Рослини Замкової гори в Києві
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu1990-553X/2025-21-4-5Ключові слова:
біорізноманіття, флора Києва, Україна, Литовський замокАнотація
За́мкова гора (Хоривиця, Киселівка, або Флорівська гора) – історична місцевість Києва, лесово-суглинистий останцевий пагорб з відносно пласкою верхівкою та крутими схилами. Згідно з рішенням Київради №254/915 від 15.03.2007, Замкова гора є комплексною пам’яткою природи місцевого значення. Її площа – 5,9 га. На Замковій горі тисячоліттями здійснювалися різні види господарської діяльності, тому рослинний покрив завжди перебував під значним антропогенним тиском. Починаючи з ІІ сторіччя до нашої ери тут майже безперервно проживали люди. У наш час приблизно 3/4 Замкової гори вкрито лісом, менше 1/4 – трав’яною рослинністю. Це дослідження проведено у 2024–2025 роках. Основним був метод польових спостережень. Гербарні матеріали передано до Національного гербарію України (KW) – гербарію Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. З деревних рослин (дерев та кущів) на Замковій горі найчастіше трапляються Acer platanoides, A. negundo, Euonymus europaeus, Sambucus nigra, Lycium barbarum, з ліан – Parthenocissus inserta та Humulus lupulus, з трав’яних рослин – Alliaria petiolata, Chelidonium majus, Cichorium intybus, Impatiens parviflora, Lepidium draba, Thinopyrum intermedium тощо. Ряд видів (Allium rosenorum, Calendula officinalis, Hylotelephium × mottramianum, Narcissus pseudonarcissus, Psephellus dealbatus, Tagetes patula, Vinca major тощо) культивуються, деякі з них (Convallaria majalis, Hemerocallis fulva, Symphytum caucasicum та ін.) можуть спонтанно поширюватися. У цій статті наведено перелік видів та гібридів рослин, які у наш час ростуть на Замковій горі в Києві. Загалом, виявлено 192 види і гібриди судинних рослин, найбільша кількість таксонів – у родинах Asteraceae (26), Poaceae (15) та Rosaceae (15). 128 таксонів – аборигенні, 64 – адвентивні. Із останніх 46 належать до кенофітів, 2 – до археофітів, 16 – лише в культурі. Із раритетних, на Замковій горі росте регіонально рідкісний вид Convallaria majalis. Як комплексна пам’ятка природи, Замкова гора має важливе естетичне, рекреаційне та природоохоронне значення.
Посилання
Batowski, Z. (1932). Abraham van Westervelt malarz holenderski XVII wieku i jego prace w Polsce. Kraków: Polska Akademia Umiejętności, 17 p. (in Polish)
Braichevskyi, M.Y. (1959). On the question of the origin of the Kyiv. Ukrainian Historical Journal 5: 53–67. (in Ukrainian)
Dmytrienko, M. & Ishchenko, Y. (2006). The secrets of the Castle Hill in Kyiv: on the problem of preserving the monuments of the capital. Historical and Geographical Studies in Ukraine 9: 21–47.
Kalusová, V., Čeplová, N., Danihelka, J., Večeřa, M., Pyšek, P., Albert, A., Anastasiu, P., Biurrun, I., Boch, S., Cottaz, C., Essl, F., Kuzemko, A., Maslo, S., Mifsud, S., Protopopova, V.V., Shevera, M., Sîrbu, C., Svenning, J.-C., Welk, E., & Axmanová, I. (2024). Alien plants of Europe: an overview of national and regional inventories. Preslia 96 (2): 149–182. https://doi.org/10.23855/preslia.2024.149
Khomenko, O. (2020). History, poetry, memory: the grave of Bohdan Khmelnytsky regiment soldiers on Zamkova Hill. Ukrainian Studies 4 (77): 44–65. https://doi.org/10.30840/2413-7065.4(77).2020.217985 (in Ukrainian)
Klimovskiy, S.I. (2005). Castle Hill in Kyiv: Five Thousand Years of History. Kyiv: Stylos, 148 p. (in Russian)
Kozlovska, V.Y. (1947). Excavations in Kyiv on Kyselivka Mount in 1940 (From the materials of the scientific archive of the Institute of Archaeology of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR). Arkheologia 1: 141–152. (in Ukrainian)
Popelnytska, O. (2006). The Kyiv Castle of the 14th–17th Centuries in the light of written and archaeological sources. Historical and Geographical Studies in Ukraine 9: 48–80. (In Ukrainian)
Sagaydak, M.A. (2001). Some actual questions about the origin and forming of early Kyiv. Magisterium 6: 6–18. (in Ukrainian)
Shynder, O.I., Davydov, D.A., Olshanskyi, I.G., Levon, A.F. & Nesyn, Y.D. (2024). New floristic records in Kyiv City and its environs. Ukrainian Botanical Journal 81 (2): 100–144. https://doi.org/10.15407/ukrbotj81.02.100 (in Ukrainian)
Sohrabi, S., Vilà, M., Zand, E., Gherekhloo, J. & Hassanpour-bourkheili, S. (2023). Alien plants of Iran: impacts, distribution and managements. Biological Invasions 25: 97–114. https://doi.org/10.1007/s10530-022-02884-6
Taran, N.Y., Futorna, O.A., Olshanskyi, I.G., Tyshchenko, O.V., Boychenko, S.G., Badanina, V.A. & Svietlova, N.B. (2018). Perspectives of overcoming of climatic changes negative impact in the urbolandscape of Kyiv megapolis (based on selection of assortment of stress-resistant plant species). Ecological Sciences 21 (2): 114–118. (in Ukrainian)
Verloove, F. (2006). Catalogue of neophytes in Belgium (1800–2005). Scripta Botanica Belgica 39: 1–89. Meise: National Botanic Garden of Belgium, 89 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
