidnyk «Xomutovskyj step». Plan upravlinnya. K.: Akademperiodyka, 40 p. (in Ukrainian)
DUBYNA D.V., ENNAN A.A., VAKARENKO L.P., DZIUBA T.P., SHYKHALEEVA H.M. (2017). A new find of Glycyrrhiza glabra (Fabaceae) in Odesa Region. Ukr. Bot. J., 74 (1): 56–63. (in Ukrainian) doi: 10.15407/ukrbotj74.01.056
DUBYNA D.V., ENNAN A.A., VAKARENKO L.P., DZYUBA T.P., KIRIUSHKINA H.M., SHYKHALYEYEVA H.M. (2019). Dynamics of vegetation in the Kuyalnitsky estuary valley (Odesa region). Part 1. Natural succession of vegetation. Chornomors’k. bot. z., 15 (3): 251–266. (in Ukrainian) doi: 10.32999/ksu1990–553Х/2019–15–3–4
LYSENKO G.N. (2008). Pyrogenic aspects of the abiotic regulation of steppe reserve ecosystems. Ecology and Noospherology J., 19 (1–2): 143–147. (in Ukrainian)
MILKOV F.N. (1950). Lesostep Russkoy ravniny. Opyt landshaftnoj xarakteristiki. M.: Izd-vo AN SSSR, 296 p. (in Russian)
OPARIN M.L., OPARINA O.S. (2003). Steppe vegetation dynamics under fire. Povolzhskiy Journal of Ecology, 2: 158–171. (in Russian)
OSYCHNYUK V.V. (1973). Zminy roslynnogo pokryvu stepu. In: Roslynnist URSR. Stepy, kamyanysti vidslonennya, pisky. K.: Nauk. dumka: 246–315. (in Ukrainian)
OSYCHNYUK V.V., ISTOMINA G.G. (1970). Vplyv vypalyuvannya na stepovu roslynnist. Ukr. Bot. J., 27 (3): 284–290. (in Ukrainian)
PACHOSKIY I.K. (1917). Opisanie rastitelnosti Xersonskoy gubernii. II. Stepi. Cherson, 135 p. (in Russian)
RED Data book of Ukraine. Vegetable kingdom. (2009). Ed. Ya.P. Diduch, K.: Globalkonsaltyng. 912 p. (in Ukrainian)
REYMERS N.F. (1978). Osobo ohranyaemye prirodnye territoriyi. M.: Mysl, 293 p. (in Russian)
SHABANOVA G.A., IZVERSKAYA T.D., GENDOV V.S. (2014). Flora i rastitelnost Budzhakskich stepej Respubliki Moldova. Kishinev: ECO-TIRAS, 324 p. (in Russian) SEMENOVA-TYAN-SHANSKAYA A.M. (1966). Dinamika stepnoy rastitelnosti. M.: Nauka,172 p. (in Russian)
SHAPOVAL V.V., TKACHENKO V.S. (2015). Postpyrogenic ecotopic and structural changes in the vegatational cover of the plot “Stara” of the Ascaniyskiy protected steppe areal. Visti Biosfernogo zapovidnyka "Askaniya-Nova", 17: 18–34. (in Ukrainian)
STEPNYE pozhary i upravlenie pozharnoy situaciey v stepnykh OOPT: ekologicheskie i prirodooxrannye aspekty. Analiticheskiy obzor. (2015). M.: Izd-vo Centra oxrany dikoy prirody, 144 p. (in Russian)
TIMOSHENKOV V.A., TIMOSHENKOVA V.V. (2007). Pozhary v Khomutovskoy stepi: prichiny, informatsiya, posledstviya. Stepnoj byulleten. Osen-zima, 23–24: 27–30. (in Russian) TISHKOV A.A. (2003). Pozhary v stepyakh i savannakh. Voprosy stepevedeniya, Orenburg. Vyp. 4: 9–21. (in Russian)
TKACHENKO V.S. (2009). Problems of steppe pyrology. Zapovidna sprava v Ukrayiny, 15 (2): 95–103. (in Ukrainian)
VAKARENKO L.P., DUBYNA D.V. (2009). Kuialnytskyi rehionalnyi landshaftnyi park: perspektyvy stvorennia i aspekty funktsionuvannia. Faltsfeynivski chytannya: zb. nauk. prats VI Mizhnar. konf.: Kherson: PP Vyshemyrskyi: 40–45. (in Ukrainian)
